92721

Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники»

Доклад

История и СИД

Реабілітація в язнів сталінських концтаборів зачепила й групу діячів української культури. Це надихало письменників і поетів інших діячів культури на творчу діяльність. їхня творчість і громадськополітична активність сприяли піднесенню української духовності та культури. Довкола клубів творчої молоді в Києві Львові Харкові об єдналися молоді інтелектуали які прагнули нових форм художнього самовираження переосмислення історичного минулого національного відродження культури та суспільства.

Украинкский

2015-08-05

18.98 KB

3 чел.

Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».

Після смерті Й. Сталіна (1953 р.) у суспільному житті народів СРСР відбуваються якісні зміни. Розпочинається процес десталінізації. Біля керма партії, а отже, і держави стає М. Хрущов. Роки його перебування при владі дістали назву «відлиги». Послаблення тоталітарного режиму далося взнаки як у політичній і соціально-економічній, так і в культурній та ідеологічній сферах.

Справжнім потрясінням став XX з’ їзд КПРС і розвінчання на ньому культу особи Сталіна.

Реабілітація в’ язнів сталінських концтаборів зачепила й групу діячів української культури. Однак за ними ще довго залишалося тавро «ворогів народу» або «українських буржуазних націоналістів». Раніше вилучені з бібліотек і книготорговельної мережі твори репресованих повільно поверталися до читача. Така доля спіткала, зокрема, праці В. Блакитного, В. Гжицького,

  1.  Досвітнього, М. Ірчана, І. Микитенка. Український культурно-мистецький фонд поповнювався раніше невідомими або недоступними творами авторів доби «розстріляного відродження».

Твори тих, хто захищав українську державність, національну самобутність народу, були заборонені. їх піддавали критиці, навіть не показуючи читачеві. Носії національної думки вважались особливо небезпечними для радянського суспільного ладу. Так, повернення в українську культуру одного з провідних діячів УНР письменника В. Винниченка відбулося тільки у 1990-х рр.

Хрущовська «відлига» дала надію на припинення свавілля та краще життя людей. Це надихало письменників і поетів, інших діячів культури на творчу діяльність.

У 1950—1960-х рр. українська література поповнюється талановитими творами В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського, Д. Павличка, Л. Костенко та ін. Одвічні проблеми людського буття — війни й миру, любові й ненависті, щастя й горя — втілив у яскравих образах О. Гончар (роман «Людина і зброя», роман в новелах «Тронка»). Епічні полотна про долю українського села створив М. Стельмах (романи «Кров людська — не водиця», «Хліб і сіль», «Правда і кривда», «Дума про тебе»). Одним із кращих творів українського кіномистецтва став фільм С. Параджанова та Ю. Іллєнка «Тіні забутих предків».

Важливим суспільно-політичним явищем 1960-х рр. став національно-культурний рух молодих українських письменників, критиків, поетів, художників, композиторів. їхня творчість і громадсько-політична активність сприяли піднесенню української духовності та культури. Довкола клубів творчої молоді в Києві, Львові, Харкові об’ єдналися молоді інтелектуали, які прагнули нових форм художнього самовираження, переосмислення історичного минулого, національного відродження культури та суспільства.

Діяльність творчої інтелігенції України сприяла проведенню в 1963 р. конференції з питань культури української мови. Учасники конференції торкалися питання про розширення використання української мови в усіх сферах державного й громадського життя, про подолання мовного нігілізму.

Однак незабаром «шістдесятники» переконались у неможливості корінних змін у межах тоталітарної системи та прагнули оновлення суспільства на ґрунті загальнолюдських цінностей. Завдяки їм в Україні виникли національно-культурні осередки та сформувався рух дисидентів, що стало важливою передумовою національно-державного будівництва в 1990-х рр. До «шістдесятників» належали А Горська, М. Вінграновський, І.Дзюба, І. Драч, Л. Костенко, Світличний, В. Симоненко, В. Стус, В. Чорновіл та ін.

«Відлига» в культурі й духовній сфері, як і в інших галузях суспільного життя, була сповнена суперечностей, викликаних прагненням М. Хрущова та його оточення щось змінити, не зачепивши основ тоталітарної держави. Тому лібералізація суспільства супроводжувалася переслідуваннями діячів культури й мистецтва, критика сталінщини співіснувала з посиленням ідеологічного наступу, реформування економіки й обіцянки комуністичного майбутнього поєднувалися з адміністративно-командними методами управління, суспільно-політичним і духовним життям, процвітанням партійно-державної бюрократії.

Висновок. Процес десталінізації та лібералізації суспільного життя сприяв розвитку культури й духовного життя суспільства. Паростки національно-культурного відродження, викликані «відлигою», загрожували існуючій політичній системі, панівній ідеології, тому тиск на творчу інтелігенцію набирав нових форм і масштабів. Це призвело до ресталінізації й стагнації суспільства, але не могло знищити духовний потенціал народу, прогресивні тенденції культурно-історичного розвитку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34111. Принцип психоаналитической нейтральности. Реакции аналитика на пациента: рациональные аффективные, комплиментарные, эмпатические, контрпереносные 48 KB
  Принцип психоаналитической нейтральности. В данной теме особое внимание следует уделить пониманию центрального базового значения психоаналитического понимания нейтральности. Слово НЕЙТРАЛЬНОСТЬ neutrlity и концепция ПСИХОАНАЛИТИЧЕСКОЙ НЕЙТРАЛЬНОСТИ были амбивалентными с самого момента рождения психоанализа. Приветствуемая одно время как настолько фундаментальная что принимается как данность к нейтральности тут же стали тихо относиться как мифу.
34112. Психоаналитическое понятие тревоги и ее типы 85.5 KB
  Тревога и процесс регрессии в психоаналитической ситуации. Тревога рассматривается как архаичный аффект оторвавшийся от первоначального смыслового контекста. Объективная тревога это тревога вызванная известной опасностью. Невротическая тревога вызвана неизвестной опасностью.
34113. Неспецифические аспекты психоаналитической терапии 77 KB
  В данной теме необходимо сформировать четкое представление о неспецифических формах взаимодействия аналитика и пациента. Данный раздел дает четкое представление о вспомогательных формах и методах во взаимодействии аналитика и пациента в рамках психоаналитической терапии. Если он будет это делать с неохотой аналитик может сказать что его интересуют факты. Пациента увязнувшего в неискренней похвале своих родителей можно спросить: Ваши родители действительно замечательные люди Расспрашивание для прояснения очевидности: Вместо того чтобы...
34114. Роль сновидений в психоаналитической терапии и техника работы с ними 73 KB
  Работа сновидения. Роль сновидения в работе психического аппарата. Развитие понимание сновидения и его роли в терапевтическом процессе от З. Классические подходы к пониманию сновидения его роль в общей структуре психики.
34115. Психоанализ и психоаналитическая терапия, основные принципы 67.5 KB
  Основные принципы классического психоанализа разработанного в наследие З. Основные отличия внешние организационные и методологические основы клинического психоанализа психоаналитической терапии. Обратить особое внимание на основные принципы классического психоанализа разработанного З. Предлагаю обсудить вопрос который постоянно в той или иной форме возникает в ходе как профессиональных так и студенческих обсуждений отголоски этой дискуссии звучат и в раздающихся все чаще и чаще утверждениях о том что под брендом психоанализа скрывается...
34116. Показание и противопоказания психоаналитической терапии 62 KB
  Некоторые особенности российского пациента. Так же следует обратить особое внимание на особенности российского пациента и особенности построения терапии в зависимости от психологической конституции. Фрейд полагал что последние две силы связаны между собой и что существует некоторое соответствие внешней реальности и психологической предрасположенности самого пациента Тем самым предполагалось наличие патогенных компонентов в прошлом которые должны предопределять повышенную чувствительность по отношению к определенным обстоятельствам в...
34117. Сеттинг. Определение, взаимозависимость терапевтической задачи и сеттинга 46.5 KB
  Роль сеттинга в построение переходного пространства в рамках котрого происходит развертывание фантазий пациента и осуществляется работа с переносом и сопротивлением. Следует разобраться в ключевой роли сеттинга для формирования у пациента способности восприимать и продуцировать символическую организацию мира. Пациент лежит на кушетке или софе а психоаналитик сидит позади него оставаясь большей частью вне поля зрения пациента стараясь вмешиваться в процесс мышления пациента настолько мало насколько это возможно и не иначе как посредством...
34118. Структурные изменения, как основная цель психоанализа и психоаналитической терапии 62.5 KB
  Еще в 1894 году в работе “Невропсихозы защиты†он показывает что абсисивный симптом является компромиссом между неприемлемым сексуальным желанием защитой против удовлетворения этого желания и раскаянием или самонаказанием. Давайте попробуем понять фразу: Каждый симптом и каждая невротическая черта характера является компромиссным образованием И попробуенм в связи с этим ответить на два вопроса. Компромиссное образование является патологическим когда оно характеризуется любой комбинацией следующих черт: слишком большое ограничение...
34119. Терапевтические отношения. Форма и содержание 61 KB
  Именно в этом взаимодействие пациент продуцирует материал для анализа а аналитик создает условия для его интеграции в психики пациента что и будет являться основой для терапевтических изменений. Процесс ассимиляции связан с позитивной реакцией пациента на тот способ при помощи которого терапевт испоьзует полученный материал с тем как их усваивает Эго и с теми изменениями которые мы назвали “лечебными факторамиâ€. он представляет собой решающее звено между использованным способом действия терапевта и реальным эффектом для пациента...