92721

Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники»

Доклад

История и СИД

Реабілітація в язнів сталінських концтаборів зачепила й групу діячів української культури. Це надихало письменників і поетів інших діячів культури на творчу діяльність. їхня творчість і громадськополітична активність сприяли піднесенню української духовності та культури. Довкола клубів творчої молоді в Києві Львові Харкові об єдналися молоді інтелектуали які прагнули нових форм художнього самовираження переосмислення історичного минулого національного відродження культури та суспільства.

Украинкский

2015-08-05

18.98 KB

3 чел.

Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».

Після смерті Й. Сталіна (1953 р.) у суспільному житті народів СРСР відбуваються якісні зміни. Розпочинається процес десталінізації. Біля керма партії, а отже, і держави стає М. Хрущов. Роки його перебування при владі дістали назву «відлиги». Послаблення тоталітарного режиму далося взнаки як у політичній і соціально-економічній, так і в культурній та ідеологічній сферах.

Справжнім потрясінням став XX з’ їзд КПРС і розвінчання на ньому культу особи Сталіна.

Реабілітація в’ язнів сталінських концтаборів зачепила й групу діячів української культури. Однак за ними ще довго залишалося тавро «ворогів народу» або «українських буржуазних націоналістів». Раніше вилучені з бібліотек і книготорговельної мережі твори репресованих повільно поверталися до читача. Така доля спіткала, зокрема, праці В. Блакитного, В. Гжицького,

  1.  Досвітнього, М. Ірчана, І. Микитенка. Український культурно-мистецький фонд поповнювався раніше невідомими або недоступними творами авторів доби «розстріляного відродження».

Твори тих, хто захищав українську державність, національну самобутність народу, були заборонені. їх піддавали критиці, навіть не показуючи читачеві. Носії національної думки вважались особливо небезпечними для радянського суспільного ладу. Так, повернення в українську культуру одного з провідних діячів УНР письменника В. Винниченка відбулося тільки у 1990-х рр.

Хрущовська «відлига» дала надію на припинення свавілля та краще життя людей. Це надихало письменників і поетів, інших діячів культури на творчу діяльність.

У 1950—1960-х рр. українська література поповнюється талановитими творами В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського, Д. Павличка, Л. Костенко та ін. Одвічні проблеми людського буття — війни й миру, любові й ненависті, щастя й горя — втілив у яскравих образах О. Гончар (роман «Людина і зброя», роман в новелах «Тронка»). Епічні полотна про долю українського села створив М. Стельмах (романи «Кров людська — не водиця», «Хліб і сіль», «Правда і кривда», «Дума про тебе»). Одним із кращих творів українського кіномистецтва став фільм С. Параджанова та Ю. Іллєнка «Тіні забутих предків».

Важливим суспільно-політичним явищем 1960-х рр. став національно-культурний рух молодих українських письменників, критиків, поетів, художників, композиторів. їхня творчість і громадсько-політична активність сприяли піднесенню української духовності та культури. Довкола клубів творчої молоді в Києві, Львові, Харкові об’ єдналися молоді інтелектуали, які прагнули нових форм художнього самовираження, переосмислення історичного минулого, національного відродження культури та суспільства.

Діяльність творчої інтелігенції України сприяла проведенню в 1963 р. конференції з питань культури української мови. Учасники конференції торкалися питання про розширення використання української мови в усіх сферах державного й громадського життя, про подолання мовного нігілізму.

Однак незабаром «шістдесятники» переконались у неможливості корінних змін у межах тоталітарної системи та прагнули оновлення суспільства на ґрунті загальнолюдських цінностей. Завдяки їм в Україні виникли національно-культурні осередки та сформувався рух дисидентів, що стало важливою передумовою національно-державного будівництва в 1990-х рр. До «шістдесятників» належали А Горська, М. Вінграновський, І.Дзюба, І. Драч, Л. Костенко, Світличний, В. Симоненко, В. Стус, В. Чорновіл та ін.

«Відлига» в культурі й духовній сфері, як і в інших галузях суспільного життя, була сповнена суперечностей, викликаних прагненням М. Хрущова та його оточення щось змінити, не зачепивши основ тоталітарної держави. Тому лібералізація суспільства супроводжувалася переслідуваннями діячів культури й мистецтва, критика сталінщини співіснувала з посиленням ідеологічного наступу, реформування економіки й обіцянки комуністичного майбутнього поєднувалися з адміністративно-командними методами управління, суспільно-політичним і духовним життям, процвітанням партійно-державної бюрократії.

Висновок. Процес десталінізації та лібералізації суспільного життя сприяв розвитку культури й духовного життя суспільства. Паростки національно-культурного відродження, викликані «відлигою», загрожували існуючій політичній системі, панівній ідеології, тому тиск на творчу інтелігенцію набирав нових форм і масштабів. Це призвело до ресталінізації й стагнації суспільства, але не могло знищити духовний потенціал народу, прогресивні тенденції культурно-історичного розвитку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71882. Приоритетные направления исследований 13.72 KB
  Эти технологии носят межотраслевой характер имеют значение для развития многих отраслей. К приоритетным направлениям развития науки и техники в России относят информационные технологии электронику производственные технологии лазерные робототехника гибкие производственные...
71883. Исследовательские проекты 15.08 KB
  По этому критерию выделяют: модернизационные новаторские опережающие пионерные проекты. С точки зрения масштабности исследовательские проекты можно разделить на монопроекты выполняются одной организацией мультипроекты комплексные программы мегапроекты многоцелевые комплексные программы.
71884. Инновационный проект 17.81 KB
  Одной из форм инновационного проекта является исследовательский проект. Исследовательский проект – это выполнение исследований и разработок, направленных на решение актуальных теоретических и практических задач, имеющих социально-культурное, народнохозяйственное, политическое значение.
71886. Инновационная стратегия 15.26 KB
  В конечном счете весь аппарат выявлений закономерностей можно свести к пяти методам: Метод структурно-морфологического анализа для выявления внутреннего состава предметной области для фиксации появления принципиально новых разработок.
71887. Этапы планирования инновационной стратегии 15.23 KB
  Формулировка общей цели организации. При этом учитывают основное направление деятельности фирмы, рабочие принципы во внешней среде (торговли, отношения к потребителю, ведения деловых связей и т.д.), культуру организации, ее традиции и микроклимат.
71888. Стратегическое планирование 15.37 KB
  Стратегическое планирование преследует две основные цели: 1 эффективное распределение и использование ресурсов внутренняя стратегия 2 адаптация к внешней среде внешняя стратегия. Этапы планирования инновационной стратегии: Формулировка общей цели организации.
71889. Стратегии развития предприятия 14.78 KB
  В зависимости от поведения менеджеров различают следующие виды инновационной стратегии: традиционная стратегия пассивная возможно применение в краткосрочном периоде в целях экономии средств но в долгосрочном периоде - неэффективна оппортунистическая предприятия занимается...
71890. Задачи и основные принципы экспертизы 16.67 KB
  Существуют три основных метода экспертизы инновационных проектов финансируемых из бюджета: Описательный - суть состоит в том что рассматривается потенциальное воздействие результатов осуществляемых проектов на ситуацию на определенном рынке товаров и услуг.