92721

Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники»

Доклад

История и СИД

Реабілітація в’ язнів сталінських концтаборів зачепила й групу діячів української культури. Це надихало письменників і поетів інших діячів культури на творчу діяльність. їхня творчість і громадськополітична активність сприяли піднесенню української духовності та культури. Довкола клубів творчої молоді в Києві Львові Харкові об’ єдналися молоді інтелектуали які прагнули нових форм художнього самовираження переосмислення історичного минулого національного відродження культури та суспільства.

Украинкский

2015-08-05

18.98 KB

3 чел.

Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».

Після смерті Й. Сталіна (1953 р.) у суспільному житті народів СРСР відбуваються якісні зміни. Розпочинається процес десталінізації. Біля керма партії, а отже, і держави стає М. Хрущов. Роки його перебування при владі дістали назву «відлиги». Послаблення тоталітарного режиму далося взнаки як у політичній і соціально-економічній, так і в культурній та ідеологічній сферах.

Справжнім потрясінням став XX з’ їзд КПРС і розвінчання на ньому культу особи Сталіна.

Реабілітація в’ язнів сталінських концтаборів зачепила й групу діячів української культури. Однак за ними ще довго залишалося тавро «ворогів народу» або «українських буржуазних націоналістів». Раніше вилучені з бібліотек і книготорговельної мережі твори репресованих повільно поверталися до читача. Така доля спіткала, зокрема, праці В. Блакитного, В. Гжицького,

  1.  Досвітнього, М. Ірчана, І. Микитенка. Український культурно-мистецький фонд поповнювався раніше невідомими або недоступними творами авторів доби «розстріляного відродження».

Твори тих, хто захищав українську державність, національну самобутність народу, були заборонені. їх піддавали критиці, навіть не показуючи читачеві. Носії національної думки вважались особливо небезпечними для радянського суспільного ладу. Так, повернення в українську культуру одного з провідних діячів УНР письменника В. Винниченка відбулося тільки у 1990-х рр.

Хрущовська «відлига» дала надію на припинення свавілля та краще життя людей. Це надихало письменників і поетів, інших діячів культури на творчу діяльність.

У 1950—1960-х рр. українська література поповнюється талановитими творами В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського, Д. Павличка, Л. Костенко та ін. Одвічні проблеми людського буття — війни й миру, любові й ненависті, щастя й горя — втілив у яскравих образах О. Гончар (роман «Людина і зброя», роман в новелах «Тронка»). Епічні полотна про долю українського села створив М. Стельмах (романи «Кров людська — не водиця», «Хліб і сіль», «Правда і кривда», «Дума про тебе»). Одним із кращих творів українського кіномистецтва став фільм С. Параджанова та Ю. Іллєнка «Тіні забутих предків».

Важливим суспільно-політичним явищем 1960-х рр. став національно-культурний рух молодих українських письменників, критиків, поетів, художників, композиторів. їхня творчість і громадсько-політична активність сприяли піднесенню української духовності та культури. Довкола клубів творчої молоді в Києві, Львові, Харкові об’ єдналися молоді інтелектуали, які прагнули нових форм художнього самовираження, переосмислення історичного минулого, національного відродження культури та суспільства.

Діяльність творчої інтелігенції України сприяла проведенню в 1963 р. конференції з питань культури української мови. Учасники конференції торкалися питання про розширення використання української мови в усіх сферах державного й громадського життя, про подолання мовного нігілізму.

Однак незабаром «шістдесятники» переконались у неможливості корінних змін у межах тоталітарної системи та прагнули оновлення суспільства на ґрунті загальнолюдських цінностей. Завдяки їм в Україні виникли національно-культурні осередки та сформувався рух дисидентів, що стало важливою передумовою національно-державного будівництва в 1990-х рр. До «шістдесятників» належали А Горська, М. Вінграновський, І.Дзюба, І. Драч, Л. Костенко, Світличний, В. Симоненко, В. Стус, В. Чорновіл та ін.

«Відлига» в культурі й духовній сфері, як і в інших галузях суспільного життя, була сповнена суперечностей, викликаних прагненням М. Хрущова та його оточення щось змінити, не зачепивши основ тоталітарної держави. Тому лібералізація суспільства супроводжувалася переслідуваннями діячів культури й мистецтва, критика сталінщини співіснувала з посиленням ідеологічного наступу, реформування економіки й обіцянки комуністичного майбутнього поєднувалися з адміністративно-командними методами управління, суспільно-політичним і духовним життям, процвітанням партійно-державної бюрократії.

Висновок. Процес десталінізації та лібералізації суспільного життя сприяв розвитку культури й духовного життя суспільства. Паростки національно-культурного відродження, викликані «відлигою», загрожували існуючій політичній системі, панівній ідеології, тому тиск на творчу інтелігенцію набирав нових форм і масштабів. Це призвело до ресталінізації й стагнації суспільства, але не могло знищити духовний потенціал народу, прогресивні тенденції культурно-історичного розвитку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82249. Социальные и культурно- историческиеформы жизни:общее строение и иерархия уровней. Научные и вненаучные представления о формах жизни 41.6 KB
  Державин в своей поэме Бог весьма образно характеризовал проблему человека: Частица целой я вселенной Поставлен мнится мне в почтенной Средине естества я той Где кончил тварей ты телесных Где начал ты духов небесных И цепь существ связал всех мной. Во всех этих случаях отчетливо обнаруживаются две основные методологические тенденции в объяснении природы человека: редукционистская сводящая природу человека либо к биологической либо напротив к социальной его стороне и целостная системная понимающая природу человека как единое...
82250. Время как параметр физических событий и время как мера становления человеческого бытия (общее условие осуществления жизни) 34.6 KB
  Социальное время – это продолжительность существования определенных общностей людей общественных явлений отдельных личностей а также социальных процессов. Время зависит также от самого отношения людей ко времени. В истории общества образы времени менялись так образ обратимого времени все возвращается на круги свои сменился на образ необратимого линейного времени время течет от прошлого к настоящему и от него к будущему.
82251. Объективное и субъективное время. Социальное и культурно-историческое время 32.58 KB
  Социальное и культурноисторическое время. В наст вр отмечает Микешина происходит концептуальная революция наука вновь открывает для себя время. В текстах проявляются и формируются и проявляются представления о времени социсторическое время.
82252. Переосмысление категорий пространства и времени в гуманитарном контексте (М.М. Бахтин). Введение понятия хронотопа как конкретного единства пространственно-временных характеристик 32.05 KB
  Бахтин. В гуманитарном познании Бахтина П и В проявляются как совершенно новая идея. Зная идеи о П и В Канта и Бергсона Бахтин находит свое видение этих категорий значимое для современного понимания природы темпоральности и пространственности в познании. Бахтин соединяет действующее сознание и все мыслимые пространственные и временные отношения в единый центр архетектоническое целое.
82253. Коммуникативность (общение учёных) как условие создания нового социально-гуманитарного знания и выражение социально –культурной природы научного познания 34.79 KB
  Нормальная фаза. Эта фаза в истории специальности конструируется ретроспективно только в тех случаях когда новая специальность сформировалась. Нормальная фаза часто завершается опубликованием манифеста в котором содержатся в общих чертах программа разработки проблематики и оценки ее перспективности. Фаза формированиям развития сети характеризуется интеллектуальными и организационными сдвигами приводящими к объединению исследователей в единой системе коммуникаций.
82254. Научные конвенции как необходимость и следствие коммуникативной природы познания 308.25 KB
  Проблемы общения в науке Интерес к структуре формальным моделям диалога и их содержательным возможностям возродившийся в семидесятых годах постепенно привел к формированию такого направления логико-методологических исследований которое со временем получает название...
82255. Рождение знания в процессе взаимодействия коммуницирующих индивидов. Распространение и борьба научных идей. Индоктринация 32.16 KB
  Важную роль в развитии социальногуманитарных науках играет коммуникация ученых диалог между ними. Механизмом их преодоления является постоянный диалог ученых представителей разных школ в социальногуманитарных науках. Диалог является важнейшим видом коммуникации и представляет собой попеременный обмен высказываниями репликами между двумя или более ученымигуманитариями. Диалог может представлять собой определенную дискуссию беседу диспут и т.
82256. Рациональное, объективное, истинное в социально-гуманитарных науках 28.02 KB
  Социальное познание является частным видом научного познания подчиняющимся его критериям и законам. Социальное познание неразрывно связано с предметными справедливо несправедливо добро зло субъективными установки взгляды нормы цели ценностями на основе которых осуществляется познание объекта. Таким образом социальное познание объективно так как изучение объекта общества на определенном этапе развития происходит на основе объективных критериев и законов характерных для научного познания в целом. Социальное познание рационально...
82257. Классическая и неклассическая концепция истины. Экзистенциальная истина, истина и правда 39.28 KB
  Стержень классической концепции истины принцип соответствия знания действительности. Исследования показали возможность применения классической концепции истины к любым мыслимым мирам но в этом случае она должна быть уточнена следующим образом. Для классической концепции истины характерны следующие принципы: действительность не зависит от мира знания; между нашими мыслями и действительностью можно установить однозначное соответствие; существует критерий установления соответствия мыслей действительности; сама теория соответствия...