92726

Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження

Доклад

История и СИД

Розвиток культури в Україні в 1930ті рр. Більшовицька партія змінила акценти політики в галузі культури надаючи перевагу не національному духовному відродженню а проведенню так званої культурної революції. Уславлення ролі партії та її вождів стало головним завданням діячів культури.

Украинкский

2015-08-05

19.85 KB

0 чел.

Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження.

Унаслідок політики українізації, розпочатої в 1920 — на початку 1930-х рр., українська культура набувала розвитку. Українська мова поширювалася не тільки в селі, а й у місті. Вона використовувалася в державному апараті, у галузі освіти, художній і науково-технічній літературі, періодиці, театральному мистецтві тощо. Поряд з українською розвивались також мови національних меншин. Однак період національного піднесення був нетривалим. Українізація від самого початку була політично й ідеологічно обмеженою. Уже наприкінці 1920-х рр. почалося згортання українізації, а разом із нею й загального наступу на українську культуру.

Так, у 1929 р. Центральний Виконавчий Комітет СРСР прийняв постанову, згідно з якою підприємства й установи центрального підпорядкування з Москвою і між собою мали спілкуватися російською мовою. Це призупинило опанування чиновниками української мови, а тих, хто нею спілкувався, називали націоналістами. Розгорталась боротьба проти «націоналістичних ухилів». М. Скрипник, який відповідав в уряді за освіту і підтримував українізацію, був звинувачений у створенні націоналістичної контрреволюційної організації, і скоїв самогубство. Жертвами розправи стали й інші члени комісії з українізації.

Згортання національно-культурного будівництва в Україні згубно позначилося на становищі національних меншин. У квітні 1938р., коли першим секретарем ЦК КП(б)У був М. Хрущов, було прийнято постанову Центрального Комітету, за якою створення навчальних закладів для національних груп оголошувалося насадженням вогнищ буржуазно-націоналістичного впливу на дітей, а тому подальше їх існування було визнане «недоцільним і шкідливим». Усі ці заклади закрили, були ліквідовані національні райони, національні сільські та містечкові ради. Сталінізм, нівелюючи національні особливості, укорінюючи у свідомості людей національний нігілізм, продовжував великодержавну, русифікаторську політику царизму. Як і в передреволюційні роки, національні меншини опинилися перед реальною загрозою зникнення.

Розвиток культури в Україні в 1930-ті рр. мав складний і суперечливий характер. Більшовицька партія змінила акценти політики в галузі культури, надаючи перевагу не національному духовному відродженню, а проведенню так званої «культурної революції». За задумом лідерів партії, така революція мала дати освіту і виховання, які б допомогли зробити ривок і у сфері виробництва, і в утвердженні радянської системи цінностей. Фактично культурна революція була покликана обслуговувати досягнення політичних цілей ВКП(б). Разом із тим вагомим здобутком була ліквідація неписьменності в Україні. Відкриті курси, гуртки, школи сприяли тому, що на кінець 1930-х рр. лише 15 % дорослого населення були неписьменними. У 1930 р. було започатковане загальне обов’ язкове чотирикласне навчання. У містах здійснювався перехід до загального семирічного навчання. Однак не вистачало шкільних приміщень, учителів, підручників. Кількість шкіл-з українською мовою навчання зменшувалася. Ідеологічний контроль над школярами здійснювали комсомольські та піонерські організації.

Вища освіта була доступна лише для осіб, які перебували поза підозрою щодо відданості існуючому в країні режиму. Перевага при вступі віддавалася членам партії та профспілок, червоноармійцям, вихідцям із робітників. Відновили свою діяльність університети, відкрилися нові середні навчальні заклади. Однак недовіра до старих спеціалістів, підбір кадрів за класовою ознакою, масові репресії призвели до руйнування інтелектуальної та моральної спадкоємності української інтелігенції. Наступ адміністративно-командної системи нівелював творчу особистість, спричинював цілковите безсилля перед сталінщиною.

Під жорстким пресом терору опинилися науковці в Україні. Причому утисків зазнавали не тільки вчені-суспільствознавці, яких карали за найменший відступ від марксизму, а й працівники технічних галузей. Незважаючи на це, окремі вчені й колективи досягли вагомих успіхів у галузі фізики, математики, електрозварювання, біохімії та медицини. У 1930-х рр. у науково-дослідних установах України працювали такі відомі вчені, як О. Богомолець, І. Курчатов, Л. Ландау, О. Палладій, М. Стражеско, М. Холодний.

Після прийняття постанови ЦКВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій» у квітні 1932р. творчість митців підпадала під контроль партії за посередництвом Спілки радянських письменників. Основним творчим методом проголошувався соціалістичний реалізм. Уславлення ролі партії та її вождів стало головним завданням діячів культури. Чимало талановитих творів майстрів слова змушені були час від часу оспівувати більшовицький режим, залишаючи поза увагою насильницьку колективізацію, голодомор та страхіття репресій. Саме в цей час широко відомими стають імена поетів П. Тичини.М. Рильського, В. Сосюри. А. Малишка. М. Бажана, прозаїків А Голочка, Н. Рибака. П. Панча, ІО. Японського та багатьох інших.

Репресії 1930-х рр. зачепили близько 500 письменників і постів. Не витримав переслідувань М. Хвильовий, загинув у таборах М. Зеров, був розстріляний Г. Косинка. Нищення молодих представників української культури, літераторів і митців назвали «розстріляним відродженням».

Висновок. Досягнення в галузі освіти, науки, літератури й мистецтва могли б бути значно більшими, якби їхній розвиток не гальмувався репресивними діями тоталітарної системи, що призвели до невиправних утрат української культури в 1933—1938 рр.

Дати: 1930 р. — започатковане загальне обов’ язкове чотирикласне навчання; 1932 р. - прийняття постанови ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій».

Поняття, терміни, назви: «культурна революція», репресії; «розстріляне відродження».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40478. Декабристы и фольклор 22.5 KB
  Декабристы и фольклор. Исторические условия в которых формировались взгляды декабристов на фольклорное творчество: война 1812 года – усилила проблему крепостного права. Причины обращения к фольклору оставались политическими. Но декабристы не находят в фольклоре подтверждения своей догадки = весь фольклор который они имели на тот момент – ненастоящий фольклор.
40479. Загадки 45 KB
  Детский фольклор область народной культуры своеобразный инструмент социализации ребёнка. его сюжетнотематической основе роли и функциях в жизни ребёнка системе поэтических средств. посвоему способствует сохранению душевного и физического здоровья ребёнка развитию его личности установлению её многообразных отношений в сообществе взрослых и детей. Колыбельные песни произведения назначение которых успокоить и усыпить ребёнка.
40480. Заговор 20.5 KB
  Заговор. Заговоры примыкают к обрядовой поэзии. Заговор – словесная формула пользующаяся репутацией неотразимого средства для достижения определенных результатов. Заговор – проявление мифологического сознания.
40481. Историческая школа в русской фольклористике 20 KB
  Принципы В основе фольклора – история. Теория аристократического происхождения фольклора деревенские танцы Недостатки Что же тогда лежит в основе волшебных сказок.
40482. Календарная обрядовая поэзия 22 KB
  Перемены происходят так медленно что за время жизни одного человека они практически незаметны. Святки – месяц перед крещением 6 декабря – 6 января – время отдыха и праздника у крестьян. Веселое и страшное время: самое тёмное время разрядка после тяжелого года бога надо любить и бояться Бог на радостях что сын родился открыл двери ада и выпустил нечисть погулять Рождество Христово – мистическое пришествие Христа в наш мир. Жанры: колядки – песни которые пели во время колядования.
40483. Литература и фольклор 21 KB
  Литературы всех народов мира сложились на основе устного народного творчества которое возникло и развилось значительно ранее письменности. Использование фольклора с развитием литературы становилось все более глубоким творческим. В истории литературы и фольклора любого народа существовали периоды сближения и отдаления: в период классицизма литература и фольклор стояли довольно далеко друг от друга. в период романтизма связи литературы и фольклора значительно расширяются что определялось принципами национальной самобытности осуществление...
40484. Миф и фольклор 28.5 KB
  Зооморфные мифы – человек отождествляется с тем или иным животным. Космогонические мифы – мифы о сотворении мира. Древние мифы исчезают = отношение к ним исчезает. Пустые мифы – первые фольклорные тексты.
40485. Мифологическая школа в русской фольклористике 21 KB
  В XIX веке существовали две теории что такое миф: солярная – мифы – обожествление небесных светил метеорологическая – мифы – обожествление природных явлений Недостатки Фольклор только память о мифе – это преувеличенная точка зрения.
40486. Народная несказочная проза 22.5 KB
  Также бывают историкопатриотические легенды. Классификация легенд: легенды о сотворении мира о происхождении солнца месяца звезд земли и неба; легенды о животных; легенды о Боге Христе святых; легенды о наказании злых и прощении грешников; социальноутопические легенды; семейные легенды; легенды с сатирическими мотивами.