92728

Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х роках

Доклад

История и СИД

Репресії посилились. Репресії завдали непоправної шкоди всім народам СРСР і поставили під сумнів саме існування української нації. Поняття терміни назви: репресії Спілка визволення України Український національний центр.

Украинкский

2015-08-05

18.99 KB

5 чел.

Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х рр.

Основним змістом громадсько-політичного життя України в 1930-ті рр. стали сталінські репресії.

1929р. — рік «великого перелому» — став одночасно переможним для Й. Сталіна в боротьбі за владу. Він повністю підпорядкував собі партію, діяльність якої пронизувала все суспільство. Україна стала частиною імперії, де суворий централізм та одноосібна влада становили основу тоталітарного режиму.

Сталін і його оточення створили власну теорію побудови соціалізму у якій не було місця незгодним. Досягнення певних успіхів в індустріалізації зміцнювали позиції Сталіна. Проте встановлювати диктатуру пролетаріату в переважно аграрній країні було нелегко. Тому сталінський терор в Україні, одній із найбільших національних республік із переважаючим сільським населенням набув великого розмаху.

Першого удару було завдано в Україні по старій інтелігенції, особливо тих, хто раніше співпрацював з українськими урядами й небільшовицькими партіями. Хоча насправді опозиція сталінському режиму внаслідок тотального контролю була незначною, розпочались судові процеси з викриттям неіснуючих таємних організацій. Це було потрібно, щоб довести наявність у СРСР ворогів, які загрожують суспільному й державному ладу.

На початку 1929 р. відбулися арешти діячів української науки, культури й автокефальної церкви. Через рік у Харкові над ними пройшов судовий процес. До різних термінів ув’ язнення були засуджені 45 осіб, у тому числі два академіки, 11 професорів, два письменники, науковці, викладачі вузів, студенти, їм приписувалося створення контрреволюційної організації під назвою «Спілка визволення України», яка прагнула шляхом збройного повстання повалити радянську владу в Україні.

Наступ проти української інтелігенції продовжувався розгромом наукових шкіл. «Буржуазних націоналістів» виганяли із Всеукраїнської академії наук, закривали її секції і вводили цензуру. Причетним до таємної організації зробили й М. Грушевського. Представники історичної науки, мовознавства, філософії зазнавали утисків і фізично винищувались. Уся освіта спрямовувалась на виправдання існуючого режиму і насаджування російської культури.

Тяжких переслідувань зазнала й церква. Українську автокефальну православну церкву змусили саморозпуститися. Митрополита М. Борецького та сотні священиків заслали до таборів.

Великою в історії українського народу є трагедія голодомору 1932—1933 рр. Загнані в колгоспи, селяни змушені були безкоштовно працювати, і обсяг хлібозаготівель зменшився. Тоді в Україну прибула надзвичайна комісія на чолі з В. Молотовим, яка взялася за вилучення всіх запасів зерна, у тому числі посівного. Проводилися подвірні обшуки. Незабаром масовий голод винищив близько 3,5 млн селян.

Хвиля репресій спрямовувалась проти членів партії. Виключення з партії за «ідеологічні помилки» означало розстріл або заслання. Найбільших переслідувань зазнали ті українські комуністи, які активно проводили політику українізації.

Але репресій не уникли й учасники боротьби за радянську владу — керівники КП(б)У і Ради народних комісарів. Майже весь Центральний Комітет, обраний на XIII з’ їзді Компартії України, у 1937 р. був знищений.

У другій половині 1930-х рр. репресії посилились. їхнім «виправданням» стали теорія загострення класової боротьби в період побудови соціалізму і вбивство С. Кірова.

Напрямок сталінського терору був перенесений на військових. Стратили Й. Якіра — командуючого Київським військовим округом, фізично винищили весь штаб цього округу. Крім того, загинули або потрапили до концтаборів сотні інших військових командирів і спеціалістів, що підірвало боєздатність Червоної армії.

Напередодні Другої світової війни «велика чистка» охопила весь Радянський Союз. Судові й позасудові органи («трійки») виносили смертні вироки, які одразу ж виконувалися, а рідні репресованих одержували тавро «члена сім’ ї ворога народу». Жертвами сталінської сваволі стали всі категорії населення — інтелігенція, робітники, селяни, військові, духовенство, представники партійного і державного апарату. Репресії завдали непоправної шкоди всім народам СРСР і поставили під сумнів саме існування української нації.

Висновок. Сталінський терор справив негативний вплив на громадсько-політичне життя республіки. Під його лещата потрапили мільйони людей. Гинула віра людей у добро,руйнувалися авторитети та світлі ідеали. І навпаки, заохочувалися низькі вчинки — доноси, наклепи. У країні сформувався тоталітарний режим, що підкорив собі всі сфери життя суспільства.

Дати: 1934 р. — убивство С. Кірова. Початок масових репресій у СРСР; 1936 р. — «Сталінська» конституція СРСР; 1937 р. — пік масових репресій в УРСР.

Поняття, терміни, назви: репресії, Спілка визволення України, Український національний центр.