92729

Рух Опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни. Історичний внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні

Доклад

История и СИД

У русі Опору брали участь утікачівійськовополонені партійні й безпартійні дорослі й діти. Причини розгортання руху Опору: окупація батьківщини загарбниками; жорстокість окупаційного режиму; цілеспрямована діяльність радянського керівництва з організації руху Опору на окупованих територіях. Форми опору: Пасивні: різноманітна допомога партизанам; відмова співпрацювати з окупаційною владою; саботаж окупаційної влади; випуск бракованої продукції; зрив поставок продуктів харчування для окупаційної армії; ухиляння від робіт тощо.

Украинкский

2015-08-05

19.8 KB

34 чел.

Рух Опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни. Історичний внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні.

Після нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз величезні території були окуповані. Загарбникам уже в 1941 р. відійшла територія України з населенням близько 42 млн осіб. Гітлерівці проривалися до Москви, намагаючись водночас закріпитися на завойованих землях. Але план блискавичної війни «бліцкріг» не вдався, і вона набула затяжного характеру.

Залишаючи ворогу територію, радянське командування віддало наказ знищувати все за собою — комунікації, підприємства, їстівні припаси. Із відданих радянській владі людей у населених пунктах створювались підпільні групи. Для розвідувальної та підривної роботи в німецькому тилу залишалось чимало співробітників НКВС — народного комісаріату внутрішніх справ. Восени 1941 р. в Україні формувались підпільні обкоми, райкоми, первинні організації та групи ВКП(б). У лісах з’ явилися партизанські загони, які очолювали здебільшого ті, хто був здатний здійснювати бойові операції.

У Москві довелося терміново переглянути довоєнну теорію війни, згідно з якою в разі нападу противника на СРСР бойові, дії будуть перенесені на його територію. У 1930-х рр. було ліквідовано створену в лісах мережу матеріально-технічних баз. Підібрані для можливої партизанської боротьби кадри звинуватили в підготовці замаху на Сталіна та винищили. Тепер радянське командування покладало великі надії на організований партизанський рух та підпільну роботу на окупованих територіях. Однак із 3,5 тис. партизанських загонів і диверсійних груп, залишених на окупованій території, улітку 1942 р. діяли лише 22 загони, інші розпалися або були розгромлені. Проти недосвідчених підпільників і партизанів діяли фашистські каральні органи.

В Україні найбільш сприятливими були умови для таборів партизан на Волині й Поліссі. Рух набув організованого характеру в 1942 р., коли було створено Український штаб партизанського руху, який очолив Т. Строкач. У русі Опору брали участь утікачі-військовополонені, партійні й безпартійні, дорослі й діти.

Причини розгортання руху Опору:

- окупація батьківщини загарбниками;

- жорстокість окупаційного режиму;

  1.  цілеспрямована діяльність радянського керівництва з організації руху Опору на окупованих територіях.

Форми опору:

Пасивні:

  1.  різноманітна допомога партизанам;
  2.  відмова співпрацювати з окупаційною владою;
  3.  саботаж окупаційної влади;
  4.  випуск бракованої продукції;

— зрив поставок продуктів харчування для окупаційної армії;

  1.  ухиляння від робіт тощо.

Активні:

  1.  партизанський рух;

— діяльність підпілля;

  1.  диверсійна діяльність;
  2.  пропагандистська діяльність.

Джерела формування партизанських загонів:

  1.  залишення в тилу ворога спеціально сформованих загонів;
  2.  окремі солдати та підрозділи, що опинились в оточенні і не мали змоги прорватися для з’ єднання з фронтовими частинами;
  3.  окремі громадяни, які не були призвані до армії, але були здатні носити зброю і за своїми переконаннями й бажанням готові були вести партизанську боротьбу.

Відомими командирами радянських партизанів стали С. Ковпак, О. Федоров, М. Наумов. Зокрема, партизанські з’ єднання С. Ковпака пройшли бойовий шлях від Путивля до Карпат.

В українських містах і селах діяли молодіжні підпільні організації. У Миколаївській області до її складу входили старшокласники села Кримки. У вересні 1942 — січні 1943 р. підпільна молодіжна організація «Молода гвардія» діяла в місті Краснодоні. До її штабу входили І. Туркенич, О. Кошовий, І. Земнухов, В. Третякевич, С. Тюленін, Л. Шевцова. Молодогвардійці, крім антигітлерівської пропаганди, здійснили низку диверсій і бойових операцій.

У 1942 р. була сформована Українська Повстанська Армія (УПА). Її головнокомандувачем став член проводу Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Р. Шухевич (Тарас Чупринка). Партизанська армія контролювала частину території Волині, Полісся та Галичини. У своєму складі вона налічувала близько ЗО—40 тис. бійців. Конгрес ОУН-Б проголосив своєю метою боротьбу проти більшовизму та нацизму.

У 1944 р. в Карпатах представники довоєнних політичних партій Західної України та східних українців створили Українську Головну Визвольну Раду (УГВР), яка закликала неросійські народи СРСР об’ єднатися проти Москви.

Отже, в Україні в роки Другої світової війни існувало три течії руху Опору:

  1.  радянська (1941-1942 рр. — партизанські загони, радянське підпілля; діяла на українському Поліссі, Чернігівщині, Сумщині, налічувала 200— 600 тис. осіб);

— націоналістична (1942 р. — похідні групи, УПА та інші загони, підпілля ОУН; діяла на території Волині, Галичини, українського Полісся, налічувала 50 — 200 тис. осіб);

польська (1941—1942 рр. — армія Крайова, армія Людова, батальйони хлопські; діяла на території Волині, Полісся, налічувала 10—20 тис. осіб).

Висновок. Таким чином, рух Опору в Україні в роки Другої світанні війни увібрав у себе боротьбу як проти фашистських окупантів, так і за створення Української держави. Комуністичний і націоналістичний партизанський та підпільний рух наближали час перемоги. Однак вони залишались на різних політичних позиціях, тому радянські війська й УПА перебували в стані відкритої війни.

Дати: червень 1942 р. — створення Українського штабу партизанського руху; 14 жовтня 1942 р. — загальноприйнята дата створення УПА.

Поняття, терміни, назви: рух Опору, ОУН—УПА, УШПР.

Особистість в історії: С. Ковпак, Р. Шухевич (Тарас Чупринка).

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6362. Створення і використання таблиць 43 KB
  Створення і використання таблиць Для створення таблиць необхідно відкрити вкладку Вставка і знайти групу команд Таблицы. Після клацання по кнопці Таблица відкриється меню з параметрами створення таблиці. З меню можна вибрати один із варіа...
6363. Структура і функції соціології як науки 67 KB
  Структура і функції соціології як науки План: Структура соціологічної науки. Функції соціології. Структура соціологічної науки Соціологія як наука про соціальні відносини, механізми та закономірності функціонування і розвитку різно...
6364. Соединительная ткань 1.47 MB
  Соединительная ткань Соединительная ткань преобладает в организме и очень важна. Среди её функций главные функции: защитная (противоинфекционная защита, ограничение тканевых повреждений, репарация) опорно-структурная. Задача настоящей лекции о...
6365. Організація індивідуально-виховної роботи в підрозділі 142.5 KB
  Загальне керівництво виховною роботою здійснює командир підрозділу. У підрозділах виховну роботу організують та проводять заступники командирів з виховної роботи. При плануванні, організації та проведенні виховної роботи враховуються типові за...
6366. Особливості професійного спілкування 69 KB
  Особливості професійного спілкування План Види, типи і форми професійного спілкування. Функції спілкування. Утруднення в спілкуванні. Спілкування завжди пов’язане з певним предметом спілкування, який визначає сутність, специфі...
6367. Психологічні особливості, типологія студентів і формування студентського колективу 124 KB
  Психологічні особливості, типологія студентів і формування студентського колективу План Психологічні особливості студентського віку. Типологія студентів. Діалектика становлення і розвитку студентського колективу: академічної групи,...
6368. Політичні партії і партійні системи зарубіжних країн 37.93 KB
  Політичні партії і партійні системи зарубіжних країн План 1. Політичні партії: поняття, сутність, функції. 2. Класифікація політичних партій, їх організаційна структура. 3. Інституціоналізація політичних партій. 4. Партійні системи зарубіжних країн....
6369. Політичні ідеї античого світу 95 KB
  Політичні ідеї античого світу 1 Вчення Платона державу Проблема державного ладу була, є і буде однією із самих складних і суперечливих проблем, що стоять перед людством. Безліч людей уже тисячі років намагаються зрозуміти, якою держава повинна бути ...
6370. Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів публічної влади в Україні 159.5 KB
  Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів публічної влади в Україні 1. Поняття, види та ознаки органів публічної влади . 2. Система органів публічної влади в Україні .3. Принципи організації й діяльності органів публічної влади в У...