92735

Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні, її соціально-економічні наслідки

Доклад

История и СИД

Резолюція пленуму Про сільське господарство України і про роботу на селі передбачала найвищі темпи колективізації в Україні порівняно з усіма союзними республіками. У процесі колективізації можна виділити кілька етапів: 1929 1930 рр. час прискореної колективізації яка по суті перетворилася на комунізацію; у колгоспи забирали все: реманент велику рогату худобу коней птиці; ситуація ускладнювалась заходами місцевої влади: на 20 січня 1930 р.

Украинкский

2015-08-05

19.42 KB

2 чел.

Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні, її соціально-економічні наслідки.

Радянське керівництво, узявши курс на модернізацію промислового потенціалу країни, одразу зіткнулося з трьома проблемами для розвитку індустрії: коштів, сировини і робочих рук. Одержати все це можна було від селянства, що становило переважну більшість населення. Однак селянин-власник був незручною і небажаною фігурою для партійно-державного апарату, який від імені народу розпоряджався промисловістю. Держава не могла забезпечити прискорених темпів індустріалізації, маючи справу з мільйонами одноосібників. Доки селянин сам вирішував, що йому сіяти і відвозити на ринок, від нього залежала держава, якій треба було нагодувати місто й армію. Ось чому держава хотіла створити на селі контрольоване колективне господарство.

Але в сталінських планах колективізація — це не лише зручний засіб забезпечення зростаючого населення міст та армії продовольством, а промисловості — сировиною та робочою силою. Крім цього вона мала суттєво сприяти зміцненню соціальної бази пролетаріату: з одного боку, колективізація стимулювала процес пролетаризації селянства (процес розкуркулювання; процес розселянювання), з іншого — разом з індустріалізацією вона відкривала шлях до ліквідації багатоукладність в економіці.

Перший п’ ятирічний план передбачав, що в Україні в колгоспи буде об’ єднано 30% селянських господарств. Але в,же 1929 р. на листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) було взято курс па суцільну прискорену колективізацію. Секретар ЦК КІІ(б)У С. Косіор підтримав пропозицію завершити колективізацію протягом одного року. Резолюція пленуму «Про сільське господарство України і про роботу на селі» передбачала найвищі темпи колективізації в Україні порівняно з усіма союзними республіками. У січні 1930 р. Україну віднесли до групи регіонів, де колективізацію планувалося завершити восени 1931 — навесні 1932 р.

У процесі колективізації можна виділити кілька етапів:

1929—1930 рр. — час прискореної колективізації, яка, по суті, перетворилася на комунізацію; у колгоспи забирали все: реманент, велику рогату худобу, коней, птиці; ситуація ускладнювалась заходами місцевої влади: на 20 січня 1930 р. у республіці було колективізовано 15,4 % селянських господарств, а на 1 березня — 62,8. Селянство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент. У 1928—1929 рр. в Україні було знищено до 50 % поголів’ я худоби.

1930 р. — маневр сталінського керівництва з перекладенням відповідальності на місцеві партійні й радянські органи (стаття Й. Сталіна на початку березня 1930 р. «Запаморочення від успіхів», постанова ЦК ВКП(б) від 14 березня 1930 р. «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії в колгоспному русі»). Розпочався масовий вихід із колгоспів. Восени 1930 р. в колгоспах залишилося менше ніж третина селянських дворів;

1931—1933 рр. — новий етап суцільної колективізації, прискорення її темпів, закінчення в основному колективізації в Україні (колективізовано 70 % дворів).

Таких результатів удалося досягти шляхом терору та голоду. Унаслідок голодомору 1932—1933 рр. було остаточно зламано опір селян колгоспній системі і суттєво підірвано сили у відстоюванні споконвічних національних прав. Колгоспний лад став однією з основ командної економіки й тоталітарного режиму.

1934—1937рр. — завершальний етап колективізації. У 1937 р. колгоспи мали 96,1 % посівних площ.

Важливим елементом колективізації було так зване «розкуркулювання», а фактично розселянювання села. Спочатку в 1927—1928 рр. до заможного селянства проводилась політика обмеження — збільшували податки, обмежували оренду землі, забороняли використання найманої праці, купівлю машин, реманенту. У квітні 1929 р. було визначене нове стратегічне завдання — перехід від політики обмеження до політики ліквідації куркульства як класу. Наприкінці січня 1930 р. була опублікована постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Почалися масові репресії проти заможного селянства та всіх, хто не бажав вступати до колгоспу. В Україні за роки суцільної колективізації було експропрійовано близько 200 тис. селянських господарств (разом із сім’ ями — 1,2—1,4 млн осіб, із них 860 тис. виселили на північ Сибіру). Близько 7 млн осіб загинули в роки голодомору.

Головним результатом колективізації стало здійснення індустріального стрибка, за. який заплачено дорогою ціною: жертвами насильницького розкуркулення і голодомору, утратою селянами відчуття господаря, тривалою деградацією й дезорганізацією сільського господарства.

Висновок. Колективізація в Україні призвела до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці. Така політика спричинила зруйнування сільського господарства, поступовий його занепад і, як результат, — голодомор 1932—1933 рр.

Дати: 1929 р. — початок суцільної колективізації; 1932—1933 рр. — голодомор в Україні.

Поняття, терміни, назви: колективізація, розселянювання, розкуркулювання, голодомор.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44326. ПРОЕКТ МОДЕРНИЗАЦИИ КОЛБАСНОГО ЦЕХА ЗАО «НВС» Хохольского района Воронежской области 912.5 KB
  Какая нужна помощь руководству чтобы организовать надлежащий первичный учет поступления сырья ведение рецептурных журналов журналов технологической разделки и термической обработки Вызывает крайнее удивление что практически в каждом хозяйстве действуют свои нормативы на выход мяса при разделке туш на колбасные изделия а также на выход готовой продукции что создает лазейки для злоупотреблений. Об утверждении норм выходов колбасных изделий мясных полуфабрикатов и выходов при разделке мяса. Данный диплом выполнен с целью улучшения...
44328. Совершенствование аттестации педагогических работников дошкольного образовательного учреждения (на примере муниципального ДОУ № 172 г. Кемерово) 539.5 KB
  Аттестация по Трудовому кодексу - это систематическое определение, установление соответствия уровня знаний, квалификации работника занимаемой им должности или должности, на которую он претендует, проводимое в порядке, установленном соответствующим нормативным актом
44329. Формирование корпоративной информационной культуры муниципальных служащих 928 KB
  Проанализировать сущность формирования корпоративной информационной культуры муниципальных служащих Областного центра жилищных субсидий социальных выплат и льгот . Основные вопросы подлежащие разработке исследованию: Роль корпоративной информационной культуры в Российском обществе и ее значение для муниципальных служащих; Характеристика филиала государственного учреждения Омской области Областной центр жилищных субсидий социальных выплат и льгот Любинского муниципального района и использование им...
44330. Изучение ассортимента и оценка качества кисломолочных продуктов, производимых молочным заводом ЗАО «Ясень» 466.5 KB
  Классификация ассортимента кисломолочных продуктов. Пищевая ценность кисломолочных продуктов. Формирование качества кисломолочных продуктов в процессе производства. Упаковка маркировка хранение и транспортирование кисломолочных продуктов.
44331. Разработка женского комплекта состоящего из куртки-ветровки и брюк 1.67 MB
  Конструкторско-технологические требования характеризуют свойства материалов, оказывающие существования влияния на конструкцию изделия и параметры технологического процесса его изготовления. К ним следует отнести длину материалов в куске, их ширину и толщину, усадку, драпируемость, несминаемость, жесткость, раздвигаемость, осыпаемость
44332. Повышение эффективности разработки месторождений высоковязких нефтей с применением поверхностно-активных веществ 1.77 MB
  Краткие сведения о ПАВ Современные представления о механизме вытеснения нефти из пористой среды с применением ПАВ Исследования по оценке потерь разрушения и распределения ПАВ при вытеснении нефти из терригенных и карбонатных пород Сталагмометрическое определение поверхностного и межфазного натяжений водных растворов поверхностно-активных веществ ПАВ Определения поверхностного натяжения растворов ПАВ методом счета капель