92735

Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні, її соціально-економічні наслідки

Доклад

История и СИД

Резолюція пленуму Про сільське господарство України і про роботу на селі передбачала найвищі темпи колективізації в Україні порівняно з усіма союзними республіками. У процесі колективізації можна виділити кілька етапів: 1929 1930 рр. час прискореної колективізації яка по суті перетворилася на комунізацію; у колгоспи забирали все: реманент велику рогату худобу коней птиці; ситуація ускладнювалась заходами місцевої влади: на 20 січня 1930 р.

Украинкский

2015-08-05

19.42 KB

2 чел.

Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні, її соціально-економічні наслідки.

Радянське керівництво, узявши курс на модернізацію промислового потенціалу країни, одразу зіткнулося з трьома проблемами для розвитку індустрії: коштів, сировини і робочих рук. Одержати все це можна було від селянства, що становило переважну більшість населення. Однак селянин-власник був незручною і небажаною фігурою для партійно-державного апарату, який від імені народу розпоряджався промисловістю. Держава не могла забезпечити прискорених темпів індустріалізації, маючи справу з мільйонами одноосібників. Доки селянин сам вирішував, що йому сіяти і відвозити на ринок, від нього залежала держава, якій треба було нагодувати місто й армію. Ось чому держава хотіла створити на селі контрольоване колективне господарство.

Але в сталінських планах колективізація — це не лише зручний засіб забезпечення зростаючого населення міст та армії продовольством, а промисловості — сировиною та робочою силою. Крім цього вона мала суттєво сприяти зміцненню соціальної бази пролетаріату: з одного боку, колективізація стимулювала процес пролетаризації селянства (процес розкуркулювання; процес розселянювання), з іншого — разом з індустріалізацією вона відкривала шлях до ліквідації багатоукладність в економіці.

Перший п’ ятирічний план передбачав, що в Україні в колгоспи буде об’ єднано 30% селянських господарств. Але в,же 1929 р. на листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) було взято курс па суцільну прискорену колективізацію. Секретар ЦК КІІ(б)У С. Косіор підтримав пропозицію завершити колективізацію протягом одного року. Резолюція пленуму «Про сільське господарство України і про роботу на селі» передбачала найвищі темпи колективізації в Україні порівняно з усіма союзними республіками. У січні 1930 р. Україну віднесли до групи регіонів, де колективізацію планувалося завершити восени 1931 — навесні 1932 р.

У процесі колективізації можна виділити кілька етапів:

1929—1930 рр. — час прискореної колективізації, яка, по суті, перетворилася на комунізацію; у колгоспи забирали все: реманент, велику рогату худобу, коней, птиці; ситуація ускладнювалась заходами місцевої влади: на 20 січня 1930 р. у республіці було колективізовано 15,4 % селянських господарств, а на 1 березня — 62,8. Селянство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент. У 1928—1929 рр. в Україні було знищено до 50 % поголів’ я худоби.

1930 р. — маневр сталінського керівництва з перекладенням відповідальності на місцеві партійні й радянські органи (стаття Й. Сталіна на початку березня 1930 р. «Запаморочення від успіхів», постанова ЦК ВКП(б) від 14 березня 1930 р. «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії в колгоспному русі»). Розпочався масовий вихід із колгоспів. Восени 1930 р. в колгоспах залишилося менше ніж третина селянських дворів;

1931—1933 рр. — новий етап суцільної колективізації, прискорення її темпів, закінчення в основному колективізації в Україні (колективізовано 70 % дворів).

Таких результатів удалося досягти шляхом терору та голоду. Унаслідок голодомору 1932—1933 рр. було остаточно зламано опір селян колгоспній системі і суттєво підірвано сили у відстоюванні споконвічних національних прав. Колгоспний лад став однією з основ командної економіки й тоталітарного режиму.

1934—1937рр. — завершальний етап колективізації. У 1937 р. колгоспи мали 96,1 % посівних площ.

Важливим елементом колективізації було так зване «розкуркулювання», а фактично розселянювання села. Спочатку в 1927—1928 рр. до заможного селянства проводилась політика обмеження — збільшували податки, обмежували оренду землі, забороняли використання найманої праці, купівлю машин, реманенту. У квітні 1929 р. було визначене нове стратегічне завдання — перехід від політики обмеження до політики ліквідації куркульства як класу. Наприкінці січня 1930 р. була опублікована постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Почалися масові репресії проти заможного селянства та всіх, хто не бажав вступати до колгоспу. В Україні за роки суцільної колективізації було експропрійовано близько 200 тис. селянських господарств (разом із сім’ ями — 1,2—1,4 млн осіб, із них 860 тис. виселили на північ Сибіру). Близько 7 млн осіб загинули в роки голодомору.

Головним результатом колективізації стало здійснення індустріального стрибка, за. який заплачено дорогою ціною: жертвами насильницького розкуркулення і голодомору, утратою селянами відчуття господаря, тривалою деградацією й дезорганізацією сільського господарства.

Висновок. Колективізація в Україні призвела до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці. Така політика спричинила зруйнування сільського господарства, поступовий його занепад і, як результат, — голодомор 1932—1933 рр.

Дати: 1929 р. — початок суцільної колективізації; 1932—1933 рр. — голодомор в Україні.

Поняття, терміни, назви: колективізація, розселянювання, розкуркулювання, голодомор.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74236. ПЕРВОБЫТНОЕ ХОЗЯЙСТВО: ОСНОВНЫЕ ЭТАПЫ РАЗВИТИЯ, ЧЕРТЫ И ОСОБЕННОСТИ 54 KB
  В соответствии с ней история человечества делится на три больших этапа в зависимости от материала из которого изготовлялись орудия труда: каменный век: 3 млн лет тому назад – конец III тысячелетия до н. Вовторых основой производственных отношений первобытного строя была коллективная общинная собственность на орудия труда и средства производства характеризовавшаяся низким уровнем и медленными темпами развития производительных сил уравнительным распределением материальных благ. Важнейшей чертой отличающей человека от животного является...
74237. ДВЕ МОДЕЛИ ХОЗЯЙСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ: ДРЕВНЕВОСТОЧНАЯ ЭКОНОМИКА И АНТИЧНОЕ ХОЗЯЙСТВО 58.5 KB
  Отличительной чертой восточного типа хозяйства являлась государственная собственность на землю и ирригационные сооружения. В Древнем Египте регулярно проводились переписи населения и хозяйства в основном для распределения трудовой повинности. Это обусловило невысокий уровень развития хлебопашества в греческих полисах постоянный переход от зернового хозяйства к интенсивному виноградарству и садоводству. Хозяйства носили как правило многоотраслевой характер.
74238. Факторы самобытности в развитии Российской цивилизации 32 KB
  Ее основными элементами были: Община как первичная хозяйственно-социальная ячейка а не как частнособственническое образование как на Западе; Государство с его особой ролью организатора и творца гражданского общества. Но государство было одновременно и сильным и слабым. Слабость проявлялась в чрезвычайно низком коэффициенте полезного действия : государство не смогло создать стабильного общества и само неоднократно разрушалось. В то же время это слабое несовершенное государство было единственным интегратором и организатором общества и...
74239. Великие географические открытия и их результаты 133 KB
  Географические открытия Рост научных знаний Рост производства и появление мануфактур Развитие торговли и складывание европейского и мирового рынка Становление абсолютистских государств Реформация В чем значение эпохи великих географических открытий и каковы ее результаты приведшие к качественным изменениям в мировом развитии Cредневековая Европейская цивилизация замыкалась в узкие рамки европейской территории. Бурное развитие заморской торговли породило акционерные компании имевшие постоянный капитал и боровшиеся за монопольное...
74240. Возбудители гнойно - воспалительных процессов. Стафилококки 717 KB
  Подавляющее большинство гнойно - воспалительных заболеваний вызывают кокки, т.е. имеющие сферическую (шаровидную) форму микроорганизмы. Их делят на две большие группы - грамположительные и грамотрицательные. Внутри этих групп выделяют аэробные и факультативно - анаэробные кокки и анаэробные кокки.
74241. История развития микробиологии, вирусологии и иммунологии. Предмет, методы, задачи 547 KB
  По наличию и строению клеток вся живая природа может быть разделена на прокариоты не имеющие истинного ядра эукариоты имеющие ядро и не имеющие клеточного строения формы жизни. Колония видимая изолированная структура при размножении бактерий на плотных питательных средах может развиваться из одной или нескольких родительских клеток. Деление этих микроорганизмов происходит в одной плоскости образуются пары клеток. Деление в трех взаимоперпендикулярных плоскостях образуя тюки пакеты из 8 16 и большего количества клеток.
74242. ОСНОВЫ АЛГОРИТМИЗАЦИИ 592.5 KB
  В основе любой программы лежит алгоритм. Таблица Изображение блоков в схемах алгоритмов Наименование символа Обозначениеи размеры Функция Процессвычислительный блок Выполнение операции или группы операций в результате которых изменяются значение форма представления или расположение данных Решение логический блок Выбор направления выполнения алгоритма в зависимости от некоторых условий Модификация заголовок цикла Выполнение операций по управлению циклом – повторением команды или группы команд алгоритма Пускостанов началоконец...
74243. Алгоритмы вычисления определенных интегралов 1.27 MB
  Основу численных методов вычисления определенных интегралов составляет их геометрический смысл. В этом случае подынтегральную функцию кривую заменяют прямой а формула для вычисления площади прямоугольника известна. приведена схема алгоритма реализующего вычисления по формуле прямоугольников слева.
74244. Базы данных и их классификация 158 KB
  База данных – это совокупность связанных данных организованных по определенным правилам предусматривающим общие принципы описания хранения и манипулирования независимая от прикладных программ.