92735

Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні, її соціально-економічні наслідки

Доклад

История и СИД

Резолюція пленуму Про сільське господарство України і про роботу на селі передбачала найвищі темпи колективізації в Україні порівняно з усіма союзними республіками. У процесі колективізації можна виділити кілька етапів: 1929 1930 рр. час прискореної колективізації яка по суті перетворилася на комунізацію; у колгоспи забирали все: реманент велику рогату худобу коней птиці; ситуація ускладнювалась заходами місцевої влади: на 20 січня 1930 р.

Украинкский

2015-08-05

19.42 KB

3 чел.

Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні, її соціально-економічні наслідки.

Радянське керівництво, узявши курс на модернізацію промислового потенціалу країни, одразу зіткнулося з трьома проблемами для розвитку індустрії: коштів, сировини і робочих рук. Одержати все це можна було від селянства, що становило переважну більшість населення. Однак селянин-власник був незручною і небажаною фігурою для партійно-державного апарату, який від імені народу розпоряджався промисловістю. Держава не могла забезпечити прискорених темпів індустріалізації, маючи справу з мільйонами одноосібників. Доки селянин сам вирішував, що йому сіяти і відвозити на ринок, від нього залежала держава, якій треба було нагодувати місто й армію. Ось чому держава хотіла створити на селі контрольоване колективне господарство.

Але в сталінських планах колективізація — це не лише зручний засіб забезпечення зростаючого населення міст та армії продовольством, а промисловості — сировиною та робочою силою. Крім цього вона мала суттєво сприяти зміцненню соціальної бази пролетаріату: з одного боку, колективізація стимулювала процес пролетаризації селянства (процес розкуркулювання; процес розселянювання), з іншого — разом з індустріалізацією вона відкривала шлях до ліквідації багатоукладність в економіці.

Перший п’ ятирічний план передбачав, що в Україні в колгоспи буде об’ єднано 30% селянських господарств. Але в,же 1929 р. на листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) було взято курс па суцільну прискорену колективізацію. Секретар ЦК КІІ(б)У С. Косіор підтримав пропозицію завершити колективізацію протягом одного року. Резолюція пленуму «Про сільське господарство України і про роботу на селі» передбачала найвищі темпи колективізації в Україні порівняно з усіма союзними республіками. У січні 1930 р. Україну віднесли до групи регіонів, де колективізацію планувалося завершити восени 1931 — навесні 1932 р.

У процесі колективізації можна виділити кілька етапів:

1929—1930 рр. — час прискореної колективізації, яка, по суті, перетворилася на комунізацію; у колгоспи забирали все: реманент, велику рогату худобу, коней, птиці; ситуація ускладнювалась заходами місцевої влади: на 20 січня 1930 р. у республіці було колективізовано 15,4 % селянських господарств, а на 1 березня — 62,8. Селянство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент. У 1928—1929 рр. в Україні було знищено до 50 % поголів’ я худоби.

1930 р. — маневр сталінського керівництва з перекладенням відповідальності на місцеві партійні й радянські органи (стаття Й. Сталіна на початку березня 1930 р. «Запаморочення від успіхів», постанова ЦК ВКП(б) від 14 березня 1930 р. «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії в колгоспному русі»). Розпочався масовий вихід із колгоспів. Восени 1930 р. в колгоспах залишилося менше ніж третина селянських дворів;

1931—1933 рр. — новий етап суцільної колективізації, прискорення її темпів, закінчення в основному колективізації в Україні (колективізовано 70 % дворів).

Таких результатів удалося досягти шляхом терору та голоду. Унаслідок голодомору 1932—1933 рр. було остаточно зламано опір селян колгоспній системі і суттєво підірвано сили у відстоюванні споконвічних національних прав. Колгоспний лад став однією з основ командної економіки й тоталітарного режиму.

1934—1937рр. — завершальний етап колективізації. У 1937 р. колгоспи мали 96,1 % посівних площ.

Важливим елементом колективізації було так зване «розкуркулювання», а фактично розселянювання села. Спочатку в 1927—1928 рр. до заможного селянства проводилась політика обмеження — збільшували податки, обмежували оренду землі, забороняли використання найманої праці, купівлю машин, реманенту. У квітні 1929 р. було визначене нове стратегічне завдання — перехід від політики обмеження до політики ліквідації куркульства як класу. Наприкінці січня 1930 р. була опублікована постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Почалися масові репресії проти заможного селянства та всіх, хто не бажав вступати до колгоспу. В Україні за роки суцільної колективізації було експропрійовано близько 200 тис. селянських господарств (разом із сім’ ями — 1,2—1,4 млн осіб, із них 860 тис. виселили на північ Сибіру). Близько 7 млн осіб загинули в роки голодомору.

Головним результатом колективізації стало здійснення індустріального стрибка, за. який заплачено дорогою ціною: жертвами насильницького розкуркулення і голодомору, утратою селянами відчуття господаря, тривалою деградацією й дезорганізацією сільського господарства.

Висновок. Колективізація в Україні призвела до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці. Така політика спричинила зруйнування сільського господарства, поступовий його занепад і, як результат, — голодомор 1932—1933 рр.

Дати: 1929 р. — початок суцільної колективізації; 1932—1933 рр. — голодомор в Україні.

Поняття, терміни, назви: колективізація, розселянювання, розкуркулювання, голодомор.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47315. Вертикальный варочный закрытый аппарат предназначен для выработки пищевых химикатов 876.79 KB
  Сварочное производство начинается с проектирования какой - либо конструкции или узла. Рациональное проектирование сварной конструкции - залог надежности, экономичности и долговечности ее работы. Рациональное проектирование основано на знании ряда тонкостей поведения конструкции.
47316. Методы защиты информации 180.82 KB
  Защита информации обеспечивает снижение негативных последствий от утери или искажения информации. Система защиты информации строится на комплексе мероприятий по предотвращению утечки, искажения, модификации и уничтожения защищаемых сведений...
47317. Особенности дерева Фибоначчи, удаление вершины из AVL дерева 49.19 KB
  Дерево Фибоначчи несколько больше напоминает реальный куст, чем рассматривавшиеся ранее деревья, возможно, потому, что многие природные процессы удовлетворяют закону Фибоначчи
47318. Процедура построения бинарного дерева поиска и ее особенности 20.71 KB
  Бинарное дерево – дерево, в котором каждый узел может иметь не более двух потомков. Очевидно, что каждая внутренняя вершина является корнем бинарного поддерева (левого или правого) своей родительской вершины.
47319. Впровадження новітніх безпроводових технологій з метою побудови локальної компютерної мережі 1.52 MB
  Мета роботи дослідження сучасних безпроводових технологій для побудови локальної компютерної мережі. В роботі розглянуто впровадження новітніх безпроводових технологій з метою побудови локальної компютерної мережі з можливістю виходу у глобальну мережу Інтернет в умовах де прокладання кабельної мережі неможливе чи економічно недоцільне. БЕЗПРОВОДОВІ МЕРЕЖІ WIFI НА БАЗІ СТАНДАРТУ IEEE 802. 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БЕЗПРОВОДОВІ МЕРЕЖІ ТА ЇХ ПАРАМЕТРИ 1.
47321. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НОМИНАЛЬНОЙ МОЩНОСТИ ТРАНСФОРМАТОРОВ ТРАНСФОРМАТОРНЫХ ПОДСТАНЦИЙ И ИХ РАССТАНОВКА ПО ТЕРРИТОРИИ. РАЗРАБОТКА СЕТИ 380 В 1.7 MB
  К каждому ВРУ будет подводиться два взаиморезервируемых кабеля т. Питание вводных распределительных устройств ВРУ жилых домов и достаточно мощных общественных потребителей будет осуществляться по радиальной схеме. От одного ВРУ жилого дома будем питать 23 секции а так же маломощных общественных потребителей расположенных на первом этаже жилых зданий. Выберем сечение кабеля для электроснабжения ВРУI от которого питаются две секции жилого дома №10 от ТП№1 для первого варианта установки ТП.
47322. Проект системы электроснабжения района города в Московской области 3.17 MB
  Сечения жил кабелей линий 380 В должны выбираться по соответствующим расчётным электрическим нагрузкам линий в нормальных и послеаварийных режимах работы на основе технических ограничений допустимого нагрева и допустимых потерь напряжения а также с учётом применения минимальных сечений по условиям механической прочности в условиях монтажа и эксплуатации. Проверка кабелей 04 кВ по условию допустимых потерь напряжения Проверка проводится для нормального и послеаварийного режимов.8 где суммарные потери напряжения в нормальном режиме от...