92736

Возз’єднання Західної України з УРСР. Радянізація західних областей України в 1939—1941 років

Доклад

История и СИД

Під контролем нової влади було проведено вибори до Народних зборів які наприкінці жовтня прийняли Декларацію про входження Західної України до складу СРСР і возз’ єднання її з УРСР. На території Західної України офіційно включеної до складу УРСР було створено шість областей Львівську Станіславську Волинську Тернопільську Рівненську Дрогобицьку. Менше ніж через рік було законодавчо оформлене і включення до складу УРСР територій повернених з Румунії Північної Буковини та придунайських земель.

Украинкский

2015-08-05

20.04 KB

5 чел.

Возз’ єднання Західної України з УРСР. Радянізація західних областей України в 1939—1941 рр.

23 серпня 1939 р. між СРСР та Німеччиною було підписано Пакт про ненапад, а також таємний протокол Молотова—Ріббентропа, який визначав зони впливу двох держав у Східній Європі. За цим протоколом східні польські території (тобто західні області колишньої території України) мали бути передані СРСР.

Радянсько-німецький договір розв’ язав Гітлеру руки в його агресії в Європі. 1 вересня 1939 р. нацистські війська вторглися в межі Польщі.

17 вересня, коли головні сили польської армії були розбиті, радянські війська перейшли польсько-радянський кордон у Західній Україні й Західній Білорусії. Розпочалася «визвольна місія» Червоної армії для захисту «єдинокровних братів» — українців і білорусів від нацистського поневолення, а фактично реалізація таємного протоколу Молотова—Ріббентропа.

22 вересня частини Червоної армії почали входити до Львова. 28 вересня радянсько-німецький воєнно-політичний альянс, скріплений сумісними бойовими діями проти майже беззахисної Польщі (напередодні німецькі війська окупували Варшаву), був підтверджений новим договором — про дружбу і кордон.

У результаті поділу Польщі до СРСР відійшло 51,4 % її території з 37,1 % населення (12 млн осіб).

Для узаконення радянського режиму в Західній Україні 22 жовтня 1939 р. під контролем нової влади було проведено вибори до Народних зборів, які наприкінці жовтня прийняли Декларацію про входження Західної України до складу СРСР і возз’ єднання її з УРСР.

На території Західної України, офіційно включеної до складу УРСР, було створено шість областей — Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку.

Менше ніж через рік було законодавчо оформлене і включення до складу УРСР територій, повернених з Румунії, — Північної Буковини та придунайських земель. У червні 1940 р. СРСР в ультимативній формі заявив Румунії про передання йому Бессарабії та Буковини. 28 червня південна група військ Червоної армії перейшла річку Дністер і вступила на ці території. 2 серпня 1940 р„ за рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР, була утворена Молдавська РСР, а в Північній Буковині організовано Чернівецьку область і передано УРСР. До складу УРСР були включені також Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський райони.

У листопаді 1940 р. міжУРСРіМРСР було встановлено новий кордон. У результаті від України було відчужено Придністров’ я з етнічним українським населенням. Після включення до складу УРСР Західної України, Північної Буковини і трьох повітів Бессарабії кількість населення України збільшилася на 8,8 млн осіб і на середину 1941 р. становила понад 41,6 млн осіб, а її територія розширилася до 565 тис. км2.

Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес їх радянізації, тобто зміни в усіх сферах життя відповідно до зразків, вироблених за роки радянської влади. У процесі радянізації виділяються два етапи:

  1.  до весни. 1940 р., коли режим зовнішньо зберігав демократичність, а реформи зустрічали підтримку з боку більшості населення;
  2.  з весни 1940 р., коли відбувається поглиблення соціалістичного змісту перетворень, що супроводжуються масовими репресіями через неприйняття цих перетворень більшістю місцевого населення.

Заходи, які зустріли підтримку з боку населення:

  1.  ліквідація польського державного апарату;
  2.  конфіскація земель великих власників, націоналізація торгівлі та промисловості (ці галузі перебували в руках поляків та євреїв);

— українізація та зміцнення системи освіти (кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис, з одночасним скороченням польських); Львівський університет перейменовано на честь І. Франка, мовою викладання стала українська тощо);

  1.  розвиток системи соціального забезпечення, особливо охорони здоров’ я.

Заходи, які викликали невдоволення з боку населення:

  1.  заміна польських чиновників на місцевих комуністів та людей, присланих зі сходу України;
  2.  насильницька колективізація (на червень 1941 р. в колгоспи було об’ єднано 15 % господарств);
  3.  тиск на церкву (як греко-католицьку, так і православну);
  4.  розгром політичних партій і громадських об’ єднань, у тому числі таких впливових, як «Просвіта»;
  5.  масові репресії.

Репресії розпочалися практично відразу після зайняття краю Червоною армією, але спочатку вони зачепили переважно поляків — депортація на схід СРСР мільйона поляків, розстріл 15 тис. польських військовослужбовців.

Серед українців раніше за інших репресій зазнали активісти політичних партій. Єдиною організованою силою Опору залишалась Організація Українських Націоналістів — ОУН.

Навесні 1940 р. режим розпочав широкомасштабні репресії: до Сибіру й Казахстану депортовано.400 тис. українців; десятки тисяч людей перейшли на польські території, окуповані німцями; люди переслідувалися без суду і слідства, але з метою залякування населення інколи проводилися показові процеси.

З осені 1939 до осені 1949 р. у Західній Україні за політичними ознаками було репресовано і депортовано близько 10 % населення (318 тис. родин, близько 1,2 млн осіб). Смертність серед депортованих склала 16 % .

Висновок. Об’ єднання західноукраїнських земель з УРСР мало позитивне значення: уперше за кілька століть своєї історії українці були в одній державі. Але принесений на багнетах Червоної армії репресивний режим остаточно переконав західноукраїнське населення в тому, що його майбутнє не в інтеграції із СРСР, а у творенні незалежної соборної української держави.

Дати: 23 серпня 1939 р. — укладення німецько-радянського пакту про ненапад та таємного протоколу до нього; 17 вересня 1939 р. — початок «визвольного походу» Червоної армії на західноукраїнські землі; 1939 р. —- входження Східної Галичини та Західної Волині до складу УРСР; 1940 р. — входження Північної Буковини, Хотинщини та Південної України до складу УРСР.

Поняття, терміни, назви: радянізація, пакт Молотова—Ріббентропа, таємний протокол, Друга світова війна.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62197. Сложение векторов. Разложение вектора по двум неколлинеарным векторам. Скалярное произведение двух векторов 76.56 KB
  Сложение векторов. Тип урока: Закрепления знаний. Ход урока: Организационный момент; Актуализация знаний; Решение задач; д з. Этапы урока Деятельность учителя Психологический анализ Организационный момент Все ли получилось в домашней работе.
62199. Психологічний аналіз уроку 18.77 KB
  Вчителька розповідає учням новий матеріал показує практичне значення матеріалу. Вчителька пояснює суть нового матеріалу. На певних етапах увага учнів розсіювалася і вчителька старалась привернути їх увагу використовуючи різні таблиці. Вчителька вміло переключала учнів з одної уваги на іншу.
62200. Психологічний аналіз уроку. Практичне заняття 18.63 KB
  Мета: ознайомити з гігієнічними вимогами до проведення уроку опрацювати схему психологічного аналізу уроку. План Гігієнічні вимогами до проведення уроку. Схема психологічного аналізу уроку.
62203. «Не»с причастиями 22.94 KB
  Кто напомнит что такое причастие Причастие это такая форма глагола которая обладает признаками как глагола так и прилагательного. Причастие имеет свои особенности. Во-первых причастие может присоединять зависимые слова образуя причастный оборот.