92757

Правоспособность

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Дееспособность – это способность субъекта собственными действиями приобретать и реализовывать права создавать для себя обязанности и исполнять их. Дееспособность делят на общую и специальную. По естественным причинам правоспособность и дееспособность не всегда совпадают. Полная дееспособность – возможность осуществлять все права и обязанности без исключения.

Русский

2015-08-05

13.02 KB

0 чел.

Правоспособность – это способность гражданина обладать гражданскими правами и нести определенные обязанности. Именно правоспособность является предпосылкой обладания конкретными субъективными правами, которые возникают лишь при наличии определенных юридических фактов, действий и событий. Под правоспособностью понимают также признаваемую государством общую (иначе – абстрактную) возможность обладать установленными законом правами и обязанностями, способность быть их носителем. Содержание правоспособности определяет комплекс прав и обязанностей, которыми может обладать субъект правоотношений. В законодательстве нет полного перечня прав, которые мог бы приобретать каждый субъект правоотношений, существует лишь перечень самых важных правовых возможностей. Правоспособность от субъективного права отличается тем, что она: 1) не отделяется от личности. Человека нельзя лишить правоспособности, отнять ее у него или ограничить ее действие; 2) не зависит от возраста, пола, профессии, национальности, имущественного положения и т. п.; 3) не может быть делегирована другим; 4) первична по отношению к субъективному праву, а также исходна, т. е. играет роль предпосылки; 5) она абстрактна, а субъективное право конкретно. Дееспособность – это способность субъекта собственными действиями приобретать и реализовывать права, создавать для себя обязанности и исполнять их. Концепция дееспособности исходит из того, что все субъекты права здоровы и степень развития их устанавливается по мере взросления. Дееспособность делят на общую и специальную. По естественным причинам правоспособность и дееспособность не всегда совпадают. Все люди правоспособны, хотя не все из них одновременно дееспособны. При этом все дееспособные люди не являются правоспособными. Полная дееспособность – возможность осуществлять все права и обязанности без исключения. Полная дееспособность наступает в полном объеме по достижении лицом восемнадцатилетнего возраста. Частичная дееспособность бывает двух степеней: первая степень – это дееспособность малолетних с 6 до 14 лет. Сделки могут совершать от их имени только их родители, усыновители или опекуны. Вторая степень частичной дееспособности – это дееспособность несовершеннолетних с 14 до 18 лет. В соответствии с законом они могут совершать все сделки малолетних и распоряжаться своими доходами, осуществлять авторские права, вносить вклады в кредитные учреждения, с 16 лет они могут быть членами кооператива.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84484. ОФСЕТНАЯ ЛИСТОВАЯ ПЕЧАТЬ БЕЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИЗОПРОПИЛОВОГО СПИРТА 43.74 KB
  Уже более 30 лет успешно применяется технология офсетной печати без использования изопропилового спирта в США где эта технология зародилась и распространилась благодаря поддержке государства и высоких требований к экологической безопасности. Вслед за Соединенными Штатами от спирта стали отказываться типографии и в Европе. На данный момент печать без использования изопропилового спирта распространена и в Европе что наглядно видно на любой европейской выставке.
84485. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та її ланок 43.38 KB
  Рефлекторна дуга – шлях по якому передається інформація при здійсненні рефлексу. Тобто рефлекторна дуга – морфологічний субстрат рефлексу. Схема найпростішої елементарної рефлекторної дуги на прикладі шкірном’язового рефлексу має такий вигляд: Із схеми видно що рефлекторна дуга має такі відділи: 1. Нервовий центр – структури у межах ЦНС що беруть участь у здійсненні рефлексу.
84486. Рецептори, їх класифікація та збудження 45.25 KB
  Рецептори – спеціалізовані структури що забезпечують: а сприйняття інформації про дію подразника; б первинний аналіз цієї інформації сила якість час дії новизна подразника. За наявністю спеціалізованої сенсорної клітини: первинні – інформація про дію подразника сприймається безпосередньо нервовим закінченням; вторинні – інформації про дію подразника сприймається спеціалізованою сенсорною рецепторною клітиною а далі передається на нервове закінчення. За наявністю чи відсутністю допоміжних структур: вільні нервові закінчення –...
84487. Пропріорецептори, їх види. Будова та функції м’язових веретен 43.25 KB
  Пропріорецептори М’язів м’язові веретена Суглобових сумок Сухожилків тільця Гольджі Види рецепторів Адекватний подразник Деформація Розтягнення Розтягнення Ступінь та швидкість розтягнення м’язів Ступінь згинання розгинання в суглобі Ступінь та швидкість скорочення м’яза так як при скороченні сухожилки розтягуються Контролюють М’язові веретена – первинні механорецептори що мають складну структуру. Адекватним подразником ІФВ є розтягнення центральної частини – ядерної сумки. Таке розтягнення та збудження спіралевидного нервового...
84488. Механізми і закономірності передачізбудження в центральних синапсах 44.76 KB
  Аксосоматичні Аксоаксональні Аксодендритні Дендродендритичні Збудливі Гальмівні Хімічні Електричні Механізм передачі збудження через центральний аксосоматичний хімічний синапс полягає в наступному: ПД поширюється по мембрані аксона далі по мембрані пресинаптичній підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів С2 вхід їх в нервове закінчення за градієнтом концентрації вихід медіатора в синаптичну щілину дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани взаємодія з мембранними циторецепторами збільшення...
84489. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пре- та постсинаптичного гальмування 43.78 KB
  Механізми розвитку пре та постсинаптичного гальмування. Гальмування – активний фізіологічний процес. Гальмування в ЦНС Постсинаптичне Пресинаптичне За локалізацією За електрофізіологічною природою Гіперполяризаційне Деполяризаційне За будовою нейронних ланцюгів Зворотнє Пряме Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування.
84490. Сумація збудження і гальмування нейронами ЦНС 48.02 KB
  Взаємодія збудження та гальмування на тілі кожного окремого нейрона відбувається шляхом сумації просторової та часової. В залежності від переважання сумації ЗПСП чи ГПСП нейрон може перебувати в трьох станах: збудження – характеризується генерацією ПД на мембрані аксонного горбика в результаті переважання сумації ЗПСП деполяризація мембрани дійшла до критичного рівня: чим інтенсивніше протікає сумація ЗПСП тим швидше деполяризація доходить до Екр тим частіше ПД в РРН тобто тим сильніше збудження нейрона. Таким чином за допомогою...
84491. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення 45.37 KB
  У складі задніх рогів спинного мозку переважають вставні нейрони. Біла речовина спинного мозку представлена волокнами висхідних та низхідних шляхів. Контроль на рівні спинного мозку Рецептори шкіри Вісцерорецептори ангіорецептори.
84492. Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок 43.05 KB
  Біла речовина спинного мозку передні бокові та задні канатики складається з нервових волокон які формують провідні шляхи. Основними висхідними шляхами є: 1. Шлях Голя – розташований в медіальній частині заднього канатика. Шлях Бурдаха – розташований в латеральній частині заднього канатика.