92768

Юридические источники права

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Виды: Правовой обычай исторически первый источник права первые законы государства представляли собой санкционированные им обычаи. Признание государством отличает правовой обычай от простого обычая который не является источником права. Характеристики правового прецедента как источника права: множественность в правовой системе использующей прецедент его создают несколько органов;казуистичность прецедент всегда конкретен и максимально приближен к жизненной ситуации;гибкость позволяет правоприменительному органу выбирать тот...

Русский

2015-08-05

13.97 KB

0 чел.

Юридические источники права — официальные формы выражения и закрепления норм права, действующих (признаваемых) в данном государстве.

Виды: Правовой обычай — исторически первый источник права — первые законы государства представляли собой санкционированные им обычаи. Обычай приобретает правовой характер после его признания и одобрениягосударством. Одновременно этот обычай получает и защиту со стороны государства.

Признание государством отличает правовой обычай от простого обычая, который не является источником права. Государство может признать обычай правовым в одной из следующих форм:- в форме отсылки к норме обычая в тексте нормативно-правового акта;- в форме судебного решения, когда суд ссылается на норму обычая.

Признаки правового обычая:- локальный характер заключённых в нём норм — норма правового обычая распространяет своё действие на сравнительно небольшую территорию и (или) на небольшую группу людей, объединяемую по кровнородственному или профессиональному признаку;- имеет юридическую силу — защищается возможностью применения мер государственного принуждения;- не должен противоречить принятым в данном обществе нормам морали и государственной политике в данной области правового регулирования (последний вопрос решается правоприменительным органом);- существует достаточно продолжительное время и известен достаточно широкому кругу лиц.

Правовой прецедент — решение судебных или административных органов по конкретному делу, которое впоследствии принимается за обязательное правило при рассмотрении аналогичных дел.

Существуют два вида юридического прецедента: судебный и административный.

Характеристики правового прецедента как источника права:

множественность — в правовой системе, использующей прецедент, его создают несколько органов;казуистичность — прецедент всегда конкретен и максимально приближен к жизненной ситуации;гибкость — позволяет правоприменительному органу выбирать тот прецедент, который в наибольшей степени соответствует как обстоятельствам дела, так и государственной политике в данной сфере.

Не всё судебное решение является прецедентом. В нём выделяют ядро, то есть изложение правовых принципов, применяемым к правовым вопросам, возникающим из конкретных обстоятельств дела — это и есть норма права, заключённая в решении.

Правовой прецедент— характер поведения субъекта (субъектов) права в конкретной ситуации, которое рассматривается как образец поведения для других в аналогичных обстоятельствах. Правовой прецедент - это решение по конкретному делу, которому государство придает силу общеобязательного в последующих спорах. Судебный прецедент является распространенной формой права в современном мире. фактически получили значение источника права еще в Древнем Риме, поскольку ряд институтов римского права складывался именно в ходе судебной практики. В отечественной науке судебный прецедент как источник права отрицался. Назначение судебной практики признавалось как средство формирования правосознания юристов, являющегося личностным механизмом разрешения юридически значимых дел. два вида юридического прецедента: судебный и административный. Характеристики правового прецедента как источника права: 1. множественность — в правовой системе, использующей прецедент, его создают несколько органов; 2. казуистичность — прецедент всегда конкретен и максимально приближен к жизненной ситуации; 3. гибкость — позволяет правоприменительному органу выбирать тот прецедент, который в наибольшей степени соответствует как обстоятельствам дела, так и государственной политике в данной сфере.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81699. Проблема субстанції в історії філософії 22.51 KB
  Надалі починають розглядати субстанцію як особливе визначення Бога схоластика що веде до дуалізму філософське вчення яке вважало що матеріальні і духовні субстанції рівноправні душі і тіла. Проблема субстанції була поставлена в працях Декарта. Субстанцію як Єдине він роз\'єднав на дві самостійні субстанції: природу і мислення.
81700. Матеріальне буття та його форми: субституційний та реляційний підходи 19.31 KB
  Виходячи з цього сутність матеріального буття розкривається через поняття матерії та форм її існування. Матеріалісти античності ототожнювали її з першоосновою буття всіх речей останнім неподільним елементом дном за межами якого нічого не існує.
81701. Основні категорії онтології сутність-явище простір-час причина-наслідок 25.81 KB
  Явище і сутність – діалектично повязані між собою протилежності. Так міраж – це явище що виникає внаслідок викривлення променів світла атмосферою. Разом із тим явище і сутність передбачають одне одного.
81703. Свідомість як філософська категорія культурний і суспільний феномен 27.73 KB
  Для розрізнення свідомості та психіки мислення й розуму їх варто розрізняти. Але окрім цього варто не забувати що центром свідомості є людське Я. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ.
81704. Свідомість як форма психічної діяльності:ідеальне і психічне 25.83 KB
  Свідомість -це найвища, притаманна людям якість, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, уявній побудові дій і передбаченні їх результатів, регулюванні і самоконтролі поведінки, яка має зовнішні форми відображення творчого перетворювального характеру та повязана з мовою.
81705. Структура свідомості: її компонентний та рівневий вияви 25.51 KB
  Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи. Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєвоафективний пласт до якого належать: – відчуття – відображення в мозкові окремих властивостей предметів та явищ обєктивного світу що безпосередньо діють на наші органи чуттів; – сприйняття – образ предмета в цілому який не зводиться до суми властивостей та сторін; уявлення – конкретні образи таких предметів чи явищ які в певний момент не викликають у нас відчуттів але які раніше діяли на органи чуттів – різного роду афекти тобто...
81706. Проблема людини в філософії: екзистенційна та субстанійна концепції 28.3 KB
  Вона є теоретичним усвідомленням драматизму першої половини XX століття трагізму людини котра потрапила на межу життя і смерті буття і небуття в результаті реальної загрози її існуванню як людини як виду. Моделлю людини як такого для екзистенціалістів стала страждаюча зневірена людина яка знаходиться в прикордонній ситуації – ситуації на межі життя та смерті. Ірраціональність буття абсурдність самого існування людини сумніви у можливості раціонального пізнання світу – це все складові філософії екзистенціалізму.
81707. Проблема походження людини та суспільства 26.28 KB
  Релігійна гіпотеза походження людини базується на біблійних переказах про створення Богом світу і людини гріхопадіння Адама і Єви Всесвітній потоп про те що заповідав Бог людям та регламентацію життєдіяльності людини яка викладена в заповідях. Космічна гіпотеза походження людини базується на припущенні що життя принесено на Землю з Космосу у тому числі в його цивілізованих проявах. Еволюційна гіпотеза походження життя...