92786

Структура норма права: понятие, элементы

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Гипотеза является частью юридической нормы которая указывает на фактические жизненные обстоятельства при которых норма может быть осуществлена в конкретных правоотношениях. В сложных гипотезах указываются два и более условий реализации нормы в конкретных отношениях. Казуистическая же гипотеза связывает реализацию правовой нормы со строго определенными частными случаями.

Русский

2015-08-05

13.46 KB

3 чел.

Структура норма права: понятие, элементы

Существует три основные структуры правовой нормы: 1) юридическая; 2) логическая; 3) социологическая.

Юридическая структура состоит из трех взаимосвязанных элементов: 1) гипотезы; 2) диспозиции; 3) санкции.

Эти элементы раскрывают условия для соответствующего поведения, правило поведения и последствия, которые наступают за нарушение данного правила.

Без гипотезы норма бессмысленна, без диспозиции немыслима, без санкции бессильна.

Гипотеза является частью юридической нормы, которая указывает на фактические жизненные обстоятельства, при которых норма может быть осуществлена в конкретных правоотношениях. Она определяет время, место, субъектный состав и др., при наличии которых у лиц появляются юридические права и обязанности.

В простых гипотезах указывается какое-то одно обстоятельство, через которое осуществляется юридическая норма. В сложных гипотезах указываются два и более условий реализации нормы в конкретных отношениях. Абстрактная гипотеза концентрирует внимание на общих, родовых признаках условий действия норм, не указывая на частные конкретно-определенные жизненные обстоятельства. Казуистическая же гипотеза связывает реализацию правовой нормы со строго определенными частными случаями.

Диспозиция – основная регулирующая часть правовой нормы, которая включает само правило поведения, согласно которому должны действовать субъекты правоотношений. Диспозицией нормы права называются взаимные права и обязанности участников правоотношения. Диспозиция подразумевает под собой модель правомерного поведения. Диспозиции бывают: 1) управомочивающие; 2) обязывающие; 3) запрещающие.

Управомочивающие диспозиции определяют правовое положение субъектов, в рамках которого они вправе действовать по своему усмотрению. Участники общественных отношений используют операторы волевого поведения – слова «может», «имеет право», «вправе». Управомочивающие диспозиции характерны для норм гражданского права и предоставляют гражданам, иным лицам определенные права: право на материальное обеспечение по старости, на труд, на получение заработной платы и др.

Обязывающие диспозиции обязывают субъекты совершать необходимые действия по реализации предоставленных прав в конкретных отношениях. Здесь используются операторы волевого поведения в обязывающих диспозициях: «обязан», «должен», «подлежит». Эти диспозиции характерны для норм административного и уголовного права.

Санкцией называется такая часть правовой нормы, которая указывает на неблагоприятные последствия физического, имущественного, морального, психологического характера, которые возникают в случае нарушения диспозиции данной нормы.

Существует следующая классификация санкции правовых норм: 1) уголовно-правовые санкции; 2) административно-правовые санкции; 3) дисциплинарно-правовые санкции; 4) гражданско-правовые санкции.

Логическая структура нормы права дает возможность реконструировать норму права, раскрыть недостающие элементы правовой нормы в других статьях, разделах и нормативно-правовых актах. Эта структура включает три элемента: гипотезу, диспозицию, санкцию.

Социологическая структура юридической нормы включает в себя элементы смысла, цели и назначения нормы. Социологическая структура находится в тесной взаимосвязи с юридической и логической структурой.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83562. Відповідальність фізичних осіб за міжнародним кримінальним правом 37.97 KB
  Такі злочини прямо повязані з міжнароднопротиправними діяннями держав. До них відносяться злочини проти миру і безпеки людства. За злочини проти миру і безпеки людства міжнародні злочини фізичні особи можуть бути притягнені до відповідальності міжнародним трибуналом або судом держави. На відміну від міжнародних злочинів злочини міжнародного характеру це протиправні діяння які зазіхають на міжнародні відносини міжнародний правопорядок тобто зачіпають інтереси декількох держав але вчиняються індивідами поза звязком з політикою якої...
83563. Міжнародні кримінальні суди: міжнародні кримінальні трибунали ad hoc і постійний Міжнародний суд 37.84 KB
  До юрисдикції трибуналу відносилися злочини проти миру військові злочини і злочини проти людяності. і додатках до них а також геноцид і злочини проти людяності. У Статуті трибуналу по Руанді йшлося про злочини проти людяності а також про порушення норм що стосується конфліктів неміжнародного характеру як вони відображені в Женевських конвенціях 1949 р. Міжнародного кримінального суду як постійного органу що має юрисдикцією відносно осіб відповідальних за найсерйозніші злочини які викликають заклопотаність міжнародного співтовариства.
83564. Міжнародна співпраця в боротьбі із злочинністю 36.13 KB
  Важливою формою міжнародної співпраці в боротьбі із злочинністю є надання правової допомоги в кримінальних справах. Правовою основою такої співпраці є багатосторонні конвенції наприклад Європейська Конвенція про взаємну правову допомогу в кримінальних справах 1959 р. і двосторонні міжнародні договори наприклад Договір між Україною та Сполученими...
83565. Поняття, цілі та принципи права міжнародної безпеки 36.29 KB
  Право міжнародної безпеки галузь міжнародного права принципи і норми якої регулюють взаємодію суб\'єктів в цілях забезпечення миру і безпеки. Безпека кожної держави залежить від безпеки всіх тому скорочення озброєння до рівня необхідного для самооборони і участі в колективних миротворчих діях стало вимогою часу. Сучасна система безпеки охоплює не тільки військові та політичні але також і інші аспекти економічні екологічні гуманітарні і зрозуміло правові.
83566. Загальна колективна безпека. Право на самооборону та гуманітарна інтервенція 37.54 KB
  Колективна безпека це система спільних дій держав та або міжнародних організацій з метою підтримання міжнародного миру та безпеки попередження або припинення за допомогою адекватних та легітимних засобів актів агресії. Залежно від рівня створення систем колективної безпеки розрізняють два їх види загальну універсальну та регіональні системи колективної безпеки. Основи загальної колективної безпеки заклав Статут ООН. Характерною рисою системи безпеки ООН перш за все є попередження загрози миру шляхом створення і підтримки усесторонньої...
83567. Регіональні міжнародні організації у системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організація Північноатлантичного договору 37.3 KB
  Організація з безпеки і співробітництва в Європі Організація Північноатлантичного договору Статут ООН містить спеціальний розділ VIII про регіональні угоди і органи для вирішення питань що відносяться до підтримки миру і безпеки на регіональному рівні. Рада Безпеки заохочує мирне вирішення суперечок в рамках таких угод і органів. Без повноважень Ради Безпеки вони не можуть вчиняти примусові дії за винятком тих що здійснюються в порядку колективної самооборони.
83568. Заходи зміцнення довіри. Міжнародний контроль 36.51 KB
  Заходи зміцнення довіри порівняно новий елемент системи міжнародної безпеки. Першими міжнародноправовими актами з даного питання можна вважати Угоди між СРСР і США про заходи щодо зменшення небезпеки виникнення ядерної війни 1971 р. Саме поняття заходи зміцнення довіри було введено в обіг Заключним актом НБСЄ 1975 р. Заходи довіри розроблялися і Генеральною Асамблеєю ООН.
83569. Роззброєння. Договір ПРО 39.94 KB
  Вона припускає розпуск збройних сил ліквідацію військових споруд і озброєнь; знищення і припинення виробництва зброї масового знищення а також засобів її доставки; скасування органів військового керівництва і припинення військового навчання; припинення витрачання коштів на військові цілі. І Особливе значення має запобігання вживанню ядерної зброї і інших видів зброї масового враження хімічної бактеріологічної радіологічної екологічної. Генеральна Асамблея ООН прийняла ряд резолюцій що забороняють застосування ядерної зброї. був...
83570. Поняття та джерела права збройних конфліктів 38.01 KB
  Право збройних конфліктів являє собою самостійну галузь міжнародного права принципи і норми якої регулюють допустимість засобів і методів ведення війни забезпечують захист жертв збройних конфліктів встановлюють взаємостосунки між воюючими і невоюючими державами. Ми можемо знайти правила ведення війни у правових памятниках старовини та у практиці держав. Так ще Закони Ману містили норми про заборону деяких засобів ведення війни зокрема отруйних стріл. Або загальновідоме Іду на Ви князя Святослава як звичай оголошення війни.