92787

Юридические факты: понятие, состав

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Юридические факты:1 это определенные жизненные обстоятельства с которыми нормы права связывают возникновение изменение а также прекращение правоотношений; 2 формируются в гипотезах правовых норм. Юридические факты являются обстоятельствами: 1 конкретными установленным образом выраженными внешне. При этом законодательство должно учитывать субъективную сторону поступков вину цель мотив которая является элементом сложного юридического факта; 2 проявляющимися в наличии или отсутствии конкретных явлений материального мира притом что...

Русский

2015-08-05

13.53 KB

0 чел.

Юридические факты: понятие, состав

Юридические факты – это разновидность социальных фактов, которые могут влиять на правоотношения субъектов права. Это явления объективной реальности, которые отражены в законодательстве.

Юридические факты:1) это определенные жизненные обстоятельства, с которыми нормы права связывают возникновение, изменение, а также прекращение правоотношений;

2) формируются в гипотезах правовых норм. В результате наличия или отсутствия того или другого юридического факта влияют на признание или непризнание права или обязанности субъекта.

Материально-социальный характер юридического факта дает возможность увидеть то, что любой юридический факт не какое-то случайное обособленное явление, а следствие этой правовой системы.

Идеальная модель юридического факта фиксируется в гипотезе юридической нормы (нескольких норм).

Можно выделить две группы признаков юридических фактов.

Первая группа – материальная сторона юридических фактов. Юридические факты являются обстоятельствами:

1) конкретными, установленным образом выраженными внешне. Юридическими фактами, таким образом, не могут являться мысли и события внутренней духовной жизни, а также похожие явления. При этом законодательство должно учитывать субъективную сторону поступков (вину, цель, мотив), которая является элементом сложного юридического факта;

2) проявляющимися в наличии или отсутствии конкретных явлений материального мира, притом, что юридическое значение могут иметь как позитивные (существующие), так и негативные факты (отсутствие родства и т. п.);

3) обладающими информацией о состоянии общественных отношений, которые входят в предмет правового регулирования.

Вторая группа признаков раскрывает нормативную идеальную сторону этого явления. Юридические факты являются в этом случае обстоятельствами: 1) прямо или косвенно предусмотренными правовыми нормами; 2) закрепленными в определенной законодательством процедурно-процессуальной форме; 3) ведущими к предусмотренным законом правовым последствиям.

Классификация юридических фактов:

1) по последствиям, которые факты могут вызывать (правоустанавливающие, правоизменяющие или правопрекращающие правоотношения);2) по гносеологической природе фактов (волевой момент): события, а именно факты, которые не зависят от воли и сознания людей; поступки, а именно факты как следствие сознательного волевого поведения людей;3) по юридической природе действий: правомерные, к которым можно отнести все виды действий, которые являются актами активной реализации права, а именно акты юрисдикционных органов (административных судов), юридические акты, административные акты, сделки, фактические правомерные действия (литературное творчество, научные изобретения и т. п.); неправомерные, к которым относят административные и гражданские правонарушения, а также другие юридические факты;

4) по структуре юридические факты можно разделить на элементные (простые) и фактические (сложные) составы.

Различают два вида фактических составов: 1) по принципу свободного накопления элементов состава – простая совокупность, существенно только ее наличие; 2) по принципу последовательного накопления элементов – юридические последствия наступают только в случае накопления элементов состава в определенном порядке.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84501. Білки плазми крові, їх функціональне значення ШОЕ 43.84 KB
  Вміст білків в плазмі крові складає близько 70г л. Більша частина білків плазми крові представлена низькомолекулярними альбумінами близько 40г л менша – високомолекулярними глобулінами близько 30г л. Джерелом білків плазми крові є перш за все печінка.
84502. Онкотичний тиск плазми крові і його значення 43.64 KB
  Напівпроникною мембраною для онкотичного тиску є стінка капілярів – вона вільно пропускає розчинник вода але не пропускає білки що створюють онкотичний тиск Білки є осмотично активними речовинами – вони гідрофільні та утримують при собі достатньо велику кількість води. Оскільки стінка капілярів не пропускає білки в міжклітинну рідину то це сприятиме затримці води в капілярах. Впливає на обмін води між кров’ю та інтерстеціальною рідиною. На обмін води між кров’ю та тканинами за механізмом фільтраціїрезорбції впливають: Ронк.
84503. Кислотно-основний стан крові роль буферних систем крові та його забезпечення 50.37 KB
  К Механізми підтримки сталості рН в організмі: ислотноосновний стан КОС крові залежить від співвідношення концентрацій іонів Н та ОНˉ у плазмі крові. Його нормальна величина – 74 в артеріальній крові та 736 у венозній. Величина рН крові відображає величину рН інтерстиційної рідини та рідини в клітинах.
84504. ЕРИТРОН 44.13 KB
  Механізми регуляції Виконавчі органи Гуморальні Еритроцити що циркулюють в крові Нервові Депоновані еритроцити Забезпечення оптимальної кількості еритроцитів в ОЦК як засобу транспорту Органи кровотворення червоний кістковий мозкта руйнування макрофагальна система Механізми регуляції кількості еритроцитів в крові: 1. Нервові механізми регуляції – забезпечують швидку зміну кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові за рахунок їх перерозподілу між депо та активною циркуляцією. Головним механізмом є активація симпатичного відділу...
84505. Види гемоглобіну та його сполук, їх фізіологічна роль 45.61 KB
  Особливості будови глобіну впливають на спорідненість Hb до кисню. HbF має більшу спорідненість до кисню ніж Hb кров плоду зв’язує кисень сильніше ніж кров матері в плаценті кров плода відбирає кисень у крові матері і перетягує його собі. Сполуки гемоглобіну: ВідновленийHb – не містить кисню; 2. В залежності від умов рівновага зміщується або в бік утворення оксигемоглобіну в крові легень яка має високу напругу кисню або в бік дисоціації оксигемоглобіну в крові тканин де напруга кисню низька.
84506. Лейкоцити, їх функції. Регуляція лейкопоезу. Фізіологічні лейкоцитози 51.34 KB
  При оцінці змін кількості лейкоцитів в клініці вирішального значення має показник зміни співвідношень між окремими групами та формами лейкоцитів в меншій мірі – їх кількості. Відсоткове співвідношення окремих форм лейкоцитів називають лейкоцитарною формулою або лейкограмою.
84507. Тромбоцити, їх фізіологічна роль 38.42 KB
  Тромбоцити або кров’яні пластинки – безколірні двояковпуклі утворення які за своїми розмірами в 2 – 8р. В крові тромбоцити перебувають в неактивному стані. Активовані тромбоцити виділяють ряд речовин які необхідні для гемостазу – тромбоцитарні фактори згортання тромбоцитарний тромбопластин антигепариновий фактор фібриноген тромбостенін судиннозвужуючий фактор фактор аґреґації. Окрім участі в гемостазі тромбоцити здійснюють транспорт креаторних речовин що є важливим для збереження структури судинної стінки.
84508. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його фізіологічне значення 44.97 KB
  Гемостаз емостаз сукупність механізмів які забезпечують зупинку кровотоку з судин при їх пошкодженні. Судиннотромбоцитарний Коагуляційний Судиннотромбоцитарний гемостаз СТГз – сукупність судинних та клітинних тромбоцитарних реакцій які забезпечують закриття пошкоджень в стінці судин тромбоцитарним тромбом і зупинку кровотечі із судин мікроциркуляторного русла прекапіляри капіляри посткапіляри тобто судин з низькою лінійною швидкістю кровотоку та низьким тиском. Рефлекторний спазм судин – у відповідь на подразнення їх стінок...
84509. Коагуляційний гемостаз, його фізіологічне значення 62.99 KB
  В результаті таких змін утворюється фібриновий згусток – тромб що закриває отвір пошкодження у судині.Перетворення фібриногену у фібрин; Взаємний зв’язок цих фаз полягає в тому що продукт попередньої реакції ініціює наступну автокаталітичний процес. Утворення фібрину – складний процес. Спочатку утворюється фібринмономер потім він полімеризується – утворюється фібринполімер.