92802

Методологія політології

Доклад

Политология и государственное регулирование

Зарубіжна політологія застосовує нормативноонтологічний і емпірикоаналітичний підходи до аналізу політичних явищ. У залежності від конкретної мети виділяють різні методи політичних досліджень: Історичний. Полягає у вивченні політичних процесів явищ політичних систем в історичному плані з точки зору їх історичного взаємозвязку та розвитку. Досліджує політичну дійсність шляхом використання статистики насамперед електоральної спостереження політичних подій експерименту сфокусованого групового інтервю аналізу документів анкетування і...

Украинкский

2015-08-05

22.07 KB

0 чел.

Методологія політології.

Політологія, як і будь-яка наука, має загальні й специфічні методи дослідження, прийоми, підходи. Зарубіжна політологія застосовує нормативно-онтологічний і емпірико-аналітичний підходи до аналізу політичних явищ. Поширений біхевіористський метод, пов’язаний з вивченням політичної поведінки особи і соціальних груп, перевіркою цих досліджень досвідом.

Важливим засобом у методологічному арсеналі політології є діалектичний метод. Останнім часом поряд з діалектичним методом у політологічних дослідженнях набуває поширення синергетичний метод (грец. sinergetikos — спільний, узгоджено діючий), який передбачає багатоваріантність, альтернативність вибору шляхів суспільно-політичного розвитку.

Метод – це спосіб, шлях дослідження або пізнання, підхід, інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет. У залежності від конкретної мети, виділяють різні методи політичних досліджень:

  1.  Історичний. Полягає у вивченні політичних процесів, явищ, політичних систем в історичному плані з точки зору їх історичного взаємозв’язку та розвитку.
  2.  Соціологічний. Передбачає з’ясування впливу на політичну систему економічних відносин, соціальної структури, ідеології і культури.
  3.  Інституціональний. Вивчення інститутів, за допомогою яких здійснюється політична діяльність (держави, партій, рухів, об’єднань громадян тощо).
  4.  Емпіричний (прикладний). Досліджує політичну дійсність шляхом використання статистики, насамперед електоральної, спостереження політичних подій, експерименту, сфокусованого групового інтерв’ю, аналізу документів, анкетування і т. д.
  5.  Системний. Забезпечує цілісне сприйняття об’єкта дослідження і всебічний аналіз зв’язків між окремими його елементами в межах цілого.
  6.  Структурно-функціональний. Передбачає розчленування політичного явища на складові частини з подальшим аналізом вивчення їх ролі для суспільства, соціальних змін індивідів.
  7.  Соціально-психологічний (біхевіористський). Орієнтує на вивчення поведінки груп, класів, мас і особистостей, що виконують будь-яку політичну діяльність, спрямовану на досягнення тієї чи іншої політичної мети. Орієнтує на вивчення суб’єктивних механізмів, психологічних мотивацій політичної поведінки
  8.  Політичного моделювання. Припускає оперативну оцінку передбачуваного розвитку політичних подій, на основі яких можна прийняти ефективні рішення.
  9.  Порівняльний. Передбачає співставлення однотипних політичних явищ,.
  10.  Антропологічний. Вивчення зумовленості політики не соціальними чинниками, а природою людського роду у виявленні біологічних та інших чинників поведінки.
  11.  Нормативно-ціннісний. Орієнтує на розробку ідеалу політичного устрою, в основі якого – загальне благо, справедливість, повага людської гідності, а також визначає шляхи його практичного втілення. Дозволяє виявити значення для суспільства конкретних політичних процесів, їх ролі у здійсненні загальних й індивідуальних інтересів людей, осіб.

Окрім вищезгаданих загальнофілософських методів дослідження політичних об’єктів, політологи у своїх дослідженнях використовують такі загальнонаукові методи як:аналіз і синтез;індукція і дедукція;моделювання;формалізація;ідеалізація;узагальнення та ін.

У вивченні політичних процесів застосовують такі основні методологічні принципи: об’єктивність, історизм і соціальний підхід.

1. Принцип об’єктивності. Орієнтує на вивчення об’єктивних закономірностей, які визначають процеси політичного розвитку.

2. Принцип історизму. Передбачає розгляд фактів і політичних явищ у конкретно-історичних обставинах, у взаємозв’язку та взаємозумовленості, з урахуванням розстановки та політичної орієнтації соціальних, національних груп, верств, громадських організацій.

3. Принцип соціального підходу. Застосовується для подолання вульгарного соціологізму, міфологізації політичної реальності, протиставлення загальнолюдських, національних і класових ідеалів та цінностей.

На сучасному етапі політологія пішла шляхом використання синергетики, об’єднання методологічних підходів, одночасного використання різних методів дослідження.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34725. Изменение единиц площади, длины и расстояния в удельных княжествах 15.91 KB
  Сохраняется старое деление крупных единиц на мелкие: локоть или стопа = 2 пядям или ногам; сажень = 4 локтям = 8 пядям.и сажень в 174 см. Малой пяди в 19 см соответствовал локоть в 38 см й сажень в 152 см. Помимо указанных размеров саженей локтей и пядей в употреблении была и сажень в 216 см образовавшаяся на основании пяди с кувырком в 27 см1.
34726. Дифференциация денежной системы Руси периода феодальной раздробленности 18.37 KB
  Таким образом гривна из счетной денежной единицы гривны кун превратилась в гривну серебра. По источникам можно проследить что стоимость гривны серебра была в четыре раза больше стоимости гривны кун. Вес этой гривны 195 2045 г. Основные единицы гривны сеЬёрорусской и южнорусской денежных систем существовали в виде слитков.
34727. Метрологическая деятельность Московского государства по унификации системы измерений 16.43 KB
  Если в период феодальной раздробленности можо было наблюдать различие в местных мерах то в Русском централизованном государстве правительство стремится создать единые общегосударственные меры обязательные к употреблению по всей стране. Это мероприятие диктовалось централизаторской политикой правительства. Необходимость введения единых мер и веса диктовалась и экономическими соображениями.
34728. Меры длины и расстояния централизованного государства 15.5 KB
  начинает употребляться новая единица длины аршин. Аршин мера восточного происхождения но точного прототипа аршина среди восточных мер нет. Распространение аршина проходит от центра к окраинам. господствовал аршин.
34729. Меры поверхности в централизованном государстве. Сошное письмо 19.08 KB
  Официальный размер казенной десятины определился и 2400 кнадратпых сажен 80 сажеп длины и 30 сажан ширины. Наряду с казенной десятиной на частновладельческих землях встречалась десятина и большей площади 80 сажен длины и 40 ширины т. 3200 квадратных сажен. Попадалась десятина и в 2500 квадратных сажен по 50 сажен в длину и ширину.
34730. Меры веса и объема централизованного государства 16.98 KB
  В XVI XVII вв. Вместе с тем Торговая книга называет и другие весовые единицы ансыръ или фунт: В документах XVI XVII вв. В течение XVII в. Новой мерой по сравнению с предыдущим периодом является четверик появившийся в начале XVII в.
34731. Единицы длины, расстояния и площади в Российской империи 17.9 KB
  Образованной для разработки мероприятий по уточнению мер и организации поверочного дела а также обмеры подлинной линейки начала XVIII в. которой пользовался Петр I свидетельствуют что меры длины в первой половине XVIII в. омимо аршина и сажени в XVIII XIX вв. В XVIII в.
34732. Единицы веса и объема в Российской империи 18.05 KB
  Рассмотрим систему русских мер веса в XVIII в. встречаются следующие меры веса: берковец пуд фунт золотник грен крата и доля. На основе этой системы единиц измерения веса складываются наиболее употребительные наборы гирь.
34733. Обеспечение единства измерений и надзор за мерами и весами в Российской империи 16.29 KB
  в связи с экономическим развитием страны встал вопрос не только о единообразии мер и единой для всей страны системе мер как это было в XVI и XVII вв. Вопрос об основных эталонах оказался непростым так как было неясно какие образцы мер следует взять за основу. Предстояло прежде всего найти основания для установления величин той или иной меры а затем разработать принципы организации поверочного дела.