92802

Методологія політології

Доклад

Политология и государственное регулирование

Зарубіжна політологія застосовує нормативноонтологічний і емпірикоаналітичний підходи до аналізу політичних явищ. У залежності від конкретної мети виділяють різні методи політичних досліджень: Історичний. Полягає у вивченні політичних процесів явищ політичних систем в історичному плані з точки зору їх історичного взаємозвязку та розвитку. Досліджує політичну дійсність шляхом використання статистики насамперед електоральної спостереження політичних подій експерименту сфокусованого групового інтервю аналізу документів анкетування і...

Украинкский

2015-08-05

22.07 KB

0 чел.

Методологія політології.

Політологія, як і будь-яка наука, має загальні й специфічні методи дослідження, прийоми, підходи. Зарубіжна політологія застосовує нормативно-онтологічний і емпірико-аналітичний підходи до аналізу політичних явищ. Поширений біхевіористський метод, пов’язаний з вивченням політичної поведінки особи і соціальних груп, перевіркою цих досліджень досвідом.

Важливим засобом у методологічному арсеналі політології є діалектичний метод. Останнім часом поряд з діалектичним методом у політологічних дослідженнях набуває поширення синергетичний метод (грец. sinergetikos — спільний, узгоджено діючий), який передбачає багатоваріантність, альтернативність вибору шляхів суспільно-політичного розвитку.

Метод – це спосіб, шлях дослідження або пізнання, підхід, інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет. У залежності від конкретної мети, виділяють різні методи політичних досліджень:

  1.  Історичний. Полягає у вивченні політичних процесів, явищ, політичних систем в історичному плані з точки зору їх історичного взаємозв’язку та розвитку.
  2.  Соціологічний. Передбачає з’ясування впливу на політичну систему економічних відносин, соціальної структури, ідеології і культури.
  3.  Інституціональний. Вивчення інститутів, за допомогою яких здійснюється політична діяльність (держави, партій, рухів, об’єднань громадян тощо).
  4.  Емпіричний (прикладний). Досліджує політичну дійсність шляхом використання статистики, насамперед електоральної, спостереження політичних подій, експерименту, сфокусованого групового інтерв’ю, аналізу документів, анкетування і т. д.
  5.  Системний. Забезпечує цілісне сприйняття об’єкта дослідження і всебічний аналіз зв’язків між окремими його елементами в межах цілого.
  6.  Структурно-функціональний. Передбачає розчленування політичного явища на складові частини з подальшим аналізом вивчення їх ролі для суспільства, соціальних змін індивідів.
  7.  Соціально-психологічний (біхевіористський). Орієнтує на вивчення поведінки груп, класів, мас і особистостей, що виконують будь-яку політичну діяльність, спрямовану на досягнення тієї чи іншої політичної мети. Орієнтує на вивчення суб’єктивних механізмів, психологічних мотивацій політичної поведінки
  8.  Політичного моделювання. Припускає оперативну оцінку передбачуваного розвитку політичних подій, на основі яких можна прийняти ефективні рішення.
  9.  Порівняльний. Передбачає співставлення однотипних політичних явищ,.
  10.  Антропологічний. Вивчення зумовленості політики не соціальними чинниками, а природою людського роду у виявленні біологічних та інших чинників поведінки.
  11.  Нормативно-ціннісний. Орієнтує на розробку ідеалу політичного устрою, в основі якого – загальне благо, справедливість, повага людської гідності, а також визначає шляхи його практичного втілення. Дозволяє виявити значення для суспільства конкретних політичних процесів, їх ролі у здійсненні загальних й індивідуальних інтересів людей, осіб.

Окрім вищезгаданих загальнофілософських методів дослідження політичних об’єктів, політологи у своїх дослідженнях використовують такі загальнонаукові методи як:аналіз і синтез;індукція і дедукція;моделювання;формалізація;ідеалізація;узагальнення та ін.

У вивченні політичних процесів застосовують такі основні методологічні принципи: об’єктивність, історизм і соціальний підхід.

1. Принцип об’єктивності. Орієнтує на вивчення об’єктивних закономірностей, які визначають процеси політичного розвитку.

2. Принцип історизму. Передбачає розгляд фактів і політичних явищ у конкретно-історичних обставинах, у взаємозв’язку та взаємозумовленості, з урахуванням розстановки та політичної орієнтації соціальних, національних груп, верств, громадських організацій.

3. Принцип соціального підходу. Застосовується для подолання вульгарного соціологізму, міфологізації політичної реальності, протиставлення загальнолюдських, національних і класових ідеалів та цінностей.

На сучасному етапі політологія пішла шляхом використання синергетики, об’єднання методологічних підходів, одночасного використання різних методів дослідження.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52766. Доли и дроби 39.5 KB
  Норма хлеба была низкой и ничтожно малой: рабочие получали по 250 гр а служащие иждивенцы и дети по 125гр.30 лет хранился кусок блокадного хлеба в семье Карпушиных. Надкусив свою последнюю норму хлеба на руках матери умирает младшая дочь. Это норма хлеба ленинградского ребёнка.
52767. Розв’язування вправ на всі дії зі звичайними дробами з використанням міжпредметних зв’язків 52 KB
  Наполеон Математика королева і слуга наук Е. Белл Не знаючи математики не можна пізнати ні інших наук ні мирських прав Математика брама і ключ науки Р. Бекон Математика та одна наука без якої неможлива ніяка інша. Соболєв Вся математика це власне одне велике рівняння для інших наук.
52768. Действия с обыкновенными дробями 75.5 KB
  Человек подобен дроби: В знаменателе то что он думает о себе В числителе то что он есть на самом деле. станция Вопрос ответ Как называется деление числителя и знаменателя дроби на одно и тоже число Как называется элемент дроби стоящий под чертой дроби над чертой Каким действием можно заменить черту дроби Для того чтобы найти общий знаменатель дробей нужно найти НОК или НОД Как сложить дроби с разными знаменателями Какие числа называются взаимно обратными Как найти дробь от числа Как называется...
52770. Дії з десятковими дробами 59.5 KB
  Мета: - Систематизувати, узагальнити знання за темою: «Дії з десятковими дробами»; - закріпити вміння та навички учнів під час розв’язання вправ і задач; - розвивати пам'ять, увагу, пізнавальні здібності учнів; - виховувати вміння уважно слухати думку інших; - поважно відноситись до відповідей однокласників.
52772. Додавання та віднімання десяткових дробів 48 KB
  Мета уроку: повторити основний теоретичний матеріал за даною темою продовжити формувати практичні навики по розвязуванню вправ за даною темою; з метою активізації пізнавальної діяльності організувати роботу учнів на уроці у формі змагання між двома командами одного класу. Сьогодні учні ми проведемо з вами урок подорож по математичному океану. При допомозі піктограм трьох видів учні демонструють свій настрій на початку уроку. Учні пробують при допомозі вчителя сформулювати завдання уроку виходячи з теми уроку.
52773. Мандрівка до країни Десяткових дробів 121 KB
  Виконуючи різні завдання ми з вами побуваємо в різних містах країни Десяткових дробів і успішно прийдемо в місто гарних оцінок. Щоб потрапити до міста Усної лічби треба відгадати загадку: На базарі їх не купити На дорозі не зайдеш Їх не зважиш на терезах І ціни не підбереш знання Подивіться які гарні квіти ростуть в цьому місті. Щоб потрапити до міста Кмітливих треба відновити запис: 35 5 04 0 4187...
52774. Десяткові дроби і дії над ними 2.75 MB
  Дробова частина містить стільки цифр скільки нулів в запису знаменника звичайного дробу. 02 = 020 = 0200 = 5400 = 54 125080 = 12508 00980 = 0098 З двох десяткових дробів більше та у якої більша ціла частина. 32 41 092 102 45 3947 Для порівняння двох дробів з однаковими цілими частинами необхідно за допомоги приписування нулів праворуч зрівняти кількість цифр в дробовій частині після чого порівняти отриманні дроби порозрядно. З двох десяткових дробів більше та у якої більша ціла частина 32 41 092 102...