92806

Політичні ідеї Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель

Доклад

Политология и государственное регулирование

Категорія політика з часу її появи у Давній Греції використовувалася на означення форм життя вільних і повноправних індивідів а поняття право закон як виразники свободи регулятори взаємин у суспільстві вільних людей як норми політичної справедливості. Він заклав основу політичної філософії розробив концепції ідеальної справедливої держави політичної солідарності колективізму і рівності аристократії тімократії олігархії тиранії монархії демократії та істинного правління. Дав філософське обґрунтування понять політики...

Украинкский

2015-08-05

23.99 KB

2 чел.

Політичні ідеї Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель).

Вагомий внесок у політичну теорію належить давньогрецьким мислителям. Категорія «політика» з часу її появи у Давній Греції використовувалася на означення форм життя вільних і повноправних індивідів, а поняття «право», «закон» — як виразники свободи, регулятори взаємин у суспільстві вільних людей, як норми політичної справедливості. Ця політична ідеологія пройшла шість головних етапів, кожен з яких характеризує окремий напрям політичного мислення.

1) Етап античних, міфічних уявлень.

2) Етап формування філософських поглядів на політичні процеси.

3) Етап появи раціоналістичних інтерпретацій політичного розвитку.

4) Етап логіко-понятійного аналізу політичних інститутів і політичних процесів. Він пов’язаний з іменами Сократа (469—309 до н. e.) i Платона (427—347 до н. е.).

Аналізуючи проблеми державного життя, громадянських обов’язків, справедливості, права, Сократ вважав «мірою всіх речей» не людину, а Бога, що не завадило йому створити світську концепцію «об’єктивної сутності моралі, моральної політики, морального права». Справедливість, як і правда, мудрість, мужність, розсудливість, благочестя тощо — це одна з чеснот, а будь-яка чеснота — це знання, це морально-прекрасне. Добро і зло в політичній діяльності — наслідки наявності чи відсутності знання. Моральна політика неможлива без права, яке тотожне справедливості: «що законно, те й справедливо». Божественне, природне право і позитивне законодавство не протистоять, а, ґрунтуючись на критерії справедливості, доповнюють одне одного. Вітчизна і закони — понад усе. Державу й громадян пов’язують договірні стосунки. Політична свобода — це панування справедливих законів.

Найголовніші ідеї Платона сформульовані в його працях «Держава», «Крітій», «Політик», «Закони» та ін. Він заклав основу політичної філософії, розробив концепції ідеальної справедливої держави, політичної солідарності, колективізму і рівності, аристократії, тімократії, олігархії, тиранії, монархії, демократії та «істинного правління». Дав філософське обґрунтування понять політики, політичних знань, політичного мистецтва, політичної ідеології, державного устрою, форми державного управління, політичної свободи, справедливого закону тощо. Він передбачав розмежування влад, обґрунтування освіченого абсолютизму, геополітичного чинника, можливості рівності (егалітаризму, зрівняльного комунізму), розподілу праці, усуспільнення майна, скасування приватної власності, а також практичні пропозиції щодо системи державних органів, ієрархії державних службовців з визначенням компетенції кожного органу і посадових осіб, подальше осмислення природно-правової доктрини та причин появи держави, сутності людини, принципів консолідації суспільства, політико-етичних явищ тощо.

Ідеальна держава, за Платоном, є посередником між космосом і людською душею і виконує три функції (радницьку, захисну і ділову), які покладаються на три відповідні стани (правителів, воїнів і виробників). Вона дотримується принципу розподілу праці, зрівнює у правах жінок і чоловіків, встановлює для правителів і воїнів спільність майна, дружин і дітей, долає розкол на бідних і багатих, виводить на верхівку державного правління наймудріших і найблагородніших аристократів-філософів. Згодом він розглядав чотири стани громадян, рівних у межах кожного стану («нерівна рівність»). До громадян не зараховував рабів та іноземців. Платонвиділяв 8 форм державного правління:

1) істинне правління;

2) законна монархія (царська влада);

3) незаконна монархія (тиранія);

4) законна влада небагатьох (аристократія);

5) незаконна влада небагатьох (олігархія);

6) законна демократія (на основі законів);

7) незаконна демократія (за відсутності законів);

8) тімократія (ненависний Платону тип владування).

5) Етап започаткування емпірико-теоретичного підходу до вивчення політичних проблем і оформлення давньої політичної науки як специфічної галузі знань. Пов’язаний він з творчістю одного з найвидатніших мислителів — Аристотеля (384—322 до н. е.), який розглядав людину як об’єктивне начало всіх політичних явищ. За Аристотелем, держава це — політична система, втілена у верховній владі і залежна від кількості правлячих: один — монархія або тиранія; декілька — аристократія чи олігархія, більшість — політія або демократія. Кращими формами державного управління є ті, де правителі турбуються про загальне благо (монархія, аристократія, політія); гірші — де вони переслідують особисті інтереси. Ідеальна форма — політія — своєрідне переплетіння демократії та олігархії, де багаті змішуються з бідними завдяки формуванню середньої верстви населення, панує закон, всі громадяни дотримуються принципу рівності й мають багато рабів. Ремісники, торговці та «натовп матросів» громадянських прав не мають. Для запобігання політичних переворотів принцип рівності за гідністю правителі доповнюють принципом політичної справедливості — відносною кількісною рівністю. Звідси два види справедливості: розподільча (нерівна за гідністю) та зрівняльна, арифметична, яка застосовується у сфері цивільно-правових відносин. Політична справедливість можлива лише у стосунках між вільними, рівними людьми і втілюється у політичній формі владування. Справедливо й те, що «одні люди за своєю природою — вільні, інші — раби», але відносини між паном і рабом, як і сімейні стосунки, перебувають поза політичною сферою. Критерій справедливості — право як норма політичного спілкування індивідів, як відносна рівність: «рівним — рівне, нерівним — нерівне».

Право — політичний інститут, неполітичного права не існує. Воно складається з природного права, адекватного політичній сутності людини, й умовного права, встановленого людьми (позитивне право). Останнє Аристотель поділяє на писане (закони держави) і неписане (звичаєве право). Насильство суперечить ідеї права. Законодавство — це політична діяльність, невід’ємна частина політичного процесу, а політичне правління — правління законів, а не людей. Якщо закон — явище політичне, то будь-які політичні інституції повинні мати правовий характер.

6) Етап поступового занепаду давньогрецької державності під тиском Македонії і Риму (III—II ст. до н. е.). Цей період характерний злетом започаткованоїАристотелем політичної етики, об’єктом вивчення якої були природа, внутрішня структура, місце політичної моралі в системі політичних відносин і суспільному житті.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13053. Классный час. Мы живем среди людей 24.6 KB
  Классный час на тему: Мы живем среди людей зачетное мероприятие План: 1. Деление на команды. 2. Разминка: Собери эпиграф. 3. Вступительное слово. 4.Музыкальный светофор. 5. Пантомима. 6.Жилибыли. 7. Пойди туда не знаю куда. 8. Рисунок на спине. 9. Подведени
13054. Доброта. Классный час 16.91 KB
  Классный час По теме: Доброта Цель: создание праздничного настроения развитие внимания воображения в игровой форме воспитание доброжелательности. Материалы: поезд из картона солнышко Оформление: рисунки шары. Ход мероприятия: Ведущий1. Здраствуйте де...
13055. Основы теории движения автомобиля. Классный час 21.87 KB
  Классный час Основы теории движения автомобиля Физические и психофизиологические требования к водителям транспортных средств могут быть определены исходя из анализа деятельности водителя автомобиля. Водитель должен воспринимать большое количество информации о
13056. Классный час «Сквернословие и здоровье» 25.97 KB
  Классный час Сквернословие и здоровье Ход мероприятия: Учитель: Здравствуйте дорогие ребята гости учителя Тема нашего сегодняшнего классного часа Сквернословие и здоровье. Второе название Здоровье не купишь его разум дарит. Сегодня мы поговорим с вами...
13057. Классный час. Режим дня 25.04 KB
  Классный час Режим дня 1 класс Цели: закрепить знания учащихся о гигиенических нормах и культуре поведения; научить детей составлять режим дня; развивать кругозор обогащать словарный запас. Оборудование: презентация Power Point; презентация на интеракт...
13058. Классный час. Мечта 29.5 KB
  Цель: познакомить детей с понятием мечта формировать его интеллектуальный коммуникативный и эстетический потенциал Задачи: 1. Развивать фантазию умение мечтать 2. Воспитывать любовь к профессиям 3. Развивать устную речь учащихся способность высказывать собств
13059. Классный час. Поделись улыбкою своей 58 KB
  Тема: Поделись улыбкою своей Цели: 1. Дать учащимся представление о том что такое улыбка в чём её секреты; Учить детей видеть понимать оценивать чувства и поступки других мотивировать объяснять свои суждения. Развивать речевые умения положительные эмоции; ...
13060. Классный час Защита прав несовершеннолетних 36.5 KB
  Классный час Защита прав несовершеннолетних Ребёнком считается человек до 18 лет. От взрослого он отличается тем что не имеет больших возможностей чтобы себя защитить. Ему требуется помощь и поддержка защита он зависит от взрослых. поэтому человечест
13061. Методические рекомендации для студентов по информационно-профориентационной работе во время педагогической практики в школах 112.5 KB
  Выбор профессии одно из главных решений в жизни, основа самоутверждения человека в обществе. Для учащихся старших классов проблема выбора профессии является наиболее актуальной. Уже в подростковом возрасте могут определяться профессиональные склонности и интересы,