92806

Політичні ідеї Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель

Доклад

Политология и государственное регулирование

Категорія політика з часу її появи у Давній Греції використовувалася на означення форм життя вільних і повноправних індивідів а поняття право закон як виразники свободи регулятори взаємин у суспільстві вільних людей як норми політичної справедливості. Він заклав основу політичної філософії розробив концепції ідеальної справедливої держави політичної солідарності колективізму і рівності аристократії тімократії олігархії тиранії монархії демократії та істинного правління. Дав філософське обґрунтування понять політики...

Украинкский

2015-08-05

23.99 KB

2 чел.

Політичні ідеї Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель).

Вагомий внесок у політичну теорію належить давньогрецьким мислителям. Категорія «політика» з часу її появи у Давній Греції використовувалася на означення форм життя вільних і повноправних індивідів, а поняття «право», «закон» — як виразники свободи, регулятори взаємин у суспільстві вільних людей, як норми політичної справедливості. Ця політична ідеологія пройшла шість головних етапів, кожен з яких характеризує окремий напрям політичного мислення.

1) Етап античних, міфічних уявлень.

2) Етап формування філософських поглядів на політичні процеси.

3) Етап появи раціоналістичних інтерпретацій політичного розвитку.

4) Етап логіко-понятійного аналізу політичних інститутів і політичних процесів. Він пов’язаний з іменами Сократа (469—309 до н. e.) i Платона (427—347 до н. е.).

Аналізуючи проблеми державного життя, громадянських обов’язків, справедливості, права, Сократ вважав «мірою всіх речей» не людину, а Бога, що не завадило йому створити світську концепцію «об’єктивної сутності моралі, моральної політики, морального права». Справедливість, як і правда, мудрість, мужність, розсудливість, благочестя тощо — це одна з чеснот, а будь-яка чеснота — це знання, це морально-прекрасне. Добро і зло в політичній діяльності — наслідки наявності чи відсутності знання. Моральна політика неможлива без права, яке тотожне справедливості: «що законно, те й справедливо». Божественне, природне право і позитивне законодавство не протистоять, а, ґрунтуючись на критерії справедливості, доповнюють одне одного. Вітчизна і закони — понад усе. Державу й громадян пов’язують договірні стосунки. Політична свобода — це панування справедливих законів.

Найголовніші ідеї Платона сформульовані в його працях «Держава», «Крітій», «Політик», «Закони» та ін. Він заклав основу політичної філософії, розробив концепції ідеальної справедливої держави, політичної солідарності, колективізму і рівності, аристократії, тімократії, олігархії, тиранії, монархії, демократії та «істинного правління». Дав філософське обґрунтування понять політики, політичних знань, політичного мистецтва, політичної ідеології, державного устрою, форми державного управління, політичної свободи, справедливого закону тощо. Він передбачав розмежування влад, обґрунтування освіченого абсолютизму, геополітичного чинника, можливості рівності (егалітаризму, зрівняльного комунізму), розподілу праці, усуспільнення майна, скасування приватної власності, а також практичні пропозиції щодо системи державних органів, ієрархії державних службовців з визначенням компетенції кожного органу і посадових осіб, подальше осмислення природно-правової доктрини та причин появи держави, сутності людини, принципів консолідації суспільства, політико-етичних явищ тощо.

Ідеальна держава, за Платоном, є посередником між космосом і людською душею і виконує три функції (радницьку, захисну і ділову), які покладаються на три відповідні стани (правителів, воїнів і виробників). Вона дотримується принципу розподілу праці, зрівнює у правах жінок і чоловіків, встановлює для правителів і воїнів спільність майна, дружин і дітей, долає розкол на бідних і багатих, виводить на верхівку державного правління наймудріших і найблагородніших аристократів-філософів. Згодом він розглядав чотири стани громадян, рівних у межах кожного стану («нерівна рівність»). До громадян не зараховував рабів та іноземців. Платонвиділяв 8 форм державного правління:

1) істинне правління;

2) законна монархія (царська влада);

3) незаконна монархія (тиранія);

4) законна влада небагатьох (аристократія);

5) незаконна влада небагатьох (олігархія);

6) законна демократія (на основі законів);

7) незаконна демократія (за відсутності законів);

8) тімократія (ненависний Платону тип владування).

5) Етап започаткування емпірико-теоретичного підходу до вивчення політичних проблем і оформлення давньої політичної науки як специфічної галузі знань. Пов’язаний він з творчістю одного з найвидатніших мислителів — Аристотеля (384—322 до н. е.), який розглядав людину як об’єктивне начало всіх політичних явищ. За Аристотелем, держава це — політична система, втілена у верховній владі і залежна від кількості правлячих: один — монархія або тиранія; декілька — аристократія чи олігархія, більшість — політія або демократія. Кращими формами державного управління є ті, де правителі турбуються про загальне благо (монархія, аристократія, політія); гірші — де вони переслідують особисті інтереси. Ідеальна форма — політія — своєрідне переплетіння демократії та олігархії, де багаті змішуються з бідними завдяки формуванню середньої верстви населення, панує закон, всі громадяни дотримуються принципу рівності й мають багато рабів. Ремісники, торговці та «натовп матросів» громадянських прав не мають. Для запобігання політичних переворотів принцип рівності за гідністю правителі доповнюють принципом політичної справедливості — відносною кількісною рівністю. Звідси два види справедливості: розподільча (нерівна за гідністю) та зрівняльна, арифметична, яка застосовується у сфері цивільно-правових відносин. Політична справедливість можлива лише у стосунках між вільними, рівними людьми і втілюється у політичній формі владування. Справедливо й те, що «одні люди за своєю природою — вільні, інші — раби», але відносини між паном і рабом, як і сімейні стосунки, перебувають поза політичною сферою. Критерій справедливості — право як норма політичного спілкування індивідів, як відносна рівність: «рівним — рівне, нерівним — нерівне».

Право — політичний інститут, неполітичного права не існує. Воно складається з природного права, адекватного політичній сутності людини, й умовного права, встановленого людьми (позитивне право). Останнє Аристотель поділяє на писане (закони держави) і неписане (звичаєве право). Насильство суперечить ідеї права. Законодавство — це політична діяльність, невід’ємна частина політичного процесу, а політичне правління — правління законів, а не людей. Якщо закон — явище політичне, то будь-які політичні інституції повинні мати правовий характер.

6) Етап поступового занепаду давньогрецької державності під тиском Македонії і Риму (III—II ст. до н. е.). Цей період характерний злетом започаткованоїАристотелем політичної етики, об’єктом вивчення якої були природа, внутрішня структура, місце політичної моралі в системі політичних відносин і суспільному житті.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5334. Анализ финансового состояния предприятия ОАО Чайковское ППЖТ 204 KB
  Введение Анализ (от греч. - analisis) буквально означает расчленение, разложение изучаемого объекта на части, элементы, на внутренне присущие этому объекту составляющие (мысленные или реальные). Анализ выступает в диалектическом, противоречивом...
5335. Моральный вред и выплаты по его возмещению 277.5 KB
  Одним из способов защиты гражданских прав выступает возмещение морального вреда. Именно этот способ защиты гражданских прав является предметом изучения дипломной работы. Данный способ защиты состоит в возложении на нарушителя обязанности по...
5336. Вынесение приговора. И введение его в действие 290.5 KB
  Вынесение приговора Введение Каждому судье без сомнения известны слова, которыми начинается постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации О судебном приговоре от 29 апреля 1996 г. Судебный приговор — важнейший акт правосудия. С п...
5337. Основные права и свободы граждан 161.5 KB
  Основные права и свободы граждан Введение В Конституции сказано: Человек, его права и свободы являются высшей ценностью (Г. 2 КРФ). К сожалению, не все, что написано, имеет место быть в реальности, но, тем не менее, целью этой работы является кратко...
5338. Квалификация и наказание за убийство 460 KB
  Квалификация и наказание за убийство Введение В настоящее время наше общество переживает глубокие организационные преобразования, охватившие все сферы общественной и государственной жизни. Проблема человека постепенно возвращает объективно принадлеж...
5339. Повышение эффективности работы подвижного состава и качества транспортного обслуживание в логистической системе 434 KB
  Цель курсового проекта – повышение эффективности работы подвижного состава и качества транспортного обслуживания в логистической системе. Поставленная цель предполагает решение следующих задач: проектирование доставки грузов в лог...
5340. Исследование перемещений консоли при косом изгибе 553 KB
  Исследование перемещений консоли при косом изгибе Цель работы:Проверка достоверности формул, определяющих прогиб при косом изгибе опытное установление величины перемещений балки и сравнение с теоретическими значениями. Методика испытаний, при...
5341. Прогнозирование производства продукции скотоводства в племзаводе по разведению черно-пестрого скота с поголовьем коров 1000 голов, удоем 7000 кг молока в год на одну корову 216.5 KB
  Скотоводство является превалирующей отраслью животноводства. Традиционно в России разведением племенного скота занимались наиболее зажиточные крестьяне, помещики, также высокая культура скотоводства всегда поддерживалась в монастырских хозя...
5342. Разработка комплексного проекта свиноводческой фермы с годовой производительностью 25 000 ц свинины в живой массе 278.5 KB
  Введение. Свиноводство имеет большое народно-хозяйственное значение. На долю его приходится свыше 20% валовой продукции животноводства и 10% всей продукции сельского хозяйства. Высокая плодовитость свиней, короткий эмбриональный период, скороспелост...