92806

Політичні ідеї Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель

Доклад

Политология и государственное регулирование

Категорія політика з часу її появи у Давній Греції використовувалася на означення форм життя вільних і повноправних індивідів а поняття право закон як виразники свободи регулятори взаємин у суспільстві вільних людей як норми політичної справедливості. Він заклав основу політичної філософії розробив концепції ідеальної справедливої держави політичної солідарності колективізму і рівності аристократії тімократії олігархії тиранії монархії демократії та істинного правління. Дав філософське обґрунтування понять політики...

Украинкский

2015-08-05

23.99 KB

2 чел.

Політичні ідеї Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель).

Вагомий внесок у політичну теорію належить давньогрецьким мислителям. Категорія «політика» з часу її появи у Давній Греції використовувалася на означення форм життя вільних і повноправних індивідів, а поняття «право», «закон» — як виразники свободи, регулятори взаємин у суспільстві вільних людей, як норми політичної справедливості. Ця політична ідеологія пройшла шість головних етапів, кожен з яких характеризує окремий напрям політичного мислення.

1) Етап античних, міфічних уявлень.

2) Етап формування філософських поглядів на політичні процеси.

3) Етап появи раціоналістичних інтерпретацій політичного розвитку.

4) Етап логіко-понятійного аналізу політичних інститутів і політичних процесів. Він пов’язаний з іменами Сократа (469—309 до н. e.) i Платона (427—347 до н. е.).

Аналізуючи проблеми державного життя, громадянських обов’язків, справедливості, права, Сократ вважав «мірою всіх речей» не людину, а Бога, що не завадило йому створити світську концепцію «об’єктивної сутності моралі, моральної політики, морального права». Справедливість, як і правда, мудрість, мужність, розсудливість, благочестя тощо — це одна з чеснот, а будь-яка чеснота — це знання, це морально-прекрасне. Добро і зло в політичній діяльності — наслідки наявності чи відсутності знання. Моральна політика неможлива без права, яке тотожне справедливості: «що законно, те й справедливо». Божественне, природне право і позитивне законодавство не протистоять, а, ґрунтуючись на критерії справедливості, доповнюють одне одного. Вітчизна і закони — понад усе. Державу й громадян пов’язують договірні стосунки. Політична свобода — це панування справедливих законів.

Найголовніші ідеї Платона сформульовані в його працях «Держава», «Крітій», «Політик», «Закони» та ін. Він заклав основу політичної філософії, розробив концепції ідеальної справедливої держави, політичної солідарності, колективізму і рівності, аристократії, тімократії, олігархії, тиранії, монархії, демократії та «істинного правління». Дав філософське обґрунтування понять політики, політичних знань, політичного мистецтва, політичної ідеології, державного устрою, форми державного управління, політичної свободи, справедливого закону тощо. Він передбачав розмежування влад, обґрунтування освіченого абсолютизму, геополітичного чинника, можливості рівності (егалітаризму, зрівняльного комунізму), розподілу праці, усуспільнення майна, скасування приватної власності, а також практичні пропозиції щодо системи державних органів, ієрархії державних службовців з визначенням компетенції кожного органу і посадових осіб, подальше осмислення природно-правової доктрини та причин появи держави, сутності людини, принципів консолідації суспільства, політико-етичних явищ тощо.

Ідеальна держава, за Платоном, є посередником між космосом і людською душею і виконує три функції (радницьку, захисну і ділову), які покладаються на три відповідні стани (правителів, воїнів і виробників). Вона дотримується принципу розподілу праці, зрівнює у правах жінок і чоловіків, встановлює для правителів і воїнів спільність майна, дружин і дітей, долає розкол на бідних і багатих, виводить на верхівку державного правління наймудріших і найблагородніших аристократів-філософів. Згодом він розглядав чотири стани громадян, рівних у межах кожного стану («нерівна рівність»). До громадян не зараховував рабів та іноземців. Платонвиділяв 8 форм державного правління:

1) істинне правління;

2) законна монархія (царська влада);

3) незаконна монархія (тиранія);

4) законна влада небагатьох (аристократія);

5) незаконна влада небагатьох (олігархія);

6) законна демократія (на основі законів);

7) незаконна демократія (за відсутності законів);

8) тімократія (ненависний Платону тип владування).

5) Етап започаткування емпірико-теоретичного підходу до вивчення політичних проблем і оформлення давньої політичної науки як специфічної галузі знань. Пов’язаний він з творчістю одного з найвидатніших мислителів — Аристотеля (384—322 до н. е.), який розглядав людину як об’єктивне начало всіх політичних явищ. За Аристотелем, держава це — політична система, втілена у верховній владі і залежна від кількості правлячих: один — монархія або тиранія; декілька — аристократія чи олігархія, більшість — політія або демократія. Кращими формами державного управління є ті, де правителі турбуються про загальне благо (монархія, аристократія, політія); гірші — де вони переслідують особисті інтереси. Ідеальна форма — політія — своєрідне переплетіння демократії та олігархії, де багаті змішуються з бідними завдяки формуванню середньої верстви населення, панує закон, всі громадяни дотримуються принципу рівності й мають багато рабів. Ремісники, торговці та «натовп матросів» громадянських прав не мають. Для запобігання політичних переворотів принцип рівності за гідністю правителі доповнюють принципом політичної справедливості — відносною кількісною рівністю. Звідси два види справедливості: розподільча (нерівна за гідністю) та зрівняльна, арифметична, яка застосовується у сфері цивільно-правових відносин. Політична справедливість можлива лише у стосунках між вільними, рівними людьми і втілюється у політичній формі владування. Справедливо й те, що «одні люди за своєю природою — вільні, інші — раби», але відносини між паном і рабом, як і сімейні стосунки, перебувають поза політичною сферою. Критерій справедливості — право як норма політичного спілкування індивідів, як відносна рівність: «рівним — рівне, нерівним — нерівне».

Право — політичний інститут, неполітичного права не існує. Воно складається з природного права, адекватного політичній сутності людини, й умовного права, встановленого людьми (позитивне право). Останнє Аристотель поділяє на писане (закони держави) і неписане (звичаєве право). Насильство суперечить ідеї права. Законодавство — це політична діяльність, невід’ємна частина політичного процесу, а політичне правління — правління законів, а не людей. Якщо закон — явище політичне, то будь-які політичні інституції повинні мати правовий характер.

6) Етап поступового занепаду давньогрецької державності під тиском Македонії і Риму (III—II ст. до н. е.). Цей період характерний злетом започаткованоїАристотелем політичної етики, об’єктом вивчення якої були природа, внутрішня структура, місце політичної моралі в системі політичних відносин і суспільному житті.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12784. Текст. Отступы. Выравнивания текста 12.22 KB
  Текст Форматирование и установка стиля текста ключевая проблема для любого webдизайнера. На лабораторной вы увидите впечатляющие возможности CSS при отображении текста. Будут рассмотрены следующие свойства: textindent textalign textdecoration letterspacing texttransform ...
12785. Ссылки. Что такое псевдокласс 15.12 KB
  Ссылки Всё изученное в предыдущих уроках вы можете применять и для ссылок/links например изменять шрифт цвет подчёркивание и т. д. Новым будет то что в CSS эти свойства можно определять поразному в зависимости от того посетили уже ссылку активна ли она находится ли указ...
12786. Идентификация и группирование элементов (class и id) 15.12 KB
  Идентификация и группирование элементов class и id Иногда вам нужно будет применить особый стиль к определённому элементу или конкретной группе элементов. В этой лабораторной работе мы подробно разберём как можно использовать class и id для специфицирования свойств выбран
12787. Группирование элементов (span и div) 15.67 KB
  Группирование элементов span и div Элементы span и div используются для структурирования документа часто совместно с атрибутами class и id. В этом уроке мы подробно рассмотрим как использовать span и div поскольку эти элементы HTML имеют важнейшее значение в CSS. Группиро...
12788. Боксовая модель в CSS 24.21 KB
  Боксовая модель Боксовая модель в CSS описывает боксы генерируемые для HTMLэлементов. Боксовая модель также имеет детальные опции для определения полей рамок заполнения и содержимого каждого элемента. На диаграмме далее показано как построена боксовая модель: Боксов...
12789. Поля и заполнение 13.38 KB
  Поля и заполнение В предыдущем уроке мы рассмотрели боксовую модель. В этом уроке объясним как можно изменять представление элементов свойствами margin и padding. Установим поля элемента Установим заполнение элемента Установим поля элемента У элемента ест
12790. Рамки. Примеры определения рамок 23.33 KB
  Рамки Рамки имеют многообразное применение например как декоративный элемент или для отделения двух объектов. CSS предоставляет бесчисленное множество вариантов использования рамок. borderwidth bordercolor borderstyle Примеры определения рамок border Толщи
12791. height/высота и width/ширина 12.79 KB
  height/высота и width/ширина До сих пор мы особо не заботились о размерах элементов с которыми работали. На этой лабораторной посмотрим как легко можно определять высоту и ширину элемента. width height Установка ширины [width] Свойством width вы можете определять шири
12792. Всплывающие элементы (поплавки) 39.32 KB
  Всплывающие элементы поплавки Элемент может всплывать вправо или влево с помощью свойства float. То есть бокс с его содержимым может всплывать вправо или влево в окне документа или содержащего бокса см. в лабораторной №7 описание боксовой модели. Принципы показаны на ...