92810

Автономно-федералістична концепція М. Драгоманова

Доклад

Политология и государственное регулирование

Федеративна держава базується на громадському самоврядуванні гарантіях природних прав і свобод людини суворому обмеженні централізованого здійснення влади. Драгоманова передбачалися три гілки влади: законодавча виконавча й судова. Разом із державною ланкою влади на місцевому рівні передбачалося самоврядування: громадське у містах і селах волосне повітове та обласне репрезентоване сходами й зборами яким були б підзвітні всі посадові особи крім суддів. До третьої гілки влади судової окрім Верховного суду входили судові палати...

Украинкский

2015-08-05

20.49 KB

2 чел.

Автономно-федералістична концепція М. Драгоманова Михайло Драгоманов успадкував традиції Кирило-Мефодіївського товариства та продовжив їх. Підґрунтям суспільно-політичних і державницьких поглядів М. Драгоманова стала автономно-федералістська концепція. Унітарна жорстко централізована держава — це втілення деспотизму, диктатури небагатьох. Федеративна держава базується на громадському самоврядуванні, гарантіях природних прав і свобод людини, суворому обмеженні централізованого здійснення влади. Виступаючи за автономно-федеративний лад, на ґрунті якого можуть розв’язуватися соціально-економічні, державно-політичні та національні питання, М. Драгоманов зазначав, що огляд історії й тогочасної практики європейських народів свідчить: автономія політична та національна можлива й без державної відрубності. Через те Драгоманов, не бачачи ґрунту для державного сепаратизму українського, вбачав можливість політичної й національної автономії української на Ґрунті земської автономії. У державно-правовій концепції М. Драгоманова передбачалися три гілки влади: законодавча, виконавча й судова. Законодавча влада належала двом думам — державній і союзній. Зміни до основних законів мали вноситися в разі згоди третини голосів членів двох дум і затверджуватися Державним собором, що обирався зі складу двох дум, а також делегатами від обласних зборів. Главою держави міг бути імператор з успадкованою владою чи обираний голова Всеросійського державного союзу. Глава держави призначав міністрів, відповідальних перед обома думами. Разом із державною ланкою влади на місцевому рівні передбачалося самоврядування: громадське (у містах і селах), волосне, повітове та обласне, репрезентоване сходами й зборами, яким були б підзвітні всі посадові особи, крім суддів.На рівні міст, волостей, повітів та областей обиралися думи а з їхнього складу — управи. До третьої гілки влади — судової, окрім Верховного суду, входили судові палати обласних, повітових і міських дум. Статус суддів визначався законом. Члени Верховного суду призначалися главою держави довічно. їм належало мати вищу юридичну освіту й практику роботи в судових палатах. Принцип федералізму був засадничим у поглядах М. Драгоманова. Політичною формою організації суспільного життя має бути федерація, що складається із самоврядних громад. Україна також має бути федеративним утворенням, яке складається з 20 земель і в свою чергу входити до побудованої на федеративних засадах Росії. Найкраща форма політичного життя — асоціація гармонійно розвинених особистостей в Україні — «громадівський соціалізм», «громадівська праця», які «мусять мати українську одежу». Самоврядування є основою основ руху до повної справедливості, до соціалізму, до найголовнішої мети — «повернення української нації до сім’ї націй культурних». 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32790. Диалектика, её исторические формы. Диалектика и метафизика 15.42 KB
  Диалектика и метафизика. диалектика – это учение о всеобщих связях и закономерностях развития природы общества и мышления а также основанный на этом учении метод познания. Диалектика как теория и метод познания в своем историческом развитии прошла несколько этапов. Наивная или стихийная диалектика античности.
32791. Общее понятие о философии. Исторические основания возникновения философии. Дофилософские мировоззренческие системы и их роль в формировании философии 15.71 KB
  Философия зародилась около 25 тыс. Термин философия был введен Пифагором и дословно означал любовь к мудрости phileo – любовь sophi – мудрость. Философия все больше превращалась в обобщенную систему знаний о мире задачей которой являлось дать ответы на наиболее общие глубинные вопросы о природе обществе человеке. Философия – это форма духовной деятельности человека форма общественного сознания направленная на осмысление коренных мировоззренческих вопросов.
32792. Спецефика филосовского знания. Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины 15.26 KB
  Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины. С выделением отдельных наук в самостоятельные области знаний возникает вопрос о соотношении философии и частных наук под частными науками понимаются те которые изучают отдельные области реальности. Роль философии представители данного направления сводят к логическому анализу научного языка; 3антисциентизм ограничивает роль науки решением узко практических задач.
32793. Основной вопрос философии и его 2 стороны. Исторические формы материализма и идеализма 16.65 KB
  Основной вопрос философии и его 2 стороны. Центральная мировоззренческая проблема – об отношении человека к миру – конкретизируется в философии как вопрос об отношении мышления к бытию об отношении идеального и материального. Этот вопрос является основным вопросом философии т. Крупнейший представитель немецкой классической философии И.
32794. Исторические этапы развития мировой филосовской мысли. Основные филосовские принципы и исторические типы филосовствования 14.95 KB
  В истории философской мысли также выделяются основные типы философствования философского анализа. В античности созерцательный тип философствования проявился в натурфилософии философии природы а в Древнем Китае – в принципе недеяния т. 2Умозрительный тип философствования – это способ теоретического постижения действительности основанный на отвлеченных логических построениях не связанных с опытными данными. Ярким примером умозрительного типа философствования являются доказательства существования Бога в учении Ф.
32795. Особенности Древнеиндийской философии. Её основные направления 17.32 KB
  В развитии культуры Древней Индии можно выделить два основных периода: 1ведический – предфилософский сер. связанный с переселением на территорию Древней Индии арийских племен. Культура Древней Индии в целом и философия в частности возникла и развивалась в условиях кастовой организации общественной жизни патриархальных традиций и власти деспотического государства. Основным культурным источником философии Древней Индии стала ведическая литература.
32796. Особенности Древнекитайской философии и её основные направления 17.69 KB
  В этот период создавались важнейшие философские школы оказавшие огромное влияние на общественную мысль китайского общества: конфуцианство даосизм моизм легизм и др. б даосизм как онтологическое учение его наивнодиалектический характер. Основателем даосизма является мудрец Лаоцзы VI – V вв. Его главный труд – Даодэцзын – Книга о Дао и Дэ.
32797. Античная философия: этапы развития и характерные черты. Первые греческие мыслители 22.71 KB
  Античная философия: этапы развития и характерные черты. Античная философия возникла в Древней Греции в середине I тысячелетия до н. В центре внимания философии данного периода проблемы природы космоса в целом; 2классическая греческая философия учения Сократа Платона Аристотеля – V – IV вв. Главное внимание здесь уделяется проблеме человека его познавательных возможностей; 3философия эпохи эллинизма – III в.
32798. Философия Платона, Теория познания Платона 14.35 KB
  Наиболее известные диалоги Платона: Государство Пир диалоги Софист и Федр посвящены проблеме души Тимей – вопросу возникновения Космоса Протагор – проблеме добродетели. Человек по Платону единство души и тела которые в то же время противоположны. Смертное тело – только тюрьма для души оно источник страданий причина всех зол; душа гибнет если она слишком срослась с телом в процессе удовлетворения своих страстей. Стимулом к совершенствованию души является любовь к прекрасному.