92813

Українська політико-правова думка в умовах тоталітаризму. Політичні ідеали української діаспори

Доклад

Политология и государственное регулирование

Такий підхід збіднював українську культуру насамперед у сфері мистецтва літератури філософії.Умовно можна виділити три напрями розвитку української філософії в діаспорі. Це поперше розробка проблем політичної філософії подруге аналіз філософської проблематики в дусі традиційної класичної філософії який можна назвати академічним. Академічний напрям у розвитку української філософії в діаспорі представлений Д.

Украинкский

2015-08-05

21.83 KB

1 чел.

Українська політико-правова думка в умовах тоталітаризму. Політичні ідеали української діаспори

Історично склалося так, що за межами української держави опинилися мільйони українців. Живучи в різних країнах світу, зокрема в США, Канаді, Франції, ФРН та інших країнах, вони були і залишаються часткою українського народу.

Знаходячись в іншому національному середовищі,- українці зуміли зберегти традиції, культуру свого народу, внести творчий доробок у розвиток його духовної культури. Звичайно, не все рівнозначне у цьому доробку українців за кордоном. Проте ігнорувати надбання української діаспори (як це робилося до недавнього часу) було б невиправдано. Такий підхід збіднював українську культуру, насамперед у сфері мистецтва, літератури, філософії.Умовно можна виділити три напрями розвитку української філософії в діаспорі. Це, по-перше, розробка проблем політичної філософії, по-друге, аналіз філософської проблематики в дусі традиційної класичної філософії, який можна назвати академічним. І нарешті, третій напрям було названо у філософській літературі українським персоналізмом. Академічний напрям у розвитку української філософії в діаспорі представлений Д. Чижевським (1894 — 1977).Д. Чижевський зробив значний внесок у дослідження не лише філософії, а й літератури, історії, естетики, його дослідження присвячені культурі не тільки українського народу, а й російського, польського, словацького, чеського, німецького. Значним є його внесок у дослідження спадщини Г. С. Сковороди. Насамперед Д. Чижевський зупиняється на аналізові таких понять, як нація і людство. Розуміння нації може бути або раціоналістичним, або романтичним. Раціоналістичний підхід передбачає логічно аргументований аналіз, що грунтується на принципах розуму. Такий підхід виходить з того, що в житті має сенс лише те, що можна зрозуміти та обгрунтувати з допомогою розуму.

Раціоналістичний підхід, за Чижевським; передбачає визнання національних особливостей у розвитку народів, хоча вони й обмежені. Визнаючи обмеженість національних особливостей, раціоналісти вважають її необхідним етапом у розвитку людської історії. Проте, на думку Чижевського, справжньою цінністю є не національне особливе, а загальнолюдське, наднаціональне. Різноманітність типова не лише для тваринного і рослинного світу, вона властива також і людському роду. Чижевський ставить питання про те, чи мало б сенс людське життя, яке проходило б серед ідеальних, але цілком схожих один на одного людей? На думку Чижевського, кожна конкретна філософія є усвідомленням абсолютно-ціннісних елементів певної національної культури, наукового світогляду, певної релігійності, є піднесенням цих конкретних форм культури у сферу абсолютної правди. «Як ми не можемо вважати лише один художній стиль носієм прекрасного, краси, а вважаємо, що в кожнім розкриваються різні і в різноманітності своїй однаково важливі сторони краси, так само і щодо окремих «філософій». І як моральний світ збіднів би, якби не було різних типів людей, що різними шляхами і у різних формах стремлять до справедливості, як збідніло б мистецтво, коли б стратило різні національні та історично зумовлені форми, так і з пункту зору філософії, якби не було .різних історично-змінних та національних стилів у ній» н. Чижевський підкреслює, що помилки у філософії трапляються тому, що абсолютним проголошується одностороннє і часткове.Кожна філософська система, яка хоче бачити в собі реалізацію абсолютної істини, стає помилковою. Це ж стосується і національної філософії, яка претендує на пізнання абсолютної істини.

Тоталітарний режим, який в цілому вже сформувався в СРСР в 20-ті роки, характеризувався тотальним відчуженням народу від власності і політичної влади, всеосяжним контролем над усіма сферами життя радянського суспільства. Він передбачав домінування державного над особистим, певне поглинання державою індивіда. До основної характеристики цього режиму слід віднести монополію на владу комуністичної партії, що призвело до утвердження режиму беззаконня і політичного терору, а також використання єдиної ідеології, яка стає об’єктом фанатичної віри, неприпустимим для критики [5, с. 254-255].

Фактор вихідного пункту трансформації має особливий вплив на розвиток України. Це обумовлює актуальність розгляду та аналізу ідеологічного аспекту пострадянського переходу. Так, В. В. Лемак державу, яка здійснює модернізацію своєї сутності у напрямі від тоталітарного соціалізму до державно-правової організації суспільства, заснованих на принципах демократії та ринкової економіки визначає як постсоціалістичну державу [12, с. 21]. В цьому напрямі з’ясування феномену соціалізму виступає важливим для розуміння сутності пострадянської держави


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18723. Исторические этапы взаимодействия молодежи и общества 24.12 KB
  Исторические этапы взаимодействия молодежи и общества. Социальноисторические факторы влияющие на взаимоотношения молодежи и общества. Отношение к молодежи в традиционном индустриальном и постиндустриальном обществе объекты и субъекты взаимодействия сферы взаимо...
18724. Молодежь как социально-демографическая группа 27.13 KB
  Молодежь как социальнодемографическая группа. Индекс развития человеческого потенциала индекс развития молодёжи. Возрастные границы. Документы регламентирующие возрастные границы. Специфика социального статуса и социальноролевое поведение. Ценности и ценностные ...
18725. Общественное объединение как составляющая часть общественного движения на различных уровнях 22.74 KB
  Общественное объединение как составляющая часть общественного движения на различных уровнях. Теоретические основы понятия общественное движение. Территориальная сфера деятельности общественных объединений как составляющая часть молодежного детского движения ...
18726. Общественные объединения как субъект молодежной политики 24.06 KB
  Общественные объединения как субъект молодежной политики. Субъекты реализации молодёжной политики. Место общественных объединений в реализации молодёжной политики Под общественным объединением понимается добровольное самоуправляемое некоммерческое формирова
18727. Этапы становления государственной молодежной политики в РФ 41.19 KB
  Этапы становления государственной молодежной политики в РФ. Важнейшее значение для развития любого государства является решение задач обеспечения социального воспроизводства. При этом именно российское государство активно и широко используя потенциал общественнос...
18728. Стратегия ГМП в РФ 33.97 KB
  Стратегия ГМП в РФ. Стратегия государственной молодёжной политики далее Стратегия разработана на период до 2016 года и определяет совокупность приоритетных направлений ориентированных на молодёжь включающих задачи связанные с участием молодёжи в реализации приорит
18729. Социальное воспитание молодежи 26.71 KB
  Социальное воспитание молодежи. Определение сущность социального воспитания. Воспитание сегодня понимают как: передачу социального опыта и мировой культуры; воспитательное воздействие на человека группу людей или коллектив прямое косвенное опосредованное; орган
18730. Социализация личности. Человек как объект и субъект социализации 28.51 KB
  Социализация личности. Человек как объект и субъект социализации. Социализация – это процесс усвоения индивидом норм и правил поведения принятых в обществе. Каждый человек особенно в детстве и юности является объектом социализации. Человек как субъект социализаци
18731. Человек как субъект и объект воспитания 25.98 KB
  Человек как субъект и объект воспитания. Потребность в воспитании. Воспитание – это целенаправленное воздействие на человека для подготовки его к выполнению всего многообразия социальных функций труда общения познания и т.д.. Оно входит в процесс социализации и явл...