92824

Пам’ятки політичної думки Київської Русі («Повість минулих літ», «Руська Правда», «Про закон і благодать», «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім»)

Доклад

Политология и государственное регулирование

Політична єдність виявляється у єдності Київської Русі як спільної власності князівбратів які мусять слухатися порад київського князя як старшого серед рівних. Введені нею закони тривалий час регулювали суспільні відносини в Київській Русі і як вважається де в чому були гуманнішими ніж сучасне законодавство.

Украинкский

2015-08-05

22.01 KB

0 чел.

Пам’ятки політичної думки Київської Русі («Повість минулих літ», «Руська Правда», «Про закон і благодать», «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім»).

«Слово про закон і благодать»Вихідною проблемою «Слова» є питання про співвідношення закону та істини (благодаті). Під законом автор розумів Старий Заповіт, а під істиною - Новий. Закон це певна зовнішня настанова, що регулює примусовими методами діяльність людей на час до осягнення ними істини. Істина є певним внутрішнім контролером людської поведінки згідно з волею Божою. З часом закон змінюється благодаттю, водночас закон не протистоїть істині, його дотримання є шляхом до осягнення благодаті, а разом з нею - свободи.Іларіон висловлює свої симпатії до монархії як форми державного правління. Влада зосереджується в руках одного правителя, є запорукою територіальної єдності і сили держави.

«Повість врем’яних літ»Автор - монах Києво-Печерської лаври Нестор. Одним із найважливіших питань у «Повісті...» є проблема рівності Київської Русі з іншими європейськими державами (низка аргументів, пов’язаних з історією походження і розвитку слов’янських племен).Особлива увага приділяється обгрунтуванню законності й необхідності князівської влади, яка є винятковою (оповідання про закликання варягів), що ставить княжий рід у привілейоване становище щодо основної маси населення й санкціонує передання влади лише всередині княжого роду. Єдність руських земель розглядається передусім як духовна, котру забезпечує християнська церква. Політична єдність виявляється у єдності Київської Русі як спільної власності князів-братів, які мусять слухатися порад київського князя як старшого серед рівних..

«Руська правда»Це перший писаний слов’янською мовою кодекс законів авторства Ярослава Мудрого (1019 - 1054) Закони Ярослава високо цінували людське життя, честь, осуджували злодіїв та вбивць. Головними цілями співжиття проголошувались особиста безпека і невід’ємність власності. За насильницькі дії визначали особливу плату до казни - штраф, можна було відкупитися грішми. Смертної кари не було. Пильно захищалася власність; за певних умов навіть виправдовувалось убивство злодія.»Руська правда» регулювала також майнові відносини між людьми, стосунки між батьками й дітьми. Введені нею закони тривалий час регулювали суспільні відносини в Київській Русі і, як вважається, де в чому були гуманнішими, ніж сучасне законодавство.

Повчання Володимира Мономаха (1053-1125) . Воно написане у формі заповіту - звернення Володимира Мономаха до своїх синів. В автобіографічній частині подається ідеалізована картина державної діяльності та ідеальний образ князя - правителя, який має керуватися християнськими заповідями, моральними нормами і принципами.

Крім моральних настанов, «Повчання» містить практичні вказівки щодо керівництва державою, управління підданими, правил поведінки з ними в деяких типових ситуаціях, зокрема під час війни.За політичними традиціями слов’янства князь був також верховним суддею, тому Мономах звертає особливу увагу на дотримання закону та принципів справедливості й милосердя. При цьому князь не лише сам має бути справедливим і милостивим, а й вимагати цього від підлеглих.

«Слово о полку Ігоревім» (1187)

Розповідаючи про похід новгород-сіверського князя Ігоря 1185 р. в половецький степ і його воєнну поразку, автор у поетичній формі робить спробу сформулювати ряд узагальнюючих висновків. Головну причину тяжкого становища Русі він убачає в міжусобній боротьбі руських князів (так зване золоте слово великого київського князя Святослава). Він говорить, що головна провина Ігоря та причина його поразки полягає в тому, що той пішов на половців «собі слави шукати», а не захищати інтереси всієї держави. Те саме чинять й інші князі, дбаючи лише про свої уділи, а не про державу в цілому. Для князя недостатньо бути вправним воєначальником, потрібно ще й уміти побачити загальнодержавний інтерес і підпорядкувати йому особистий.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34774. Практика как специфический способ отношения человека к миру. Формы практической деятельности. Специфика медицинской практики 34 KB
  Формы практической деятельности. Интегративные функции практики по отношению к другим формам жизнедеятельности В сфере реального отношения людей к миру к природе к обществу к другим людям формируются исходные стимулы развитии всех форм человеческой культуры. Создаваемые в культуре и в материальном производстве и в регуляции отношений между людьми в обществе и наконец в сфере науки искусства философии способы деятельности возникают но сути своей как ответ па определенные проблемы и задачи связанные с воспроизводством...
34775. Глобальные проблемы современности. Философский анализ и решение. Альтернативы будущего 42.5 KB
  Остановим внимание на названных и в первую очередь на экологической проблеме в силу тех причин что все происходящее на планете Земля с участием человека или без него протекает и в природе. Геосфера поверхность Земли как необитаемая так и пригодная для жизни человека. Ноосфера ноо разум область разумной деятельности человека онрделяемая в конечном счете уровнем человеческого интеллекта и объемом перерабатываемой его мозгом информации. С целью их разгадки все сферы взаимоотношений природы и человека были условно разделены на...
34776. Философия медицины. Антропоцентризм. Духовность и медицина. Проблема человека 42.5 KB
  Это касается и права индивида на свободный личный выбор жизни или смерти. Антропоцентризм предписывает противопоставлять феномен человека всем прочим феноменам жизни и Вселенной вообще. Лежит в основе потребительского отношения к природе оправдания уничтожения и эксплуатации других форм жизни. Понимание основ духовной жизни пациента часто включает в себя и знание его духовного развития.
34777. Этический рационализм Сократа. Учение о душе и добродетели. Переоценка ценностей. Особенности метода субъективной диалектики 30 KB
  Сократ около 470 399 до н. Универсальное основание мироздания по Сократу выступает как его всеобщая объективная родовая сущность которая может быть рациональнологически выражена в определенных закономерностях происходящего. Нравственный лучший тот кто знает что именно есть добродетель ибо по Сократу знающий благо поступает в соответствии с этим знанием.
34778. Принцип системности. Система, элемент, структура. Часть и целое, принцип целостности 45 KB
  Органичные системы проходят в процессе их развитии последовательные этапы усложнения и дифференциации. В зависимости от характера отношений со средой различают такие типы поведения систем как реактивное определяемое преимущественно средой адаптивное определяемое средой и функцией саморегуляции присущей самой системе активное в котором существенную роль играют собствен тле цели системы преобразование среды в соответствии с потребностями системы. Наиболее высокоорганизованными являются самоорганизующиеся системы адаптирующиеся и...
34779. Предмет философии и его особенности. Место и роль философии в системе культуры 36.5 KB
  ФИЛОСОФИЯ И КУЛЬТУРА Культура совокупность проявлений жизни творчества и достижений народа или группы народов. По своему содержанию культура расслаивается на самые разные области и сферы: нравы и обычаи; язык и письменность; характер одежды поселений работы; постановка воспитания; экономика; военное дело; политическое и государственное устройство; наука; техника; искусство; религия; все формы проявления объективного духа. Слово культура как научный термин стало употребляться в эпоху Просвещения со второй половины XVII в. В эпоху...
34780. Структура и основные функции философии. Мировоззренческая и методологическая функция 29.5 KB
  Мировоззренческая и методологическая функция ПРЕДМЕТ ФИЛОСОФИИ Философия от греч. Цель философии увлечь человека высшими идеалами вывести его из сферы обыденности придать его жизни истинный смысл открыть путь к самым совершенным ценностям. историю философии.
34781. Истоки философии мифология, религия, любовь к мудрости, раздумья философов 27.5 KB
  Мифология система преданий сказаний легенд при помощи воображения объясняющая протекание и происхождение природных и социальных процессов. Мифология в своем возникновении была наивной философией и наукой. Мифология являла собой попытку объяснения явлений природы и жизни людей взаимоотношение земного и космического начал.
34782. Специфика философского знания. Содержание метод и цель. Отличие философии от религии и искусства 42.5 KB
  Желаешь познать себя – философствуй это справедливо как для отдельного человека так и для любой эпохи. Это та область духовной деятельности человека в основании которой лежит рефлексия над самой этой деятельностью и следовательно над ее смыслом целью и формами и в конечном счете над выяснением сущности самого человека как субъекта культуры то есть сущности отношений человека к миру. Цель философии увлечь человека высшими идеалами вывести его из сферы обыденности придать его жизни истинный смысл открыть путь к самым совершенным...