92824
Пам’ятки політичної думки Київської Русі («Повість минулих літ», «Руська Правда», «Про закон і благодать», «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім»)
Доклад
Политология и государственное регулирование
Політична єдність виявляється у єдності Київської Русі як спільної власності князівбратів які мусять слухатися порад київського князя як старшого серед рівних. Введені нею закони тривалий час регулювали суспільні відносини в Київській Русі і як вважається де в чому були гуманнішими ніж сучасне законодавство.
Украинкский
2015-08-05
22.01 KB
0 чел.
Памятки політичної думки Київської Русі («Повість минулих літ», «Руська Правда», «Про закон і благодать», «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім»).
«Слово про закон і благодать»Вихідною проблемою «Слова» є питання про співвідношення закону та істини (благодаті). Під законом автор розумів Старий Заповіт, а під істиною - Новий. Закон це певна зовнішня настанова, що регулює примусовими методами діяльність людей на час до осягнення ними істини. Істина є певним внутрішнім контролером людської поведінки згідно з волею Божою. З часом закон змінюється благодаттю, водночас закон не протистоїть істині, його дотримання є шляхом до осягнення благодаті, а разом з нею - свободи.Іларіон висловлює свої симпатії до монархії як форми державного правління. Влада зосереджується в руках одного правителя, є запорукою територіальної єдності і сили держави.
«Повість времяних літ»Автор - монах Києво-Печерської лаври Нестор. Одним із найважливіших питань у «Повісті...» є проблема рівності Київської Русі з іншими європейськими державами (низка аргументів, повязаних з історією походження і розвитку словянських племен).Особлива увага приділяється обгрунтуванню законності й необхідності князівської влади, яка є винятковою (оповідання про закликання варягів), що ставить княжий рід у привілейоване становище щодо основної маси населення й санкціонує передання влади лише всередині княжого роду. Єдність руських земель розглядається передусім як духовна, котру забезпечує християнська церква. Політична єдність виявляється у єдності Київської Русі як спільної власності князів-братів, які мусять слухатися порад київського князя як старшого серед рівних..
«Руська правда»Це перший писаний словянською мовою кодекс законів авторства Ярослава Мудрого (1019 - 1054) Закони Ярослава високо цінували людське життя, честь, осуджували злодіїв та вбивць. Головними цілями співжиття проголошувались особиста безпека і невідємність власності. За насильницькі дії визначали особливу плату до казни - штраф, можна було відкупитися грішми. Смертної кари не було. Пильно захищалася власність; за певних умов навіть виправдовувалось убивство злодія.»Руська правда» регулювала також майнові відносини між людьми, стосунки між батьками й дітьми. Введені нею закони тривалий час регулювали суспільні відносини в Київській Русі і, як вважається, де в чому були гуманнішими, ніж сучасне законодавство.
Повчання Володимира Мономаха (1053-1125) . Воно написане у формі заповіту - звернення Володимира Мономаха до своїх синів. В автобіографічній частині подається ідеалізована картина державної діяльності та ідеальний образ князя - правителя, який має керуватися християнськими заповідями, моральними нормами і принципами.
Крім моральних настанов, «Повчання» містить практичні вказівки щодо керівництва державою, управління підданими, правил поведінки з ними в деяких типових ситуаціях, зокрема під час війни.За політичними традиціями словянства князь був також верховним суддею, тому Мономах звертає особливу увагу на дотримання закону та принципів справедливості й милосердя. При цьому князь не лише сам має бути справедливим і милостивим, а й вимагати цього від підлеглих.
«Слово о полку Ігоревім» (1187)
Розповідаючи про похід новгород-сіверського князя Ігоря 1185 р. в половецький степ і його воєнну поразку, автор у поетичній формі робить спробу сформулювати ряд узагальнюючих висновків. Головну причину тяжкого становища Русі він убачає в міжусобній боротьбі руських князів (так зване золоте слово великого київського князя Святослава). Він говорить, що головна провина Ігоря та причина його поразки полягає в тому, що той пішов на половців «собі слави шукати», а не захищати інтереси всієї держави. Те саме чинять й інші князі, дбаючи лише про свої уділи, а не про державу в цілому. Для князя недостатньо бути вправним воєначальником, потрібно ще й уміти побачити загальнодержавний інтерес і підпорядкувати йому особистий.
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
9042. | КАТЕГОРИЯ МАТЕРИЯ В ФИЛОСОФИИ И НАУКЕ | 14.13 KB | |
Категория материя в философии и науке. В философии (в отличие от естественно-научной трактовки) под материей понимается субстанция как первооснова и первопричина всего сущего, источник многообразия реального мира в его целостности и единстве. ... | |||
9043. | ФИЛОСОФИЯ МИЛЕТСКОЙ ШКОЛЫ | 15.2 KB | |
Философия Милетской школы. Античная философия сформировалась в VIII-VII вв. до н.э. К этому существовало несколько предпосылок: развитие демократии, оживленная торговля, развитое ремесло, развитие культуры и искусства. Первые философские системы был... | |||
9044. | Методы научного познания. Наука - целостная динамическая система | 13.43 KB | |
Методы научного познания. Наука - целостная динамическая система. В философии наука рассматривается с точки зрения научного познания. Научное познание отличается от любого другого. Критерии научности - совокупность нормативных правил... | |||
9045. | Стадиальная и цивилизационная парадигмы общественного развития в философии | 15.01 KB | |
Стадиальная и цивилизационная парадигмы общественного развития в философии. Общественную жизнь нельзя представить как нечто застывшее, неизменное, раз и навсегда данное. Общество постоянно находится в изменении, развитии. Это развитие многолико и сл... | |||
9046. | Идея общественного прогресса и его критериев | 15.49 KB | |
Идея общественного прогресса и его критериев. При осмыслении процесса развития общества неизменно возникает вопрос и о том, какова его направленность, то есть регрессивно или прогрессивно его движение. В философии по этому поводу создавались и разви... | |||
9047. | ПИФАГОР И ПИФАГОРЕЙЦЫ | 14.55 KB | |
Пифагор и пифагорейцы. Основателем пифагорейства является Пифагор Самосский (580-500 гг.). Пифагор был учеником Анаксимандра, а также изучал математику и астрономию в Египте. Особенностью изучения пифагорейства является то, что письменных трудов Пиф... | |||
9048. | Философия Платона - образец классического объективного идеализма | 14.72 KB | |
Философия Платона. Платон (также Аристокл, 427-347 гг.), как ученик Сократа, продолжает изучать этические и политические проблемы, обращаясь, однако,, и к космологическим вопросам. Около 387 г. он основывает в Афинах специальную школу - Академи... | |||
9049. | Политика в общественной жизни людей. Государство и его роль в развитии общества | 14.08 KB | |
Политика в общественной жизни людей. Государство и его роль в развитии общества. Политика - специфическая сфера общественной жизни. Политика есть стремление к участию во власти или оказанию влияние на распределение власти между различными... | |||
9050. | Практика и познание. Гносеология - теория познания | 15.72 KB | |
Практика и познание. Проблемой познания занимается такой раздел философии, как гносеология – теория познания. Под познанием подразумевается процесс получения знания, деятельность по получению, хранению, переработке и систематизации информации... | |||