92825

Політичні ідеї на території України в литовсько-польську добу (Литовські статути, С. Оріховський, Х. Філалет, І. Вишенський, Києво-Могилянська академія)

Доклад

Политология и государственное регулирование

Оріховського було й те що він чи не один з перших у тодішній Європі спираючись на досягнення античної думки приступив до розробки ідеї природного права в своїй брошурі Про природне право. В основі функціонування християнської держави повинно лежати дотримання права. Першоосновою права має бути мораль без якої право не може існувати. Він виходив з ідей суспільного договору і природного права обмеження влади монарха законом обстоював вимогу створення справедливого закону і його суворого дотримання як підданими так і королем.

Украинкский

2015-08-05

22.62 KB

0 чел.

Політичні ідеї на території України в литовсько-польську добу (Литовські статути, С. Оріховський, Х. Філалет, І. Вишенський, Києво-Могилянська академія).

Станіслав Оріховський-Роксолан (1513-1566)

Автор називає два найбільших блага, що забезпечують могутність держави. Одним є щастя, яке дається божественною долею, іншим - розсудливість, що дарується природою.С. Оріховський-Роксолан розглядає питання організації державної влади у праці «Напучення польському королю Сигизмунду Августу» (1543). Стосовно проблеми співвідношення церкви й держави він виявив непослідовність: спочатку активно захищав Реформацію в Польщі, доводив, що верховним суб’єктом влади в державі мусить бути король, церква ж має опікуватися лише духовними питаннями. Пізніше він визнавав за церквою право брати участь в управлінні державою, а в кінці свого життя захищав зверхність церковної (папської) влади над світською.Заслугою С. Оріховського було й те, що він чи не один з перших у тодішній Європі, спираючись на досягнення античної думки, приступив до розробки ідеї природного права в своїй брошурі «Про природне право». Справедливість є душею держави і полягає в тому, щоб кожному було віддано те, що йому належить, перш за все, спокій і свобода. В основі функціонування християнської держави повинно лежати дотримання права. Першоосновою права має бути мораль, без якої право не може існувати.

Христофор Філалет

Філалет у обстоював ідею рівності людей незалежно від становища у суспільстві та віросповідання. Він виходив з ідей суспільного договору і природного права, обмеження влади монарха законом, обстоював вимогу створення справедливого закону і його суворого дотримання як підданими, так і королем.

Монарх не є абсолютно повновладним володарем над своїми підданими. Людина - це єдність душі і тіла. Влада монарха не поширюється на душу людини і не є абсолютною щодо її тіла, тобто в земних справах. Монарх не має права чинити свавілля над підданими і здійснювати безконтрольне самовладдя. Відносини між ним і підданими мають грунтуватися на законі і добровільній згоді, на вимогах «права й Божого й прирожонного».

Основою справедливих відносин між монархом і підданими має бути договір, за яким піддані присягають королю виконувати свої обов’язки, а король присягає підданим діяти згідно з законом, поважати права і свободи підданих. Дотримання королем закону, поважання ним прав і свобод підданих є джерелом могутності держави. І навпаки, порушення королем і сенаторами закону, нехтування ними прав і свобод підданих, зловживання владою ослаблюють державу, спричинюють її занепад. Філалет доводив, що піддані повинні захищати свої права від зазіхань влади.

Іван Вишенський (між 1545/1550-1620)

Основна ідея Вишенського - ідея соціальної рівності. Він доводив, що люди є рівними від природи: їхні тіла складаються з єдиної субстанції, королі та царі «толко властію сродство людське превосходять, а плотію і кровію і смертію всім ровни суть». У зв’язку з цим він осуджував різні форми феодального гніту.Вишенський не закликав до соціальної боротьби. Перемогти світ зла можна каяттям у гріхах, молитвами, зреченням життєвих благ, очищенням від скверни. Ідеалом суспільного устрою є «царство Божеє», де всі люди рівні і не мають власності, або мають «малу» власність і живуть у злагоді з Богом та один з одним. Він ідеалізував давньохристиянську євангельську громаду, всі члени якої жили у братерстві і рівності, відмовилися від власності та сім’ї, зреклися земних благ.Вишенський висуває ідею соборності, суть якої полягає в тому, щоб жити, «соборно один одного ісправляючи, а не одному над всіма володіти». В основі соборності лежить ідея соціальної рівності. В контексті ідеї соборності Іван Вишенський критикував світську владу, далеку від ідеалів раннього християнства. Він наголошував, що, одержавши владу від Бога, правитель не може користуватися нею на власний розсуд, чинити свавілля, бо це є грубим порушенням Божих настанов про рівність. Бог дав владу для того, щоб утверджувати закон і справедливість, а не чинити свавілля.

Києво-Могилянська академія - центр української політичної думки.

В Києві на початку XVII ст. визначаються два основних осередки культури й освіти - Київське братство (засноване в 1615 р.) і група вчених-просвітників при Києво-Печерській лаврі на чолі з її архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. На основі Київського братства та Лаврської школи, заснованої Петром Могилою, була утворена в 1632 р. Київська колегія, згодом Києво-Могилянська колегія, а потім і Академія. У XVII ст. колегія не мала офіційного статусу, але вона була першим українським вищим навчальним закладом з європейським рівнем освіти, де вивчали п’ять мов, у тому числі грецьку, латинську, і сім вільних наук - граматику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію і музику.

Значний інтерес становить доробок діячів Могилянської академії, починаючи від її засновників - Іова Борецького, Мелетія Смотрицького, Захарія Копистенського, Петра Могили - аж до просвітників першої половини XVIII ст., зокрема С. Яворського, Ф. Прокоповича.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63548. Структура и круг основных проблем философского знания, их специфика. Интегративная функция философии 70 KB
  Но в отличие от структуры материальных объектов где части хотя и тесно связаны в целом с другими частями но достаточно хорошо изолированы друг от друга в философии как представительнице духовных идеальных образований части пронизывают друг друга разделы больше похожи на разные условные сечения целого чем части.
63549. Природно-географические предпосылки зарождения и становления философии на Востоке, Западе и в России 62.5 KB
  Природно-географические предпосылки зарождения и становления философии на Востоке Западе и в России. Для возникновения философии и темпов ее развития было важно чтобы климат был не слишком суров но и не слишком балующим.
63550. Философия древнего Китая: значение конфуцианства для мировой философии 43.5 KB
  На родине буйвола и свиньи хлопка и шелка конопли и керамики лаков и каталога звезд решая задачу спасения народов от междоусобных войн через объединение страны 26 веков особо чтим Конфуций. Сам Конфуций неизменно заботился о других больше чем о себе не был категоричен в суждениях и не предавался пустым размышлениям.
63551. Философия Древней Индии: влияние на современность йоги, джайнизма, буддизма 38.5 KB
  Главное в философии йоги через изменение формы меняй содержание: меняя образ жизни привычки. Ты меняешь линию и смыслы жизни. Надо только определить для себя смысл жизни соответствующий ему образ жизни стать бдительным к дурным мыслям и желаниям и стремиться...
63552. Общая характеристика философии эпохи Возрождения, вклад в натурфилософию 41.5 KB
  В рамках натурфилософии философы эпохи Возрождения предпринимают попытки объяснить целостность природы и устройство мироздания создать философско-научную картину мира. Леонардо да Винчи 1452-1519 продолжил: Человек не только наполнитель туалетов а великолепное орудие Природы земной Бог.
63553. Становление, место и роль античной философии в культуре человечества 42.5 KB
  Античной называют философию Эллады Древней Греции и Древнего Рима. Лишенные власти аристократы развивали культуру спонсировали философию. Как на прочном фундаменте геометрии Эвклида и механики Архимеда трагедий Эсхила и политики...
63554. Вклад в философию идей Пифагора, Эмпедокла, Ксенофана и элеатов 38 KB
  Споря с Гераклитом доказывал что ничего не меняется в поиске для людей чегото вечного ввел самое общее в философии понятие бытие доказал логически невозможность небытия и движения из тождества бытия и мышления вывел познаваемость мира. Сравнительный анализ философии Демокрита Сократа и софистов.
63555. Классика Эллады: значение идей Платона и Аристотеля 46.5 KB
  Классика Эллады: значение идей Платона и Аристотеля. Платон Аристокл жил в 427-347 до н. Попытке Демокрита свести все объяснения к движению атомов в пустоте и фатальному следованию людьми судьбе Платон противопоставил онтологическое открытие объективности мира идей мира культуры что позволило сознательно...
63556. Периодизация, центры развития и общая характеристика философии Средневековья 45.5 KB
  Философия европейского Средневековья. Если античная философия делится в познавательных целях на досократиков классику и эллинизм то средневековая философия делится условно на периоды патристики16 века н. В Средиземноморье закончился переход от собирательства к производству...