ID: 92826

Название работы: Суспільно-політичні засади козацько-гетьманської держави. Конституція П. Орлика

Категория: Доклад

Предметная область: Политология и государственное регулирование

Описание: Конституція П. Орлика є договір між ним та старшиною й запорозькими козаками Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького відомий ще як Конституція Пилипа Орлика або Бендерська Конституція. Конституція складається з двох частин. Конституція П.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2015-08-05

Размер файла: 22.42 KB

Работу скачали: 0 чел.

Суспільно-політичні засади козацько-гетьманської держави. Конституція П.Орлика.

 Для тогочасних політичних відносин було характерним:

1.  досить сильний вплив родоплемінних відносин (відносини схильності і прихильності до роду, батьків, дітей, родичів).
2.  Через малу захищеність від сил природи в переказах досить відчутний вплив слабості людини перед природою.
3.  панувала так звана «міфологічна релігія», яка освячувала тогочасні стани і соціальні групи: воїнів, дружинників, смердів, рабів та ін.

Характерна ознака суспільного життя козацтва -демократизм. Демократичні засади стали основою формування козацької республіки, що викликала захоплення багатьох учених і політичних діячів. Республіканські принципи, вироблені в козацьких колах майже столітнім життям козацької республіки, були перенесені на нове військово-народне управління.На Січі порядкувала громада. Всі справи - військові, господарські, покарання і помилування винних, вибори січової старшини, зовнішні зносини і т.д. - вирішувала Січова рада, на якій всі козаки користувалися рівним правом.Вищою владою на Січі були військові чиновники - кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул і військовий писар. Вони відали військовими, адміністративними, судовими духовними справами.

Найвідомішим політико-правовим документом часів гетьманування П. Орлика є договір між ним та старшиною й запорозькими козаками «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького», відомий ще як «Конституція Пилипа Орлика», або «Бендерська Конституція». Договір, розроблений групою козацьких старшин на чолі з П. Орликом, було укладено 16 квітня 1710 р. на козацькій раді в Бендерах.

Конституція складається з двох частин. У вступній частині стисло подана історія козацтва від попередників київського князя Володимира Великого до часів Б. Хмельницького та І. Мазепи, а також обґрунтовується необхідність прийняття конституції для запобігання деспотизму правителів.

Основна частина конституції містить статті, в яких ідеться про державний устрій України як козацької держави. Зміст цих статей полягає у тому, що в Україні

1.  відновлюються права православної церкви, яка повертається під юрисдикцію константинопольського патріарха;
2.  відновлюються і проголошуються недоторканними давні кордони козацької держави; відновлюються давні права Запорозької Січі, їй повертаються землі та маєтності, відібрані царськими указами, а побудовані Росією на її території фортеці мають бути знесені;
3.  всі поточні державні справи вирішує гетьман спільно з радою генеральної старшини; основоположні питання державного життя вирішує генеральна рада, яка складається з гетьмана, генеральної старшини, цивільних полковників та козаків (по одному від кожного полку) і збирається тричі на рік - на Різдво, Великдень і Покрову;
4.  державні службовці повинні складати присягу на вірність Батьківщині та гетьману;
5.  старшина й рада мають право виступати проти гетьмана, якщо він порушує закони;
6.  справи про кривду та провини генеральної старшини розглядаються генеральним судом, який не підпорядковується гетьману;
7.  генеральна старшина звітує перед гетьманом про роботу;
8.  державний скарб відокремлюється від гетьманського й передається в управління генерального підскарбія;
9.  на утримання гетьмана призначаються окремі землі;
10.  полковники, сотники та інші посадові особи обираються вільними голосами і затверджуються гетьманом;
11.  гетьман має контролювати розумність податків і повинностей, від них звільняються козацькі вдови, сироти та їхні господарства;
12.  проводиться ревізія державних земель, якими користується старшина, відновлюється законність у користуванні суспільним надбанням і встановлюється рівність у виконанні державних обов’язків.

Конституція П. Орлика не набула чинності, вона залишилася лише проектом політико-правового документа. Вона має велике значення як свідчення того, що українська політична думка розвивалася в руслі передових західноєвропейських політичних традицій.

Конституція містить низку демократичних і прогресивних ідей:

1.  обмеження влади гетьмана,
2.  представницьке управління,
3.  поділ державної влади,
4.  закріплення прав і свобод особи,
5.  справедливість у розподілі суспільних благ,
6.  підтримка соціальне незахищених верств населення тощо.

Найбільше значення конституції полягає в тому, що в ній здійснено всебічне (історичне, політичне і правове) обгрунтування ідеї незалежності України як суверенної держави.