92847

Формування ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави

Доклад

Политология и государственное регулирование

Основні ознаки правової держави. Ще в стародавні часи античними мислителями було розроблено ряд положень щодо правової держави. Він же вказав і на необхідний зв’язок права і держави.

Украинкский

2015-08-24

21.99 KB

0 чел.

Формування ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.

Термін «правова держава» у науковий обіг увійшов на початку XIX століття. Проте ідеї, що відбивали сутність та основні риси правової державності, мають більш давні історичні коріння. Ще в стародавні часи античними мислителями було розроблено ряд положень щодо правової держави. Ідею поєднання сили та права в афінській державі свідомо проводив Солон у своїх реформах вже у VI ст. до н.е. Думка про те, що державність взагалі можлива лише там, де панують справедливі закони, послідовно розвивалась Платоном. Концепцію правління розумних законів обґрунтував і Аристотель. Він же вказав і на необхідний зв’язок права і держави. Великий крок у напрямку теорії правової держави зроблений у політикоправовому вченні Цицерона, який проголосив правовий принцип — під дію закону повинні підпадати всі.

Після розпаду Римської імперії тривалий час політикоправове вчення не розвивалось, однак поширення у Європі римського права призводить до зміцнення підвалин державності та розуміння закону як волі народу.

З ХІІ-ХІІІ ст.ст. пов’язані витоки середньовічного конституціоналізму у формі парламентських органів, формується представницька влада та законодавчі збори. Подальшого розвитку знаходить ідея обмеження правителя законом і справедливістю, але ізза боротьби між світською і церковною владою, відповідальність правителя зводиться переважно до відповідальності його лише перед Богом. Незважаючи на зазначене, ідеї середньовіччя стали фундаментом, на якому виросло систематизоване вчення про правову державу. У ті часи було здійснено обґрунтування світського характеру держави, державного суверенітету та верховної влади.

Термін «правова держава» вперше було вжито у працях німецьких вчених К. Т. Велькера (1813 р.) та І. X. Фрайхер фон Аретіна (1824 р.). А створення юридично завершеного поняття «правова держава» пов’язують з ім’ям німецького мислителя Р. фон Моля (1833 р.), який ввів його до загального державноправового і політичного вжитку. Він визначив правову державу як конституційну, яка заснована на конституційному закріпленні прав і свобод людини, на забезпеченні судового захисту особи.

Необхідно зазначити, ідеї правової держави не були чистим надбанням окремої країни. Вже наприкінці ХІХ ст. у більшості європейських країн дослідження з даного питання набули великого розмаху. Різноманітні аспекти правової держави активно досліджувались і у дореволюційній Росії та Україні (М. Коркунов, П. Новгородцев, Б. Кістяківський, С. Котляревський, М. Палієнко, М. Драгоманов та ін.). Одні з них більш акцентували увагу на праві кожної людини на гідні умови життя, відстоюючи ідею активного втручання держави в соціальні відносини, інші, навпаки, піддавали їх критиці та надавали пріоритетного значення свободі особистості, принципу формальної рівності.

У пореволюційний період, теорія правової держави в Радянському Союзі піддається критиці і офіційно засуджується як буржуазна. В противагу даної теорії пропонується теорія законності.

Активізація досліджень в СРСР аспектів правової держави припадає на кінець 80х рр. XX ст. Однак особливої актуальності ці розробки набувають після утворення нових суверенних держав на території колишнього СРСР.

Ідея правової держави в Україні отримала могутній імпульс після прийняття Декларації про державний суверенітет, в якій було проголошено прагнення українського народу до побудови правової держави, та прийняття Конституції 1996 р., в якій було продекларовано курс на розбудову України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової держави.

Правова держава характеризується низкою ознак, які стосуються організації державної влади, стану правової і судової систем, діяльності правоохоронних органів, становища особи в суспільстві та її взаємовідносин з державою тощо. До таких ознак, які називаються також принципами, зокрема, належать: народний суверенітет; непорушність прав і свобод людини з боку держави; зв´язаність держави конституційним ладом; верховенство конституції стосовно інших законів і підзаконних актів; поділ влади та інститут відповідальності влади як організаційна основа правової держави; незалежність суду; пріоритет норм міжнародного права над нормами національного права6.

В. С. Нерсесянц виокремлює три найважливіших ознаки правової держави: верховенство правового закону; реальність прав і свобод індивідів; організація і функціонування суверенної державної влади на основі принципу поділу влади, на яких у подальшому грунтуватиметься аналіз проблем теорії і практики правової держави.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78934. Монархия как форма правления 133 KB
  Дать общую характеристику формы правления и рассмотреть её классификацию. Разобраться с понятием монархии как формы правления. Обозначить отличительные признаки данной разновидности формы правления. Рассмотреть существование монархии в России. Рассмотреть абсолютную монархию вместе с её признаками. Проанализировать конституционную монархию с её подвидами и признаками
78936. Ряд Фурье 2.11 MB
  Ввести понятия ряда Фурье с опорой на физический контекст лекций. Рассмотреть физические задачи, приводящие к понятию ряда Фурье. Изучить свойства четной и нечетной периодической функции, а также ряд Фурье в комплексной области. Дать характеристику приложению рядов Фурье
78937. Постпозитивизм. Тезисы Поппера 23.5 KB
  Постпозитивизм Постпозитивизммножество концепций на смену позитивизму; внимание уделяется рациональным методам познания. Постпозитивизм – историческая школа течение: критический рационализм наиболее авторитетная часть постпозитивизма.
78938. Социологический и культурологический подходы к исследованию науки 25 KB
  Основные функции современного соц. сциентизма: социолог не определяет цели и их проблемы исследования, это результат руководства общества; так называемые руководители общества получают от социологов данные, рекомендации и прочие «орудия» технологического плана, которые они могут применять или нет в каждом нужном направлении; для выработки своих рекомендаций социологи должны полностью отказаться от фил. взглядов на общество.
78939. Традиционалистский и техногенный типы цивилизационного развития 25.5 KB
  Понятие цивилизации впервые возникло в 18 веке во Франции для обозначения общества в котором господствует свобода равенство и братство. Традиционные цивилизации. Техногенные цивилизации. Особенности техногенной цивилизации: Ориентация на совершенствование техники производства.
78940. Соотношение науки, философии, искусства, обыденного познения 36 KB
  Соотношение науки философии искусства обыденного познения. Проблема отличия науки от других форм познавательной деятельности – это проблема демаркации т. 5 Для науки характерна постоянная методологическая рефлексия. Иногда можно выделить конденсат народной науки в виде заветов примет наставлений ритуалов и пр.
78941. Стратегии порождения научных знаний 29 KB
  Иными словами элементы предпосылки ростки будущей науки формировались в недрах другой духовной системы но они еще не выделялись из них как автономное самостоятельное целое. Действительно предпосылки науки создавались в древневосточных цивилизациях Египте Вавилоне Индии Китае Древней Греции в форме эмпирических знаний о природе и обществе в виде отдельных элементов зачатков астрономии этики логики математики и др. Постепенно складываются в самостоятельные отрасли знания астрономия механика физика химия и другие...
78942. Культура античного полиса и становление первых форм теоретической науки 31.5 KB
  Так в древнеегипетской цивилизации носителями знаний были жрецы в зависимости от уровня посвящения обладавшие той или иной суммой знаний. Знания существовали в религиозномистической форме и только жрецы могли читать священные книги и как носители практических знаний имели власть над людьми. Предпосылкой возникновения научных знаний многие исследователи истории науки считают миф. Особенности греческого мышления которое было рациональным теоретическим что в данном случае равносильно созерцательному наложили отпечаток на формирование...