92857

Поняття демократії та її роль в політичному процесі

Доклад

Политология и государственное регулирование

Кожному історичному типові держави кожній суспільноекономічній формації відповідала своя форма демократії. У рабовласницькій демократії Афіни республіканський Рим раби були вилучені з системи громадянських відносин. За феодалізму елементи демократії почали зароджуватися у формі представницьких установ що обмежували абсолютну владу монархів...

Украинкский

2015-08-24

21.56 KB

0 чел.

Поняття демократії та її роль в політичному процесі.

Демократія — форма державно-політичного устрою суспільства, яка грунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють певну державу. Виникла демократія разом із появою держави. Вперше це поняття згадується в працях мислителів Давньої Греції. У класифікації держав, запропонованій Аристотелем, воно означало «правління всіх», на відміну від аристократії («правління обраних»), і монархії («правління одного»). Кожному історичному типові держави, кожній суспільно-економічній формації відповідала своя форма демократії. У рабовласницькій демократії (Афіни, республіканський Рим) раби були вилучені з системи громадянських відносин. За феодалізму елементи демократії почали зароджуватися у формі представницьких установ, що обмежували абсолютну владу монархів (парламент в Англії, Генеральні штати у Франції, кортеси в Іспанії.

Демократія — явище, що постійно розвивається. Поняття «демократія» використовується не тільки для характеристики історичних типів державно-політичного устрою, а й на означення політичного процесу з відповідними методами і процедурами, що забезпечують участь народу в управлінні державою, всіма суспільними справами. Вживається воно і стосовно організації та діяльності окремих політичних і соціальних структур у різних сферах суспільного життя (виробнича, партійна, профспілкова, учнівська, управлінська демократія). Розрізняють пряму (безпосередню) і представницьку демократію. Пряма (безпосередня) демократія — порядок, за якого рішення ухвалюються на основі безпосереднього і конкретного виявлення волі та думки всіх громадян. Однією з форм прямої демократії є вибори на основі загального виборчого права. Добровільно беручи участь у них, громадяни в демократичному суспільстві мають можливість безпосередньо впливати на формування органів влади різних рівнів. Виявом прямої демократії є референдуми, які проводять з метою ухвалення закону або інших рішень на основі волевиявлення народу щодо найактуальніших питань державної політики і суспільно-політичного життя загалом. Генетично такі процедури сягають своїм корінням у плебісцити Римської республіки, народні збори (віче, рада) Києва, Новгорода, Пскова, Запорозької Січі, на яких загальним голосуванням вирішувалися важливі проблеми. Власне референдум був уперше проведений у Швейцарії 1449 р. щодо її фінансового становища. Відтоді референдуми стали поширеними в європейських країнах. Всенародні голосування під час референдумів мають як законодавчу силу, так і консультативний характер, а їхні результати в демократичному суспільстві завжди мають непересічне значення. Формою прямої демократії є всенародні обговорення законопроектів, які ефективно використовуються в багатьох країнах.

 Представницька демократія — порядок розгляду і вирішення державних і громадських питань повноважними представниками населення (виборними або призначеними). Саме інститути представницької демократії відіграють першочергову роль у процесі ухвалення рішень. Особливо вагоме значення в системі цієї демократії мають парламенти, склад яких формується через загальні вибори і яким громадяни делег/ють свої повноваження для здійснення функцій вищої зіконодавчої влади. Крім парламентської форми як великого надбання цивілізації носіями представницької демократії є й інші виборні органи влади. У сучасних демократичних суспільствах формування державної політики на всіх рівнях відбувається в основному в представницьких установах і закладах, де працюють професійні політики та управлінці. Політологи навіть виокремлюють професійну демократію. Це зумовлено притаманними сучасній цивілізації проблемами, розв´язання яких часто неможливе засобами прямої демократії. Надійним інструментом вироблення оптимальних рішень на основі виявлення волі народу є поєднання різних форм прямої та представницької демократії.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69812. Национальная политика XIX (конец) - XX (начало). Русификаторская политика царизма XIX (конец) - XX (начало) 57.5 KB
  XIX век (вторая половина): Формально российское законодательство не знало правовых ограничений по национальному признаку. В законах были ограничены евреи (в некоторых правах, независимо от вероисповедания), с 1864 года поляки-католики.
69813. Национальная политика большевиков 29.5 KB
  Что общность не является нацией про которое во многом бытует и до настоящего времени и пришел к однозначному выводу о необходимости областной автономии в России для Польши Финляндии Украины Литвы Кавказа. Он стоял за создание как можно более крупных независимых государственных объединений...
69814. Национальная политика СССР (1964-1985) 25.5 KB
  Брежнев заявил что общество в СССР является развитым и однородным социалистическим обществом. На юбилее пятидесятилетия СССР в 1972 году Брежнев заявил что национальный вопрос в СССР окончательно решен.
69817. Национальный вопрос в программах и деятельности Большевиков и Эсеров 30.5 KB
  В Декрете о мире подчёркнуто право наций на самоопределение которое распространяется не только на народы воюющих государств но и на колонии и полуколонии. На Укр 7 ноя 1917 г издаётся третий универсал: создание Украинской нар республики в рамках России воспользовались...
69820. Национальный вопрос в России в период с февраля по октябрь 1917г 26 KB
  Революция февраля 1917 года масонский заговор главная цель которого распространить западные ценности модель социально-политического развития в России. Революция создала предпосылки для либерализации национальной политики: все граждане России получали гражданские права и свободы...