92890

Государство и национальная структура общества

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Венгеров отмечает что для такой федерации характерными являются республики входящие в федерацию автономные формы государственности и т. Здесь нужно также учитывать интересы других субъектов федерации а также федеративного государства в целом. Право на выход из состава федерации не закреплено в конституции ни одной страны...

Русский

2015-08-24

24.74 KB

2 чел.

Государство и национальная структура общества.

Государство как форма организации общества не может не учитывать его национальный состав. Более того, национальный фактор относится к числу важнейших факторов, определяющих строение государства и его развитие. Как отмечается в литературе, «национальный аспект — постоянный спутник развития государственности в многонациональных обществах» (Л. А. Морозова).

При устройстве государства с многонациональным населением должны учитываться особенности каждой нации: ее традиции, исторический опыт государственности, культурные, языковые и иные духовные потребности.

Важной формой устройства государств с многонациональным населением является национально-государственная федерация. Проф. Венгеров отмечает, что для такой федерации характерными являются республики, входящие в федерацию, автономные формы государственности и т. д., могут иметь место и культурные автономии.

С этими же моментами связано существование такого специфического политико-правового явления, как «право наций на самоопределение», которое реализуется, в частности, добровольным вступлением в федерацию. Однако реализация права наций на самоопределение не должна вести к нарушению целостности государства. Здесь нужно также учитывать интересы других субъектов федерации, а также федеративного государства в целом. Проф. Венгеров обоснованно подчеркивает тот факт, что в мире происходит утверждение приоритета прав человека над правами наций, народов, и на этой основе — переосмысление принципа права наций на самоопределение. Право на выход из состава федерации не закреплено в конституции ни одной страны, за исключением бывшего СССР, где оно, однако, лишь декларировалось, не имея реального механизма осуществления.

Государства с многонациональным составом населения используют в своем устройстве и такую форму, как автономия (от греч. «autonomia» — самоуправление, независимость). Различают два типа автономии: национально-территориальную и национально-культурную.

В советский период национально-территориальная автономия была осуществлена в двух формах — политической и административной.

Политическая автономия была реализована при образовании автономных республик как особых национальных государств. Административная автономия выражалась в создании автономных областей и национальных (автономных) округов, которые обладали особыми правами по устройству своей территории и установлению границ своих районов; их территория не могла быть изменена без их согласия.

После провозглашения суверенитета России произошли изменения в ее внутригосударственном устройстве. Все автономные республики, автономные области (кроме Еврейской) и некоторые автономные округа приобрели статус национально-государственных образований — субъектов Федерации, изменив в ряде случаев ранее существовавшие названия. Например, Горно-Алтайская автономная область вышла из состава Алтайского края, получив название «Республика Алтай».

Под национально-культурной автономией понимается особый статус отдельных этнических групп и правовая форма разрешения национальных противоречий в многонациональном государстве.

В России 31 марта 1992 г. был подписан Федеративный Договор, чем удалось решить ряд вопросов национально-государственного характера. Практика государственного устройства России после распада СССР получила такие формы федеративной государственности, как «асимметричная» федерация (субъекты внутри федерации имеют разный политико-правовой статус), «жесткая» и «мягкая» федерации.

В Конституции РФ 1993 г. Россия провозглашена в качестве симметричной федерации, однако на деле она таковой не является. Так, 15 февраля 1994 г. был заключен Договор между Российской Федерацией и Татарстаном «О разграничении предметов ведения и взаимном делегировании полномочий между органами государственной власти Российской Федерации и государственной власти Республики Татарстан», по которому Татарстан выступает как ассоциированный член Российской Федерации (государство, объединенное с РФ).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29754. Організація робочих місць учнів у навчальній майстерні 19.38 KB
  В навчальних майстернях обладнуються робочі місця учнів індивідуального і колективного користування та робоче місце вчителя у відповідності до вимог ергономіки. У навчальних майстернях обладнуються робочі місця учнів індивідуального і колективного користування робоче місце вчителя. Конструкція й організація робочих місць повинні забезпечувати можливість виконання робіт у повній відповідності з навчальними програмами а також враховувати відмінності антропометричних даних учнів вимоги ергономіки наукової організації праці та технічної...
29755. Стандарт освіти та його структура 77.91 KB
  Забезпечення мотивації і прийняття учнями мети навчальнопізнавальної діяльності актуалізація опорних знань і умінь. Готовність учнів до активної навчальнопізнавальної діяльності на основі опорних знань. Засвоєння нових знань і способів дій. Забезпечення сприйняття осмислення і первинного запам'ятовування знань і способів дій зв'язків і стосунків в об'єкті вивчення.
29756. Алгоритм підготовки викладача до уроку теоретичного навчання 18.07 KB
  Попередня підготовка до уроку: вивчення навчальної програми;змісту самої програми усвідомлення мети і завдань навчальної дисципліни в цілому та мети і завдань які вирішує кожна тема. Послідовність безпосередньої підготовки до уроку: 1.Формулювання мети і завдань уроку.
29757. Методика вивчення навчальних досягнень учнів 17.77 KB
  Запровадження 12бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів потребують розробки різнорівневих завдань. Основним видом оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне тому що тільки у межах відповідної мети в учнів формується цілісне сприйняття об’єкта вивчення забезпечується ситність та наступність у засвоєнні знань можливість поступового їхнього опанування від нижчого до вищого рівня. Оцінюючи навчальні досягнення учнів враховують: характер відповіді учня: елементарна фрагментарна неповна повна логічна доказова...
29758. Методи створення і використання навчальних матеріалів 19.26 KB
  Засоби навчання: Технічні засоби навчання обладнання й апаратура що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності. При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно: детально проаналізувати зміст і мету уроку зміст і логіку навчального матеріалу; визначити обсяг та особливості знань які повинні засвоїти учні уявлення факти закони гіпотези необхідність демонстрування предмета явища або їх зображення. Якщо умовно представити коло де розташовані різні предмети в...
29759. Засоби педагогічної діяльності 18.48 KB
  Засоби навчання це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. До засобів навчання належать: підручники навчальні посібники дидактичні матеріали технічні засоби ТЗН обладнання станки навчальні кабінети лабораторії ЕОМ ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти виробництво споруди. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції мети змісту методів і умов навчального...
29760. Цільова підготовка педагога до уроку 20.07 KB
  Безпосередня підготовка педагога до уроку передбачає, насамперед, створення поурочного плану-конспекту, який допомагає цілеспрямовано провести урок. Системний підхід до планування уроку вимагає дотримуватися такої послідовності дій
29761. Основные понятия химической термодинамики. Первый закон термодинамики. Закон Гесса. Теплоёмкость 26.25 KB
  Часть системы с присущей ей химическим составом и макроскопическими свойствами называется фазой. В каждый момент времени состояние системы характеризуется параметрами состояния которые разделяются на экстенсивные и интенсивные параметры. Интенсивные определяются лишь специфической природой системы: давление температура химический потенциал и т. Термодинамическими параметрами состояния называются параметры которые измеряются непосредственно и выражают интенсивные свойства системы.
29762. Второй и третий закон термодинамики. Энтропия. Термодинамический потенциал 21.3 KB
  Второй закон термодинамики Все процесс в которых один вид энергии превращается в другой строго подчиняются первому закону термодинамики. Критерий осуществимости процесса в том или ином направлении и устанавливаются вторым законом термодинамики. Математическое выражение второго закона термодинамики Следствием второго закона термодинамики является существование особой функции состояния.