92918

Понятие и структура политической системы общества. Виды политических систем

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Политическая система общества целостная упорядоченная совокупность политических институтов политических ролей отношений процессов принципов политической организации общества подчиненных кодексу политических социальных юридических идеологических культурных норм историческим традициям и установкам политического режима конкретного общества.

Русский

2015-08-24

24.12 KB

0 чел.

Понятие и структура политической системы общества. Виды политических систем.

Политическая система общества - целостная, упорядоченная совокупность политических институтов, политических ролей, отношений, процессов, принципов политической организации общества, подчиненных кодексу политических, социальных, юридических, идеологических, культурных норм, историческим традициям и установкам политического режима конкретного общества. Политическая система включает организацию политической власти, отношения между обществом и государством, характеризует протекание политических процессов, включающих институциализацию власти, состояние политической деятельности, уровень политического творчества в обществе, характер политического участия, не институциональных политических отношений. Политическая система представляет собой одну из частей или подсистем совокупной общественной системы. Она взаимодействует с другими ее подсистемами: социальной, экономической, идеологической, этической, правовой, культурной образующими ее общественное окружение, ее общественные ресурсы наряду с ее природным окружением и природными ресурсами (демографическими, пространственно-территориальными), а также внешнеполитическим оружием. Политическая система конкретного общества определяется его классовой природой, социальным строем, формой правления (парламентского, президентского и т.п.), типом государства (монархия, республика), характером политического режима (демократического, тоталитарного, деспотического и др.), социально-политических отношений (стабильных или нет, умеренно или остроконфликтных либо консенсунсных и т.п.), политико-правового статуса государства (конституционного, развитыми или не развитыми правовыми структурами), характером политико-идеологических и культурных отношений в обществе (сравнительно открытых либо закрытых), историческим типом государственности (нейтралистским, с иерархическими бюрократическими структурами и т.п.), исторической и национальной традицией уклада политической жизни (политически активным или пассивным населением, с кровнородственными связями или без них, с развитыми или не развитыми гражданскими отношениями и т.д.). Политическая система, управляющая обществом, не должна доминировать в нем за счет подавления и ослабления других систем (деспотический и тоталитарный тип политической системы) и быть достаточно жизнеспособной, чтобы не входить в длительные кризисные состояния, которые нарушают функционирование других систем общества. Политическая система существует в политическом пространстве общества, которое имеет территориальное измерение (очерченное границами страны) и функциональное, определяемое сферой действия политической системы и ее составных частей на разных уровнях политической организации общества.

Структура политической системы. Политическая система структурна, т.е. включает части или подсистемы разной сложности, их элементы и отношения между ними. Политическая система складывается из подсистем трех уровней власти и политических отношений: двух институциональных - высшего или верхнего (мегоуровень), среднего или промежуточного (мезоуровень), и неинституционального - нижнего, массового (микроуровень). В свою очередь, они делятся на параллельные, обычно конкурирующие структуры (на тех же уровнях): легальные и теневые. Внутри этих структур политическая система включает деление на субъекты политических отношений (руководителей, правящих) и носителей власти, исполнителей, рядовых членов массовых ассоциаций, их социальной базы.

Эволюция политической системы. Существование политической системы во времени характеризуется как процесс изменения, развития или деградации политических отношений и институтов. Он включает исторический масштаб смены форм власти, становления государства какого-либо нового типа, например, переход от политической системы феодального общества (с отношениями личной зависимости, деспотическим абсолютизмом, централизованной бюрократией монархического центра) к политической системе буржуазного общества (с обезличенной системой аппаратов управления, демократическими институтами и т.д.). Сейчас: эволюционирует в сторону правовой, демократической политической системы. Демократизация общества, формирование гражданского общества.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22803. Основні етапи розвитку Києворуської держави 29 KB
  До часів правління Аскольда вчені відносять і першу спробу введення християнства як офіційної релігії у Київській Русі. Володимир починає своє правління посадовивши синів і старших дружинників у містах Русі. У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони Київської Русі: від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської затоки на півночі від Закарпаття на заході до верхів'їв Волги та Дону на сході. в Київській Русі встановлюється форма правління яку називають тріумвіратом Ярославичів Ізяслава Святослава та Всеволода.
22804. Київська Русь періоду розквіту. Володимир Великий. Ярослав Мудрий 34.5 KB
  Володимир Великий. Ставши Великим князем київським Володимир багато зробив аби зміцнити державу встановити лад і порядок. За часів Володимира в загальних рисах завершилося формування держави. Видатний політик і адміністратор Володимир здійснив серію реформ.
22805. Зовнішня політика Київської Русі та ГВК 25 KB
  Зовнішня політика Київської Русі та ГВК Починаючи із заснування Київської Русі вона досить активно займалася зовнішньою політикою у різних напрямках: політичному економічному релігійному та культурному. перервало зв'язки північносхідних земель Русі з Європою. Для Київської Русі була характерна договірна торгівля значне місце посідав звичайний обмін товар на товар .Отже і в період існування Київської Русі і під час розвитку ГалицькоВолинського князівства зовнішня політика проводилася досить активно і різнобічно.
22806. Причини та наслідки занепаду ГВК 24 KB
  останнього правителя ГалицькоВолинської держави Юрія II була успадкована князями литовської династії Гедиміновичів. Так припинила своє існування ГалицькоВолинська держава. Роль ГалицькоВолинського князівства надзвичайно велика. ГалицькоВолинське князівство відкрило широкий шлях західноєвропейським культурним впливам на Україну зберігаючи при цьому кращі традиції української національної культури.
22807. Хмельниччина 125 KB
  Це час коли ряд блискучих перемог зрушив все українське суспільство мобілізував широку підтримку для Хмельницького і перетворив суто козацьке повстання на загальноукраїнський антипольський рух. 1648 Хмельницький на чолі невеликого загону реєстрових і запорізьких козаків напав на польську залогу на острові Базавлук на Дніпрі і знищив її. Це звільнило Запорізьку Січ від польського контролю притягнуло запорожців на бік Хмельницького обраного гетьманом. Не сподіваючись поважніших труднощів польські полководці Великий гетьман М.
22808. Руїна. Становище України в другій половині XVII ст. 24.5 KB
  Серед козацьких ватажків виникли гострі розходження щодо того чи лишатися Україні під Москвою чи ж шукати покровителів серед інших сусідніх держав. Чи стане Україна унікальним суспільством вільних козаківземлеробів як цього хотіли селяни й рядове козацтво чи ж козацька старшина просто займе місце шляхти відтак повернувши розхитаний суспільний устрій знаті що відповідало б типовим для доби моделям Серед українців ще десятиліттями по смерті Хмельницького точилися запеклі суперечки навколо цих питань.
22809. Наступ царату на автономію України. Остаточна ліквідація гетьманського правління 28.5 KB
  Наступ царату на автономію України.Політику Петра І щодо України продовжували самодержавні імператори Росії з більшою чи меншою жорстокістю і фанатичною впертістю.Певні позитивні зміни в політиці щодо України були можливими після того як російський престол перейшов до дочки Петра І Єлизавети.Розумовський добився того що зносинами Росії з Україною займалися не в Сенаті а в колегії закордонних справ під владу гетьмана було повернуто Київ і Запорожжя з України виведено російські військові підрозділи.
22810. Три поділи Речі Посполитої 70.5 KB
  Австрія та Пруссія перелякавшись що Росія зможе поступово прибрати до рук усю Річ Посполиту вирішили поділити її між собою. За таких обставин пропозиція прусського короля Фрідріха II у 1771 році про поділ польських земель знайшла сприятливий грунт. І 5 червня 1772 повноважні представники Прусії Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір про поділ польських земель за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги тобто території по периметру Речі Посполитої.
22811. Руська трійця 33.5 KB
  Руська трійця У першій половині XIX ст. Тут на початку 30х років виникло напівлегальне демократичнопросвітницьке та літературне угруповання Руська трійця засновники М. Головацький яке виступило на захист української мови термін руська для галичан означав українська. Особливістю виникнення та діяльності громадськокультурного об'єднання Руська трійця було те що воно будучи яскравим самобутнім представником культурницького етапу українського національного руху одночасно зберігало певні риси етапу фольклорноетнографічного і...