9303

Отморожения. Общее переохлаждение. Современные принципы терапии

Лекция

Математика и математический анализ

Лекция №22 Отморожения. Общее переохлаждение. Современные принципы терапии. Холодовая травма (криотравма) - поражение тканей в результате воздействия на организм низкой температуры окружающей среды. Делится: Местная: Острая - ч...

Русский

2013-03-01

23.62 KB

8 чел.

Лекция №22

Отморожения. Общее переохлаждение.

Современные принципы терапии.

Холодовая травма (криотравма) – поражение тканей в результате воздействия на организм низкой температуры окружающей среды.

Делится:

  1.  Местная:
  2.  Острая – чаще «сухим» воздухом
  3.  Хроническая – «влажным» холодом
  4.  Общая – общее переохлаждение или замерзание

Актуальность проблемы:

  1.  Климатогеографические особенности
  2.  Поражение лиц трудоспособного возраста (до 85.5%)
  3.  Тенденция к увеличению удельного веса тяжелых форм (до 490%)
  4.  Значительные финансовые затраты (длительные сроки и высокая стоимость лечения)
  5.  Высокая частота поражения при боевых действиях (от 2 до 16%), кораблекрушениях (до 95%) и т.д.

Характеристика холодового агента:

  1.  Отморожения при температуре внешней среды ниже 0C
  2.  При температуре выше 0C вследствие длительного воздействия высокой влажности
  3.  Контактное отморожение при низких температурах
  4.  От погружения конечности в холодную воду (иммерсионная стопа)

Отморожение (congelatio) – совокупность клинических симптомов возникающих под влиянием низких температур («сухой воздух»), и проявляющихся некрозом и реактивным воспалением тканей.

Факторы, способствующие отморожению:

  1.  Метеорологические условия
  2.  Затруднение кровообращения тканей
  3.  Снижение местной сопротивляемости тканей – сосудистые заболевания (облитерирующий атеросклероз, трофические нарушения, сахарный диабет);
  4.  Снижение общей сопротивляемости организма (все виды шока – травматический, геморрагический, алкогольное опьянение, системные хронические заболевания, голод);

Теории патогенеза отморожений:

  1.  Непосредственное влияние низких температур на ткани – развитие осмотического шока, повышение проницаемости мембран для натрия, снижение активности ферментов и обмена веществ, гипергликемия из-за неусвоения глюкозы.
  2.  Нервно-рефлекторная теория – резкое и неадекватное раздражение нервных рецепторов.
  3.  Теория нарушения кровообращения после отморожения – спазм влечет повреждение эндотелия, тромбообразование.

Зоны отморожения:

  1.  Зона – тотального некроза.
  2.  Зона – необратимых дегенеративных изменений.
  3.  Зона – обратимых дегенеративных изменений.
  4.  Зона – восходящих патологических процессов.

Классификация поражения холодом:

  1.  Острые поражения холодом:
  2.  Отморожения
  3.  Замерзание
  4.  Хронические поражения холодом:
  5.  Ознобление
  6.  Холодовой нейроваскаулит

Классификация по клиническому течению:

  1.  Дореактивный – период гипотермии – от момента отморожения до момента согревания и восстановления кровообращения
  2.  Реактивный:
  3.  Ранний реактивный – с момента согревания ткани, включает первые 12 часов. Жалобы на зуд с начала согревания, покалывание, болезненные ощущения. Болевой синдром усиливается. При глубоких поражениях усиления боли не наступает.  
  4.  Поздний реактивный – некротические изменения, инфекционные осложнения. Поражается кожа, подкожная клетчатка.

Классификация по глубине:

  1.  Степень – умеренная болезненность, умеренный отек, бледность кожи после начала согревания приобретает розовый оттенок, конечность светлеет. Функция не нарушает.
  2.  Степень - возникают пузыри. Кожа поражается до росткового слоя, светло-желтого цвета.
  3.  Степень – поражается вся толща кожи.
  4.  Степень – возникает, как правило, гангрена, формируется демаркационная зона.

Современные принципы терапии:

  1.  Повышение теплообразования тканей
  2.  Уменьшение теплоотдачи
  3.  Нормализация кровообращения
  4.  Ликвидация тканевой гипоксии

Лечение

  1.  Дореактивный период. Цель: снять стойкий спазм, уменьшить вязкость крови, агрегацию форменных элементов, обезболивание. Используются теплоизолирующие повязки, новокаиновы футлярные блокады, реополиглюкин, спазмолитики, гепаринотерапия, анальгетики, активное согревание в ванне (температура воды с 18 до 35С).
  2.  Реактивный период: спазмолитики, антикоагулянты, фибринолитики, витамины, антиоксиданты, дезинтокискационная терапия, антибиотики, иммунотерапия, противовоспалительная терапия, бак/фаги.

Местное лечение:

- 1-2 стадия. Первичный туалет – обработка 72-96% спиртом, наложение мазевых повязок с антисептиками и антибиотиками.

- 3 стадия - +протеолитические ферменты  после очищения мазевые стимулирующие регенерацию раны средства.

- 4 стадия – подготовка к операции.

Способы хирургического лечения отморожений:

  1.  Некротомия
  2.  Некрэктомия:
  3.  Ранняя – в 1 сутки
  4.  Отсроченная – 15-30 сутки
  5.  Ампутация, экзартикуляция
  6.  Свободная кожная пластика
  7.  Восстановительно-реконструктивные операции

Общее охлаждение (замерзание) – тяжелое патологическое состояние организма, возникающее при снижении температуры тела ниже 34С (в прямой кишке ниже 35С), вследствие нарушения приспособительных механизмов терморегуляции.

Классификация:

  1.  По тяжести:
  2.  Легкая (адинамичная)
  3.  Средней степени тяжести (супорозная)
  4.  Тяжелая степень (судорожная форма)

Клиника:

  1.  Легкая (адинамичная) стадия – в прямой кике снижается до 35-33, отмечается бледность покрова, гусиная кожа, озноб, слабость. Речь затрудненеа, больной растягивает слова, произносит по слогам. Движения в конечностях вялые, медленные. PS=
  2.  Средней тяжести – температура тела от 32 до 29. Отмечается резкая сонливость, угнетение сознания, взгляд бессмысленный. Движения резко затруднены (начало окоченения). PS+52-32 в 1 минуту, слабого наполнения. АД в норме или незначительно снижено, дыхание становится поверхностным и более редким (8-12 в минуту).
  3.  Тяжелая степень – температура ректальная ниже 30. Сознание отсутствует, кожа приобретает синюшный оттенок. Зрачки сужены, не реагируют на свет. Возможны судорожные сокращения жевательных мышц. Верхние конечности согнуты в локтевых суставах, мышцы живота напряжены. Пульс 34 в минуту определяется лишь на сонных артериях. Тоны сердца глухие. Дыхание 3-4 в минуту, АД не определяется.

Основная цель лечения – быстрейшее восстановление нормальной температуры посредством рационального согревания.

Лечебная программа:

  1.  Первая помощь – при возможности горячее питье, термоизоляция, ИВЛ, рациональное согревание.
  2.  Лечение в ПИТ и реанимационных боксах
  3.  Рациональное постепенное согревание (до ректальной температуры 35)
  4.  Инфузионная терапия (температура растворов 35-40): глюкоза 40% - 40.0-60.0мл, хлористый кальций 10%-10.0, 5% раствор натрия гидрокарбоната, кристаллоиды.
  5.  Профилактика осложнений (бронхит, пневмония, нефрит, параличи, отек мозга)
  6.  Выявление и лечение отморожений на конечностях.
  7.  Симптоматическая терапия: обезболивание, антигистаминные препараты, дыхательные аналептики, сердечнососудистые средства, ИВЛ.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31606. ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ І МЕТОДИ ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ 78 KB
  Патологічна фізіологія це наука яка вивчає загальні закономірності виникнення розвитку і завершення хвороби. Особливість предмету патологічної фізіології полягає в тому що вона вивчає найбільш загальні закономірності виникнення і розвитку хвороби у той час як інші науки вивчають особливе спеціальне кожної хвороби. При цьому патологічна фізіологія як наука вирішує наступні задачі: 1 Встановлення сутності хвороби що таке хвороба. 2 Вивчення причин і умов виникнення хвороби чому виникає хвороба чи патологічний процес.
31607. ПУХЛИНИ 85.5 KB
  Доброякісні пухлини складаються із добре диференційованих клітин і зберігають типову структуру тієї тканини з якої виростають. Злоякісні пухлини характеризуються втратою диференціювання клітин спрощенням і атиповістю будови. Певна частина пухлин походить із клітин крові тобто є гемобластозами або із клітин сполучної тканини і є саркомами. Ендогенними називають канцерогени які утворюються в організмі з його нормальних компонентів: а канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні метилхолантрен які синтезуються із холестерину...
31608. РЕАКТИВНІСТЬ і АЛЕРГІЯ 138.5 KB
  4 За патогенезом: а алергійні реакції гуморального типу I II III і V типи реакцій; 2 алергійні реакції клітинного типу IV тип реакцій за Кумбсом і Джеллом. У патогенезі алергійних реакцій виділяють наступні стадії: 1 імунологічну 2 патохімічну 3 патофізіологічну стадію клінічних проявів. 2 Патохімічна стадія це період часу від початку взаємодії алергену з ефекторами імунної системи антитілами чи Тлімфоцитами до появи біологічно активних речовин медіаторів алергійних реакцій. 3 Патофізіологічна стадія це період...
31609. АЛЕРГІЯ. Алергійні реакції III типу за Кумбсом і Джеллом - імунокомплексні реакції 75.5 KB
  Антиген і антитіло перебувають у вільному стані не фіксовані на поверхні клітин. В результаті активації комплементу і дії продуктів які продукуються макрофагами відбувається ушкодження клітин і розвивається запалення. Алергійні реакції IV типу за Кумбсом і Джеллом гіперчутливість cповільненого типу або клітинноопосередкований тип алергії. Такими клітинами є Тхелпери1 CD41 які мають специфічні до відповідного антигену рецептори Тірецептори.
31610. РОЗЛАДИ РУХОВОЇ І ТРОФІЧНОЇ ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 86.5 KB
  Регуляція довільних рухів поперечнопосмугованих мязів здійснюється руховим аналізатором розташованим переважно в лобовій частці кори півкуль великого мозку клітини Беца передньої центральної звивини через двохнейронний пірамідний шлях: а корковоядерний і б корковоспинномозковий. Регуляція тонусу скелетних мязів і мимовільних автоматичних рухів здійснюється екстрапірамідною системою яка складається із підкіркових ядер кінцевого мозку хвостатого сочевицеподібного ядер огорожі структур проміжного мозку таламуса...
31611. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 87.5 KB
  Недостатність серця це патологічний стан при якому навантаження на серце перевищує його здатність виконувати роботу по переміщенню крові у кровоносному руслі та забезпечувати кровопостачання органів і тканин відповідно до їх потреб. Недостатність серця класифікують: I. У залежності від клінічного перебігу розрізняють: а гостру і б хронічну недостатність серця. За виразністю клінічних проявів виділяють: а компенсовану і б декомпенсовану недостатність серця.
31612. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 131.5 KB
  При цьому стан кровообігу визначається: а діяльністю серця б тонусом судин і в станом крові її загальною і циркулюючою масою а також реологічними властивостями. Порушення функції серця судинного тонусу чи зміни в системі крові можуть призвести до недостатності кровообігу. Усього на сьогоднішній день відомо більш 50 факторів ризику істотна роль яких у виникненні хвороб серця і судин чітко встановлена. Недостатність серця патологічний стан обумовлений нездатністю серця забезпечити кровопостачання органів і тканин відповідно до їх...
31613. СПАДКОВІСТЬ І ПАТОЛОГІЯ 85.5 KB
  Першу групу складають власне спадкові хвороби у яких етіологічну роль відіграє зміна спадкових структур роль середовища полягає лише в модифікації проявів захворювання. У цю групу входять: генні і хромосомні хвороби. □ Друга група екогенетична спадкові хвороби обумовлені патологічною мутацією однак для їх прояву необхідний специфічний вплив середовища. Основним етіологічним фактором у їх виникненні є несприятливий вплив середовища але реалізація дії фактора залежить від індивідуальної генетично детермінованої схильності організму у...
31614. УШКОДЖЕННЯ КЛІТИНИ 80 KB
  2 У залежності від ступеня порушень внутрішньоклітинного гомеостазу розрізняють: а зворотні зникають після припинення дії ушкоджуючого фактора б незворотні ведуть до загибелі клітини. 3 В залежності від періоду життєвого циклу клітини: а мітотичне і б інтерфазне. Насильницьке виникає у разі дії на здорову клітину фізичних хімічних і біологічних факторів інтенсивність яких перевищує порогові подразнення до яких клітина адаптувалася Цитопатичне виникає внаслідок первинного порушення захиснопристосувальних...