93169

Средства, влияющие на функции органов дыхания. Классификация. Применение отдельных групп препаратов. Нежелательные эффекты

Доклад

Химия и фармакология

Классификация: Ненаркотические противокашлевые средства: тормозящие преимущественно центральное звено кашлевого рефлекса ─ глауцин тусупрекс комбинированные бронхолитин глауцин эфедрин масло базилика обыкновенного; тормозящие преимущественно...

Русский

2015-08-27

57.42 KB

1 чел.

Средства, влияющие на функции органов дыхания. Классификация. Применение отдельных групп препаратов. Нежела-тельные эффекты.

АНАЛЕПТИКИ (оживляющие средства)

+с преимущественным влиянием на центры жизнеобеспечения (дыхательный и сосудодвигательный центры) — кофеин, бемегрид, этимизол;

+со смешанным механизмом действия — камфора, сульфокамфокаин, кордиамин, стрихнин

ОТХАРКИВАЮЩИЕ СРЕДСТВА. Классификация:

а) секретомоторные (стимулирующие отхаркивание):

- рефлекторного действия — трава термопсиса, корень истода, мукалтин, пертуссин, терпингидрат;

- прямого действия — трава чабреца, корень алтея, корневище синюхи, лист подорожника, калия йодид;

б) муколитические (бронхосекретолитические) — ацетилцистеин, бромгексин (бисольвон), амброксол (лазолван).

Механизмы действия. Показания, противопоказания к применению. Нежелательные эффекты. Понятие о легочных сурфактантах (куросурф, экзосурф, берактант).

ПРОТИВОКАШЛЕВЫЕ средства. Классификация:

  1.  Ненаркотические противокашлевые средства:
  2.  тормозящие преимущественно центральное звено кашлевого рефлекса ─ глауцин, тусупрекс, комбинированные — бронхолитин (глауцин + эфедрин + масло базилика обыкновенного);
  3.  тормозящие преимущественно периферическое звено кашлевого рефлекса ─ либексин, фалиминт.
  4.  Наркотические противокашлевые ─ кодеина фосфат, этилморфина гидрохлорид, эстоцин.

Механизмы действия. Показания и противопоказания к применению. Нежелательные эффекты.

4. Препараты, применяемые ПРИ ОТЕКЕ ЛЕГКИХ (острая левожелудочковая сердечная недостаточность):

  1.  купирование “дыхательной паники” – наркотические аналгетики (морфин);
  2.  снижение преднагрузки и давления в системе легочной артерии – диуретики (фуросемид), нитраты, морфин;
  3.  снижение постнагрузки – нитраты, другие вазодилататоры;
  4.  инотропная стимуляция сердца – кардиотоники: сердечные гликозиды (дигоксин), негликозидные (добутамин, допамин);
  5.  пеногашение – пары этилового спирта, синтетические пеногасители;
  6.  кислородотерапия, искусственная вентиляция легких;
  7.  коррекция состояния, приведшего к его развитию – противоаритмические и др.

Средства, применяемые при БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЕ и БРОНХОСПАСТИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ. Классификация:

I. Бронхорасширяющие (бронхолитики):

  1.  адреномиметики — сальбутамол, фенотерол, формотерол, кленбутерол, эфедрин и др. ;
  2.  М-холиноблокаторы — ипратропиум, тиотропия бромид /спирива/.
  3.  миотропные спазмолитические средства — теофиллин, аминофиллин, но-шпа;
  4.  комбинированные — дитек, беродуал, бронхолитин, солутан.

II. Противоаллергические и десенсибилизирующие:

  1.  глюкокортикостероиды — преднизолон, беклометазон, будесонид и др. ;
  2.  стабилизаторы базофильных гранулоцитов — кромолин-натрия /интал/, кетотифен;
  3.  Н1-гистаминоблокаторы — супрастин, тавегил, лоратадин, цетиризин, фексофенадин и др. ;
  4.  антилейкотриеновые препараты—блокаторы лейкотриеновых рецепторов (зафирлукаст, монтелукаст); ингибиторы 5-липоксигеназы (зилеутон).

Побочка

Судорги, покраснение кожи, аритмия, повышение АД, двигательное и психическое возбуждение у аналептиков.

Отхаркивающие бронхообструкция, легочные кровотечения, тошнота, рвота, алерго реакция.

Противокашлевыелекарственная зависимость, сонливость, дистрофия запирающий эффект, головокружение слабость, тошнота, рвота, боль в эпигастрии.

Бронхолитики головная боль, головокружение, умеренная тахикардия(бетта 2 адреномиметики), сухость во рту, легкие нарушения зрения, сгущение мокроты(м холинолитики) тошнота, рвота, боли в эпигастрии, диарея, аритмия, инсомния(ингибиторы фосфодиэстеразы)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23236. Традиції і новаторство в культурі 46.5 KB
  Спадкоємність культури це процес передачі культурноісторичного досвіду. Саме в спадкоємності як органічному поєднанні традиції і новаторства реалізується історичність культури її самозбереження й саморозвиток. Традиції існують у всіх формах духовної культури. Завдяки їм розвивається суспільство оскільки молоде покоління не винаходить заново велосипеди а засвоює досягнутий людський досвід культури.
23238. Аристотель, Стагірит 216 KB
  Зі сказаного очевидно що з того де йде мова про предмет необхідно говорити про предмет і ім'я й поняття; так наприклад людина говорить про предмет про окрему людину і про неї звичайно говорить ім'я [людини]: адже окремою людиною називають живу істоту й визначення людини буде визначати окрему людину адже окрема людина є й людина і жива істота. Так біле перебуваючи в тілі як у підметі говорить про предмет адже тіло називається білим але поняття білого ніколи не може означати тіло. Її предмет – мислення як цілісне утворення...
23239. Ільєнков, Евальд Васильович 146.5 KB
  І ось учорашній оптиміст стає похмурим нитиком – песимістом якого вже ніщо не радує і ніщо не веселить не дивлячись на його паспортну молодість здоровий шлунок і міцні зуби. Якщо ми недвозначно беремо висвітлену таким чином наукову присутність у своє володіння то маємо сказати: Те на що спрямоване наше світовідношення є саме суще – і більше ніщо. Те чим керується вся наша установка є саме суще – і крім нього ніщо. Те з чим працює дослідження що втручається у світ є саме суще – і ніщо понад того.
23240. Сковорода, Григорій Савич 152.5 KB
  Навпаки саме при падінні аристократичних оцінок людської совісті поступово нав'язується весь цей контраст €œегоїстичного€ і €œнеегоїстичного€ – цей по моїй термінології стадний інстинкт котрий дістав тоді розповсюдження. Поняття €œдобро€ він вважає по суті рівним поняттю €œкорисний€ €œдоцільний€ так що в думках €œдобро€ і €œзло€ людство ніби то підсумовує і санкціонує саме незабуті і незабутні пізнання про корисне – доцільне і шкідливе – недоцільне. Добро згідно цієї теорії – те що споконвіку виявилося корисним тому воно...
23241. Кримський, Сергій Борисович. ФІЛОСОФІЯ - АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ 192.5 KB
  Кримський розробляє принципи трансформації знання прийоми інтерпретації принципи узагальненої раціональності та розуміння принципи духовності розвиває неоплатонічну концепцію вилучення архетипових структур буття розуму та культури; виділяє архетипи української культури. ФІЛОСОФІЯ АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ Видатний мислитель пізньоантичної епохи Плотін стверджуючи прилученність мудрості до центральних зон смислотворчості буття та людини проголошував що філософія є найголовнішим у житті. Вона є єдиним засобом поставити людину...