93224

Определение основных понятий и классификация чрезвычайных ситуаций

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Чрезвычайная ситуация ЧС это обстановка на определенной территории акватории или объекте зоне районе сложившаяся в результате аварии стихийного или иного бедствия которые могут повлечь или повлекли за собой появление пораженных больных нарушение условий жизнедеятельности людей материальные потери и ущерб окружающей среде.

Русский

2015-08-28

71.48 KB

0 чел.

Определение основных понятий и классификация чрезвычайных ситуаций.

Чрезвычайная ситуация (ЧС) это обстановка на определенной территории (акватории) или объекте (зоне, районе), сложившаяся в результате аварии, стихийного или иного бедствия, которые могут повлечь или повлекли за собой появление пораженных (больных), нарушение условий жизнедеятельности людей, материальные потери и ущерб окружающей среде.

Она считается законченной, когда прекращается воздействие поражающих факторов, характерных для данной ЧС, когда ликвидирована непосредственная угроза для жизни и здоровья людей, начинается период восстановительных работ.

ЧС для здравоохранения - это обстановка на определенной территории (акватории) или объекте (зоне, районе), сложившаяся в результате аварии, стихийного или иного бедствия, характеризующаяся наличием или возможностью появления значительного числа пораженных (больных), резким ухудшением условий жизни населения и требующая привлечения формирований и учреждений ВСМК, находящихся за пределами объекта (зоны, района), для участия в ликвидации медико–санитарных последствий ЧС.

Условно ЧС можно разделить на аварии, стихийные бедствия и катастрофы.

 Авария – это опасное техногенное (антропогенное) происшествие, создающее угрозу жизни и здоровью людей или появлению пораженных, приводящее к разрушению зданий, сооружений, оборудования, транспортных средств и нарушению производственного или транспортного процесса, а также наносящее ущерб окружающей среде.

 Стихийные бедствия – это опасные природные явления или процессы, которые вызывают ситуации, характеризующиеся внезапным поражением или гибелью людей, нарушением их жизнедеятельности, разрушением или уничтожением материальных ценностей и наносящие ущерб окружающей среде.

 Катастрофа это наиболее масштабная ЧС (авария, стихийное бедствие), характеризующаяся появлением большого количества санитарных и безвозвратных потерь, значительными материальными потерями и нанесением существенного ущерба окружающей среде.

 Классификация ЧС по ВОЗ:

  1.  Метеорологические катастрофы (бури, морозы, жара, засухи и др.)
  2.  Топологические катастрофы (наводнения, снежные обвалы, оползни, сели, снежные заносы);
  3.  Теллурические и тектонические катастрофы (извержения вулканов, землетрясения);

Аварии (выход из строя сооружений, пожары, дорожно-транспортные проишествия, кораблекрушения, крушения поездов, взрывы). (См. приложение таблица 1).

Предупреждение ЧС это комплекс мероприятий, проводимых заблаговременно и направленных на максимально возможное уменьшение риска возникновения ЧС.

Ликвидация ЧС – это аварийно-спасательные, медико–санитарные и другие неотложные работы, проводимые при возникновении ЧС и направленные на спасение жизни и сохранение здоровья людей, снижение размеров ущерба окружающей природной среде и материальных потерь, а также на локализацию зон ЧС, прекращения действия характерных для них опасных факторов.

 Зона ЧС – это территория, на которой сложилась ЧС.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25153. Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні 29 KB
  уявлення про позасвідомий характер структури Струкутра інваріантно статичне ціле утворене взаємозвязком його елементів таким чином що кожний залежить від інших і може зявитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування які піддатні систематизації і інвентаризації. Дихотомія структури і твору: структура мова знаходиться в конфлікті з твором мовленням який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Примат структури над елементами людина лише...
25154. Вірогідне та достовірне знання 28.5 KB
  В науковому пізнанні поняття достовірне знання виконує дві основні функції: оціночну та методологічну. Оціночна функція поняття достовірність як показано в роботі Обєктивне знання К.Поппера полягає у визначенні відношення одного знання до іншого.
25155. Концепця негативної діалектики 30.5 KB
  Концепця негативної діалектики Негативна діалектика термін Теодора Адорно назва методології що функціонувала як критика до тенденцій схильного до універсалізації раціонального розуму Просвітництва зокрема того який знаходить свій вияв у процесі діалектичного розвязання. Термін вперше зявляється в друці в 1966 році в книзі Адорно €œНегативна діалектика€. Адорно: розвязання діалектичного протиставлення Ф. Адорно критично називає таке опосередкування €œмисленням ідентичності€.
25156. Російська релігійна філософія. Принципи всеєдності 31.5 KB
  Тому осягаючи істину в своїй теоретичній діяльності пізнаючий субєкт має брати суще не тільки в його даній дійсності але і в його цілісності універсальності тобто прагнути до пізнання всього у всьому€ в розвиваючій ся в полярних визначеннях€ єдності. Безумовна єдність€ як досконалий синтез істини добра і краси0 осягається за Соловйовим лише засобами цілісного знання€. За своєю структурою цілісне знання є органічною єдністю синтезом таких 3х необхідних компонентів як теологія філософія і досвідна наука. Тільки такий...
25157. Підсумкова робота Йєнського періоду творчості 34.5 KB
  тотожність буття та мислення світ як прояв ідеї поняття Духа процес самопізнання Абсолютною Ідеєю самої себе і процес породження дійсності тобто в феноменології розглядається еволюція людської свідомості розробка і реалізація принципу історизму формування ідеї тріадичності теза антитеза синтез істина як процес діалектика володаря і раба Абсолютна ідея в своєму розвитку проходить три етапи: розвиток ідеї у власному лоні в стихії чистого мислення€ Логіка розвиток ідеї у формі інобуття тобто в формі природи Філософія...
25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку€ Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...