93272

Организация работы больницы в чрезвычайных ситуациях

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Работа ЛПУ организуется в соответствии с планом работы штаба ГО объекта: если оно не подвергается воздействию поражающих факторов ЧС то в соответствии с имеющимся заданием приводит в готовность создаваемые на ее базе медицинские формирования СМК и использует их в соответствии со сложившейся обстановкой и полученным...

Русский

2015-08-29

73.16 KB

3 чел.

Организация работы больницы в чрезвычайных ситуациях.

Работа ЛПУ организуется в соответствии с планом работы штаба ГО объекта:

  1.  если оно не подвергается воздействию поражающих факторов ЧС, то в соответствии с имеющимся заданием, приводит в готовность создаваемые на ее базе медицинские формирования СМК и использует их в соответствии со сложившейся обстановкой и полученным распоряжением вышестоящего органа здравоохранения, увеличивает количество коек, обеспечивает прием пораженных и оказание им квалифицированной и специализированной медицинской помощи;
  2.  если оно подвергается воздействию поражающих факторов ЧС, то необходимо, прежде всего, обеспечить защиту больных, персонала, медицинского имущества и, в зависимости от обстановки, приступить к оказанию медицинской помощи пораженным, в том числе и своему персоналу, а также больным, которые могут подвергаться воздействию поражающих факторов.

 Получив информацию об угрозе возникновения ЧС, дежурный по больнице задействует схему оповещения и сбора руководящего состава затем, после их прибытия, выполняются следующие мероприятия:

  1.  оповещение вышестоящих органов здравоохранения;
  2.  организуется работа штаба ГО объекта;
  3.  приводятся в готовность к выдвижению формирования;
  4.  ставятся конкретные задачи подчиненным;
  5.  выставляется пост наблюдения радиационной и химической разведки;
  6.  устанавливается пикетаж с указанием направления движения потока пораженных;
  7.  приводятся в готовность СИЗ, МСИЗ, СКЗ (средства коллективной защиты);
  8.   повышаются защитные свойства здания больницы;
  9.   уточняют списки больных, которые могут быть выписаны на амбулаторное лечение;
  10.  увеличивают коечную емкость ЛПУ за счет выписывания больных и использования площадей для развертывания дополнительного количества коек;
  11.  приемное отделение реорганизуют в приемно-сортировочное и увеличивают количество медперсонала;
  12.  устанавливается круглосуточное дежурство медицинского персонала;
  13.  проверяется наличие аварийного освещения и водоснабжения и т. д.

В соответствии с заданием и складывающейся обстановкой ЛПУ может развертываться по нескольким вариантам:

  1.  для приема пораженных с механической травмой;
  2.   для приема пораженных с механической травмой и ожогами;
  3.   для приема пораженных АОХВ и др. варианты.

При поступлении пораженных в ЛПУ проводится их сортировка, для этого развертываются сортировочный пост (СП), сортировочная площадка, приемное отделение (приёмно-сортировочное отделение). На СП работают фельдшер (медицинская сестра) и дозиметрист. Они ведут постоянное наблюдение за окружающей обстановкой и встречают транспорт с пораженными.

Личный состав СП использует СИЗ по обстановке. Пораженные, поступающие из зоны радиоактивного загрязнения, подвергаются дозиметрическому контролю. При наличии загрязнения РВ или АОХВ выше допустимого уровня пораженных направляют на площадку санитарной обработки, где носилочным пораженным проводят частичную санитарную обработку со сменой одежды. Ходячим проводят полную санитарную обработку. Затем пораженных направляют на сортировочную площадку. Поражённые с подозрением на инфекционные заболевания и с психомоторными расстройствами изолируют в соответствующий изолятор. Остальных делят на ходячих и носилочных поражённых, затем направляют на сортировочную площадку;

При неблагоприятных погодных условиях выгрузка пораженных осуществляется непосредственно в приемно-сортировочное помещение. При выходе из транспорта, ходячих размещают в отведенном для этого месте отдельно от носилочных.

Носилочных размещают рядами или веером на носилках, а при недостатке носилок - на подстилочном материале. Медицинская сестра-диспетчер регулирует размещение пораженных на сортировочной площадке, в помещениях, последовательно заполняя их и следит затем, чтобы вновь поступившие не смешивались с ранее поступившими.

Не профильные пораженные эвакуируются на следующий этап.

Доставленных пораженных с политравмами перекладывают

только один раз с носилок на щит, установленный на каталке. Все

дальнейшие перемещения осуществляют вместе со щитом.

После проведения медицинской сортировки, пораженные направляются в соответствующие функциональные подразделения по очереди, с учетом их состояния и срочности выполнения лечебно-профилактических мероприятий.

При перегрузке больницы или при необходимости дальнейшего оказания специализированной медицинской помощи пораженные переводятся в ЛПУ территориального или регионального уровней. Их эвакуация возможна после соответствующей медицинской подготовки, осуществляется в сопровождении врача.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80951. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні 36.25 KB
  Програма шкільних курсів історії. У програмі шкільних курсів історії закладено такі пріоритети. Вивчення історії України. Вивчення історії ХХ століття.
80952. Необхідність використання художньої літератури в навчанні історії України 35.92 KB
  Твори художньої літератури рекомендуються у всіх шкільних підручниках з кожного курсу історії художня література є для учнів одним з важливих джерел для ознайомлення з історичним минулим і одним з ефективних засобів їх морального і естетичного виховання. Чому слід використовувати художні твори Тому що Художній образ як правило відрізняється влучністю і переконливістю. Літературні памятники Звичайно це твори створені в ту епоху яку ми вивчаємо тобто твори написані сучасниками описуваних явищ і подій. Твори цієї групи є документами...
80953. Основні компоненти змісту історичної освіти 33.66 KB
  Зміст освіти його основні компоненти: Зміст шкільної історичної освіти один із компонентів процесу навчання історії певна система історичної інформації яка засвоюється у вигляді історичних знань умінь і навичок в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності досвід творчої пізнавальної діяльності у розв\'язанні проблем що вирішувались людством у минулому. Лернером 1 досвід пізнавальної діяльності що відображений у знаннях про природу суспільство техніку мислення і способи діяльності...
80954. План вивчення теми: «Українські землі наприкінці ХУІІ— у першій половині ХУІІІ ст.» (8 клас) 36.43 KB
  Першою темою Гетьманщина наприкінці XVII на початку XVIII ст. Метою цього уроку характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII на початку XVIIІ ст.№2 Правобережна Україна наприкінці XVII на початку XVIII ст.
80956. Теоретичний матеріал в історичних курсах 34.9 KB
  Пояснюючий виклад історичних даних теоретичного характеру орієнтує учнів на репродуктивний спосіб роботи на просте відтворення їх з допомогою прийомів якими при викладенні користувався вчитель. Перші навчають учнів засвоювати і відтворювати в образній формі зовнішні ознаки історичних подій. Другі сприяють формуванню уміння осмислювати сутність фактичного матеріалу засвоювати теоретичні дані у вигляді історичних понять різної складності.
80957. Проведення тематичного оцінювання знань учнів з історії України 35.46 KB
  Тема на вибір студента Основною навчальною метою уроку є проведення тематичного оцінювання рівня знаньумінь і навичок. При цьому оцінювані доцільно використовувати такі форми оцінюванняякі не вимагають від пятикласників довгих розгорнутих відповідей. Тематичне оцінювання розглядають як підсумкову роботу кожного учня.
80958. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу 35.82 KB
  Емпіричний (від гр. еmреіrіа – досвід) рівень знання – це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень обєкта, що пізнається. На емпіричному рівні школярі працюють з фактами, представленими в підручниках
80959. Методика написання плану-конспекту з історії 36.2 KB
  Молоді вчителі у конспекті зазначають: способи прийоми актуалізації опорних знаньосновних понять визначень висновків формул які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності необхідних для сприймання учнями нового змісту; Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів: виділяють логічно повязані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів; зазначають нові факти положення уміння та навички якими повинні оволодіти школярі;...