93307

Основные мероприятия санитарно-противоэпидемического обеспечения в чрезвычайных ситуациях

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Все это значительно ухудшает санитарно-гигиеническую обстановку существенно обостряет эпидемическую ситуацию по ряду инфекций. Поэтому организация и проведение санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий в общей системе ликвидации медико-санитарных последствий ЧС имеют большое значение.

Русский

2015-08-29

74.28 KB

0 чел.

Основные мероприятия санитарно-противоэпидемического обеспечения в чрезвычайных ситуациях.

В период и после ЧС происходит резкое ухудшение социальных условий жизни и быта населения, у которого появляется большое число разного рода поражений, при которых значительно снижается иммунитет организма, возникают стрессовые состояния и другие явления.

Население лишается жилья, электроэнергии, питьевой воды, разрушается канализация, нарушается работа банно-прачечных учреждений, ухудшается организация питания.

Все это значительно ухудшает санитарно-гигиеническую обстановку, существенно обостряет эпидемическую ситуацию по ряду инфекций.

Поэтому организация и проведение санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий в общей системе ликвидации медико-санитарных последствий ЧС имеют большое значение.

Оперативное руководство и координацию деятельности организаций и граждан по предупреждению массовых инфекционных заболеваний и отравлений людей, ликвидации последствий ЧС местные органы исполнительной власти возлагают на постоянно действующие санитарно-эпидемиологические комиссии. В состав этих комиссий включаются руководители служб административной территории. Рабочим органом комиссии является штаб, который создается из работников служб ГОЧС, здравоохранения, Роспотребнадзора.

Государственный санитарно-эпидемиологический надзор в зоне (районе) ЧС включает комплекс мероприятий санитарно-противоэпидемического обеспечения населения.

 Под санитарно-гигиеническим обеспечением в зоне ЧС понимается комплекс мероприятий проводимых государственной санитарно-эпидемиологической службой с целью сохранения здоровья населения и спасателей, участвующих в ликвидации последствий ЧС, а также соблюдение санитарных правил и норм при резком ухудшении санитарно-гигиенического состояния в зоне ЧС.

К этим мероприятиям относятся:

  1.  медицинский контроль за состоянием здоровья населения и спасателей;
  2.  санитарный надзор за условиями размещения, питания, водоснабжения, состоянием территории, удалением нечистот, захоронением трупов людей, домашних животных;
  3.  оценка санитарно-гигиенического состояния зоны ЧС;
  4.  прогнозирование влияния неблагоприятных факторов ЧС на состояние здоровья населения и спасателей с целью выработки предложений по устранению их влияния;
  5.  пропаганда правил санитарии и гигиены.

При проведении санитарно-гигиенических мероприятий необходимо взять под строгий контроль все гигиенически значимые объекты как разрушенные и поврежденные в очаге бедствия, так и продолжающие функционировать.

 Под противоэпидемическим обеспечением в зоне ЧС понимается комплекс мероприятий, направленных на предупреждение возникновения и ликвидацию инфекционных заболеваний.

К этим мероприятиям относятся:

  1.  регистрация и оповещение;
  2.  эпидемиологическое обследование и санитарно-эпидемиологическая разведка;
  3.  выявление, изоляция и госпитализация заболевших;
  4.  выявление контактных и бактерионосителей;
  5.  режимно-ограничительные или карантинные мероприятия;
  6.  экстренная неспецифическая и специфическая противобактериальная профилактика;
  7.  обеззараживание (дезинфекция, дезинсекция, дератизация) эпидемического очага;
  8.  медицинское наблюдение за пораженным населением и спасателями;
  9.  санитарно-разъяснительная работа.

Работа по обеспечению эпидемиологического благополучия в зоне ЧС имеет два этапа:

  1.  первый – это санитарно-эпидемиологическая разведка;
  2.  второй – активный санитарно-эпидемиологический надзор.

Санитарно-эпидемиологическая разведкаэто непрерывное и своевременное получение достоверных сведений о санитарно-эпидемиологическом состоянии территории, входящей в зону ЧС. 

Целью ее является оценка санитарно-эпидемиологического состояния зоны ЧС, что достигается проведением ретроспективного и оперативного анализов эпидемиологической ситуации.

При постоянном пребывании разведовательных формирований в зонах ЧС санитарно-эпидемиологическая разведка трансформируется, по сути, в эпидемиологическое наблюдение, задачами которого являются:

  1.  выявление наличия, характера и распространенности инфекционных заболеваний среди различных контингентов населения в зоне ЧС, выявление эпизоотий среди диких и домашних животных;
  2.  определение санитарно-гигиенического состояния территории, населенных пунктов и водоисточников, отбор проб воды для лабораторного исследования на патогенную микрофлору и соответствие ГОСТ;
  3.  учет и обследование местных санитарно-технических учреждений и объектов (санитарные пропускники, бани, прачечные, водозаборные сооружения и др.) для решения вопроса об их использовании для нужд местного населения и прибывшего в зону ЧС контингента спасателей;
  4.  оценка сил и средств местных органов здравоохранения, сохранившихся в зоне ЧС, а также возможности их использования для проведения противоэпидемических мероприятий.

Результаты санитарно-эпидемиологической разведки во многом определяют оперативность и действенность санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий.

В первую очередь разведка проводится в тех населенных пунктах, где имеется или имелась до ЧС развитая инфраструктура: города, поселки городского типа.

Во вторую очередь обследуются поселки сельского типа, где расселилось значительное количество вынужденных переселенцев.

В последнюю очередь обследуются населенные пункты сельского типа, которых не затронули миграционные процессы.

Итогом санэпидразведки является оценка санитарно-эпидемиологического состояния зоны ЧС. При благополучном состоянии отпадает необходимость в привлечении дополнительных сил и средств в зону ЧС. Неустойчивое состояние определяет необходимость организации активного санитарно-эпидемиологического надзора с привлечением дополнительных сил и средств. Неблагополучное и, тем более, чрезвычайное состояния требуют проведения активных и адекватных противоэпидемических мероприятий с привлечением дополнительных специализированных противоэпидемических формирований.

Активный санитарно-эпидемиологический надзор представляет собой комплекс мероприятий, направленных, в конечном итоге, на выявление инфекционных болезней, представляющих особую опасность для населения зоны ЧС, для сопредельных, а также удаленных территорий.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25141. Фіхте: філософія як науковчення 23.5 KB
  Фіхте: філософія як науковчення Фіхте послідовник Канта. Фіхте: Моя система є ніщо інше як система Канта тобто вона містить той же погляд на предмет але у своєму способі викладення вона жодним чином не залежить від викладення Канта. Фіхте намагався покращити зміни світ. Фіхте ідеаліст.
25142. Поняття практичного розуму у І.Канта 30 KB
  Свобода альфа і омега всієї практичної філософії Канта саме в свободі Кант вбачав високе призначння людини. Найглибший вимір людини який відрізняє її від усього створного світу моральність. Основний закон моральности категоричний імператив дотримання якого моральний обовязок людини.Формула персоналізації вчиняй так щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі і в особі будьякої іншої людини також як до засобу і ніколи тільки як до мети.
25143. Проблема буття у філософії 39.5 KB
  Проблема буття у філософії Онтологія вчення про буття. Вперше проблема сформульована Парменідом з якого і починається аналіз проблеми буття у європейській традиції.Що розуміється під буттям І є має нічого що не належало б до буття Парменід.Категорія буття Онтологічне значення методу Сократ Буття як ейдос ПлатонДіалектика буття і небуття як умова розрі нення істини і заблудження.
25144. Філософія Просвітництва: основні засади 23 KB
  Філософія Просвітництва: основні засади Взагалі у широкому сенсі Просвітництво є епохою в історії людства що збігається утвердженням капіталізму і відповідно руйнуванням феодалізму. Цікавими є погляди різних мислителів на епоху просвітництва. Вихідні ідеї епохи Просвітництва: культ науки відповідно Розуму прогрес людства. Усі праці діячів Просвітництва мають у собі ідею апології Розуму його світлої сили.
25145. Mожливості та межі наукового пізнання 32 KB
  Різні види пізнання порізному виконують цю роль. Тому основна задача наукового пізнання вияснити закони у відповідності з якими змінюються та розвиваються обєкти. Орієнтація науки на вивчення обєктів котрі можуть бути включені в діяльність чи актуально чи потенційно як можливі обєкти її майбутнього перетворення і їх дослідження як таких що підкоряються загальним законам розвитку та функціонування складає головну особливість наукового пізнання.
25146. Р. Дж. Колінгвуд Ідея історії 29 KB
  Колінгвуд Ідея історії Ідея Історії безперечно найвідоміша книга Колінгвуда. Колінгвуд вважає що 4 тисячі років тому попередники нашої цивілізації не володіли тим що ми називаємо ідеєю історії. Можна виокремити 4 основні характеристики історії критерії історичної свідомості історичності як такої за Колінгвудом: 1. науковий характер історії.
25147. Поняття та ідеї як форми мислення 27.5 KB
  Копніна при визначенні логіки наукового дослідження проведено визначення поняття та ідей як форм наукового дослідження. Поняття характеризується як структурно складене утворення основу якого складають предмет думки та ознаки що його приписуються. Складеність поняття виявляє можливість відокремлення ознак від одного предмету та встановлення їх відношення до іншого предмету. Оперування поняттями дозволяє через визначення ознак формувати уявлення про ідеальний предмет як носій даних ознак.
25148. Лінійні і циклічні моделі історії 27.5 KB
  Лінійні і циклічні моделі історії Будьяке дослідження історії передбачає вирішення проблем природи історичного процесу його структури рушійних сил напрямку розвитку. Спроби осмислення послідовності наступності конкретних історичних періодів дозволили створити деякі узагальнені структуровані цілісні образи історії. Лінійні моделі це образ історії як незворотньої послідовності подій; геометричним аналогом цієї моделі спрямованості історії є пряма. Найчастіше зустрічається прогресивна лінійна модель історії згідно з якою поступ прогрес...
25149. Аналітична філософія 23 KB
  У широкому сукупність напрямків що характеризуються підвищеною увагою до мови а саме застосуванням методів логічного та лінгвістичного аналізу мови для вирішення філософських проблем. Головні завдання: дослідження мови з метою виявлення структури думки досягнення прозорого співвідношення мови та реальності чітке розмежування значимих та пустих висловлювань осмислених та беззмістовних фраз тощо. Рассел зосередився на аналітичних можливостіх символічної логіки і дослідженню основ математикию Мур же займався аналізом філософських понять...