9354

Договор займа. Понятие и виды договора займа

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Договор займа Понятие и виды договора займа ДЗ - договор в силу которого одна сторона займодавец (ЗД) передает другой стороне заемщику (ЗК) определенные признаками, а заемщик обязуется вернуть ту же сумму или равное количество других полученных...

Русский

2013-03-04

36.5 KB

17 чел.

Договор займа

Понятие и виды договора займа

ДЗ – договор в силу которого одна сторона займодавец (ЗД) передает другой стороне заемщику (ЗК) определенные признаками, а заемщик обязуется вернуть ту же сумму или равное количество других полученных им вещей того же рода и качества.

Договор считается заключенным с момента передачи ЗД собственность заемщика или других вещей, поэтому договор является реальным. Поскольку договор порождает обязанности лишь одной стороны (заемщика), он является односторонним, или односторнно-обязывающим. ЗД никаких обязанностей не несет. Он обладает лишь правом требовать возврата долга, а в некоторых случаях и уплаты %.

По общему правилу, договор возмездный. Возмездность проявляется в возложении на заемщика обязанности уплачивать % на сумму займа. Однако, в предусмотренном случае, договор безвозмездным:

  1.  если договор заключен между гражданами на сумму 50кратного минимального размера оплаты труда;
  2.  если предметом являются не деньги, а другие вещи, определяемые родовыми признаками.

Не обязан уплачивать , если иное не предусмотрено договором.

Сторонами договора являются ЗД и ЗК, и на обеих сторонах может выступать любые субъекты ГП. Исключение: банки и кредитные организации, поскольку для них предусмотрен кредитный договор.

Вещи могут быть как потребляемые, так и не потребляемые.

ДЗ подлежит заключению в простой письменной форме, за исключением договора между гражданами на сумму, не превышающем 10 мин. размеров оплаты труда.

Закон допускает составление заемного обязательства путем выдачи расписки или иного документа, удостоверяющих передачу денег или иных вещей. Расписка должна быть подписана ЗК. В отсутствии письменного договора займа, расписка является письменным доказательством его заключения, и получения ЗК предмета займа. При несоблюдении простой письменной формы, стороны не праве ссылаться в подтверждении сделки и её условий на свидетельские показания, но вправе приводить письменные и другие доказательства.

Передача суммы займа может удостоверяться ценными бумагами, векселями или облигациями. В этом случае, эти отношения регулируется закон-вом «О ц.б.».

Облигации – ц.б., удостоверяющий право его держателя на получение от лица, выпустившего ц.б. (эмитента), в предусмотренный ею срок номинальную стоимость облигации или иного денежного эквивалента, а также на получение фиксированного в облигации %,либо иных имущественных прав.

В отличии от векселя, который может служить не только средством кредитования, но и например средством расчетов, облигации это долговая эмиссионная ц.б., которая может удостоверять исключительно отношения займа.

Облигация харак-ся след признаками:

  1.  закрепляет совокупность прав, требований, передача, удостоверение и осуществление которых происходит в предусмотренных законом формах.
  2.  п
  3.  имеет равный объем и содержание прав требований в рамках одного выпуска ц.б.
  4.  может осуществляться в документальной и бездокументальной формы.

Выделяют целевой и государственный (муниципальный) заем.

-2-

Права и обязанности сторон по договору займа.

Т.к. договор односторонний, обязанности по нему несет только ЗК. Основной обязанностью ЗК является обязанность возвратить сумму займа. Порядок исполнения этой обязанности установлена договором. Если в договоре срок не предусмотрен, то ЗК предоставляется 30дневный льготный срок.

??? Он может возвратить досрочно. Если заем был предоставлен под %, то его досрочный возврат допускается только с согласия ЗД.

Обязанность ЗК по возврату долга считается исполненным в момент передачи суммы займа ЗД или зачисления денежных средств на его банковский счет.

В случае просрочки суммы займа, ЗК обязан уплатить ЗД за неправомерное пользование чужими денежными средствами. Размер этих % равен ставки рефинансирования ЦБ России. %-ты взыскиваются независимо от уплаты им %-в, предусмотренных договором займа. %-ты этих 2-х видов вычисляются отдельно путем их сложения. Возможность начислять %-ты на % может быть предусмотрено договором.

Если договор предусматривает обязанность ЗК возвращать сумму займа частями, то при просрочке возврата отдельной части долга, ЗД вправе потребовать досрочного возврата всей суммы займа с уплатой всех процентов. Если деньги, или другие вещи в действительности ЗК от ЗД не получены или получено в меньшем объеме, чем указано в договоре, это принято называть безвалютным займом. В этом случае для защиты интересов ЗК, законом предусмотрена процедура оспаривания договора займа по его безденежности. ЗК должен доказать, что деньги и иные вещи в действительности ему не переданы или переданы в меньшем количестве. Для доказывания этих обстоятельств, в случаях предусмотренных законом, ЗК вправе ссылаться на свидетельские показания, даже если договор был заключен с нарушением формы.

Это допускается, если договор займа был заключен под воздействием обмана, насилия, угрозы, злонамеренного соглашения представителя ЗК с ЗД, либо стечение обстоятельств. В других случаях использование свидетельских показаний не допускается.

Т.к. ДЗ является реальным, если ЗК будет доказано, что деньги и другие вещи от ЗД не получены, договор займа считается не заключенным. Если получены, но в меньшем количестве, чем указано в договоре, то договор считается заключенным на это количество денег или вещей. Если договор является возмездным, ЗК обязан уплатить % от суммы займа. Размер %-в и порядок их уплаты определяются договором. При отсутствии в возмездном договоре условия о %-х, их размер определяется ставкой рефинансирования ЦБ России. По общему правилу %-ты подлежат уплате ежемесячно до дня возврата суммы займа. Договором может быть предусмотрена обязанность заемщика предоставить обеспечения возврата суммы займа.

В случае невыполнения ЗК предусмотренных обязанностей без обеспечения возврата суммы займа или в случае утраты обеспечения или уменьшения его ценности не по вине ЗД, он вправе потребовать от ЗК досрочного исполнения  договора.  Если это целевой заем, ЗК обязан использовать сумму займа строго по назначению, предусмотренного договором. Займодавец вправе контролировать соблюдение ЗК целевого характера расходования займа. Если ЗК нарушает условия о целевом займе, либо препятствует ЗД в осуществлении контроля, то ЗД вправе потребовать досрочного исполнения договора и уплаты всей суммы %-в. Законом допускается возможность замены долга, возникающего из какого-либо договора заемными обязательствами, т.е. новацией долга.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84591. Фізіологія як наука. Поняття про функцію. Методи фізіологічних досліджень 44.59 KB
  Нормальна фізіологія наука про обєктивні закономірності протікання функцій організму в їх взаємозвязку і у взаємодії організму із зовнішнім середовищем. Функція це діяльність і властивість клітин органів систем організму які проявляються як фізіологічний процес чи сукупність процесів. Неспецифічні притаманні багатьом чи всім тканинам та клітинам організму. Обєктом фізіологічного дослідження є функція організму його систем органів і клітин.
84592. Потенціал спокою, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 49.49 KB
  Формула Нернста для розрахунку величини ПС: де R універсальна газова стала T абсолютна температура F число Фарадея [K і] концентрація іонів К в клітині [K е] концентрація іонів К поза клітиною. Особливостями проникності мембрани клітини в стані спокою вона проникна для іонів К та непроникна для іонів N. Цей білок на внутрішній поверхні мембрани розщеплює АТФ на АДФ та фосфат й використовує енергію що виділилась на транспортування трьох іонів N з клітини та двох іонів К в клітину. Отже за рахунок роботи НКН...
84593. Потенціал дії, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 47.44 KB
  При внутрішньоклітинній мікроелектродній реєстрації ПД окремої клітини має такий вигляд: Спочатку мембранний потенціал різко зменшується до нуля 1 фаза деполяризації ПД; потім заряд мембрани змінюється на протилежний зовні всередині 2 фаза реверсполяризації. Далі мембранний потенціал поступово повертається до вихідного рівня 3 фаза реполяризації ПД. Так розвивається фаза деполяризації ПД. Але вхід іонів N в клітину не припиняється й тепер у клітині створюється надлишок позитивних іонів N а на її поверхні надлишок аніонів...
84594. Збудливість. Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани 43.2 KB
  Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани. Пороговий потенціал ΔV різниця між ПС та критичним рівнем деполяризації мембрани Екр. Критичний рівень деполяризації той рівень мембранного потенціалу при зменшені до якого ПС на мембрані виникає ПД. Тобто чим менший поріг деполяризації тим вища збудливість клітини та навпаки.
84595. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного потенціалу дії 46.03 KB
  При розвитку на мембрані місцевого збудження та ПД збудливість клітини змінюється порізному: при розвитку місцевого збудження збудливість збільшується так як ΔV зменшується; при розвитку ПД мають місце закономірні зміни збудливості: поки деполяризація повільно прямує до Екр збудливість збільшується вище вихідного рівня вище 100 фаза супернормальної збудливості; к тільки деполяризація доходить до Екр й починається розвиток піку ПД збудливість клітини падає до нуля та починається фаза абсолютної рефрактерності повної...
84596. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження 43.28 KB
  Під анодом виникає гіперполяризація а під катодом деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 5075 від величини порогового потенціалу в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали через них в клітину входять іони N збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом що повязана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів N в клітину має назву локальної відповіді ЛВ. Таким чином при дії на...
84597. Механізми проведення збудження по нервових волокнам 46.51 KB
  Швидкість збільшення сили відповідає швидкості піку ПД майже відповідає швидкості збільшення сили при дії прямокутних імпульсів електричного струму набагато вища порогу. Отже на збуджену ділянку мембрани нервового волокна діє катодний електричний струм сила час дії та швидкість збільшення сили якого вищі порогу цей струм викличе деполяризацію мембрани до Екр викличе ПД на мембрані незбудженої ділянки. Ці струми в ділянці незбуджених перехватів мають вихідний напрямок; їх сила амплітуда ПД тривалість тривалість ПД швидкість...
84598. Закони проведення збудження по нервовим та м’язовим волокнам 49.29 KB
  Закон фізіологічної неперервності чи фізіологічної цілісності волокна для здійснення проведення необхідним є нормальний функціональний стан мембрани волокна. Якщо його пошкодити обробивши наприклад місцевим анастетиком типу новокаїну проведення припиниться незважаючи на те що морфологічно волокна не пошкоджені місцеві анастетики інактивують натрієві канали мембрани зміщення Екр збільшення порогу деполяризації зменшення швидкості проведення збудження з подальшим припиненням цього проведення. Закон двостороннього проведення в...
84599. Механізми проведення збудження через нервово-м’язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-м’язових синапсів 45.06 KB
  Нервовомязовий синапс утворений нервовим закінченням аксона мотонейронів та кінцевою пластинкою частина мембрани мязового волокна яка контактує з нервовим закінченням. Механізм передачі збудження через нервовомязовий синапс полягає в тому що ПД іде по мембрані нервового волокна поширюється по пресинаптичній мембрані при цьому відкриваються кальцієві канали пресинаптичної мембрани вхід іонів Са всередину нервового закінчення взаємодія з везикулами міхурці в яких є медіатор ацетилхолін рух везикул до пресинаптичної мембрани...