93661

Инфекционная аллергия. Аллергическая проба в диагностике инфекционных болезней. Отличие реакций гиперчувствительности замедленного типа от реакций гиперчувствительности немедленного типа

Доклад

Медицина и ветеринария

Отличие реакций гиперчувствительности замедленного типа от реакций гиперчувствительности немедленного типа. Основные отличия гиперчувствительности замедленного типа от повышенной чувствительности немедленного типа следующие. Во-первых местные и общие реакции выявляющие гиперчувствительность замедленного типа развиваются спустя...

Русский

2015-09-04

13.18 KB

0 чел.

Инфекционная аллергия. Аллергическая проба в диагностике инфекционных болезней. Отличие реакций гиперчувствительности замедленного типа от реакций гиперчувствительности немедленного типа.

Аллергические пробы - биологические реакции для диагностики ряда заболеваний, основанные на повышенной чувствительности организма, вызванной аллергеном.

При многих инфекционных заболеваниях за счет активации клеточного иммунитета развивается повышенная чувствительность организма к возбудителям и продуктам их жизнедеятельности. На этом основаны аллергические пробы, используемые для диагностики бактериальных, вирусных, протозойных инфекций, микозов и гельминтозов. Аллергические пробы обладают специфичностью, но нередко они бывают положительными у переболевших и привитых.

Все аллергические пробы подразделяют на две группы — пробы in vivo и in vitro.

-К первой группе (in vivo) относятся кожные пробы, осуществляемые непосредственно на пациенте и выявляющие аллергию немедленного (через 20 мин) и замедленного (через 24 — 48 ч) типов.

-Аллергические пробы in vitro основаны на выявлении сенсибилизации вне организма больного. Их применяют тогда, когда по тем или иным причинам нельзя произвести кожные пробы, либо в тех случаях, когда кожные реакции дают неясные результаты.

Для проведения аллергических проб используют аллергены — диагностические препараты, предназначенные для выявления специфической сенсибилизации организма. Инфекционные аллергены, используемые в диагностике инфекционных заболеваний, представляют собой очищенные фильтраты бульонных культур, реже взвеси убитых микроорганизмов или АГ, выделенные из них.

Основные отличия гиперчувствительности замедленного типа от повышенной чувствительности немедленного типа следующие.

Во-первых, местные и общие реакции, выявляющие гиперчувствительность замедленного типа, развиваются спустя значительно больший срок после введения антигена, чем в случае гиперчувствительности немедленного типа. В частности, кожные реакции в этом случае появляются через 6—8 ч и достигают максимального развития через 1—2 суток. Интенсивность ГЧЗ определяют по диаметру уплотненного участка ткани на поверхности кожи, лишенной волос. Таким образом, для реакции повышенной чувствительности замедленного типа характерно отсутствие эффекта немедленности.

Во-вторых, гистологическая картина местных проявлений гиперчувствительности замедленного действия отличается от таковой при повышенной чувствительности немедленного типа тем, что в очаге реакции преобладают лимфоциты и моноциты. В развитии кожной реакции, выявляющей гиперчувствительность немедленною типа, преобладающую роль играют полиморфно-ядерные лейкоциты.

В-третьих, гиперчувствительность замедленного типа не может быть передана пассивно от сенсибилизированного организма с помощью его сыворотки интактному (несенсибилизированному) организму, т. е. этот тип повышенной чувствительности не связан с антителами.

Главное отличие реакций гиперчувствительности замедленного типа от реакций гиперчувствительности немедленного типа заключается в том, что они опосредуются не антителами, а сенсибилизированными клетками — Т-лимфоцитами, т. е. лимфоцитами, которые прошли иммунологическое «обучение» в тимусе.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55675. Використання міжпредметних зв’язків, як один із за 251.5 KB
  Специфіка викладання іноземної мови відкриває широкі можливості у використанні міжпредметних зв’язків з метою підвищення зацікавленості учнів до вивчення іноземної мови. Коли учні вчать іноземну мову, вони мимохідь знайомляться з новою для них країною, з її культурою, історією, літературою, новим способом життя.
55676. Розробка системи уроків геометрії у 9 класі профільної школи з теми: «Геометричні перетворення» 275.5 KB
  При вивченні цієї теми розглядаються деякі конкретні приклади перетворення фігур а також загальне питання руху. Перетворення геометрії є основою для введення подібності фігур. Поняття про перетворення фігур...
55677. Методи накладання покривних (бинтової, косинкової, пращоподібної і пластирної) пов’язок і давлючої бинтової пов’язки 188 KB
  Мета: дати поняття про загальні вимоги щодо накладання покривних пов’язок: бинтової косинкової пращоподібної пластирної та пояснити правила накладання давлючої бинтової пов’язки...
55678. Методи групової роботи при вивченні математики 169 KB
  Групові форми навчання основні відомості та загальні рекомендації Групова форма навчання – це така форма організації навчальних занять за якої певній групі студентів ставиться єдине навчальне завдання для розв’язання якого потрібне об’єднання...
55679. ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ОПРАЦЮВАННЯ СТАТЕЙ ПІДРУЧНИКА 116.5 KB
  Завдяки сучасним змінам в освітній системі держави стало актуальним звернення педагогів до проблем застосування активних та інтерактивних методів навчання. Завдяки чисельним публікаціям і системі додаткової освіти у свідомості людей поступово формується думка...
55680. Організація проектної діяльності на уроках біології 307.5 KB
  У ході здійснення проекту школярі навчаються надавати допомогу своїм товаришам по роботі в них формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі виробляється обов’язковість і відповідальність.
55681. Даючи знання – не відбирай здоров'я! 428.5 KB
  Організація оздоровчофізкультурної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час значною мірою зумовлюється потребами суспільства. Мета якої підвищення фізичної підготовленості учнів засобами сучасних фізкультурнооздоровчих систем формування основи...
55683. Формування ключових компетентностей учнів у процесі вивчення історії через організацію дослідницької діяльності 231.5 KB
  Сухомлинський Формування ключових компетентностей учнів у процесі вивчення історії через організацію дослідницької діяльності. Відповідно до цього основним завданням вчителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів створення умов для їх само повчання та саморозвитку.