93819

Повесть Л. Н. Толстого «Казаки». Проблематика и поэтика

Доклад

Литература и библиотековедение

Вначале Казаки были за думаны как небольшая поэма из жизни казачества. В Казаках запечатлено резко отрицательное отношение молодого писателя к пустой и фальшивой дворянской среде и тяготение к простой здоровой народной жизни.

Русский

2015-09-06

15.32 KB

4 чел.

  1.  22. Повесть Л. Н. Толстого «Казаки». Проблематика и поэтика.

Замысел «Казаков» относится к октябрю 1852 г., когда Лев Толстой был на Кавказе. Вначале «Казаки» были за думаны как небольшая поэма из жизни казачества. Реалистическая повесть. Казаки» — одно из самых поэтических творений Толстого. С теплотой и восхищением рисует писатель цельные и мужественные образы простых казаков — дяди Ерошки, Марьяны, Лукашки, величавых и прекрасных, как сама природа, не знающих внутреннего разлада. Сильные и душевно здоровые, трудолюбивые и вольные, они противопоставлены в повести офицеру-аристократу Оленину с его неудовлетворенностью собой, разочарованием в цивилизации и туманными стремлениями к внутреннему совершенствованию. В «Казаках» запечатлено резко отрицательное отношение молодого писателя к пустой и фальшивой дворянской среде и тяготение к простой, здоровой народной жизни. Повесть «Казаки» была напечатана в 1863 г. в журнале «Русский вестник» Для Толстого как писателя, для проблематики и поэтики его произведений характерно резкое противопоставление городской, светской и деревенской, близкой к природе жизни. Контраст искусственного городского и естественного деревенского, природного, впервые резко обозначенный в "Казаках. Но именно в "Казаках" руссоистский идеал не утверждается, а преодолевается: Оленину не дано слиться с миром природы и простых людей, живущих по естественным ее велениям. Одна из важных особенностей эпического строя "Казаков" состоит в том, что некоторые главные, ключевые мысли высказаны в немудреных словах простого человека—старика Ерошки. Он философствует о жизни, о войне, о религиозной вере, об отношениях народов друг к другу. В повествовательной системе Толстого это новый шаг сравнительно с севастопольским циклом, предвестие "Войны и мира" и других произведений последующих лет. Сюжет строится в "Казаках" совсем не идиллично. Разрушены мечты Оленина о счастливой "естественной" жизни. В ночном столкновении казаков с абреками убит горец. В конце повести опасно ранен Лукашка. Повесть, однако, как и все созданное Толстым, проникнута жизнеутверждающим началом, основанным на гуманизме, человечности. Повесть утверждает красоту и значительность жизни самой по себе. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів – головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько – історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку€ Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму – це шлях від суб’єкта до об’єкта. А натурфілософія – це шлях від об’єкта до суб’єкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий суб’єкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .
25163. Концепція локальних цивілізацій Тойнбі 27 KB
  Концепція локальних цивілізацій Тойнбі Заперечення лінійної універсальної моделі історії. Критика класичної теорії історії Тойнбі – культурноцивілізаційні моделі історії спираючись на доробок Шпенглера створив концепцію коловороту локальних цивілізацій; одиниця аналізу локальна цивілізація 21 Формування розвиток та занепад локальних цивілізацій Відмова від ідеї універсалізму історії і утвердження ідеї полілінійності варіативності багатоманітних історичних систем Майбутнє – не передбачуване залежить від вибору який робить те чи інше...
25164. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі 22.5 KB
  А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія – знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.
25165. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом) 24 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.
25166. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини 32.5 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. Класичне визначення істини яке потім стало традиційним у філософії дав Арістотелькореспондентська теорія істини визначивши істину як відповідність наших знань дійсності. Це визначення істини визнавали такі мислителі як Аквінський Гольбах Гегель Фейєрбах а також Маркс.
25167. Філософські засади гуманітарного знання 28 KB
  Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність об’єктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється пов’язаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії – пізнавальне і ціннісне відношення людини...
25168. Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність 22.5 KB
  Справді ми маємо на увазі одне й те ж коли говоримо людина і одна людина людина що існує і людина.