93897

Свобода печати и журналистская деятельность

Доклад

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Определяя характер профессиональной деятельности на основе своей социальной позиции выбирая или создавая издание программу определенной идейно-творческой направленности журналист неизбежно так или иначе решает проблему свободы своей деятельности.

Русский

2015-09-07

19.19 KB

5 чел.

Свобода печати и журналистская деятельность.

Определяя характер профессиональной деятельности на основе своей социальной позиции, выбирая или создавая издание (программу) определенной идейно-творческой направленности, журналист неизбежно так или иначе решает проблему свободы своей деятельности. Вопрос о свободе принятия и реализации того или иного решения в журналистике, как и в любой другой сфере деятельности, чрезвычайно сложен. Сложен даже в том случае, если журналисту кажется, что свобода - это возможность делать то, что ему хочется, и так, как хочется. Ведь попытки реализовать понятую так свободу деятельности сразу же наталкиваются на множество, притом часто непреодолимых, препятствий самого разного характера. Тут и юридические, и этические «ограничения» (правда, при правильном подходе они могут оказаться согласованием в рамках общества прав и обязанностей разных коллективов, групп, социальных институтов), и «препятствия» со стороны физических возможностей (нельзя, например, присутствовать одновременно на двух пресс-конференциях), и необходимость подчиняться организационно-творческим порядкам в редакции. Немаловажны и трудности создания произведения, должное содержание которого превышает возможности компетентности журналиста, а желаемый уровень - степень его способностей.

Менее значимым кажется вопрос о разноречиях в сообщении фактов, их интерпретации, оценках и выводах, призывах и рекомендациях. Ведь считается, что в этом и проявляется творческая свобода. Но и здесь есть рамки (в свободе сообщения, оценки, предложения), так как возникают вопросы: можно ли (свободен ли журналист) сообщать неточные или тенденциозно отобранные факты, произвольно («как хочется») объяснять их, призывать к действиям с непредсказуемыми, а может быть, и гибельными последствиями. Грубо говоря, свободен ли журналист «черное» назвать «белым» и наоборот?

Вопросы трудные (в том числе и психологически), но это и заставляет серьезно отнестись к проблеме свободы. При этом стоит иметь в виду, что проблема свободы печати возникла с возникновением самой печати, и споры о сущности понятия «свобода печати», как и борьба журналистов за свободное осуществление своих политических идей и творческих намерений, идут постоянно в течение столетий. И на любом этапе общественного развития та или иная социальная сила (и представляющая ее журналистика) неизменно требует максимума свободы для себя и резко реагирует на всякое реальное или кажущееся ущемление «своей» свободы. И в то же время тщательно отслеживается деятельность СМИ и журналистов иных позиций в стремлении обнаружить свидетельства (истинные или мнимые) злоупотребления свободой печати и нарушения ее требований.

Все это говорит о том, что проблема свободы печати и журналистской деятельности является одной из важнейших как в теоретическом, так и в практическом плане. Стремление к свободе - неотъемлемое право каждого журналиста, и вопрос только в том, как его понять и реализовать.

Решение данной проблемы требует явного осознания, о какой именно свободе идет речь. Конечно, нужны юридические гарантии, правовое обеспечение свободы, ее защита от посягательств тех или иных политических сил, в том числе и властей. Но даже если СМИ обладают юридическими правами на свободу деятельности, этого недостаточно, необходима также экономическая свобода - наличие технических средств и материально-финансовых возможностей для реализации юридических прав.

Однако и наличие юридических прав и экономических возможностей вовсе не гарантия подлинно свободной деятельности журналистики с точки зрения ее соответствия нуждам людей, творческой реализации ее функций во имя такого формирования массового сознания, которое будет содействовать совершенствованию человеке и человечества. Могут возразить: разве свобода ограничена в сфере содержания произведений журналистики? Разве недостаточно считать себя свободным, обладая юридическими; правами и экономическими возможностями для журналистской деятельности? Вот тут-то и лежит важнейшаясоциально-творческая проблема свободы деятельности. Следовательно, когда говорят о свободе, следует точно различать, о какой из этих трех ее сторон идет речь в каждом конкретном случае - экономической, юридической или социально-творческой. Иначе неизбежны непонимания, ошибки, манипуляции.

Прежде чем перейти к рассмотрению этих проблем свободы, представим структуру системы понятий, описывающих ее, в схеме.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65625. ФОРМУВАННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ У ВИЩИХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 309 KB
  У реалізації завдань гуманістичної трансформації менеджмент-освіти пріоритетна роль належить розвитку професійних умінь майбутніх управлінців. Одним із них є вміння правильно передбачати можливі напрями розвитку підприємства та розробляти його подальшу стратегію, що практично неможливо...
65626. ТЕХНОЛОГІЯ СОУСІВ З ДІЄТИЧНИМИ ДОБАВКАМИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 9.48 MB
  Перспективним напрямом вирішення завдання щодо підвищення харчової цінності зниження дефіциту есенційних речовин є розроблення технології соусів функціонального призначення що передбачає поєднання традиційної сировини з дієтичними добавками.
65627. ПОТОКОВІ МОДЕЛІ ТА ДВОРІВНЕВІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ТРАФІКОМ В IP/MPLS-МЕРЕЖАХ З ПІДТРИМКОЮ ТЕХНОЛОГІЇ TRAFFIC ENGINEERING 577.5 KB
  Графові моделі пошуку найкоротшого шляху, що використовуються в сучасних протоколах маршрутизації, а також засновані переважно на адміністративному впливі механізми управління чергами мають досить обмежені можливості щодо врахування характеристик трафіка й вимог, що стосуються якості обслуговування та масштабованості.
65628. Інформаційне та технічне забезпечення екологічної безпеки критично небезпечних промислових об’єктів 397 KB
  На відміну від автоматичних установок пожежогасіння які розраховують виходячи з подачі об’єму рідини на одиницю площі за відрізок часу в якості параметрів ефективності зменшення установкою екологічно шкідливого впливу аварії автором запропоновано розраховувати нову установку виходячи з відношення об’єму розпорошеного...
65629. ЛЕКСИКА «ДИТЯЧОГО СПІЛКУВАННЯ» У ГОВІРКАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ СЛОБОЖАНЩИНИ (ХАРКІВЩИНИ) 145.5 KB
  Усі ці роботи різні тематикою матеріалом й аспектами вивчення поєднує одне: предметом дослідження в них є говірне мовлення дорослих. Територіальне ж дитяче мовлення на сьогодні залишається практично не дослідженим як у світовому так і у вітчизняному мовознавстві хоча теоретичне осмислення цього...
65630. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ 495 KB
  Водночас забезпечення сталого суспільного розвитку потребує належного регулюючого впливу державної політики і фінансового механізму на функціонування національної економіки через удосконалення системи цін. Важливу роль у здійсненні процесів відтворення та узгодження економічних...
65631. РОЗВИТОК СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР 297 KB
  Дієвим ринковим інструментом його підтримки та забезпечення безперебійності відтворювального процесу виступає страхування сільськогосподарських культур яке відшкодовуючи понесені збитки дозволяє стабілізувати виробництво забезпечити фінансову стійкість господарств а відтак і сталість...
65632. МИСТЕЦЬКЕ ЖИТТЯ ВІННИЧЧИНИ 60-Х РОКІВ XIX – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ ПОДІЛЛЯ 160 KB
  Культура України та, особливо, культурна спадщина регіонів відіграють важливу роль у процесі гармонійного оновлення українського суспільства. Основою національної самосвідомості, як відомо, є уявлення про історичну долю народу та його історичні традиції.
65633. ФІЛОСОФІЯ БОГДАНА КІСТЯКІВСЬКОГО В УКРАЇНСЬКОМУ ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОМУ ДИСКУРСІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ 280.5 KB
  Актуальність виконаної теми посилюється якраз тим що досліджуваний період характеризується становленням сучасного розуміння права відкритістю і гостротою обговорення проблематики як у контексті теоретичного змісту так і в соціально-практичній спрямованості.