93907

Основные тенденции развития и опыт российской журналистики на рубеже XX–XXI вв

Доклад

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

На рубеже тысячелетий роль средств массовой информации в построении гражданского общества несоизмеримо возросла. Принятый Закон СССР О печати и других средствах массовой информации 1990 а затем Закон Российской Федерации О средствах массовой информации 1991 с отменой цензуры закрепили право на их издание не только общественными...

Русский

2015-09-07

20.56 KB

0 чел.

Основные тенденции развития и опыт российской журналистики на рубеже XXXXI вв.

На рубеже тысячелетий роль средств массовой информации в построении гражданского общества несоизмеримо возросла. Отечественная журналистика в это время вступила в новый, постсоветский период своего развития. Принятый Закон СССР «О печати и других средствах массовой информации» (1990), а затем Закон Российской Федерации «О средствах массовой информации» (1991) с отменой цензуры закрепили право на их издание не только общественными, партийными, коммерческими организациями, но и отдельными гражданами, что обусловило небывалый рост численности газетно-журнальной периодики.

Вслед за Законом «О средствах массовой информации» в 1993 г. появились указы и постановления Президента Российской Федерации Б.И. Ельцина «О защите свободы массовой информации», «О мерах по защите свободы массовой информации в Российской Федерации». В них неизменно отмечалось, что российские средства массовой информации находятся под защитой закона и Президента Российской Федерации, который «как гарант прав и свобод личности обеспечивает во взаимодействии с органами законодательной, исполнительной и судебной власти защиту свободы средств массовой информации в строгом соответствии с Законом «О средствах массовой информации».

В 1996 г. произошло беспрецедентное событие: главные редакторы региональных газет объединились в свой Клуб и приступили к изданию журнала «Четвертая власть». В редакционной статье первого номера «Слово к коллегам» сообщалось, что в члены Клуба вступили уже сто редакторов и выражалась уверенность, что его членами скоро будут редакторы всех регионов. «Нас должна объединять идея, – подчеркивалось в статье, – что газета только тогда будет по-настоящему свободна, когда свободен и уверен в завтрашнем дне ее главный редактор».

К 1998 г. у федерального правительства из печатных СМИ имелись: «Российская газета», «Российские вести», «Россия», из электронных – телеканалы ОРТ, РТР, «Культура», «Радио 1», «Радио России», радиостанция «Маяк», а также информационные агентства «ИТАР-ТАСС», «РИА-Новости», «Интерфакс».

В постсоветский период в газетном мире России произошли значительные типологические изменения. Вместо однообразных партийных стали выходить качественные и массовые, дотируемые из казны и коммерческие, официальные издания, отражающие точку зрения правительства и властных структур, и издания, критикующие существующий режим. Уже в начале 1990-х годов появилось свыше тысячи газет и журналов разных политических направлений. В 1992 г. в стране действовало около 150 разных политических партий и движений, приступивших к изданию своих печатных органов. В числе первых появились газеты «Демократическая Россия», «Речь» (партия народной свободы), «Гражданин» (кадетская демократическая партия). Наиболее многочисленными были издания коммунистической и либерально-демократической партий. Из коммунистических можно выделить газеты «Народная правда», «Молния», «За Родину, за Сталина». С марта 1995 г. начала выходить газета компартии Российской Федерации «Правда России». Продолжали издаваться также «Правда», «Советская Россия». К середине 1990-х годов компартия имела около 120 газет.

Значительную издательскую деятельность развернула и либерально-демократическая партия (ЛДПР). Кроме газет «Правда Жириновского» и «Сокол», имелись издания на местах: «Либерально-правовая газета» (Тамбов), «Елецкие вести» и др.

У демократов одной из главных газет стали «Известия».

Больший размах в отечественной журналистике получают религиозные издания. Популярностью пользуются «Семейная православная газета» (для семейного чтения), «Благовест» (для военных), «Утоли моя печали» (для заключенных), «Татьянин день» (для студентов).

Появление газетно-журнальных издательских домов – одна из отличительных особенностей журналистики постсоветского периода, так как в рыночных условиях отдельному изданию не всегда удается выжить. Самыми первыми и наиболее крупными стали издательские дома «КоммерсантЪ», «Экономика и жизнь», «Аргументы и факты». Кардинальные изменения произошли в региональной журналистике. В столицах автономных республик, в краевых, областных и районных центрах наряду с общественно-политическими издаются деловые, информационно-коммерческие, правозащитные, религиозные, литературно-художественные, спортивные, уфологические и многие другие газеты и журналы.

В 1996 г. появился «Всемирный русский канал» для вещания на русскоязычную аудиторию всех континентов.

Всё больше проявляют себя специализированные новости, освещающие события под определенным углом зрения: «Хорошие новости» на РТР, «Дорожный патруль» на ТВ-6. Появились «Народные новости» для домашних хозяек и пенсионеров: «Времечко» (ТВЦ), «Сегоднячко» (НТВ), а также сатирические новости: «Намедни» Л. Парфенова, «Итого» и «Куклы» В. Шендеровича.

Безусловно, самым важным событием в истории отечественной журналистики постсоветского периода стало относительно стремительное развитие в России Интернета: если в начале 1997 г. только 0,15% россиян пользовалось Интернетом, то к 2000 г. их стало 6,3%, или 9 млн. человек. В середине 90-х годов в электронном исполнении появились газеты «Известия», «Аргументы и факты», «Экономика и жизнь», журнал «Огонек», представлявшие точную копию бумажного образца.

Незаменимым средством обмена информацией стала электронная почта Интернета, позволяющая свободно общаться с собеседником из любого региона планеты. Открылась возможность мгновенной обратной связи, прямого участия каждого в информационном процессе.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23063. Чорнобильська катастрофа як загроза екологічній безпеці України 53 KB
  Україну на цій зустрічі представив Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Василь Дурдинець який виступив із промовою. Також він наголосив на основних аспектах Чорнобильської проблематики. Це було сказано Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою у зверненні з нагоди закриття Чорнобильської АЕС 15 грудня 2000 року. За останні десять років коли Україна самостійно фінансує витрати на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи питома вага витрат на ці цілі не...
23064. Роль регіонального співробітництва в забезпеченні НБУ 36 KB
  Роль регіонального співробітництва в забезпеченні НБУ. Зміцнюючи двосторонні зв’язки з країнами цих регіонів Україна водночас налагоджує і взаємовигідну співпрацю на багатосторонньому рівні в рамках регіональних організацій співробітництва ЦЄІ ОЧЕС ГУУАМ СНД ЄврАзЕС що надає їй можливість стверджувати себе як впливову регіональну державу. Ідея БалтоЧорноморської системи співробітництва і безпеки: ініційована Президентом Польщі ще в 19921993 роках. Намагалися визначити шляхи розвитку регіонального співробітництва в політичній...
23065. Співробітництво України з регіональними та субрегіональними організаціями в сфері безпеки 35 KB
  Україна – НАТО. Україна не забарилася з приєднанням до Ради Північноатлантичного співробітництва РПАС і залишалась активною учасницею протягом усієї історії існування цього органу. Україна бере активну участь у заходах ПЗМ як у штабквартирі НАТО так і в країнах членах Альянсу і партнерах а також влаштовувала ряд навчань в рамках ПЗМ на своїй території яворівський полігон. Налагодженно співробітництво між НАТО і Україною в галузі інформації створено Центр інформації та документації НАТО в Києві створено Державну міжвідомчу комісію з...
23066. Поняття ядерної держави, роль ядерного та без'ядерного статусу в забезпеченні національної безпеки країни 32 KB
  Безядерний статус мають ті країни які підписали договір ДНЯЗ і зобов’язалися при цьому не виробляти не придбавати ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої не домагатися і не приймати допомоги у виробництві ЯЗ. Статья II ДНЯЗ: Каждое из государствучастников настоящего Договора не обладающих ядерным оружием обязуется не принимать передачи от кого бы то ни было ядерного оружия или других ядерных взрывных устройств а также контроля над таким оружием или взрывными устройствами ни прямо ни косвенно; не производить и не приобретать...
23068. Нейтральний та позаблоковий статус і їх роль у забезпеченні національної безпеки 32.5 KB
  поняття нейтралітету трохи змінюється Традиційний нейтралітет передбачає необмежене право нейтральної країни на самооборону від збройного нападу. Нейтралітет як надання рівних послуг ніяких гарантій не давав. Головним принципом нейтралітету стає принцип безсторонності. У Гаазі були прийняті дві конвенції де було кодифіковано принципи дотримання нейтралітету.
23069. Міжнародні гарантії безпеки для нейтральної країни. Права та зобов'язання нейтральної країни 20.5 KB
  Права та зобовязання нейтральної країни. Гарантії які надає нейтральний статус: 1 Територія нейтральної країни є недоторканою і не може бути перетворена в театр воєнних дій. 2 Країни відмовляються від розміщення військ на території нейтральної країни своїх військ або військових баз а також використання її повітряного та морського простору у військових цілях.
23070. Поняття, предмет та структура національної безпеки 36.5 KB
  ТЕМА: Безпека як суспільна цінність. Законність своєї держави визначається не лише станом війни або миру є ще пріоритетний стан – безпека чітко окреслений стан суспільства США. Національна безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів особи нації суспільства і держави від внутрішніх та зовнішніх загроз. В Україні основним органом забезпечення національної безпеки є СБУ громадянська безпека забезпечення виконання і дотримання положень конституції.
23071. Сфери національних інтересів України 62.5 KB
  Сфери національних інтересів України. Конспект вельмишановного Пана Перепелиці каже про національні інтереси України – ніхера тому все що є в конспекті по національним інтересам дивіться в 3 питанні національні інтереси життєво важливі матеріальні інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні визначальні потреби суспільства і держави реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток; Стаття 6. Пріоритети національних інтересів Пріоритетами...