93921

Конституційна природа фінансового права

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Їх адекватною правовою формою став закон держави про бюджет а з часом деякі інші закони про окремі форми державних фінансів. Цьому історичному типу держави державних фінансів як свідчить історичний досвід органічно відповідала перша конституційна модель інструментальна ліберально-капіталістична асоціальна модель обмеженого демократичного характеру.

Украинкский

2015-09-07

18.89 KB

0 чел.

Конституційна природа фінансового права.

Наукою конституційного права з’ясовано, що світовий конституціоналізм пройшов у своєму розвитку через декілька моделей конституцій, в залежності від завдань, які ними розв’язувались. Перша конституційна модель – це інструментальна ліберально-капіталістична асоціальна модель обмеженого демократичного характеру. Конституції, що належали чи належать до цієї моделі – інструментальні конституції. Вони були за своєю суттю повністю присвячені регламентуванню органів держави, їх відносин та діяльності.

У першій половині ХІХ ст. в багатьох країнах світу утвердилась друга конституційна модель – це інструментальна із соціальними елементами ліберально-капіталістична модель головним чином демократичного характеру. Вона являла собою якісно самостійний крок по шляху до соціальної конституції, але нею ще не стала.

В соціалістичних країнах у тому ж ХХ ст. склалась політично недемократична конституційна модель тоталітарного соціалізму, відверто заідеологізована, заснована на принципах марксизму-ленінізму. Інструментальна цінність даної моделі була незначною, оскільки конституційним процедурам, відношенням органів державної влади з приводу найважливіших питань суспільного життя у ній відводилось символічне місце. Найголовнішим у ній було забезпечення керівної ролі комуністичної партії.

Нарешті, з другої половини ХХ ст. якісно виокремилась та набула воістину планетарного поширення четверта, найпрогресивніша конституційна модель – модель соціально-інструментальної демократичної сучасної конституції.

На думку вчених постсоціалістичні конституції, в тім числі й України, належать до так званої “перехідної незавершеної гібридної конституційної моделі”, яка поєднує в собі одночасно сучасні конституційні начала та начала колишньої радянської ідеології.

В умовах класичного, домонополістичного капіталізму, коли товарно-грошові відносини набули всезагального характеру, публічні фінанси за змістом стали виражати економічні відносини з приводу утворення, розподілу і використання державних фондів грошових коштів. Основні кошти капіталістичних держав стали концентруватись у державному бюджеті. Їх адекватною правовою формою став закон держави про бюджет, а з часом деякі інші закони про окремі форми державних фінансів. Цьому історичному типу держави державних фінансів, як свідчить історичний досвід, органічно відповідала перша конституційна модель – інструментальна ліберально-капіталістична асоціальна модель обмеженого демократичного характеру. Публічні фінанси у конституціях цієї моделі майже не регламентуються, а держава представлена у них фактично у якості нічного сторожа приватних фінансів.

Друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст. характеризувалась трансформацією класичного капіталізму у імперіалізм. Реакцією суспільств Заходу на ці процеси стали три різних концепції публічних фінансів та їх державного регулювання: 1* фашистського тоталітарного контролю над публічними фінансами при збереженні ринкової основи їх відтворення; 2* неоліберальна, що передбачала поєднання державного регулювання публічних фінансів з розвитком вільного підприємництва та соціальної відповідальності бізнесу; 3* соціал-демократична з її акцентуванням на посилення соціальних функцій публічних фінансів і держави. Загалом цей тип публічних фінансів забезпечувала історично друга конституційна модель – інструментальна із соціальними елементами ліберально-капіталістична модель головним чином демократичної конституції.

Державоцентристською у сфері публічних фінансів була і фінансово-правова доктрина Радянської держави, інших соціалістичних держав. Ззовні ця доктрина прикрашалась гаслами турботи держави про суспільне благо. Проте в дійсності ставилось за мету тільки державне благо, а публічні суспільні інститути були зведені, по суті, до державного апарату. Цьому типу публічних фінансів відповідала недемократична конституційна модель тоталітарного соціалізму, відверто заідеологізована, заснована на постулатах марксизму ленінізму, яка також не містила в собі дієвих механізмів конституційного регулювання публічних фінансів.

У другій половині ХХ ст. в розвитку людства настала нова епоха – епоха Постмодерну (Новітнього часу). У сфері публічних фінансів вона проявилась у трансформації державних фінансів в справді загальносуспільне надбання. Саме на цей період припадає утвердження і поширення найпрогресивнішої конституційної моделі – моделі соціально-інструментальної демократичної конституції.

Для України настання епохи Постмодерну збіглося з появою суверенної Української держави та прийняттям нині чинної її Конституції. В Зокрема, у п.1 ст.95 Конституції України наголошується, що “Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами”. А в п.2 цієї ж статті підкреслюється, що “Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків”.

Тобто, ВРУ таким чином в принципі підтримано конституційно-правову доктрину публічних фінансів четвертої, найпрогресивнішої конституційної моделі – моделі соціально-інструментальної демократичної сучасної конституції, що уже реалізована в повному обсязі багатьма державами світу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25276. Піднесення і падіння ідеалістичної філософії (XVIII-XIX ст.) 35.5 KB
  Речі вважає він лише здаються нам незалежними від нас доки ми не усвідомили що вони є продуктами свідомої діяльності субєкту. Це відбувається за рахунок субєктивації природного світу здійснюваної за рахунок свободи як принципу активної діяльності субєкта. Вже в Канта поняття трансцендендентального субєкту не співпадає ні з індивідуальним людським субєктом ні з божественним розумом традиційного раціоналізму.Шеллінг 17551854 тотожність протилежностей субєкта і обєкта робить вихідним пунктом свого вчення.
25277. Матеріалістичне розуміння історії К.Маркса 27.5 KB
  Гегель розуміє розвиток історії як розвиток абсолютного духу. Для нього історичний розвиток це розвиток продуктивних силзасобів виробництва знарядь праці тобто капіталу а не духовності.
25278. Деградація філософії К.Маркса у працях Ф.Енгельса у 80-90р XIX 28.5 KB
  Енгельса у 8090р XIX Послідовники Маркса не змогли утриматись на рівні адекватного розуміння його філософії. Типовим виявом цього стала для Енгельса абсолютизація специфічного для філософії XVIIXVIIIст. протистояння матеріалізму та ідеалізму поширюване ним на всю історію філософії звідти і проголошення питання про відношення матерії та свідомості основним питанням філософії а боротьби матеріалізму та ідеалізму основною рушійною силою історикофілософського процесу.
25279. Діалектичний та історичний матеріалізм – російсько-радянська вульгаризація Марксового матеріалістичного розуміння історії 27.5 KB
  Ця філософія вульгаризувавши і догматизувавши елементи Марксової філософії на базі ленінського принципу партійності постала як різновид тоталітарної філософії XXст. так званого марксизмуленінізму що ніби знаменувала своєю появою революційний поворот у філософії і була в цьому ранзі проголошеною єдино правильною і єдино науковою філософією. Подоланню тоталітарного марксизмуленінізму великою мірою сприяла її критика в 1960х у дусі повернення до адекватного прочитання філософії Маркса молодим поколінням філософів у СРСР у...
25280. Західноєвропейський (Д.Лукач, група «Праксіс», К.Косік. Г.Маркузе, Ж-ПСартр) та радянський (Е.Ільєнков, Г.Братішев, П.Копнін, З.Кабадзе, Ж.Абдільдін) неомарксизм 60-70 рр 62 KB
  Неомарксизм это особое течение общественной в том числе философской мысли 5060х годов нашего века выражавшее тот большой интерес к творчеству Маркса и его философии который был характерен для этого периода. Речь идет не о новых исследованиях работ Маркса и не о новой интерпретации его творчества. Неомарксизм это определенное теоретическое устремление найти при помощи Маркса ответы на животрепещущие вопросы современности. Как правило все они стремились понять насколько применимы взгляды Маркса к решению современных им проблем...
25281. Позитивізм ХІХ-ХХ ст. у Західній Європі та Російській імперії 34 KB
  Існує три історичні стадії позитивізму: перший€ класичний позитивізм другий€ позитивізм емпіріокритицизм і третій€ позитивізм неопозитивізм. Засновником позитивізму був О.Спенсер ще один представник першого позитивізму. Представниками ІІго позитивізму є Е.
25282. Философия прагматизма и неопрагматизма: основные идеи, их эволюция 36 KB
  опыте Мид социальный бихевиоризм и теория значения Неопрагмм К. Теория сомненияверы. наука сама на нее опирается Теория значения. Теория истины.
25283. ЭКЗИСТЕНЦИАЛИЗМ (Э.) 45 KB
  Альбер КАМЮ 19131960 Алжирский унивт. Альбер Камю 1913 1960. Особенностью философии Камю является то что у него нет систематизированного и всеохватывающего философского учения он занимается почти исключительно этическими проблемами. Основная философская работа Камю Миф о Сизифе открывается словами: Есть лишь одна действительно серьезная философская проблема: это самоубийство.
25284. Екзистеційна філософія у Східній Європі 25 KB
  Достоєвський. Достоєвський виступає проти будьякого насильства навіть якщо воно від імені Бога і проповідує шлях добровільного служіння людям задля досягнення земного раю . Достоєвський був палким прихильником релігії бо вважав що вона повністю ґрунтується на моральних мотивах а нерелігійне раціональне ставлення до світу провокує вседозволеність та аморалізм. Але Достоєвський розуміє релігію специфічно.