94048

Поняття та мета судового доказування. Поняття та ознаки судових доказів

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Основним способом пізнання фактичних обставин справи що підтверджують вимоги і заперечення сторін та інших обставин що мають значення для правильного вирішення справи є встановлення їх за допомогою судових доказів тобто судове доказування.

Украинкский

2015-09-08

49.77 KB

0 чел.

Поняття та мета судового доказування. Поняття та ознаки судових доказів.

Основним способом пізнання фактичних обставин справи, що підтверджують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є встановлення їх за допомогою судових доказів, тобто судове доказування.

Судове доказування - процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу, спрямована на встановлення істини з конкретної справи і вирішення спору між сторонами.

Встановлення дійсних фактичних обставин справи — це обов'язок суду, виконанню якого сприяє активна діяльність всіх інших суб'єктів доказування. Отже, судове доказування є різновидом пізнання, що включає діяльність суду, осіб, які беруть участь у справі, їх представників.

У судовому доказуванні органічно поєднуються дві рівноцінні сторони — розумова та практична .Розумова (логічна) сторона доказування підпорядкована законам логічного мислення, практична (процесуальна) діяльність, тобто процесуальні дії з доказування, підпорядковані приписам правових норм і засновані на них. Норми права пропонують здійснення таких процесуальних дій, які створюють найкращі умови для того, щоб процес мислення був істинним. У свою чергу, законодавство не може суперечити законам і правилам пізнання та логіки.

Таким чином, цивільне процесуальне доказування — це розумова та процесуальна діяльність суду та інших учасників цивільного процесу, що спрямована на встановлення істини у конкретній справі і вирішення спору між сторонами.

Структура цивільного процесуального доказування складається з наступних елементів: суб'єкти, об'єкти та зміст діяльності. Зміст діяльності складається зі способів та стадій.

Суб'єктами судового доказування у цивільному процесі є суд, особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу, які мають матеріально-правову та процесуально-правову заінтересованість у вирішенні справи і які відповідно до своїх процесуальних прав та обов'язків вчиняють дії, що мають значення для вирішення цивільної справи.

Доказова діяльність кожного із суб'єктів доказування має значну специфіку, що відображає відмінності у характері їх заінтересованості у вирішенні справи, цілях участі у процесі та виконуваних процесуальних функціях, процесуальному стані.

Центральним компонентом структури цивільного процесуального доказування є мета доказування. Метою судового доказування є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, тобто встановлення за допомогою доказів у повній відповідності з істиною юридичних фактів, з якими закон пов'язує виникнення, зміну і припинення спірних правовідносин між сторонами, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В меті доказування, з одного боку, відображаються інтереси, потреби суб'єктів цієї діяльності, з іншого боку — відображається і подальша поведінка як план діяльності, передбачення результату діяльності, тобто поєднуються об'єктивна та суб'єктивна сторони доказування.

Більшість вчених одностайні в тому, що доказування складається з таких стадій: 1) визначення предмета доказування у справі, тобто визначення кола фактів, що мають значення для правильного вирішення справи; 2) збирання доказів, тобто процесуальні дії з виявлення, витребування і подання доказів; 3) дослідження, перевірка доказів; 4) оцінка доказів.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судові докази характеризуються наступними ознаками:

1) докази — це фактичні дані, що містять інформацію про шукані факти. Очевидно, що фактичні дані — це відомості про факти. По суті це інформація про ті обставини, які суду необхідно встановити по справі. У більшості випадків суд безпосередньо може сприйняти відомості про факти, а не самі факти, що мали місце в минулому. Якщо під доказами розуміти факти, то варто ви знати, що суд першої інстанції не в змозі безпосередньо досліджувати докази по справі. На підставі відомостей про факти суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Тому не мають доказового значення ті фактичні дані, які не містять інформації про факти, що стосуються справи;

2) докази — це фактичні дані, отримані судом із дотриманням певної процесуальної форми. Закон встановлює певний порядок збирання, дослідження і оцінки доказів. Фактичні дані, отримані судом не в результаті передбачених законом процесуаль них дій, а іншим (непроцесуальним) шляхом, не можуть бути покладені в основу рішення суду по справі (ч.І ст.59 ЦПК). Істина у цивільній справі може бути досягнута тільки при правильній побудові процесу судового доказування. Наприклад, не мають доказового значення показання свідка, який допитаний судом з порушенням вимог ст.180 ЦПК (свідки, які ще не дали показань, перебувають у залі судового засідання під час розгляду справи; свідок не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань);

3) докази — це фактичні дані, отримані передбаченими у законі засобами доказування. Згідно з ч.2 ст.57 ЦПК до засобів доказування належать пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83474. Міжнародно-правове регулювання правонаступництва держав відносно міжнародних договорів, державної власності, державних архівів та боргів 37.84 KB
  Однією з найважливіших проблем правонаступництва щодо державної власності є проблема компенсації за власність що переходить до державинаступниці. передбачається що в принципі такий перехід власності повинен відбуватися без компенсації якщо інше не узгоджено зацікавленими державам або не передано на вирішення відповідного міжнародного органу Державапопередниця зобовязана вжити всі заходи для запобігання пошкодження або знищення власності що переходить до державинаступниці. Правонаступництво не стосується власності яка знаходиться на...
83475. Правонаступництво України в зв’язку з розпадом СРСР 39.9 KB
  Правонаступництво України щодо Союзу PCP регулюється комплексом домовленостей з питань правонаступництва що були досягнуті між країнами які увійшли після розпаду СРСР у Співдружність Незалежних Держав серед них: Меморандум про взаємопорозуміння з питань правонаступництва щодо договорів колишнього Союзу PCP що становлять взаємний інтерес 1992 p. Україна є правонаступницею прав і обовязків СРСР які не суперечать Конституції України. було закріплено що кожна держава СНД має право підтвердити чинність для себе міжнародних договорів СРСР.
83476. Поняття і види територій в міжнародному праві 35.51 KB
  За правовим режимом територія поділяється на три основні види: 1 державна територія; 2 міжнародна територія; 3 територія із змішаним режимом. Державна територія це частина простору земної кулі що знаходиться під суверенітетом держави яка здійснює відносно неї і в її межах своє територіальне верховенство. Територія із змішаним режимом територія на якій одночасно діють норми міжнародного та національного права. До територій зі змішаним режимом також відноситься державна територія міжнародного користування що включає міжнародні річки...
83477. Демілітаризовані і нейтралізовані території 36.41 KB
  Демілітаризована територія - це територія, відносно якої держава прийняли міжнародне зобовязання скоротити або взагалі не розташовувати в її межах військові укріплення і споруди, певні види озброєнь збройних сил. Такі території створюються на основі міжнародних угод з метою забезпечення міжнародної безпеки.
83478. Поняття та склад державної території 35.77 KB
  До складу державної території входять: сухопутна територія поверхня суші включаючи острови; водна територія акваторія що включає внутрішні води і територіальне море; земні надра; повітряний простір розташований над вищевказаними просторами. До внутрішніх вод відносяться: води портів; води заток бухт лиманів ширина входу в які не перевищує 24 морські милі; води заток бухт лиманів і проток ширина входу в які перевищує 24 морські милі але які історично належать даній державі; води річок озер і інших водоймищ що...
83479. Способи придбання території 37.79 KB
  Способи придбання державної території поділяються на первини і похідні. Сьогодні до первинних способів придбання державної території відноситься прирощення території який полягає у встановленні державою суверенітету над утворюваними новими ділянками суші поява яких повязана як з природними процесами наприклад землетрусом так і з діяльністю людини спрямованою на збільшення території держави наприклад намивання нових ділянок території в морі. Похідні способи полягають у переході території однієї держав до складу території іншої як на...
83480. Державні кордони 38.17 KB
  Міжнародне право зобовязує утримуватися від будьяких посягань на кордони інших держав від будьяких вимог або дій спрямованих на захоплення частини або всієї території будьякої держави. Кордони можуть змінюватися відповідно до міжнародного права мирним шляхом. Відомі також випадки коли традиційні кордони визнаються без договірного оформлення спираючись на норми звичаєвого права.
83481. Міжнародні річки 38.03 KB
  Міжнародні річки річки що протікають по території декількох держав або розділяють території декількох держав. Розрізняють власне міжнародні річки судноплавні річки що мають вихід до моря і використовуються для цілей інтенсивного торгового судноплавства; трансграничні багатонаціональні річки ті що протікають по території декількох держав і що не мають виходу до моря вони або несудноплавні або судноплавство по них носить місцевий характер; та прикордонні річки що розділяють території держав. Більш того прибережні держави спільно...
83482. Правовий режим Антарктики. Система договору про Антарктику 37.85 KB
  З метою визначення міжнародноправового режиму Антарктики 1 грудня 1959 р. Для сприяння реалізації цілей і принципів Договору створен; Консультативна рада що надає свої рекомендації національним урядам та готує проекти конвенцій щодо ресурсів Антарктики. Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики 1980 р.