94050

Класифікація доказів

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Істотне практичне значення має класифікація доказів тому що виявляє особливості окремих груп доказів і визначає шляхи їх найкращого використання з урахуванням цих особливостей. Класифікація судових доказів можлива за декількома ознаками підставами: 1 за способом процесом формування докази поділяються на первісні та похідні.

Украинкский

2015-09-08

49.58 KB

0 чел.

Класифікація доказів.

Істотне практичне значення має класифікація доказів, тому що виявляє особливості окремих груп доказів і визначає шляхи їх найкращого використання з урахуванням цих особливостей.

Класифікація судових доказів можлива за декількома ознаками (підставами):

1) за способом (процесом) формування докази поділяються на первісні та похідні. Первісними називають докази-першоджере-ла. Похідними називають докази, які відтворюють зміст інших доказів. В одних випадках фактична обставина впливає на джерело доказу (свідомість людини, предмет) і певним чином відображається в ньому. В інших випадках на джерело доказу впливає не сам факт, що становить інтерес для суду, а його відображення, інформація про нього, що несе інше джерело.

Прикладом первісного доказу можуть бути показання свідка -очевидця, оригінал документа тощо. Прикладом похідного — копія документа; показання свідка, який повідомляє суду відомості про факт зі слів іншої особи — очевидця події.

Між похідним доказом і фактом, що свідчить про нього, завжди є одна або кілька проміжних ланок (доказів), що може привести до спотворення переданої інформації. У зв'язку з цим похідні докази, як правило, менш достовірні, ніж первісні докази. У судовій практиці з цивільних справ вони зазвичай використовуються для виявлення первісних доказів, а також для їх перевірки;

2) за характером зв'язку між змістом доказу і тими фактами, які необхідно встановити в тій чи іншій справі, докази поділяються на прямі та непрямі. На підставі прямого доказу можна зробити тільки один висновок: про наявність або відсутність факту, що доказується, оскільки зв'язок між доказом і фактом однозначний.

Непрямий доказ має з фактом, що доказується, багатозначний зв'язок, що дозволяє суду зробити не один, а кілька ймовірних висновків про факт. На підставі одного непрямого доказу неможливо одержати достовірний висновок про шуканий факт, тому практика розробила наступні правила їх застосування: а) щоб на підставі непрямих доказів дійти достовірного висновку, потрібно мати декілька таких доказів; б) достовірність кожного з них не повинна викликати сумнівів; в) сукупність їх повинна являти собою певну систему, що дає підставу зробити єдиний можливий висновок про факт, що доказується.

Практичне значення поділу доказів на прямі та непрямі полягає в тому, що: а) розбіжності між цими доказами враховуються сторонами і представниками при збиранні доказів. Непрямі докази повинні бути в такому обсязі, щоб була можливість виключити всі припущення, що випливають із них, крім одного; б) наявність прямих доказів не виключає можливості спростування їхнього змісту, тому вимога всебічності дослідження всіх обставин у справі повинна виконуватися судом і при наявності прямих доказів; в) природа прямих і непрямих доказів впливає на зміст судового доказування: використання непрямих доказів подовжує шлях доказування, вводить для суду додаткові проміжні ступені на шляху до вирішення основних питань справи;

3) за джерелом отримання судові докази поділяються на особисті та речові (предметні) залежно від того, є джерелом доказу людина або матеріальний об'єкт. Якщо ми маємо справу із предметом матеріального світу, впливаючи на який, одержало відображення явище дійсності, то такий предмет буде джерелом речового доказу. Коли явище відображене у свідомості людини, впливаючи на її органи відчуття, тоді джерелом відомостей завжди буде громадянин незалежно від того, як, яким чином вони будуть ним закріплені.

До особистих доказів відносять пояснення сторін, третіх осіб, висновки експертів, до речових (предметних) — письмові та речові докази.

При класифікації доказів за їх джерелом деякі вчені крім особистих і речових, виділяють і змішані докази. Підставою виділення вважається те, що процес формування змішаних доказів складається з двох частин, і інформація про факти отримується з двох джерел — особистого і речового. Так, експерт вивчає спочатку речові докази, надані до його розпорядження, а потім сам стає джерелом нового доказу — висновку експерта.

У науковій термінології й судовій практиці використовується поняття « необхідних доказів »'. На нашу думку, необхідні докази — це сукупність доказів, що забезпечує винесення законного й обґрунтованого судового рішення з конкретної категорії цивільних справ. Якщо закон по даній конкретній категорії справ передбачив обмеження у використанні засобів доказування, тоді до складу необхідних доказів входять і припустимі. При цьому необхідно мати на увазі, що особливості кожної конкретної справи можуть викликати відповідну зміну цих доказів.

Необхідні докази не мають заздалегідь встановленої доказової сили, не .мають якихось переваг перед іншими доказами. Але при їх відсутності суд не може встановити правовідносини сторін. Не-надання необхідних доказів веде до затягування процесу, а в результаті — до неможливості правильного вирішення спору.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34006. Основные антропологические парадигмы 31.5 KB
  Проблема человека одна из центральных тем философии. В разных философских традициях и школах по разному трактуется феномен человека. Христианская антропология зиждется на ряде основополагающих постулатов: а человек есть триединство духовного душевного и телесного;б человек есть образ и подобие Божие;в онтологическая ущербность человека наступившая после грехопадения прародителей человечества Адама и Евы;г онтологический грех человека искупается жертвенной смертью Иисуса Христа каждый имеющий в своем сердце веру в Спасителя...
34007. Человек как духовное существо. Проблема смысла жизни, смерти и бессмертия 24 KB
  И эта неудовлетворенность содержит в себе причины творческой деятельности Поэтому призвание задача каждого человека всесторонне развивать все свои способности и по мере возможностей вносить свой личный вклад в историю в прогресс общества его культуры. Смысл жизни общва и челтва в целом. Буддизм: чел живет для того чтобы прервать цепь перерождений и никогда больше не возрождаться. Христво восхождением чел к богу.
34008. Этология Конрада Лоренца 34.5 KB
  Изучая поведение разных животных и человека К.Зонди 18931986 швейцарский ученый развивая и продолжая традиции психоанализа наряду с индивидуальным и коллективным бессознательным выделил понятие родового бессознательного это влияние наследственности и рода предков на судьбу человека. Навязанная судьба которая складывается: а под влиянием генетической наследственности; б под действием генотрофизма развития психики человека под влиянием того или иного предка или родственника от которых может зависеть выбор профессии хобби...
34009. Религия как социокультурный феномен. Понятие Бога в философии и религии 40.5 KB
  Понятие Бога в философии и религии. Философия религии важный раздел философского знания поскольку религия составляет системообразующий элемент различных культур цивилизаций и обществ. Философию религии нельзя также отождествлять с религиозной философией. Философия религии это прежде всего рефлексия над религией как сложным социокультурным феноменом определение ее знания в жизни человека и общества.
34010. Предмет и задачи этики. Основные этические системы 44 KB
  Вся совокупность проблем в той или иной мере посвященных изучению этих вопросов была представлена особой философской теорией получившей название философия морали нравственности или этика. Термин этика происходит от древнегреческого слова ethos этос подразумевавший пространство совместного проживания людей или животных дом звериное логово птичье гнездо и т. Поэтому термин этика также введенный в употребление Аристотелем изначально приобрел двоякую направленность: 1 обозначение совокупности добродетелей правил и норм...
34011. Основные этические системы 46.5 KB
  Остановимся на нескольких наиболее значительных и как нам представляется не утративших свое значение и по настоящее время именно в силу своей вневременной универсальной значимости для нравственного сознания человека: гедонизме стоицизме этике долга и этике любви. Именно такая постановка личности по Эпикуру порождает три степени свободы каждая из которых есть в сущности ничто иное как освобождение человека от тяжелых экзистенциальных переживаний сопровождающих его на протяжении всей жизни: от страха перед Богами от страха перед...
34012. Искусство как социокультурное явление.Эстетические основания и закономерности развития ис 45.5 KB
  Искусство это одна из форм культуры и сфера художественного творчества. философия исследует искусство в общем плане и в контексте жизни человека и общества. Искусство отражает и изображает жизнь в художественных образах которые позволяют человеку непосредственно в чувственном виде переживать то что в них заключил художник.
34013. Философское понимание культуры. Культура и цивилизация 26 KB
  Культура и цивилизация. Культура все созданное человеком; совокупность созданных и создаваемых человеком ценностей; качественная характеристика уровня развития ова. Там где есть человек его деятсть отношения между людьми там имеется и культура. Культура: материальная и духовная не противопоставлять.
34014. Филсофия Древней Индии 23 KB
  э Мир вечен никем никогда не был создан остоянно развивается делится на мир приоды и мир людей. Мир природы гормоничен и спокоен; мир людей мир страданий.э Мир вечен никем никогда не создан. Сущность мира изменеие развия.