94059

Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припинення цивільних процесуальних правовідносин

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Передумови та підстави виникнення зміни та припинення цивільних процесуальних правовідносин. Цивільно-процесуальні правовідносини це врегульовані цивільнопроцесуальним правом суспільні відносини які виникають між судом та іншими учасниками процесу з приводу розгляду та рішення цивільної справи.

Украинкский

2015-09-08

50.56 KB

1 чел.

Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припинення цивільних процесуальних правовідносин.

Цивільно – процесуальні правовідносини – це врегульовані цивільно-процесуальним правом суспільні відносини які виникають між судом та іншими учасниками процесу з приводу розгляду та рішення цивільної справи.

Цивільно – процесуальні правовідносини виникають через суд який є обов’язковою стороною чи учасником таких відносин. Цивільні процесуальні правовідносини мають такі ознаки :

1. вони врегульовані нормами ЦПП;

2. завжди виникають між судом як органом державної влади та інших учасниками процесу;

3. оформляють поведінку учасників процесу яка складається з приводу відправлення правосуддя у цивільних справах ;

4. мають відносний характер тобто такими правовідносинам притаманний конкретний суб’єктний склад учасників правовідносин з іншим визначенням правового статусу кожного з них

Цивільно – процесуальне законодавство чітко визначає правовий статус суду, судді, сторін, позивача, відповідача, заінтересованих осіб, свідка, третіх осіб, прокурора та інших учасників цивільного процесу.

5. Цивільно – процесуальні правовідносини виражаються у спеціальній встановлені законом цивільній процесуальній формі і постійно перебувають у русі що складає їх систему. При зверненні до суду, суд відкриває провадження по справі: здійснює провадження у справі досудового розгляду, проводить судовий розгляд справи.

Цивільні процесуальні правовідносини, як і будь-які правовідносини, мають свою внутрішню структуру та складаються з трьох елементів: суб'єкта, об'єкта і змісту.

Суб'єктний склад цивільних процесуальних правовідносин є різноманітним.

Суб'єкти - це учасники цивільних процесуальних правовідносин, носії цивільних процесуальних прав та обов'язків. Вони наділені різними процесуальним правами та обов'язками, мають не однакову заінтересованість у справі, тому їх поділяють на декілька груп:

1) суд;

2) особи, які беруть участь у справі;

3) інші учасники цивільного процесу.

За загальним правилом, у процесуальних правовідносинах одним із суб'єктів завжди є суд. Так, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособове суддею, який є головуючим і діє від імені суду. У деяких встановлених законом випадках такі справи розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. У судах апеляційної інстанції цивільні справи розглядаються колегією у складі трьох суддів, а у суді касаційної інстанції - п'яти суддів тощо.

Другу групу суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин складають особи, які беруть участь у справі,- суб'єкти, які мають юридичну заінтересованість, що визначає їх правовий статус при розгляді та вирішенні цивільної справи. Заінтересованість особи може бути матеріально-правовою та (або) процесуальною.

У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб; у справах наказного та окремого провадження - заявники, інші заінтересовані особи, їх представники. У цивільних справах також можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст. 26 ЦПК України).

Особи, які беруть участь у справі, повинні бути наділені цивільною процесуальною правоздатністю та цивільною процесуальною дієздатністю.

Окреме місце серед суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин займають інші учасники цивільного процесу. Залежно від характеру участі у справі їх поділяють на дві підгрупи: особи, які сприяють встановленню обставин справи (свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу) та особи, які сприяють проведенню судового розгляду справи (секретар судового засідання, судовий розпорядник).

Другим елементом цивільних процесуальних правовідносин є об'єкт - це те, з приводу чого вони виникають. Це можуть бути різноманітні матеріальні і нематеріальні блага, що задовольняють потреби суб'єктів.

В юридичній літературі існують різні погляди щодо об'єкта цивільних процесуальних правовідносин. Так, одні автори розуміють під ним дії суб'єктів правовідносин або лише процесуальну діяльність суду; інші - матеріально-правові відносини, які захищаються судом; треті виділяють загальний (передбачені законом наслідки процесуальних дій) і спеціальний (захист матеріальних прав і законних інтересів сторін і третіх осіб) об'єкти тощо1. Найбільш сприйнятливою, на наш погляд, є позиція, відповідно до якої виділяється загальний об'єкт для усіх цивільних процесуальних правовідносин і спеціальний об'єкт для окремих цивільних процесуальних правовідносин. При цьому потрібно мати на увазі, що у цивільному процесуальному праві об'єкти правовідносин невіддільні від процесуальної діяльності і не можуть розглядатися ізольовано від їх матеріального змісту.

Третім елементом цивільних процесуальних правовідносин є їх зміст. Його складають цивільні процесуальні права та обов'язки учасників таких правовідносин, що можуть реалізуватися у сфері процесуальних дій.

Передумовами виникнення цивільних процесуальних правовідносин слід визнати наявність відповідної норми цивільного процесуального права та цивільну процесуальну правосуб'єктність, а підставою є певний юридичний факт (конкретна дія або подія, з якою цивільний процесуальний закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних процесуальних правовідносин).

Норми цивільного процесуального права визначають нормативну передумову виникнення цивільних процесуальних правовідносин, оскільки у разі відсутності відповідної правової норми про можливість участі даної особи як суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин або ж прямої заборони участі, ці процесуальні правовідносини виникнути не можуть. Наприклад, не можуть бути свідками священнослужителі з приводу відомостей, які одержані ними на сповіді віруючих (ст. 51 ЦПК).

Цивільна процесуальна правосуб'єктність особи означає її здатність бути суб'єктом цивільних процесуальних правовідносин і визначається законом по-різному для кожного із суб'єктів. Наприклад, правосуб'єктність суду визначена Конституцією України, Законом "Про судоустрій і статус суддів", ЦПК та іншими нормативно-правовими актами. У цивільному процесуальному законодавстві найбільше уваги приділяється основним учасникам цивільного процесу — сторонам та третім особам, оскільки спір між ними і є безпосереднім предметом судового розгляду та вирішення.

Юридичними фактами, внаслідок яких виникають, змінюються або припиняються цивільні процесуальні правовідносини, є, як правило, процесуальні дії його учасників (подання заяви, заявления клопотання, призначення експертизи та ін.).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80140. ОСОБЕННОСТИ БЮДЖЕТНЫХ ПРАВ МУНИЦИПАЛЬНЫХ ОБРАЗОВАНИЙ 44 KB
  в лице их органов местного самоуправления обладают бюджетными правами. Важное значение этих прав состоит в том что с их помощью создается финансовая база необходимая для решения органами местного самоуправления на всех их уровнях своих социальноэкономических и других вопросов местного значения. Указанные права обеспечивают также органам местного самоуправления в пределах их компетенции возможность регулировать на своей территории бюджетные отношения с учетом местных особенностей. Основы бюджетных прав муниципальных образований в лице...
80141. ОСОБЕННОСТИ БЮДЖЕТНЫХ ПРАВ РФ 31 KB
  Бюджетноправовой статус Российской Федерации составляет совокупность следующих бюджетных прав полномочий. Согласно этому РФ определяет основы бюджетного устройства и бюджетного процесса действующие на всей территории России которые конкретизируются в актах органов государственной власти субъектов федерации и местного самоуправления. что отразило укрепление самостоятельности субъектов Федерации.
80142. ОСОБЕННОСТИ БЮДЖЕТНЫХ ПРАВ СУБЪЕКТОВ РФ 39 KB
  Важной стороной в характеристике бюджетноправового статуса субъектов РФ выступает их равноправие. Правовой основой компетенции субъектов РФ помимо конституционных норм является текущее бюджетное законодательство Российской Федерации а также законодательство самих субъектов РФ конституции и уставы в которых содержатся основополагающие нормы о бюджетной компетенции субъектов РФ их другое законодательство.; Закон РФ О субвенциях краям областям республикам в составе Российской Федерации ежегодно принимаемые законы о федеральном...
80143. БЮДЖЕТНЫЙ ПРОЦЕСС НА МУНИЦИПАЛЬНОМ УРОВНЕ 80.5 KB
  Цель формирования и исполнения бюджета муниципального образования в дальнейшем МО заключается в содействии развитию МО путем проведения обоснованной налоговой политики и финансирования бюджетных расходов. Для содействия развитию МО и в целях усиления стимулирующей функции местного бюджета могут предприниматься в частности следующие меры: увеличение объема капитальных расходов в общем объеме расходов бюджета; увеличение расходов на адресные программы капитальных вложений за счет которых финансируются важнейшие мероприятия...
80144. Бюджетный процесс в РФ 289 KB
  В них регламентирован весь цикл формирования бюджета от момента его составления до момента утверждения отчета об его исполнении порядок и последовательность вступления в бюджетные правоотношения различных субъектов участников этих правоотношении на разных стадиях бюджетного процесса. Бюджетный процесс это регламентированная нормами процессуального бюджетного права деятельность государства и муниципальных образований по составлению рассмотрению и утверждению бюджета его исполнению и заключению а также составлению и утверждению отчета о...
80145. БЮДЖЕТНЫЙ ФЕДЕРАЛИЗМ 171 KB
  Как будет показано ниже в практике российского бюджетного федерализма трансферту придается более узкий смысл как денежному потоку из фондов финансовой помощи субъектам Российской Федерации. Структуры местного самоуправления города районы поселки муниципальные территории не вступают в отношения федерализма ни с федеральным центром ни с органами власти субъектов Российской Федерации. Поэтому по юридическому и политическому смыслу их бюджетные связи с органами государственной власти нельзя трактовать в аспектах отношений субъектов...
80146. ВАЛЮТНОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ 192 KB
  Валюта Российской Федерации это: а находящиеся в обращении а также изъятые или изымаемые из обращения но подлежащие обмену рубли в виде банковских билетов банкнот Центрального банка РФ и монеты; б средства в рублях на счетах в банках и иных кредитных учреждениях в Российской Федерации; в средства в рублях на счетах в банках и иных кредитных учреждениях за пределами Российской Федерации на основании соглашения заключаемого Правительством РФ и Центральным банком РФ с соответствующими органами иностранного государства об использовании...
80147. ПОНЯТИЕ И ВИДЫ ФИНАНСОВО-ПРАВОВЫХ НОРМ 53.5 KB
  Как и любая другая норма права финансовоправовая норма представляет собой установленное и охраняемое государством правило поведения участников общественных отношений выраженное в их юридических правах и обязанностях. Особенности финансовоправовой нормы обусловлены тем что она в отличие от норм других отраслей права регулирует отношения возникающие в процессе планового образования распределения и использования государством и органами местного самоуправления финансовых ресурсов необходимых им для осуществления своих задач. Это...
80148. ВИДЫ ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ 53.5 KB
  Одним из важнейших принципов контроля в государстве является финансовый контроль. Финансовый контроль в России особенно актуален в период перехода от командноадминистративных к рыночным формам управления экономикой. По мере развития рыночной экономики тем более с усилением ее социальной ориентации контрольнофинансовые функции государства все более усложняются все большее число функций по защите финансовых прав и интересов граждан ложится на плечи государства.