94081

Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення процесуальних строків. Наслідки пропуску процесуальних строків

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Процесуальний строк - це проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені ЦПК, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Украинкский

2015-09-08

49.86 KB

1 чел.

Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення процесуальних строків. Наслідки пропуску процесуальних строків.

Процесуальний строк - це проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені ЦПК, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

У цивільному процесуальному праві строки особливо актуальні з точки зору оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність. Тому процесуальний строк найчастіше розуміють як проміжок часу, протягом якого повинні або можуть бути вчинені процесуальні дії судом, учасниками процесу. Процесуальні строки забезпечують своєчасний розгляд справи, тим самим є процесуальною гарантією реалізації особами права на судовий захист, тобто їх встановлення законом або судом сприяє захисту прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, у розумні строки, тобто з мінімальною втратою часу.

За джерелом встановлення, процесуальні строки поділяються на два види:

1) встановлені законом. Це усі строки, встановлені для суду (судді). Наприклад, строк проведення попереднього судового засідання (ч. 1 ст. 129 ЦПК); строк призначення справи до розгляду (ч. 2 ст. 156 ЦПК); строк розгляду справи (ч. 1 ст. 157 ЦПК) тощо. А також переважна більшість строків, що встановлюються для учасників цивільного процесу, наприклад, строки апеляційного оскарження (ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК); строк на касаційне оскарження (ч. 1 ст. 325 ЦПК); строк подання заяв про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами (ч. 1 ст. 362 ЦПК) тощо. Лише у тому випадку, коли процесуальні строки не встановлені законом, вони можуть встановлюватись судом. До даної категорії строків застосовується інститут поновлення.

2) встановлені судом. Дані строки встановлені для учасників цивільного процесу. Наприклад, строки подання доказів сторонами (ч. 1 ст. 131 ЦПК); строки для усунення недоліків позовної заяви (ч. 1 ст. 121 ЦПК) тощо. До даної категорії строків застосовується інститут продовження.

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з днявідкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чидоказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. З даних питаньсудом постановляється ухвала.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29077. Зависимые и дочерние хозяйственные общества 27 KB
  Зависимые и дочерние хозяйственные общества Дочернее хозяйственное общество если другое основное хозяйственное общество или товарищество в силу преобладающего участия в его уставном капитале либо в соответствии с заключенным между ними договором либо иным образом имеет возможность определять решения принимаемые таким обществом. Дочернее общество не отвечает по долгам основного общества товарищества. В случае несостоятельности банкротства дочернего общества по вине основного общества товарищества последнее несет субсидиарную...
29078. Создание юридических Лиц 31 KB
  лица организационное единство самостоятельная имущественная ответственность выступать истцом в суде выступать в обороте от своего имени имущественная обособленность государственная регистрация Способы образования юридических лиц: 1 распорядительный порядок юридическое лицо возникает на основе одного лишь распоряжения учредителя а специальной государственной регистрации организации не требуется. 51 ГК в современной России такой порядок возникновения юридических лиц не применим; 2 нормативноявочный порядок для образования...
29079. Реорганизация юридических лиц. Правовые последствия 39.5 KB
  Правовые последствия Реорганизация юридического лица слияние присоединение разделение выделение преобразование может быть осуществлена по решению его учредителей участников либо органа юридического лица уполномоченного на то учредительными документами. При присоединении юридического лица к другому юридическому лицу к последнему переходят права и обязанности присоединенного юридического лица в соответствии с передаточным актом. При разделении юридического лица его права и обязанности переходят к вновь возникшим юридическим лицам в...
29080. Ликвидация юридических лиц. Правовые последствия 29 KB
  Правовые последствия Ликвидация юридического лица влечет его прекращение без перехода прав и обязанностей в порядке правопреемства к другим лицам за исключением случаев предусмотренных федеральным законом. Юридическое лицо может быть ликвидировано: по решению его учредителей участников либо органа юридического лица; по решению. Виды ликвидации: добровольное принудительная банкротство Порядок ликвидации юридического лица Ликвидационная комиссия помещает в органах печати в которых публикуются данные о государственной регистрации...
29081. Объекты гражданского права и их классификация. Общая характеристика источников правового регулирования 35 KB
  Объекты гражданского права и их классификация. Общая характеристика источников правового регулирования. К объектам гражданских прав относятся вещи включая деньги и ценные бумаги иное имущество в том числе имущественные права; работы и услуги; охраняемые результаты интеллектуальной деятельности и приравненные к ним средства индивидуализации интеллектуальная собственность; нематериальные блага. Объекты гражданских прав могут свободно отчуждаться или переходить от одного лица к другому в порядке универсального правопреемства...
29082. Вещи как объект гражданского права и их классификация. Особенности применения классификации вещей в различных институтах гражданского права 26.5 KB
  Особенности применения классификации вещей в различных институтах гражданского права. Классификации вещей: 1.
29083. Ценные бумаги как объекты гражданского права и их классификация. Характеристика источников правового регулирования 31 KB
  Ценные бумаги как объекты гражданского права и их классификация. Характеристика источников правового регулирования Ценной бумагой является документ удостоверяющий с соблюдением установленной формы и обязательных реквизитов имущественные права осуществление или передача которых возможны только при его предъявлении. Признаки: Письменность Легальность субъекта права Предъявление Абстрактность предъявляемого К ценным бумагам относятся: облигация вексель чек депозитный и сберегательный сертификаты банковская сберегательная книжка на...
29084. Интеллектуальная собственность как объект гражданского права. Интеллектуальные права и их виды. Характеристика источников правового регулирования 23 KB
  Интеллектуальные права и их виды. Виды интеллектуальных прав: авторское право отношения возникающие в связи с созданием и использованием произведений науки литературы и искусства смежные права исключительное право музыкантовисполнителей изготовителей фонограмм организаций эфирного вещания патентное право порядок охраны изобретений полезных моделей промышленных образцов Только обладатель интеллектуальной собственности и в первую очередь автор располагает исключительными правами на ее использование а так же то что никакое...
29085. Результаты интеллектуальной деятельности (общая характеристика, виды, сроки охраны, правообладатели). Исключительные права и особенности их передачи 27.5 KB
  Результаты интеллектуальной деятельности общая характеристика виды сроки охраны правообладатели. Результатами интеллектуальной деятельности и приравненными к ним средствами индивидуализации юридических лиц товаров работ услуг и предприятий которым предоставляется правовая охрана интеллектуальной собственностью являются: произведения науки литературы и искусства; программы для электронных вычислительных машин; базы данных; фонограммы; селекционные достижения; фирменные наименования; товарные знаки и знаки обслуживания....