94109

Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження. Форма та зміст апеляційної скарги

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Форма та зміст апеляційної скарги. До апеляційної скарги поданої представником має бути додана довіреність або інший документ що посвідчує повноваження представника якщо ці документи раніше не подавалися. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб які беруть участь у справі.

Украинкский

2015-09-09

52.97 KB

0 чел.

Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження. Форма та зміст апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання абомісцезнаходження; 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Суд першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.

Справа реєструється в апеляційному суді, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ЦПК, а також у разі несплати суми судового зборузастосовуються положення статті 121 цього Кодексу, тобто заява повертається особі яка її подала. 

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ЦПК, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо: 1) справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку цивільного судочинства; 2) є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги; 3) є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами надсилається особі, яка подавала апеляційну скаргу, а апеляційна скарга залишається у справі. Іншим особам, які беруть участь у справі, надсилається копія відповідної ухвали.

Ухвала про повернення апеляційної скарги, про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі може бути оскаржена в касаційному порядку.

При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильностіпротоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії, апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в апеляційному суді. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині.

При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.

Визнання апеляційної скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32333. Место и роль государства и права в политической системе общества 33.5 KB
  Место и роль государства и права в политической системе общества Понятия государство и политическая система общества соотносятся как часть и целое. Государство концентрирует в себе все многообразие политических интересов регулируя явления политической жизни через призму общеобязательности. Именно в этом качестве государство играет особую роль в политической системе придавая ей своего рода целостность и устойчивость. Государство занимает центральное ведущее положение в политической системе общества так как оно: 1 выступает в качестве...
32334. Понятие и роль социальных норм. Деление их на обычаи, нравственные, правовые, корпоративные. Взаимосвязь правовых и иных социальных норм. Другие основания классификации социальных норм 55 KB
  Важнейшим средством организации общественных отношений являются социальные нормы: нормы права нормы морали нормы общественных организаций нормы традиций обычаев и ритуалов. Эти нормы обеспечивают наиболее целесообразное и гармоничное функционирование общества в соответствии с потребностями его развития. Социальные нормы это правила регулирующие поведение людей и деятельность организаций в их взаимоотношениях. Социальные нормы характеризуются рядом признаков: 1.
32335. Сущность права, признаки права и определение его понятия на основе нормативного подхода. Иные подходы к определению понятия права 43.5 KB
  Сущность права признаки права и определение его понятия на основе нормативного подхода. Иные подходы к определению понятия права. Специфика права проявляется в его признаках которые содержатся в приведенном выше определении. Эти признаки заключаются в следующем: 1 право носило волевой характер ибо оно есть проявление воли и сознания людей но не любой воли а прежде всего государственно выраженной воли классов социальных групп элит большинства членов общества; 2 общеобязательность в чем воплощается суверенитет государства...
32336. Характеристика права с позиции естественно-правовой, исторической, психологической, социологической школы. Их оценка. Соотношение права и закона в различных концепциях 43.5 KB
  Характеристика права с позиции естественноправовой исторической психологической социологической школы. Соотношение права и закона в различных концепциях. Становление права есть процесс и результат целенаправленной деятельности человека включающий в себя познание права его восприятие оценку и отношение к нему как к целостному социальному явлению. Учитывая такой плюрализм мнений и сложную природу самого права И.
32337. Право и нравственность (мораль) в современных условиях. Их единство, различие и взаимодействие. Возможные противоречия и пути преодоления 46 KB
  Поэтому не все ученые считают нормы нравственности явлением исключительно социальным. Человек как бы извлекает из себя нормы своего поведения в себе в глубине своей души дает оценку своим действиям. Согласно ей нормы морали имеют двоякую природу: одни имеют в виду самого индивида другие отношение индивида к обществу. Другие же категорически утверждают что нормы нравственности это требования обращенные к человеку извне.
32338. Правовая система. Понятие, элементы, их характеристика. Правовая система и правовое регулирование 48 KB
  В отечественной юриспруденции вопросы правовой системы общества стали интенсивно разрабатываться в конце 1970х начале 1980х годов. Другими словами возникла насущная потребность в синтезе правовой мысли в объединении накопленных знаний и создании целостной системной картины правового регулирования. Понятие правовая система должно быть результатом системного подхода ко всей правовой действительности как к единому объекту результатом проекции на правовую действительность системных категорий прежде всего понятия система . В итоге такого...
32339. Понятие функций права. Система функций права 34 KB
  Понятие функций права. Система функций права. Значение права его роль в жизни общества во многом определяется теми функциями которые выполняет право в процессе воздействия на общественные отношения. Функции права это основные пути каналы правового воздействия выражающие роль права в упорядочении общественных отношений.
32340. Понятие типа права на основе формационного подхода. Характеристика отдельных типов 49.5 KB
  Рабовладельческое право.государством находилось право.права наиболее ярко проявлялся в таких важнейших для того времени нормативноправовых актах как законы Солона в Афинах и Сервия Тулия в Риме выделявшие имущественное неравенство и делившие все население страны в зависимости от их положения в социальной структуре общества на касты варны и др. Полное бесправие рабов и открытое социальное неравенство среди свободных закреплялись также в ряде таких правовых памятников эпохи рабовладения какими были законы Хамурапи – в Др.
32341. Понятие правовой семьи. Характеристика важнейших правовых семей. Место российской правовой системы в панораме национальных правовых систем современности 44 KB
  В зависимости от вышеназванных признаков выделяют следующие основные правовые семьи: 1 романогерманскую семью континентального права; 2 англосаксонскую семью общего права; 3 религиозную семью мусульманского и индусского права; 4 традиционную семью обычного права. Среди признаков романогерманской правовой семьи можно выделить следующие: единая иерархически построенная система источников писаного права доминирующее место в которой занимают нормативные акты законодательство; главная роль в формировании права отводится...