94112

Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанціїапеляційний суд має право: 1 постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; 2 скасувати рішення суду першої інстанції...

Украинкский

2015-09-09

49.18 KB

0 чел.

Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанціїапеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; 2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; 3) змінити рішення; 4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; 3) змінити ухвалу; 4) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення судового наказу без змін; 2) постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; 3) змінити судовий наказ.

Ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін є остаточною і оскарженню не підлягає.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення новогорішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанціїобґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога.

Ухвала апеляційного суду про скасування судового наказу є остаточною і оскарженню не підлягає.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27593. Захват заложника 32.5 KB
  Захват заложника ст. Объективная сторона заключается в захвате или удержании лица в качестве заложника. Захват заложника – это открытое либо тайное с применением насилия или угрозы его применения либо без такового ограничение свободы его передвижения которое сопровождается в последующем открытым сообщением об этом и выдвигаемых условиях его освобождения.
27594. Изнасилование (ст. 131 УК). Отличие этого преступления от насильственных действий сексуального характера (ст. 132 УК) и от понуждения к действиям сексуального характера (ст. 133 УК). Половое сношение и иные действия сексуального характера с лицом, не дост 39.5 KB
  изнасилование половое сношение с применением насилия или с угрозой его применения к потерпевшей или другим лицам либо с использованием беспомощного состояния потерпевшей. Объектом этого преступления является половая свобода женщины а если потерпевшей является несовершеннолетняя или малолетняя то половая неприкосновенность ее. Потерпевшей может быть только женщина. Необходимо отметить что угроза может касаться не только потерпевшей но и других лиц судьба которых важна для потерпевшей например угроза убить мужа или детей женщины...
27596. Исправительные и обязательные работы как виды уголовного наказания. Их характеристика, порядок и условия применения 31 KB
  Исправительные и обязательные работы как виды уголовного наказания. Исправительные работы заключаются в принудительном привлечении осужденного к труду не имеющему основного места работы с удержанием в доход государства определенной доли из его заработка в размере установленном приговором суда. Исправительные работы включают следующие основные элементы: принудительное привлечение к труду; привлечение к труду лиц не имеющих основного места работы; отбывание наказания в местах определяемых органами местного самоуправления по...
27598. Конфискация имущества как мера уголовно-правового характера 30 KB
  Конфискация имущества как мера уголовноправового характера Уже прошло несколько лет с того момента когда в уголовном законе были произведены наиболее ожидаемые изменения Федеральным законом от 27 июля 2006 г. № 153 восстановлен институт конфискации имущества. № 162ФЗ не вызвало столь острых дискуссий на страницах юридической литературы как отмена конфискации имущества. В обновленной редакции конфискация имущества определяется как мера уголовноправового характера заключающаяся в принудительном безвозмездном обращении по решению суда в...
27599. Крайняя необходимость. Понятие и условия ее правомерности. Отличие крайней необходимости от необходимой обороны 30 KB
  Отличие крайней необходимости от необходимой обороны. 39 УК не является преступлением причинение вреда охраняемым уголовным законом интересам в состоянии крайней необходимости т. для устранения опасности непосредственно угрожающей личности и правам данного лица или иных лиц охраняемым законом интересам общества или государства если эта опасность не могла быть устранена иными средствами и при этом не было допущено превышение пределов крайней необходимости. Акт крайней необходимости является правом граждан но не обязанностью.