94116

Процесуальний порядок і строк касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення даного строку, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Украинкский

2015-09-09

52.01 KB

0 чел.

Процесуальний порядок і строк касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

У разі пропущення даного строку, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Касаційна скарга подається у письмовій формі. У ній повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання абомісцезнаходження; 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) рішення (ухвала), що оскаржується; 5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; 6) клопотання особи, яка подає скаргу; 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал)судів першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог ЦПК, суддя-доповідач протягом трьох днів вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.

У разі якщо касаційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених ЦПК, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 ЦПК, тобто повертається для усунення недоліків особі, яка її подала, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ЦПК, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Незалежно від поважності причини пропуску строку касаційного оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо: 1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства; 2) справа не переглядалася в апеляційному порядку; 3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи ухвалу; 4) є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу; 5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної скарги.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки. Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом трьох днів з дня одержання копії касаційної скарги. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплатусудового збору.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу.

При відкликанні касаційної скарги суддя, який готує справу до розгляду в суді касаційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги.

У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.

Касаційна скарга на рішення, має бути розглянута протягом одного місяця, а на ухвали - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82431. Кризис европейской рациональности и пути его преодоления в представлениях современных западных философов 25.75 KB
  Задача заключается с их точки зрения в том чтобы преодолеть негативные явления и сохранить традиционные ценности ренессансной и просвещенческой культуры. В отличие от российской философской мысли где значительную роль играет представление об особой роли России в преодолении кризиса культуры и религиозной ориентации в ходе этого преодоления западные философы посвоему видят как причины возникшей кризисной ситуации так и пути её преодоления. Известные западные философы XX века говорили о неизбывности кризисности сопровождающей развитие...
82432. Дилемма сциентизма и антропологизма 26.8 KB
  Сциентисты провозглашают знание как наивысшую культурную ценность В качестве аргументов в свою пользу сциентисты привлекают знаменитый пример из прошлого когда наука Нового времени пыталась обосновать новые подлинно гуманные ценности и культуру. Ими совершенно справедливо подчеркивается что наука есть производительная сила общества порождающая общественные ценности и имеющая...
82433. Познавательные практики и онтологические проекты в современной зарубежной философии 43.12 KB
  Экзистенциальная философия Сартра обнаруживает себя как одно из современных ответвлений феноменологии Гуссерля как приложение его метода к живому сознанию к субъективно-деятельной стороне того сознания с каким конкретный индивид заброшенный в мир конкретных ситуаций предпринимает какое-либо действие вступает в отношение с другими людьми и вещами стремится к чемулибо принимает житейские решения участвует в общественной жизни и так далее. Сартр рассматривает роль...
82434. Причины и смысл «антропологического бунта» в философии XX века. Основные темы философской антропологии 27.12 KB
  Мотив репрессивности и агрессивности таким образом становится ведущим в социальном бытии человека в XX веке. Фромм полагает что одиночество характерная черта современного человека. По его мнению одиночество и беспомощность вызваны желанием человека обрести экономическую независимость. Обретение экономической свободы и материального благополучия привели человека к одиночеству неуверенности и изоляции от внешнего мира.
82435. Стереотипы и сценарии поведения. Их значимость для межкультурной коммуникации 37.49 KB
  Так постепенно складываются этнокультурные стереотипы представляющие собой обобщенные представления о типичных чертах харрных для какогол. Стереотипы явл. По этой причине стереотипы существуют и широко используются людьми. Откуда берутся стереотипыСтереотипами определяется около двух третей форм чел.
82436. Причины различий языковой картины мира 33.33 KB
  Восприятие окружающего мира отчасти зависит от культурно-национальных особенностей носителей конкретного языка. Поэтому с точки зрения этнологии, лингвокультуралогии и других смежных областей наиболее интересным является установление причин расхождений в языковых картинах мира
82437. Учёные – основатели учения о языковой картине мира 33.32 KB
  Языковая картина мира – видение восприятие окружающего мира посредством лексический и грамматической системы родного языка; сетка которую наш родной язык набрасывает на наше восприятие мира и его оценку. Другой выдающийся лингвист внесший вклад в разработку учения о языковой картине мира – американский учёный Эдуард Сэпир 18841939. Ученик Сэпира Бенджамен Ли Уорф 18971941 стремился обосновать свою гипотезу о влиянии языка не только на восприятие мира людей но и на их поведение.
82438. Языковые лакуны и реалии 33.65 KB
  Нет слова дежурный To hck ехать верхом не спеша Различаются языковую картину мира и концептуальную картину мира. Концептуальную картина мира у всех народов одна и та же т . А языковая картина мира обусловлена особенностями лексико симантической системой языка. Лексика играет ведущую роль в формировании языковой картины мира.
82439. Понятие внутренней формы языка по Гумбольдту 29.54 KB
  Вильгельм фон Гумбольдт разработал учение о внутренней форме языка. Упрощенно говоря под внутренней формой языка он понимал особенности номинации конкретных предметов в конкретном языке. Если раскрывать данное понятие то можно сказать что внутренняя форма языка по Гумбольдту является средством выражения народного или национального духа который способен формироваться во внутренней форме а затем выражаться с помощью языка.