94117

Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з’ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

Украинкский

2015-09-09

49.76 KB

0 чел.

Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішеннясудом касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення, у цьому разі суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі. 

Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

Незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил ЦПК, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72618. Распространение дискредитирующей информации. Дезорганизация хозяйственных процессов конкурента. Введение в заблуждение третьих лиц 16.11 KB
  В частности речь идет о введении потребителей в заблуждение по поводу характера способа и места изготовления товара его потребительских свойств и качества. Термин введение в заблуждение подразумевает сознательное формирование у потребителя ошибочного мнения о товаре работах услугах.
72619. Ненадлежащая реклама как форма недобросовестной конкуренции. Паразитирование. Некорректное сравнение 17.31 KB
  Понятия недобросовестной конкуренции и ненадлежащей рекламы закрепленные законодательно во многом пересекаются. Понятие недобросовестная конкуренция закрепленное в российском законодательстве не содержит четкого перечня деяний относимых к недобросовестной конкуренции.
72621. Понятие, виды и формы недобросовестной конкуренции. Недобросовестная конкуренция как правонарушение. Запрет на недобросовестную конкуренцию 19.06 KB
  Следовательно свобода экономической деятельности хозяйствующих субъектов не должна приводить к недобросовестной конкуренции. Недобросовестная конкуренция любые действия хозяйствующих субъектов группы лиц которые направлены на получение преимуществ при осуществлении предпринимательской...
72622. Порядок предоставления государственной или муниципальной помощи 19.87 KB
  Государственные или муниципальные преференции могут быть предоставлены на основании правовых актов федерального органа исполнительной власти органа государственной власти субъекта Российской Федерации органа местного самоуправления иных осуществляющих функции указанных органов органа...
72623. Антиконкурентная деятельность властных органов 17.47 KB
  Запрет на ограничивающие конкуренцию акты и действия бездействие федеральных органов исполнительной власти органов государственной власти субъектов Российской Федерации органов местного самоуправления иных осуществляющих функции указанных органов или организаций...
72624. Правовой механизм государственного контроля в сфере естественных монополий. Методы регулирования деятельности субъектов монополий 21.44 KB
  В целях проведения эффективной государственной политики в сферах деятельности субъектов естественных монополий органы регулирования естественных монополий осуществляют государственный контроль надзор за действиями которые совершаются с участием или в отношении субъектов...
72625. Права и обязанности органов регулирования деятельности субъектов монополий по рассмотрению дел о нарушениях законодательства о монополиях 16.59 KB
  В соответствии с постановлением Правительства РФ от 30 июня 2004 г. N 332 Федеральная служба по тарифам является федеральным органом исполнительной власти по регулированию естественных монополий, осуществляющим функции по определению (установлению) цен (тарифов) и осуществлению контроля по вопросам...
72626. Субъекты монополий и особенности регулирования их деятельности. Орган регулирования деятельности субъектов монополий в РФ: история их становления и правовое положение 26.94 KB
  Исключительность таких субъектов может носить как экономический например в сфере естественной монополии так и юридический характер например временная или государственная монополия. Некоторые права которыми обладает субъект монополии действуют лишь в течение определенного времени и носят срочный...