94119

Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Підставою для скасування судових рішень судів першої та або апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права що унеможливили встановлення фактичних обставин що мають значення для правильного вирішення справи.

Украинкский

2015-09-09

49.71 KB

0 чел.

Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.

Підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для скасування рішення та передачі на новий судовий розгляд є наступні порушення:

1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду.

Склад суду, який розглядає цивільну справу, є повноважним лише в тому випадку, коли його створення відповідає вимогам закону, зокрема розгляд цивільних справ у першій інстанції провадиться судом у складі суддів, обраних у встановленому законом порядку (ст. 18 ЦПК), а також коли відсутні обставини, що унеможливлюють участь судді у справі, зокрема суддя не вправі повторно брати участь у розгляді цивільної справи судом першої інстанції, коли рішення, постановлене судом за його участю, скасоване (ст. 21 ЦПК); суддя не може брати участь у розгляді справи у випадках, передбачених ст. 20 ЦПК.

Крім цього, заявлений судді або суддям відвід повинен бути вирішений у встановленому законом порядку (ст. 24 ЦПК). Порушення цих вимог закону означає, що склад суду неповноважний розглядати справу;

2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу.

Постановлене судом першої та апеляційної інстанції рішення підписує повний склад суду, який бере участь у його постановленні (ст. 209 ЦПК). Відсутність на тексті рішення підпису хоча б одного з суддів, які розглядали справу, є підставою для визнання його незаконним. Тому воно обов'язково повинне бути скасоване касаційною інстанцією.

Це процесуальне порушення може мати місце в апеляційному суді, коли справу починає слухати один склад суду, а після відкладення судового розгляду колегія змінюється, але розгляд справи заново не починається;

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Важливими процесуальними гарантіями здійснення особами, які беруть участь у справі, захисту їх прав і охоронюваних законом інтересів є обов'язок суду своєчасно повідомляти цим особам про час і місце розгляду справи, а також обов'язок відкласти розгляд справи в разі неявки будь-якого з учасників процесу, коли немає відомостей, що їм вручені повістки. Виявивши, що справа заслухана судом з порушенням зазначених процесуальних гарантій, касаційна інстанція повинна скасувати рішення суду;

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Суд зобов'язаний залучити до участі у справі всіх осіб, права та інтереси яких зачіпає спір. Тому постановлення судом рішення щодо особи, яка не була залучена до участі у справі і не мала можливості скористатися наданими їй процесуальними гарантіями і правами, як істотне порушення закону є безумовною підставою скасування судового рішення в касаційному порядку. Наприклад, не можна визнати законним рішення суду у справі за позовом батька до одного з своїх синів про стягнення аліментів на своє утримання, коли суд стягне кошти не лише з відповідача, а й з інших дітей позивача, які не були залучені до участі в справі як співвідповідачі;

5) суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.

Це порушення має місце тоді, коли суд розглянув лише частину вимог, а щодо іншої частини вимог доказів не досліджував. У такому випадку суд не може ухвалити додаткове рішення, і справа повертається на новий розгляд.

Зазначена підстава для скасування рішення застосовується й тоді, коли додаткове рішення могло бути постановлене судом першої інстанції, але не було постановлене у зв'язку із відсутністю звернень зацікавлених осіб.

Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути визнані судом підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В кожному окремому випадку суд визначає, як конкретні порушення вплинули на вирішення спору і чи тягнуть вони за собою передачу справи на новий розгляд.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63766. Понятие уголовной ответственности и ее цели. Обстоятельства, смягчающие и отягчающие ответственность 18.26 KB
  Уголовная ответственность один из видов юридической ответственности основным содержанием которого выступают меры применяемые государственными органами к лицу в связи с совершением им преступления. Обстоятельствами смягчающими ответственность признаются...
63769. Понятие финансов, их функции и роль. Понятие и источники финансового права 13.77 KB
  Главные функции: распределительная контрольная регулирующая Финансовое право самостоятельная отрасль права представляющая собой совокупность норм права регулирующих общественные отношения возникающие в процессе создания распределения и использования государством определенных фондов денежных средств.
63770. Финансовая деятельность государства: понятие, субъекты 14.28 KB
  Субъекты финансовой деятельности освещаются главным образом как государственные органы и органы местного самоуправления. Естественно что основная задача по мобилизации и расходованию фондов денежных средств ложится на уполномоченные государственные...