94220

Отраслевая структура агропромышленного производства и пути ее оптимизации

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Каждая крупная отрасль в свою очередь делится на более мелкие отрасли второго порядка растениеводство включает в себя полеводство кормопроизводство овощеводство садоводство. Каждая отрасль второго порядка в свою очередь делится на еще более мелкие отрасли третьего порядка.

Русский

2015-09-10

21.14 KB

0 чел.

Отраслевая структура агропромышленного производства и пути ее оптимизации.

Под отраслью принято понимать часть производства, отличающуюся производимым продуктом, составом и структурой используемых факторов с/х производства. С/х производство делится на две крупные отрасли – растениеводство и животноводство. Каждая крупная отрасль, в свою очередь, делится на более мелкие (отрасли второго порядка) – растениеводство включает в себя полеводство, кормопроизводство, овощеводство, садоводство. Жив-во делится на скотоводство, свиноводство, птицеводство, овцеводство, коневодство. Каждая отрасль второго порядка, в свою очередь, делится на еще более мелкие (отрасли третьего порядка). Например, полеводство делится на зерновое производство, льноводство, картофелеводство и т.д. Скотоводство делится на племенное, молочное, мясомолочное.

Наряду с производственными сельскохозяйственными отраслями функционируют производственные несельскохозяйственные отрасли. Они, в свою очередь, делятся на: а) вспомогательные отрасли, обслуживающие сельскохозяйственное производство (машинно-тракторный парк, ремонтно-механические мастерские, автотранспорт, электроснабжение, водоснабжение).; б) промышленные отрасли по переработке молока, мяса, овощей, картофеля, производству комбикормов и витаминной муки.

Кроме того, в сельскохозяйственных предприятиях действуют и непроизводственные отрасли (организации). Это жилищно-коммунальное хозяйство (жилищный фонд, общежития, нежилые помещения), культурно-просветительные и бытовые учреждения (спортивные сооружения, школы, библиотеки, детские лагеря, детские сады, клубы, столовые, магазины).

Основная масса сельскохозяйственных предприятий республики представлена специализированными хозяйствами, в которых наряду с главной отраслью имеются и дополнительные. Они функционируют на принципах сочетания сельскохозяйственных отраслей.

Принципы рационального сочетания отраслей в сельскохозяйственных предприятиях сводятся к следующему:

а) более полное и равномерное использование в течение года трудовых ресурсов и машинно-тракторного парка, что снижает сезонность сельскохозяйственного труда;

б) сохранение основных и дополнительных отраслей до размеров, обеспечивающих рост их экономической эффективности;

в) взаимоиспользование побочной продукции растениеводческих и промышленных отраслей (солома, барда, жом) животноводством и побочной продукции животноводства (навоз) растениеводством, что способствует повышению выхода с/х продукции, росту производительности труда;

г) использование всех сельскохозяйственных угодий (сенокосов, пастбищ), повышающих выход продукции с единицы земельной площади;

д) ускорение оборачиваемости оборотных средств, равномерное поступление финансовых средств в течение года, повышение экономической стабильности хозяйства.

Минимальный размер любой с/х отрасли должен обеспечить для неё наиболее эффективное использование комплекса машин и получение соответствующей прибыли. Размер отрасли устанавливается в кратном отношении к объему производства продукции или работ (га, головы), выполняемому комплексом машин.

Продовольственный комплекс — это составная часть агропромышленного комплекса страны.

Современный этап развития отраслевой специализации характеризуется расширением внутриотраслевых и межотраслевых связей на смежной стадии, обслуживающие производственный процесс и участвующие в производстве и реализации конечных продуктов (переработка продукции и ее сбыт).

Формирование продуктовых подкомплексов необходимо осуществлять на основе критериев, учитывающих: региональные особенности развития отраслей; степень однородности производства конечной продукции, связанной с использованием определенного вида сельскохозяйственного сырья; наличие тесной технологической и экономической связи между вертикально-интегрированными отраслями.

Продуктовые подкомплексы обладают большей надежностью функционирования. Основу формирования продуктовых подкомплексов составляет специализация.

Объединяющим признаком для каждого из подкомплексов служит целевая функция – удовлетворение потребностей населения в конкретных видах его конечной продукции.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80961. Складіть календарний план з історії України (Вступ до історії України, 5 клас) 36.37 KB
  Вступ до історії у 5 класі Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії прищеплення інтересу до історії отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. Зміст курсу...
80962. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії 37.59 KB
  Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. До спеціальних умінь належать ті що потрібні у навчанні конкретного предмета споріднених навчальних дисциплін. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні історії є хронологічні і картографічні вміння.
80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.
80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання – вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...