94236

Экономика зернопродуктового подкомплекса агропромышленного комплекса

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Конечные продукты подкомплекса хлеб хлебобулочные макаронные кондитерские и другие изделия в той мере в какой для их производства используется зерновой ресурс а также мука и крупы используемые для продовольственных целей независимо от того в каком виде они поступают населению: через торговлю или общественное питание.

Русский

2015-09-10

20.74 KB

1 чел.

Экономика зернопродуктового подкомплекса агропромышленного комплекса

Структуру зернопродуктового подкомплекса определяют производство зерновых в сельском хозяйстве, закупки зерна и переработка его в отраслях промышленности (мукомольной, крупяной, пищевой и комбикормовой). В подкомплекс входят также отрасли, обеспечивающие его средствами производства, и соответствующая инфраструктура – элеваторно-складское хозяйство, транспорт, связь, тарное хозяйство, отрасли, обеспечивающие его упаковочными материалами, и торговля. Таким образом, в зернопродуктовый подкомплекс входят все отрасли и подотрасли, связанные между собой последовательностью технологического процесса: от производства зернового сырья до выработки из него хлебных продуктов и их реализации.

Конечные продукты подкомплекса – хлеб, хлебобулочные, макаронные, кондитерские и другие изделия в той мере, в какой для их производства используется зерновой ресурс, а также мука и крупы, используемые для продовольственных целей, независимо от того, в каком виде они поступают населению: через торговлю или общественное питание. В конечную продукцию подкомплекса входят также зерно и продукты его переработки, поступающие на пополнение страховых переходящих запасов, государственных резервов и для развития экспортных связей. С позиций конечной продукции к зернопродуктовому подкомплексу имеют отношение также отрасли, вырабатывающие нехлебные продукты, но в производстве которых используется зерновой ресурс: пивоваренная, спиртовая, крахмало-паточная и другие, а также комбикормовая отрасль, продукция которой снова возвращается в сельское хозяйство, но уже в другом качестве – как средство производства для развития животноводства.

Основным звеном, вокруг которого формируются все подразделения подкомплекса, является сельское хозяйство, обеспечивающее производство зернового ресурса.

Производственные связи зернопродуктового подкомплекса охватывают все звенья передвижения продукции – от производителя до потребителя как в отраслевом, так и в территориальном аспектах.

Территориальный обмен продукцией сельского хозяйства и товарами народного потребления важен для большинства продуктовых подкомплексов, но для зернового он представляет особую значимость, поскольку транспортные потоки зерна более объемны, чем по другим продуктам.

Кроме того, зерно по своей видовой структуре – многоассортиментный продукт, который достаточно хорошо транспортируется и сохраняет свои качества при перевозках на большие расстояния. Продукты переработки зерна (мука, комбикорма) менее транспортабельны, поэтому их целесообразно вырабатывать в местах потребления. Такой альтернативе должно соответствовать и размещение промышленных предприятий, перерабатывающих зерновое сырье. Размещение предприятий, производящих конечные продукты зернопродуктового подкомплекса, должно быть взаимоувязано также с торговыми предприятиями, обслуживающими население.

Зернопродуктовый подкомплекс не является закрытой системой. Он связан с животноводческим подкомплексом АПК (поставляет ему зернофураж), с другими подкомплексами (общие неспециализированные средства производства в сельском хозяйстве) и обеспечивающими подкомплексами АПК (обеспечение потребности подкомплекса в материально-денежных ресурсах, информации, топливе, электроэнергии, металле и металлоизделиях, лесе и лесоматериалах, продуктах химии, машинах и оборудовании, строительных материалах, транспортных средствах).

Главные показатели деятельности подкомплекса – конечная и валовая продукция, численность работающих, объем основных производственных фондов и ряд других, определяемых на основе соответствующих коэффициентов, в том числе и прямых затрат сырья на выработку конечных продуктов. Определяя производительность труда, фондоотдачу, фондовооруженность по отраслям и по подкомплексу в целом в динамике за ряд лет, можно судить об изменениях в структуре подкомплекса и экономической деятельности всего подкомплекса и его отдельных отраслей.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20571. Проведення реформи 1861 року в російській Україні, її особливості й наслідки 42.5 KB
  За реформою на кріпосних селян поширювалися економічні права вільних осіб тобто вони отримали право купувати нерухомість займатися торгівлею і промислами тощо. селяни не могли відмовитися від наділу що означало примусове прикріплення їх до землі.Після проведення реформи 220 тис. селян України залишалися безземельними майже 100 тис.
20572. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. та впровадження на Україні 30 KB
  Олександр II підписав Маніфест про скасування кріпосництва і Положення про селян звільнених від кріпосної залежності. Селяникріпаки що доти були власністю поміщиків отримували особисту свободу. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати відкривати фабрики та різні промисли підприємства займатися ремеслом за місцем проживання вступати до гільдій і торговельних організацій. Вона надавалася общині або селянському двору подвірне господарство за числом ревізьких душ які мали право на наділи.
20573. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст 38.5 KB
  Соціальноекономічний розвиток українських земель в другій половині 19 на початку 20 ст.Котляревського Марка Вовчка та інших українських письменників. тут почав виходити перший у царській Росії український часопис Основа що опублікував твори українських письменників. Громадівці всіляко пропагували культ козацтва волелюбних запорожців та гайдамаків які на їхню думку символізували прагнення українських мас.
20574. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика 29.5 KB
  з ініціативи групи харківських активістів культурницького і студентського руху: Д. була створена Революційна українська партія РУП. фактичним керівником РУП став М. У 1902 р від РУП відкололася Українська народна партія УНП організація націоналістичного напрямку яку очолював Махновський.
20575. Україна в роки Першої світової війни 40.5 KB
  українців було в російській армії та 250 тис. До них слід долучити 25 тис. На її заклик відгукнулося майже ЗО тис. Головна Українська Рада вирішила спиратись на ці сили.
20576. Первісний лад на території України 61 KB
  Основними заняттями людини були збиральництво і полювання. Соціальною формою існування за раннього палеоліту виступало людське стадо, оскільки лише колективне буття давало можливість вижити у складних кліматичних і природних умовах. Жили люди того часу в печерах або хижах із дерева та кісток мамонта.
20577. Зовнішня політика УНР. Берестейській договір та його наслідки. У зовнішній політиці 26.5 KB
  Зовнішня політика УНР. У зовнішній політиці Директорії вдалося розширити міжнародні зв'язки УНР її визнали Угорщина Чехословаччина Голландія Італія. Не визнали УНР країни Антанти й відроджена Польща яка претендувала на Правобережну Україну. Не визнавши гетьманської адміністрації дипломати країн Антанти не збиралися визнавати й поновлену УНР.
20578. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика 39 KB
  після того як держави Антанти навіть не відповіли на пропозицію про мирні переговори Раднарком Росії розпочав їх з Німеччиною та її союзниками. був прийнятий закон Про посольства 1 місії Української Держави. Основний акцент робився на професійній підготовці фаховому рівні принциповості та патріотизмі працівників зовнішньополітичного відомства Української Держави. Міністрами закордонних справ Української Держави гетьмана П.