94312

Динамика подземных вод: формирование, движение, разгрузка. Баланс и запасы подземных вод

Доклад

Экология и защита окружающей среды

Экзогенные воды: По происхождению выделяют несколько типов подземных вод: 1) инфильтрационные подземные воды – образуются в результате просачивания (инфильтрации) в водопроницаемые горные породы атмосферных осадков. 2) конденсационные подземные воды. В засушливых районах, при малом выпадении атмосферных осадков и большой испаряемости...

Русский

2015-09-11

146.92 KB

1 чел.

Динамика подземных вод: формирование, движение, разгрузка. Баланс и запасы подземных вод.Главным источником воды на земле является мантия.

Экзогенные воды:

По происхождению выделяют несколько типов подземных вод:

1) инфильтрационные подземные воды – образуются в результате просачивания (инфильтрации) в водопроницаемые горные породы атмосферных осадков.

2) конденсационные подземные воды. В засушливых районах, при малом выпадении атмосферных осадков и большой испаряемости, в формировании подземных вод определенную роль играет конденсация водяных паров воздуха в порах и трещинах горных пород, возникающая за счет разности упругости водяных паров атмосферного и почвенного воздуха.

3) седиментогенные подземные воды (седиментум – осадок) – это воды морского происхождения. Они образовались одновременно с накоплением осадков Первичные осадки содержат до 80-90 % воды, при уплотнении которых происходит их отжим. Естественная влажность горных пород 8-10 %.

4) ювенильные подземные воды (юные) или магматогенные, образованы из паров, выделяющихся из магмы при ее остывании.Приурочены к областям современной вулканической деятельности

5) возрожденные или дегидратационные воды образуются в результате выделения ее из минеральных масс, содержащих кристаллизационную воду. Такой процесс перехода из связанного в свободное состояние возможен при повышенных температурах и давлениях.

6) трещинные и карстовые воды, т.епротекающие по относительно крупным каналам (трещины, каналы в карстовых породах)

Классификация подземных вод:

  1.  Грунтовые воды- залегающие над первым водоупором.
  2.  Зона аэрации- от поверхности земли до грунтовых вод в ней могут быть временные скопления воды- верховодка.Верховодка чаще всего образуется весной. Источниками могут быть утечка воды из водопровода и канализации, атмосферные осадки и т.п.
  3.  Между 1 и 2 водоупором от поверхности земли могут быть:

- межпластовые воды- если не полностью в воде

- Артезианские- если все пространство заполнено водой.

Пьезометрически уровень- уровень, на который может подняться вода. Уровень напорных вод.Питание грунтовых вод происходит за сет атмосферных осадков и поверхностныхвод. Свободная поверхность грунтовых вод еще называется«зеркало» грунтовых вод.По области питания выделяют типы вод:

  1.  Грунтовые воды речных долин. Питание за счет реки и атмосферных осадков.

  1.  Зеркало грунтовых вод в половодье
  2.  Зеркало грунтовых вод в межень

А- аллювий

К- коренные породы

  1.  Грунтовые воды водоразделов. Единственный источник питания- атмосферные

осадки.

  1.  Артезианские грунтовые воды.

  1.  водоупор

Движение подземных вод подчиняется определенным законам. Подземные воды могут передвигаться путем инфильтрации (вертикально) и фильтрации (горизонтально). При фильтрации- движение осуществляется при полном насыщении пор водой. Инфильтрация- при неполном заполнении пор водой. Движение может быть установившимся и неустановившимся, напорным и безнапорным. При установившемся движении все элементы фильтрационного потока не изменяются во времени. Неустановившееся- если основные элементы изменяются во времени под воздействием естественных факторов и искусственных.

Балансом подземных вод называется соотношение между приходом и расходом поверхностных вод на данном участке за данный период времени. Участки где проводятся измерения прихода и расхода поверхностных вод называются балансовыми. С помощью баланса характеризуют водообеспеченность района, изучаются причины подтопления территорий, прогнозируются изменения уровней подземных вод.

Приходная часть= инфильтрация атмосферных осадков+ конденсация водных паров+ притоки поверхностных вод.

Расходная часть= испарение+ подземный сток.

Основными приходными элементами баланса грунтовых вод являются:

1) питание грунтовых за счет атмосферных осадков при их инфильтрации через зону аэрации и за счет воды в зоне аэрации Ао;

2) питание грунтовых вод за счет фильтрации воды из каналов, водохранилищ и рек (Ф);

3) питание грунтовых вод при инфильтрации оросительных вод (О);

4) подземный приток (П1);

5) питание грунтовых вод за счет перетекания вод нижележащих напорных горизонтов (М);

6) питание грунтовых вод за счет конденсации паров воды (К).

Основные расходные элементы баланса грунтовых вод следующие:

1) испарение с поверхности грунтовых вод и капиллярной каймы (И);

2) транспирация воды растительностью (Т);

3) отток в дренирующие сооружения (реки, коллекторы, скважины, дрены) (Д);

4) подземный отток (П2);

5) расход грунтовых вод на питание нижележащих водоносных горизонтов (Г).

Запасы- количество свободной воды, содержащееся в водоносных слоях (пластах), м3.

Ресурсы подземных вод- количество подземных вод, поступающих в водоносные пласты в единицу времени. Оценка запасов и ресурсов самое большое значение имеет в водоснабжении.

  1.  Естественные запасы.(статические, упругие, динамические)
  2.  Эксплуатационные запасы. Количество подземных вод, которое может быть получено из водоносного горизонта в единицу времени.

По степени изученности делятся на:

  1.  А- запасы которые изучены и разведаны детально. Выяснены условия залегания и питания водоносных горизонтов, возможность пополнения, фильтрационные свойства и т.д.
  2.  В- запасы, изученные с меньшей детальностью. Основные условия залегания и питания.
  3.  С1 – изучены в общих чертах
  4.  С2- установлены из общих геологических и гидрологических данных.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73907. Українська школа марженалізму на межі 18-20 століття. М. І. Туган-Барановський, О. Білімович, р. Орженецький, М. Ковалевський, Є. Слуцький, А. Антонович 46 KB
  Він детально викладає теорію цінності Менгера підтримує критику австрійською школою трудової теорії вартості і особливо теорії вартості К. Білимович бачить заслугу австрійської школи саме в тім що вона виступила проти трудової теорії вартості завдяки чому всі теоретичні розробки Маркса положення про двоїстий характер праці робочу силу як товар додаткову вартість як і вся теорія експлуатації зависла у повітрі1. Сприйняття і пропаганду суб\'єктивнопсихологічної теорії цінності австрійської школи в Росії й Україні було доповнено...
73908. Революційно-демократичний напрям економічної думки в Україні. АС. Подолинський, І. Франко, О. Терлецький, В Навроцький 61 KB
  Франко О. Франко та інші. Франко 1856 1916 великий український письменник мислитель історик філософ літературознавець. Франко дослідженню економіки Галичини становищу селянства й робітничого класу.
73909. Ліберальні напрями економічної думки в Україні в 19 столітті. М. Зібер, М. Драгоманов, М. Довнар-Запольський 33 KB
  Драгоманов М. Михайло Петрович Драгоманов 1841 1895 видатний український мислитель історик публіцист етнограф літературний критик. Драгоманова як політично неблагонадійного було звільнено з посади викладача. Драгоманова в розвитку української і національної ідеї.
73910. Сучасний монетаризм М. Фрідмен 57.5 KB
  Монетаризм являє собою одну з найвпливовіших шкіл сучасної економічної науки, що належать до некласичного напряму. Він розглядає явища господарського життя крізь призму процесів, що відбуваються у сфері грошового обігу...
73911. Економічна думка країн Давнього Сходу й Передньої Азії. Давньоєгипетські джерела. Закони Ешнунни. Ліпіт Іштара. Хаммурапі 28.5 KB
  До нашої доби дійшли Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара Проречення Іпусера Пророцтво Неферті Повчання Ахтоя сина Дуауфа своєму синові Піопі різні адміністративногосподарські та юридичні документи. Так наприклад Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара XXII ст. Тоді вони працюватимуть задля царя як один загін і не буде серед них бунтарів1. є закони вавилонського царя Хаммурапі.
73912. Економічна думка в Україні в пореформений період 19 століття. М. Бунге, Д. Піхно, С. Вітте, І. Сокальський 22 KB
  Бунге Д. Бунге професор згодом ректор Київського університету у 80ті рр. Бунге вказував на велике значення для розвитку політичної економії правильного визначення її предмета і вважав що складність такого визначення пояснюється позицією ліберальної економічної школи та соціалістів. Бунге критикував соціалістів за те що вони засуджували існуючий порядок і вбачали свій ідеал у новій організації праці у вигаданих формах суспільного устрою3.
73913. Створення К. Марксом і Ф. Енгельсом пролетарської політекономії : початок формування економічного вчення марксизму. Структура та основні проблеми “Капіталу” Пізні наукові праці 42 KB
  Структура та основні проблеми Капіталу Пізні наукові праці . Теоретичні проблеми Капіталу К. Кілька рукописних варіантів Капіталу 1857 1865 Критика політичної економії До критики політичної економії другий та третій попередні варіанти Капіталу у вигляді нарисів та закінчених теоретичних викладок давно були готові до друку однак Маркс намагався надати цьому твору характеру вичерпної логічно закінченої теорії. Однак вихід у світ одночасно всіх томів Капіталу не пощастило забезпечити: праця тривала надалі а...
73914. Маржинальна революція: австрійська школа “граничної корисності” (К. Менгер, Ф. Візер, О. Бьом-Баверек). Принципи економікс А. Маршалла 36.5 KB
  Маржинальна революція : австрійська школа граничної корисност К. Її теоретичними принципами були субєктивний ідеалізм та теорія граничної корисності. Центральне місце в концепціях австрійської школи посідає так звана теорія граничної корисності.Візер розвивав ідеї Менгера у працях Походження й основні закони господарської цінності 1884 Природна цінність 1889 Закон влади 1926 використовуючи принцип граничної корисності для оцінки вартості витрат виробництва.
73915. Релігія та демократія: конгруенція і конфлікт 35 KB
  За Андерсоном демократія може варіюватися проте в своїй основі вона повинна мати такі складові як рівність влада народу участь всіх конкуренція згода і в випадках ліберальної демократії захист прав меншинств та окремих індивідів. Якщо не пояснювати йдеться про політичну економічну соціальну рівність чи рівність можливостей то дана характеристика не може бути надійним покажчиком демократії. Щодо інших індикаторів демократії то вони також на мою думку є досить суперечливими проте за браком місця не будемо їх розглядати. Скажемо...