94361

Сутність інституту адвокатури в Україні

Реферат

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

19 грудня 1992 року Верховною Радою України Закону Про адвокатуру а 5 липня 2012 року Верховна Рада України прийняла новий Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність тим самим підтвердивши важливість і престиж даної професії.

Украинкский

2015-09-11

64.5 KB

0 чел.

Вступ

В судовому процесі завжди є дві сторони: обвинувачення і захист. Якщо сторону обвинувачення підтримує прокурор як представник держави, то сторону захисту представляє адвокат. Цікавий факт, що дане слово походить від лат. advocatio – кликати на допомогу.

Слід відмітити, що потреба в захисті підсудного в суді виникла разом із запровадженням судової влади. Проте, функції захисту виконували рідні, найближчі та свідки, а суддя виконував функцію обвинувачення.

Адвокатська діяльність виникла в Давньоримський період. Виконували функції адвокатів особи, які називалися патрони (захисники).

Дещо змінився інститут захисника в період Російської імперії, коли була запроваджена судова реформа 1864 р. Адвокатура стала загальновизнаним  правовим інститутом. Для здійснення юридичної діяльності, особа повинна була мати відповідні знання та навички.

Спад і підйом інститут адвокатури зазнав за радянського режиму. Важливим етапом розвитку радянської адвокатури стало прийняття першого і єдиного в СРСР Закону «Про адвокатуру в СРСР» 30 листопада 1979 р., який визначав організацію і порядок діяльності адвокатури в СРСР.

19 грудня 1992 року Верховною Радою України Закону «Про адвокатуру», а 5 липня 2012 року Верховна Рада України прийняла новий Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тим самим підтвердивши важливість і престиж даної професії.

Сутність інституту адвокатури в Україні

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" проголошує, що адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, а адвокатська діяльність ним визнається як незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.

Згідно зі ст. Конституції України адвокатура діє для забезпечення права на захист від обвинувачення й надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах. Саме це конституційне положення закладає загальні законодавчі засади діяльності цього правового інституту, розкриває його роль, завдання й повноваження.

Зі ст. 59 Конституції випливає, що всі інші, не названі у ч. 2 цієї статті види правової допомоги (наприклад, представництво інтересів фізичних та юридичних осіб), не становлять виключної компетенції адвокатури, вона вправі здійснювати й усі не заборонені законом види правової допомоги. Тим, що стаття, присвячена діяльності адвокатури, уміщена в розд. II Основного Закону "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", підкреслюється особливий характер цього правового інституту, діяльність якого спрямована на допомогу державі у виконанні нею певних функцій, визначених Конституцією.

Ч. 4 ст. 29 передбачає право заарештованого чи затриманого користуватися правовою допомогою захисника. Стаття 63 гарантує підозрюваному, обвинуваченому та підсудному право на захист. Слід також зазначити, що права і свободи, передбачені статтями 29,59,63, не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 64 Конституції), тобто право на захист, згідно з Конституцією України, є правом абсолютним, і тому будь-яке втручання у здійснення цього права з боку держави має визнаватися неправомірним.

Ця норма також має закріплення на міжнародному рівні. Згідно Основних положень про роль адвокатів прийнятих восьмим конгресом ООН в серпні 1990 року, будь-яка людина в праві звернутися по допомогу до адвоката за своїм вибором для підтвердження своїх прав  і  захисту  в  усіх стадіях кримінальної процедури. Уряди повинні гарантувати ефективну процедуру і працюючий механізм  для  реального і рівного доступу до адвокатів усіх осіб, які проживають на його території і підпорядковані його  юрисдикції незалежно від раси,  кольору шкіри,  етнічного походження,  статі, мови, релігії, політичних та інших поглядів, національного або соціального походження, економічного чи іншого статусу.

Відповідно до ст. 1 Закону адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому Законом.

Адвокатуру України складають усі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування. Звідси випливає:

1) адвокатура - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації і діяльності;

2) завдання адвокатури - надання фізичним і юридичним особам усіх видів юридичної допомоги на професійній основі.

Адвокатура хоча і виконує функцію особливого державного значення - захист прав і законних інтересів громадян, вона не є державною структурою, а є професійним об'єднанням, незалежним від органів влади.

Адвокат - не державний службовець, а людина вільної професії, незалежна від державної влади та громадськості, - тільки при такому статусі адвокатури та адвокатів можливі ефективна полеміка з державним обвинуваченням, виявлення помилок слідства та суду.

Разом із тим визначення адвокатської професії як "вільної" є деякою мірою умовним, оскільки завдання адвокатури - захищати приватних осіб у правовому спорі з державою, здійснюючи при цьому публічно-правові функції. З одного боку, державні органи повинні сприяти забезпеченню незалежної ролі адвокатів, яка має гарантуватися при розробці та застосуванні законодавства, а з другого - адвокат як представник правової системи відповідає перед нею як за свої приватні та комерційні справи, так і за здійснені функції, делеговані йому державою. У разі необхідності адвокат, звичайно, мас бути готовим піддати сумніву правомірність дій держави, якщо вони суперечать демократичним принципам, але він також зобов'язаний не заважати нормальному перебігу правового процесу. Адвокат має бути водночас сумлінним захисником та представником правосуддя.

У Конституції України правовий статус адвокатури не визначено, але з окреслених у ній завдань адвокатури можна дійти висновку, що адвокатура є одним із інститутів правової системи держави, який виконує завдання, без здійснення котрих функціонування цієї системи неможливе. При цьому адвокатура не належить до жодної з гілок влади, передбачених ст. 6 Конституції, і в певному сенсі має відігравати роль "дружнього посередника" між державою та/або іншими суб'єктами права в громадському суспільстві.

Уперше закон закріпив норму, що регулює взаємовідносини адвокатури та держави і є суттєвою гарантією незалежності адвокатури, - ст. 5 "Адвокатура і держава", відповідно до якої:

1) адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

2) держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Правовий статус адвоката

Правовий статус адвоката - це положення, що надає адвокату певний коло прав та обов'язків, що дозволяє йому максимально ефективно виконувати свої функції.

Незважаючи на те, що професії адвоката і юриста відносяться до однієї сфері діяльності, займатися адвокатською практикою може не кожен, хто має вищу юридичну освіту. Для того, щоб отримати статус адвоката, необхідно відповідати ряду вимог, викладених у законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Адвокатом може бути тільки юрист, який отримав повну вищу освіту в навчальному закладі з державною акредитацією. Крім цього, він повинен мати як мінімум два роки стажу роботи у сфері права, наприклад, на посаді юрисконсульта, слідчого або помічника адвоката. Однією з умов також є обов'язкове знання державної мови.

Для отримання правового статусу адвоката, далі необхідно здати кваліфікаційний іспит, що підтверджує теоретичну і практичну підготовку, а також пройти стажування, що підтверджує його готовність до самостійної адвокатської практики.

Обов'язкова умова отримання правового статусу адвоката - прийняття присяги адвоката України. Цією присягою юрист приймає на себе зобов'язання щодо дотримання всіх принципів і засад здійснення адвокатської практики. Тільки після всіх цих процедур, юрист отримує свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і з цього часу може вважатися повноцінним адвокатом.

Правовий статус дає адвокату вагомі переваги перед звичайними юристами в частині професійної діяльності і наділяє широкими повноваженнями, які необхідні для максимально ефективного захисту клієнта. Саме тому, для забезпечення надійного захисту ваших прав та інтересів, збереження часу, майна, а дуже часто - і власної свободи, необхідно звертатися тільки до справжнього висококваліфікованого адвоката.

Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю,-протягом двох років із дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років із дня такого звільнення.

Несумісною з діяльністю адвоката є:

і) робота на посадах осіб, зазначених у п. 1 ч. І ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції";

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою

адвокатів України (ст. 8 Закону).

Законом передбачено можливість допуску адвокатів іноземних держав до здійснення адвокатської діяльності на території України.

Адвокат іноземної держави набуває право на заняття адвокатською діяльністю на території України з моменту включення відомостей про нього до Єдиного реєстру адвокатів України. З цією метою адвокат іноземної держави звертається з відповідною заявою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, перед якою повинен довести отримання права на заняття адвокатською діяльністю у відповідній іноземній державі.

Адвокат іноземної держави, відомості про якого включено до Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює адвокатську діяльність на території України без обмежень, у тому числі щодо можливих видів адвокатської діяльності. На адвоката іноземної держави поширюються всі встановлені законом професійні права та обов'язки адвоката, гарантії адвокатської діяльності.

Висновки

Інститут адвокатури України має багату історію, але при цьому не втрачає своєї актуальності та свого престижу. Адже, професія адвоката це є одна з найдавніших професій суспільства:  годувати людей, лікувати людей, вчити людей та захищати людей. 

Принципи діяльності та особливості адвокатури закріплені в Конституції, Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також в міжнародних правових актах, ратифікованих Верховною Радою України.

Адвокатура України не є державним органом, а є самостійним інститутом з надання правової допомоги, здійснення захисту, представництва в суді тощо.

Адвокатом може бути тільки юрист, який отримав повну вищу освіту в навчальному закладі з державною акредитацією, має два роки стажу роботи в сфері права, володіє державною мовою та здала кваліфікаційний іспит. Обов'язкова умова отримання правового статусу адвоката - прийняття присяги адвоката України.

Здійснювати адвокатську діяльність можуть також особи-іноземці, але за умови, якщо вони внесені в Єдиний реєстр адвокатів України. При цьому вимоги до них ставляться ті самі, що й до адвокатів – громадян України.

Робота адвоката передбачає постійне спілкування з людьми, що перебувають у стресових ситуаціях. Знання адвокатом психологічних законів під час роботи з людьми полегшує його працю і робить її продуктивнішою. Тому вважаю за необхідне викликати у майбутніх адвокатів інтерес до психологічних знань і спонукати їх до засвоєння і активного використання їх у майбутньому.

PAGE  2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4778. Файлы и задачи их обработки 64 KB
  Файлы и задачи их обработки Содержание. Понятие последовательного файла как структуры данных, в которой хранится информация на внешних носителях. Операции с файлами открытие, закрытие, чтение, запись. Задача корректировки файла. Цель. Освоит...
4779. Анализ эффективности использования рабочего времени на примере ОАО Стройка 181.85 KB
  Развитие рыночных отношений повышает ответственность и самостоятельность предприятий в выработке и принятии управленческих решений по обеспеченностью и эффективности их работ. Это требует экономически грамотного управления их деятельностью,...
4781. Бухгалтерский учет и аудит расчетов организации с персоналом по оплате труда на примере ООО Транстехснаб 601 KB
  Бухгалтерский учет и аудит расчетов организации с персоналом по оплате труда на примере ООО Транстехснаб Объект исследования – расчеты организации ООО Транстехснаб с персоналом по оплате труда. Предмет исследования – порядок бухгалтерского...
4782. Роль государства при переходе к рыночной экономике 80.4 KB
  Роль государства при переходе к рыночной экономике. ХХ век прошел под знаменем противоборства двух экономических систем - капитализма и социализма. Во второй половине столетия стало очевидно, что командное регулирование, государственная собс...
4783. Языки программирования и системы программирования 63 KB
  Языки программирования и системы программирования. 1.Языки программирования высокого уровня. 2.Краткая история развития языков программирования. 3.Основные этапы проектирования программы. 4.Технология трансляции программ. 5.Понятие о системе програм...
4784. Язык программирования Pascal 57.5 KB
  Язык программирования Pascal. Алфавит языка Концепция данных Имена и их употребление Структура Pascal-программы Понятие о лексике, прагматике, синтаксисе и семантике языка. Синтаксические диаграммы как средство определения языка Язык про...
4785. Быстрые алгоритмы сортировки и поиска 115.5 KB
  Быстрые алгоритмы сортировки и поиска. Нижняя оценка времени задачи сортировки массива по числу сравнений. Быстрые алгоритмы сортировки. Сортировка деревом Пирамидальная сортировка Быстрая сортировка Хоара. Поиск k-того в м...
4786. Множества в программировании на языке Pascal 47 KB
  Множества. Множественный тип. Конструктор множества. Операции и отношения. Применения множеств в программировании. Задачи и упражнения. Еще одним сложным стандартным типом данных, определенным в языкеPasca...