94436

Події визвольної війни 1649-1653 років

Доклад

История и СИД

Військо поляків було більше проте через внутрішні свари вони вирішили відступати спалюючи за собою усе и вбиваючи селян. Хмельницький наздогнав їх військо проте у відкриту не пішов. Він вирішив заманити поляків у пастку проте для цього потрібно було принести жертву.

Украинкский

2015-09-13

22.75 KB

0 чел.

Події визвольної війни 1649-1653

До них відносилися:

- Битва під Жовтими Водами

Битва у якій козаки одержали перемогу, завдяки переходу реєстрових козаків на бік Хмельницького, 1648 р;

- Битва під Корсунем

Наступної ціллю після Жовтих Вод був Корсунь. Військо поляків було більше, проте через внутрішні свари вони вирішили відступати, спалюючи за собою усе и вбиваючи селян. Хмельницький наздогнав їх військо, проте у відкриту не пішов. Він вирішив заманити поляків у пастку, проте для цього потрібно було принести жертву. Їм став Максим Галаган, який сам потрапив у полон, набрехавши поляком про велику армію та підкріплення. Ті вирішили відступати и потрапили у засідку біля Горіхової Діброви. Частина загинула у болоті, коли втікала, інша потрапивши у засідку. Після цієї битви, Хмельницький почав шукати захисту у шведів та московії, проте вони так і не відповіли. Полякам він писати перестав, адже після битв під Корсунем і Водами, польський магнат Ярема Вишневецький пішов у карательну експедицію на Правобережжя, вбиваючи усе на своєму шляху. Хмельницький наздогнав його військо и розбив. До кінця літа козаки здобули всі великі замки на території Правобережної України: Умань, Брацлав, Вінницю, Красне, Немирів, Тульчин; почалися народні заворушення на Волині та інших західноукраїнських землях. 9 серпня 1648 року впав Бар, який до того вважався неприступною твердинею.

- Битва під Пилявцями

Після багатьох поразок, поляки зібрали армію у 40 тис, яка була добре озброєна, мала 100 гармат и була переконана у своїй перемозі. Проте армія була розділена на 3 частини і не хотіла обєднуватися. Військо повстанців налічувало 80 тис, проте було погано озброєно, хоча й рішуче настроєне. Розділ армії на частини зіграв свою рольповстанці розбивали їх по черзі, ще й прибуло підкріплення з 6 тис татар. Битва під Пилявцями мала велике військове й політичне значення. На Волині та частині Поділля була ліквідована влада польських панів. Для козацького війська був відкритий шлях на Захід.

- Похід на Галичину. Взяття Високого замку

Після перемоги під Пилявцями українсько-татарське військо вирушило на Львів, куди тікала шляхта із зайнятих козаками районів. Головною цитаделлю міста був Високий замок. Протягом кількох тижнів козаки знищили багато домівок, вони перетягли водогін і блокували місто так, що стала відчутною загроза голоду. 15 жовтня 1648 року козаки здобули Високий замок і це вирішило долю міста.

Урешті-решт міська верхівка запропонувала капітуляцію. Б. Хмельницький не хотів руйнувати місто й віддавати на розграбування татарам. Козакам була виплачена контрибуція в розмірі 16 тис. дукатів готівкою

З-під Львова українське військо пішло до Замостя. Становище польської армії було дуже складним, вона сподівалася тільки на підтримку польського короля, та новообраний король Ян-Казимир був не в змозі зібрати велике військо. Проте й ста-новище Б. Хмельницького не було простим: не вистачало припасів і одягу, почалася епідемія чуми. Від страшної хвороби загинуло багато козаків, серед них був і видатний козацький полководець М. Кривоніс.

Присутність козацьких військ у Галичині сприяла розгортанню народного повстання на західних землях України та Білорусі. У Галичині було 30 тис. повстанців. Не маючи сил протистояти козацькому війську, Ян-Казимир розпочав переговори з Б. Хмельницьким. Мирний договір був потрібен й Україні.

- Вступ Б. Хмельницького до Києва

23 грудня 1648 року українське військо врочисто увійшло до Києва. Населення радісно вітало Б. Хмельницького. Перебування Богдана Хмельницького з козацьким військом у Києві мало важливе значення для зміцнення міжнародного становища України, бо на цей час сусідні держави, побачивши силу, яку мав гетьман, стали засилати до нього послів. Шукали порозуміння з Б. Хмельницьким турецький султан, кримський хан Іслам-Гірей, угорський князь Юрій Ракоці, молдовський господар Василь Лупул, московський цар Олексій Михайлович. Перші перемоги сприяли початку формування державних установ України. Саме в цей час, за словами відомого українського історика М. Аркаса, Б. Хмельницький рішуче змінив свої погляди на майбутнє України, вбачаючи себе не просто керівником народного повстання, а керівником нової держави.

- Військові дії під Збаражем і Зборовом. Зборівський мирний договір

У лютому 1649 року в Переяславі розпочалися українсько-польські переговори. польській делегації був висунутий чіткий ультиматум.

Гетьман також заявив на переговорах, що має намір «відірвати від ляхів усю Русь і Україну». Українсько-польські переговори велися в гострих суперечках, а тим часом обидві сторони готувалися до нової війни. Король Ян-Казимир видав наказ про посполите рушення й загальну мобілізацію регулярного війська, що дало можливість полякам підготувати для наступу три великі армії. Так само й Богдан Хмельницький провів велику мобілізацію в Україні, яка відбувалася в умовах небаченого народного піднесення. Улітку 1649 року Б. Хмельницький атакував польські війська в Галичині та змусив їх відступати до Збаража. Козаки взяли місто в облогу, що спричинило страшний голод. На допомогу місту вирушила польска армія разом з королем, проте козаки розбили і її, оточивши короля. У цей час зявилася загроза переходу татар на польску сторону і тому Хмельницький вирішив заключити мирний договір - Зборівський мирний договір.

Підписаний з поляками мирний договір не відповідав реальній розстановці сил у Національно-визвольній війні. Український народ не прийняв Зборівського миру й відповів на нього новими повстаннями проти поневолювачів.

- Битва під Берестечком

Відновлення воєнних дій – проте більшість люду не визнавала угоди и звинувачувала Хмельницкого у зраді. Народна війна тривала. Повстанці не збиралися складати зброю й чинили запеклий опір панам. Велика кількість повстанців була очолена Данилом Нечаєм. Проте на початку лютого 1651 року польске військо очолене Калиновським напало на полк Данила Нечая і розбило увесь полк разом с Нечаєм. Далі польське військо оточило ще кілька міст, у тому числі Вінницю, де перебував полк Івана Богуна, який нав’язав полякам бій на тонкій кризі, тягнучи час до підхода підкріплень. Це було дзвіночком до продовження війни.

Наступною була битва під Берестечком. Сили були майже рівні. Поляки привели з собою німецьких найманців, а козаки татар. І коли поляки почали обстріл татарті заметушилися і їх поїхав заспокоювати сам гетьман разом з писарем Виговським. Проте ті захопили їх у полон и відступили. Серед козаків почалася метушня, а також в них зявився відкритий фланг і єдиним шансом для відступу було болото. Командування на себе взяв Іван Богун. Він зміг врятувати більшу частину армії козаків и відступив до лінії Білої Церкви, де козаки змогли зупинити наступ поляків. Проте з іншого боку почався наступ литовської армії і кияна мусили покинути місто, знищуючи за собою усе. Проте литовці не зупинился і через загрозу оточення Хмельницький підписав Білоцерківську угоду

- Білоцерківський мирний договір

28 вересня 1651 року між Б. Хмельницьким та поляками був укладений тяжкий для України Білоцерківський мирний договір. Цей документ ультимативного характеру складався з 24 статей. Білоцерківська угода, як і Зборівський мир, мала суперечливий і тимчасовий характер, але обидві сторони були так виснажені війною, що сподівалися виграти хоч короткий перепочинок. Був не вигідним, тому що давав багато прав полякам та обмежував наші права, у тому числі кількість армії, козацьку територію.

- Битва під Батогом

Після укладення Білоцерківського договору магнати й шляхта стали повертатися в Україну, відновлюючи феодально-кріпосницькі порядки. Селян примушували виходити на панщину, виконувати повинності в маєтках феодалів. Це спричинило нову хвилю повстань на Подніпров'ї, Чернігівщині, Полтавщині і Брацлавщині. Але найбільше обурення викликала поява польського війська, яке вів гетьман Калиновський. Згодом він вирішив розбити козаків по частинам и вирішив почати з війська яке вів Тиміш Хмельницький, але батько встиг вчасно і розбив табір разом з усіма поляками і їх гетьманом. Унаслідок Батозької битви 1652 року майже вся територія України була звільнена з-під ярма Речі Посполитої. Білоцерківський договір утратив свою силу.

- Жванецька облога

Наляканий таким розкладом польський король почав збирати війська. Було багато найманців, молдован і німців. Вони розбили табір під Жванцем на Поділлі, де іх і обложив Хмельницький разом с татарами, проте вони як і раніше зрадили Хмельницького и вимагали припинити воєнні дії. Він змушений був відступити, а татари повертаючись на рідну землю через українські земли прихопили великий ясир. На початку грудня 1653 року воєнні дії припинилися, тривали лише незначні сутички в західних районах Поділля й на Волині.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1973. МІЖНАРОДНІ КРЕДИТНО-РОЗРАХУНКОВІ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ 1.17 MB
  Застосування кредитних методів підтримки зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур, здійснення розрахунків по експортно-імпортних операціях, проведення валютних операцій, хеджування валютних ризиків за допомогою комерційних банків України тощо.
1974. ВЛИЯНИЕ ПСИХОТИПОЛОГИЧЕСКИХ, ГЕНДЕРНЫХ И КОНСТИТУЦИОНАЛЬНО-КОНТИНУАЛЬНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ ЛИЧНОСТИ СТУДЕНТОВ НА ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О НРАВСТВЕННОМ ЧЕЛОВЕКЕ 1.17 MB
  Конституционально-биологические основы развития личности. Определение границ психической и психологической нормы и патологии. Анализ философских концепций нравственности. Изучение проблемы нравственности в отечественной психологии. Факторный анализ результатов мужской выборки испытуемых.
1975. РЕГИОНАЛЬНЫЕ ВЫБОРЫ В РОССИИ. НА МАТЕРИАЛАХ ПСКОВСКОЙ ОБЛАСТИ. 1996-2004 гг. 1.16 MB
  Электоральные процессы в Псковской области на фоне ослабления центральной власти в Российской Федерации. Избирательные процессы в псковском регионе в период усиления центральной российской власти.
1976. Антропология советскости: философский анализ 1.16 MB
  Макросоциальная идентичность: сущность, содержание, типология. Содержание и механизмы социокультурной динамики советскости. Советская идентичность в современной социокультурной ситуации.
1977. ЭКОЛОГО-ФАУНИСТИЧЕСКАЯ И ЗООГЕОГРАФИЧЕСКАЯ ХАРАК- ТЕРИСТИКА МУХ-ЖУРЧАЛОК (DIPTERA, SYRPHIDAE) КАБАРДИНО-БАЛКАРИИ 1.16 MB
  КРАТКАЯ ИСТОРИЯ ИЗУЧЕНИЯ МУХ-ЖУРЧАЛОК РОССИИ И КАВКАЗА. ФИЗИКО-ГЕОГРАФИЧЕСКАЯ И ЛАНДШАФТНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНА ИССЛЕДОВАНИЯ. ЭКОЛОГО-ФАУНИСТИЧЕСКАЯ И ЗООГЕОГРАФИ-ЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА МУХ-ЖУРЧАЛОК КАБАРДИНО-БАЛКАРИИ.
1978. ПРОЕКТИРОВАНИЕ ДИСЦИПЛИНАРНОГО ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА В ВУЗЕ И МЕТОДИКА ЕГО ОСВОЕНИЯ 1.16 MB
  Теоретические основы педагогического проектирования в образовании. Технология проектирования дисциплинарного образовавательного пространства в вузе и методики его освоения.
1979. Правовое регулирование коммерческой концессии в Российской Федерации 1.15 MB
  Коммерческая концессия: теоретический и исторический анализ. Правовое регулирование коммерческой концессии: становление и развитие. Договор коммерческой концессии: проблемы и противоречия законодательного регулирования.
1980. УПРАВЛЕНИЕ ИНВЕСТИЦИОННЫМ ПРОЦЕССОМ В РЕГИОНАЛЬНЫХ СИСТЕМАХ, ОРИЕНТИРОВАННЫХ НА ЭКОНОМИЧЕСКИЙ РОСТ 1.15 MB
  Место категории инвестиционный процесс в экономической науке. Сравнительный анализ экономического аспекта инвестиционной привлекательности региона. Обоснование использования коэффициентов расширения для управления инвестиционным процессом в региональных системах, ориентированных на экономический рост. Методические подходы к использованию коэффициентов расширения для прогнозной оценки роста региональной экономической системы.
1981. ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТНОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНТОВ В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ В ВУЗЕ 1.15 MB
  Коммуникативная культура будущего специалиста и совокупность педагогических условий ее развития. Коммуникативная культура преподавателя и ее влияние на профессиональную подготовку студентов вуза. Педагогические условия формирования коммуникативной культуры студентов в учебном процессе вуза.