94438

Причини, обставини укладання Переяславського договору (1654). “Березневі статті”

Доклад

История и СИД

Поразка під Берестечком зводила нанівець автономію козацької держави. Відповідно до умов укладеного 18 вересня 1651 p. Білоцерківського договору козацький реєстр обмежувався до 20 тис. чоловік, влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство, йому заборонялися зовнішні відносини.

Украинкский

2015-09-13

16.87 KB

1 чел.

Причини, обставини укладання Переяславського договору (1654). Березневі статті

Поразка під Берестечком зводила нанівець автономію козацької держави. Відповідно до умов укладеного 18 вересня 1651 p. Білоцерківського договору козацький реєстр обмежувався до 20 тис. чоловік, влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство, йому заборонялися зовнішні відносини. Крім того, шляхті було дозволено повертатися до своїх маєтків.

За цих обставин Б. Хмельницький дедалі більше розуміє, що вибитися власними зусиллями з-під польського панування, маючи лише ненадійного союзника — татар, не вдасться. До того ж для більшості володарів європейських держав він був лише бунтівник, що вів боротьбу проти законного свого господаря — польського короля. Тому Б. Хмельницький змушений був шукати надійну та міцну державу-покровителя.

Ще починаючи з 1648 p., Б. Хмельницький неодноразово звер- І тався до Москви з проханням допомогти у антипольській боротьбі. Навіть загрожував війною, якщо не буде надано цієї допомоги. Проте Москва не хотіла розривати миру з Польщею і зайняла вичікувальну позицію. Та все ж бажання розширити сферу свого впливу, використати Україну як буфер проти Туреччини, залучити українські козацькі збройні формування для відвоювання у Речі Посполитої втрачених Росією територій сприяли тому, що російський цар після деяких вагань "в ім'я спасіння віри православної" погодився взяти Військо Запорозьке під свою опіку.

Юридично оформили рішення Переяславської угоди і визначили відносне автономне, політичне і правове становище України в складі Російської держави, так звані "березневі статті".

В них передбачалося:

1 - право українців обирати старших із свого гурту і саме через них вносити податки до царської казни;

2 - розміри платні від царського уряду козацькій старшині;

3 - пожалування козацькій старшині млинів "для прогодовання";

4 - розміри витрат казни на козацьку артилерію;

5 - право Війська Запорізького мати дипломатичні зносини з іншими державами, крім Туреччини і Польщі;

6 - затвердження маєтків київського метрополита;

7 - надіслання російських військ під Смоленськ;

8 - надіслання російських військ на польский кордон;

9 - розміри платні козацькій старшині, про яку не йшлося у статті другій, та рядовим козакам;

10 - наказ донським козакам не порушувати миру з Кримським Ханством, доки воно буде союзником Війська Запорізького;

11 - забезпечення порохом і провіянтом козацький залог у фортеці Кодан і у Запорізькій Січі.

Окремо після всіх статей визначалась загальна щільність козацького війська (реєстр) у 60 тисяч осіб, а також, що українці самі між собою розбір зроблять: хто буде козак, а хто буде мужик.

Разом із затвердженням "Березневих статей" російський цар 27 березня 1654 року видав українським послам жалувані грамоти:

- про прийняття України до складу російської держави, підтверження прав і вольностей її населення, відпуск із Москви українських послів і посилку гетьману військової печатки;

- про збереження прав і вольностей гетьмана Богдана Хмельницького і всього Війська Запорізького;

- про передачу Чигиронського староства на гетьианську булаву.