94440

Зміст та значення Гадяцької угоди 1658 року

Доклад

История и СИД

Концепцію Гадяцького трактату виробив Юрій Немирич 1612-1659 безумовно один з найвидатніших і здібних представників козацької еліти найближчий соратник гетьмана Виговського і людина з рідкою для тих часів освітою. Основні положення Гадяцького договору: - Україна в складі Брацлавського Київського Чернігівського воєводств...

Украинкский

2015-09-13

17.25 KB

4 чел.

Зміст та значення Гадяцької угоди 1658

Гадяцький договір (Гадяцькі пакти) – українсько-польська мирна угода, підписана 16 вересня 1658 р., після довгих переговорів на козацькій раді неподалік м. Гадяч гетьманом Іваном Виговським з урядом польського короля Яна II Казимира Ваза. По суті, пакти передбачали повернення Козацької держави під скіпетр польського короля.

В основу примирення України та Польщі було покладено реалізований на Люблінському сеймі 1569 р. принцип федеративного устрою Речі Посполитої. Концепцію Гадяцького трактату виробив Юрій Немирич (1612-1659), безумовно один з найвидатніших і здібних представників козацької еліти, найближчий соратник гетьмана Виговського і людина з рідкою для тих часів освітою. Немирич в розробці документу спирався на ідею перетворення Речі Посполитої у федерацію Корони Польської, Великого князівства Литовського і Великого Князівства Руського, тобто Козацької держави в межах, які на той час склалися.

Основні положення Гадяцького договору:

- Україна в складі Брацлавського, Київського, Чернігівського воєводств під назвою “Руське князівство” разом з Польським королівством і ВКЛ входила до “єдиної і неподільної Речі Посполитої” на рівних правах;

- влада гетьмана визнавалася довічною, а по його смерті стани українського суспільства обирали чотирьох претендентів, з-поміж яких король призначав нового гетьмана;

- утворювалися місцеві органи влади за польським зразком;

- відновлювалися суд і судочинство а також адміністративно-територіальний устрій, що існували до 1648 року;

- Руське князівство не мало прав на самостійні зносини з іншими державами;

- сенаторські посади мали обіймати особи православного віросповідання;

- дозволялося відкрити окремий монетний двір для карбування грошей із зображенням спільного короля;

- кількість збройних сил мала становити 60 тис. козаків і 10 тис. найманців;

- відновлювалося велике землеволодіння, кріпацтво, усі повинності які існували до 1648 р.;

- козацтву гарантувалися давні права та привілеї , а по 100 козаків з кожного полку, за поданням гетьмана, отримували від короля шляхетство;

- на території Руського князівства скасовувалася церковна унія, проголошувалася свобода православного та католицького віросповідання, православному митрополиту і 5 владикам надавалися постійні місця в спільному сенаті Речі Посполитої;

- польські і литовські війська не мали права перебувати на території Руського князівства, за винятком надзвичайних ситуацій, але ва такому разі вони переходили в підпорядкування гетьмана;

- окремим пунктом оговорювалося існування двох університетів: Києво-Могилянської академії, урівняної в правах з Краківською, і новоствореної вищої школи зі статусом університету;

- по всій території держави дозволялося засновувати колегії та гімназії з правом викладання по-латині;

- проголошувалася повна свобода друку (у тому числі в питаннях, дотичних релігії), аби друкована продукція не містила випадів проти особи короля.

Під час ратифікації угоди Варшавським сеймом 1659 р., з неї були прибрані принципово важливі положення. Так, залишалася чинною уніатська церква, прибиралося право на карбування монети тощо. Але і без того угода викликала вкрай суперечливі настрої в суспільстві. Виговський багатьма сприймався, як зрадник адже в уявленні народних мас, він повернув полякам те, що відвоював в них дорогою ціною Б.Хмельницький. Таким чином, договір, який видавався безумовним успіхом Виговського незабаром привів гетьмана до остаточної поразки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8031. Педагогика как наука, её выделение в особую отрасль знания и предмет исследования 21.2 KB
  Педагогика как наука, её выделение в особую отрасль знания и предмет исследования Становление и развитие педагогики как науки. Категориальный аппарат педагогики Педагогика - с греческого детоводство. В Древней Греции называли педагогом раба, котор...
8032. Традиционно выделяют три этапа в истории педагогической мысли 28.92 KB
  Традиционно выделяют три этапа в истории педагогической мысли: Донаучный (с древнейших времен до XVIIв.). эмпирический (первобытнообщинный, рабовладельческий и феодальный строй). Народные педагогика, решавшая решающую роль в духовном и физичес...
8033. Современная педагогика 21.21 KB
  Современная педагогика - это наука о закономерностях воспитания в течение всей жизни. В процессе развития педагогики образовывались все новые связи с другими науками, что привело к выделению различных отраслей педагогики в системе педагогически...
8034. Связь педагогики с различными естественными и гуманитарными науками 21.28 KB
  Связь педагогики с различными естественными и гуманитарными науками Педагогика взаимосвязана с философией и использует ее основные методологические подходы (системный, личностный, деятельностный, полисубъектный и др.) для обоснования сущности педаго...
8035. Педагогические категории и понятия 24.69 KB
  Педагогические категории и понятия Основные педагогические понятия, выражающие научные обобщения, принято называть педагогическими категориями. К ним относятся воспитание, обучение, образование. Педагогика широко оперирует также общенаучными категор...
8036. Методы педагогических исследований 47.5 KB
  Методы педагогических исследований - это пути, с помощью которых педагоги-исследователи добывают знания о предмете. Существует много методов накопления знаний. Среди них выделим традиционные (эмпирические) и новые (экспериментальные, теоретичес...
8037. Проблема целеполагания в педагогике. Трактовка цели в законодательных и директивных документах Р Б 27.2 KB
  Проблема целеполагания в педагогике. Трактовка цели в законодательных и директивных документах Р Б Образование как целостный педагогический процесс имеет целенаправленный характер. Цель образования определяет содержание, методы, формы, средства, рез...
8038. Развитие личности как педагогическая проблема 27.7 KB
  Развитие личности как педагогическая проблема. Одной из сложных и ключевых проблем педагогической теории и практики является проблема личности и ее развития в специально организованных условиях. Она имеет ра...
8039. Факторы и условия формирования личности 24.15 KB
  Факторы и условия формирования личности Охарактеризуем основные внутренние и внешние факторы развития личности. Фактор (от лат. factor - делающий, производящий) - движущая сила, причина, существенное обстоятельство в каком-либо процессе, я...