94441

Гетьманування Брюховецького

Доклад

История и СИД

Вона також містила нові пункти: гетьманська адміністрація зобов’язувалася забезпечувати харчами московське військо в Україні; Україна мала повернути московським поміщикам селян-утікачів; українським купцям заборонялося ввозити та продавати горілку й тютюн у Московській державі За Довідником з історії України.

Украинкский

2015-09-13

18.04 KB

0 чел.

Гетьманування Брюховецького

На території Лівобережної України в результаті внутрішньої боротьби серед козацької старшини був обраний гетьманом Іван Брюховецький (1663-1668 pp.).

На початку свого гетьманування І. Брюховецький проводив відверто промосковську політику. Одразу після обрання гетьманом він уклав з Московською державою Батуринські статті 1663 року, ставши першим з українських гетьманів, який поїхав до Москви.

Батуринські статті

У цій угоді підтверджувалися Березневі статті, укладені ще Б. Хмельницьким. Вона також містила нові пункти:

• гетьманська адміністрація зобов'язувалася забезпечувати харчами московське військо в Україні;

• Україна мала повернути московським поміщикам селян-утікачів;

• українським купцям заборонялося ввозити та продавати горілку й тютюн у Московській державі (За «Довідником з історії України»).

У вересні - жовтні 1665 року в Москві І. Брюховецькому був наданий титул боярина й передана у володіння Шептаківська волость на Чернігівщині.

Московські статті. 21-22 жовтня 1665 року між І. Брюховецьким і московським урядом був укладений новий договір, що увійшов в історію як Московські статті. Цей договір значно обмежував політичні права України, посилював її військово-адміністративну та фінансову залежність від московського уряду. За Московськими статтями:

• українські міста й землі переходили під безпосередню владу московського царя;

• гетьманському урядові заборонялося всту-пати в дипломатичні зносини з іноземними державами;

• обмежувалося право вільного обрання гетьмана: відтепер вибори мали відбуватися лише з дозволу царя й у присутності московських послів;

• збільшувалася кількість московських військ в Україні, причому український уряд зобов'язувався безкоштовно постачати їм харчі;

• військові гарнізони розміщувалися тепер, крім головних полкових міст, ще й у Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Каневі й навіть на Запоріжжі (у фортеці Кодак);

• збирання податків з українського населення (за винятком козаків) покладалося на московських воєвод і всі збори мали йти до царської скарбниці;

• українська церква підпорядковувалася московському патріархові;

• фактично лише козацький стан зберігав свої автономні права;

• заборонялося використання в Гетьманщині фальшивих грошей, якими насильно розплачувалися на українських землях московські військові;

• поверталися королівські грамоти на магдебурзьке право українським містам (забрані за наказом царя), зокрема Києву, Переяславу, Ніжину, Каневу, Чернігову, Почепу, Гадячу, Стародубу, Остру та ін.

Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського населення, вони стали головною причиною антимосковського повстання в Гетьманщині, а згодом і загибелі самого гетьмана І. Брюховецького

Наслідки московського договору. На початку 1666 року І. Брюховецький повернувся в Україну, щоб за допомогою генерального підскарбія Р. Ракушки-Романовського упорядкувати фінансові справи держави.

Дуже скоро промосковська політика гетьмана спричинила важкі наслідки для України. Майже в усіх великих українських містах розмістилися російські гарнізони, значно розширилися права царських воєвод, які зосередили у своїх руках ряд військових і фінансових функцій. 1666 року був проведений майновий перепис населення Лівобережної України для визначення розмірів оподаткування.

Усе це викликало величезне незадоволення українського населення московською адміністрацією та гетьманом, який призвів до її появи в Україні. Навіть та частина православного духовенства, яка раніше підтримувала промосковську орієнтацію гетьманів, відкрито запротестувала проти зростання московського впливу. Незадоволення досягло свого апогею після укладення в 1667 році між Польщею та Московською державою Андрусівського перемир'я.

У 1667-1668 pp. на території Лівобережної України відбулися великі виступи проти московських залог у містах. І. Брюховецький, відчуваючи загальне обурення діяльністю московської адміністрації в Україні, вирішив відкрито виступити проти Москви й очолити антимосковське повстання. У січні 1668 року на старшинській раді в Гадячі гетьман висловився за ліквідацію московської влади в Гетьманщині та перехід України під турецький протекторат. Рада прийняла цю пропозицію. І. Брюховецький одночасно вступив у переговори з правобережним гетьманом П. Дорошенком та вислав посольство до Стамбула в складі лубенського полковника Г. Гамалії, генерального обозного І. Безпалого й канцеляриста Кашперовича.

У травні 1668 року гетьманські війська, повиганявши московські залоги з частини українських міст, вирушили визволяти пограничне місто Котельву, яке обложила московська армія під командуванням боярина Григорія Ромодановського.

На початку літа 1668 року на територію Лівобережної України вступили правобережні полки під проводом гетьмана П. Дорошенка. Війська гетьмана Лівобережної України І. Брюховецького стояли табором під Опішнею. Дізнавшись про підхід військ П. Дорошенка, лівобережні козаки виступили проти гетьмана І. Брюховецького й 8 червня 1668 року його вбили.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84688. Статус профессиональной дипслужбы во внешнеполитической системе, дипломаты и политическое руководство 13.63 KB
  Служба в аппарате внешнеполитического ведомства это особая разновидность федеральной государственной службы Российской Федерации. Это профессиональное осуществление целей и функций внешней политики России посредством исполнения государственных должностей федеральной государственной службы утвержденных в: центральном аппарате МИД РФ диппредставительствах и консульских учреждениях за рубежом представительствах при международных организациях представительствах МИД на территории РФ на отдельных государственных должностях госслужбы в...
84689. Порядок приема в МИД и требования, предъявляемые к выпускникам вузов, впервые поступающим на государственную службу 14.85 KB
  К дипломатической службе не относятся технические сотрудники. В России долгое время не было специального закона о дипломатической службе. Закон 79ФЗ о гражданской службе от 2004 года распространялся и на дипломатическую службы. В этих законах формулируются принципы государственной службы: равных доступ граждан к службе профессионализм и компетентность стабильность.
84690. Дипломатические ранги и порядок их присвоения 15.73 KB
  Присвоение дип рангов дип работникам производится в соответствии с установленными ФЗ Об основах гос службы РФ и иными нормативными правовыми актами РФ квалификационными требованиями к профессиональному образованию стажу и опыту работы по специальности знанию Конституции РФ Федеральных Законовнов применительно к исполнению своих должностных обязанностей а также с учетом срока пребывания в дип ранге результатов служебной деятельности и при наличии сертификата о соответствующем уровне владения иностранным языком. Присваиваются следующие...
84691. Порядок отбора кандидатов на замещение дипломатических должностей в загранучреждениях 17.24 KB
  Форма прохождения дипломатической службы в каждой стране своя; она определяется национальными особенностями и традициями этой страны а также материальными и кадровыми возможностями. Однако под влиянием глобализации происходит стандартизация дипломатической службы во всем мире. Это крайне ценимые качества на дипломатической службе. Главные требования которые предъявляются к лицам претендующим на должность дипломатической службы: сильная политологическая правовая и общегуманитарная подготовка классического образца воспитанность и хорошие...
84692. Прохождение службы в центральном аппарате МИДа и за рубежом. Ротация дипломатических кадров 14.15 KB
  Основные элементы системы прохождения дипслужбы можно представить следующим образом: А отбор на службу оценка претендентов с точки зрения их профессиональнокфалификационной психологической и духовнонравственной пригодности к работе в структурах МИД и загранучреждений РФ; Б процедура утверждения в должности замещение госдолжности дипслужбы; В профессиональная адаптация путём испытательного срока стажировок повышения квалификации и других мероприятий; Г оценка служебной деятельности формирование здоровых ценностных установок на...
84693. Основные черты современного дипломата 12.27 KB
  К числу важнейших для дипломата качеств относят: глубокое понимание целей задач и особенностей внешнеполитического курса России способность к стратегическому видению развития событий умение грамотно доходчиво и убедительно выражать свои мысли как в письменной так и в устной форме знание современных информационных технологий проницательность умение увидеть главное и определяющее в информационном потоке стрессоустойчивость способность определять приоритеты организованность ответственность обладание высоким общеобразовательным и...
84694. Сотрудники других ведомств в Посольстве (Экономические и торговые советники, специализированные атташе) 13.16 KB
  Сотрудники других ведомств в Посольстве Экономические и торговые советники специализированные атташе. А военный атташе Б старший помощник военного атташе В помощник военного атташе Г атташе по вопросам науки техники и др. ЕСотрудники других ведомств в посольстве экономические и торговые советники специализированные атташе и др. Особую категорию дипломатических кадров представляют аккредитуемые при посольстве военные военноморские военновоздушные атташе представители военного ведомства назначившей их страны при военном...
84695. Определение дипломатии и этапы ее развития 16.33 KB
  В дипломатическом словаре изданном МИД СССР дается такое определение дипломатии: Дипломатия средство осуществления внешней политики государства представляющее собой совокупность невоенных практических мероприятий приемов и методов применяемых с учетом конкретных условий и характера решаемых задач; официальная деятельность глав государств и правительств министров иностранных дел ведомств иностранных дел дипломатических представительств за рубежом делегаций на международных конференциях по осуществлению целей и задач внешней политики...
84696. Многосторонняя и конференциальная дипломатия 16.25 KB
  Международные конференции классифицируются поразному: двусторонние многосторонние специальные обычные посвященные одному вопросу посвященные многим вопросам со специальным секретариатом без него для обмена информацией для разработки договоров по уровню гласности: открытые со СМИ полузакрытые1 2 закрытые. Повестка дня разрабатывается заранее правила утверждаются в начале конференции. Главы делегаций также имеют верительные грамоты подтверждают что они могут говорить от имени государства Права участников конференции: каждый...