94446

Причини на наслідки прийняття християнства на Русі

Доклад

История и СИД

Збереження язичеської релігії перешкоджало державній культурній, національній консолідації племен, які мешкали у централізованій державі Володимира. Розвиток феодальних відносин, зростання нерівності вимагали нової релігії, яка б освячувала князівську владу, підносила авторитет князя, вчила терпіння та покори.

Украинкский

2015-09-13

16.92 KB

3 чел.

Причини на наслідки прийняття християнства на Русі

Причини прийняття християнства

1. Язичество не могло слугувати об'єднавчій політиці київського князя, тому потрібна була нова єдина релігія.

2. Збереження язичеської релігії перешкоджало державній культурній, національній консолідації племен, які мешкали у централізованій державі Володимира.

3. Розвиток феодальних відносин, зростання нерівності вимагали нової релігії, яка б освячувала князівську владу, підносила авторитет князя, вчила терпіння та покори.

4. Потреби часу вимагали знайти в християнстві ідеологічну опору, якої держава раніше не мала.

5. Вплив країн Європи.

Спочатку Володимир зробив спробу створити в Києві єдиний язичеський пантеон, об’єднавши в ньому верховні божества окремих племен на чолі з Перуном. Однак язичество з його багатобожжям і відсутністю єдиного верховного божества не могло служити об’єднавчій політиці київського князя.

Володимир довго роздумував, яку віру прийняти, і тому запросив до свого палацу представників різних релігій. Вислухав усіх і вирішив направити своїх посланців до різних країн, щоб вони вибрали найкращу релігію. Дуже вразила князя Володимира розповідь про храм Святої Софії в Константинополі. Було вирішено прийняти візантійський обряд.

Причини прийняття візантійського обряду

1. Такий вибір уже було здійснено раніше - Аскольдом і княгинею Ольгою.

2. Саме богослужіння, прекрасні храми викликали велике захоплення, мали величезний вплив на почуття і душі людей.

3. У візантійському обряді світська влада домінувала над релігійною.

4. Мова богослужіння — церковнослов’янська.

Наслідки прийняття християнства на Русі

1. Християнство стало основою для створення могутньої централізованої Київської держави.

2. Сприяло політичному і культурному об’єднанню східно слов'янських племен, а значить і формуванню українського етносу.

3. Релігія зміцнювала панування князів і бояр та посилювала розвиток феодальних відносин у Давньоруській державі.

4. Зріс авторитет самого князя, який перестав бути варварським вождем.

5. Введення нової віри зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі, відкрило дорогу київським князям для міжнародних зв'язків з дворами Європи.

6. Християнство вивело Київську Русь у передові європейські країни.

7. Сприяло розширенню економічних і культурних зв’язків з багатьма народами.

8. Допомогло налагодженню тісніших міжнародних зв’язків Русі з християнським світом, зокрема встановленню дипломатичних відносин з європейськими монархіями.

9. Русь долучилася до європейської цивілізації.

10. Стимулювало розвиток писемності, літератури, архітектури та мистецтва.

11. У Київській Русі поширилася грамота, виготовлення пергаменту, паперу, переписування й оздоблення книг, церковний хоровий спів.

12. Монастирі стають центрами ученості і літописання, створюються перші бібліотеки.

13. Християнство сприяло піднесенню духовності народу, виявило інтерес до внутрішнього світу людини, її душі, пошуку Бога через “страждання” і “співчуття”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81154. Отечественная социология управления: становление и развитие 37.23 KB
  Особенности и основные причины развития социологии в России Общественная жизнь России во многом определила своеобразие ее мировоззренческих теорий по сравнению с социальными теориями Запада и США. Во-первых в течение длительного времени проблемы обществоведения освещались в России преимущественно с помощью художественных средств поэзии прозы публицистики и т. Возникновение социологической мысли в России связано с трудами Ю. Вовторых возникновению социологии в России как вполне самостоятельной области научных знаний предшествовал...
81156. Первый этап развития социологии в России 40.73 KB
  Первая российская кафедра социологии была открыта в Петербурге при Психоневрологическом институте в 1908 г. В связи с этим история социологии в России предстает в основном как серия индивидуальных вкладов ученых. Как и на Западе в российской социологии этого периода преобладали редукционизм сведение к простому упрощение инатурализм различных оттенков.
81157. Николай Константинович Михайловский 31.1 KB
  Михайловский одним из первых в Европе обратился к созданию теории личности и еще до Дюркгейма стал изучать роль разделения труда в общественной жизни.
81158. Максим Максимович Ковалевский 36.16 KB
  Продолжая линию Конта в этом вопросе Ковалевский формулирует основной социологический закон закон роста солидарности а также основной вопрос социологии вопрос об общественном историческом прогрессе. Солидарность объединяет подчеркивает Ковалевский единое политическое целое государство под влиянием факторов мировой религии и международного торгового обмена солидарность объединяет ряд государств а в перспективе ведет к всемирному единству народов. Ковалевский критикует однофакторные точки зрения получившие широкое распространение на...
81159. Христианский гуманизм 41.05 KB
  По мнению Соловьева от начала истории три основные силы управляли человеческим развитием коренящиеся в совместном существовании трех исторических миров грех культур резко между собой различающиеся: Мусульманский Восток Западная цивилизация и Славянский мир. Мусульманский Восток находится под преобладающим влиянием так называемой первой силы которая стремится подчинить человечество во всех сферах на всех уровнях его жизни одному верховному началу подавить его самостоятельность и свободу личной жизни. Один господин и аморфная масса рабов...
81160. Анархизм как социально-политическое течение 39.24 KB
  Анархизм (от греч. anarchia - безначалие, безвластье) — это социально-политическое течение, отрицающее необходимость государственной и всякой иной власти, проповедующее неограниченную свободу личности, непризнание общего для всех порядка в отношении между людьми. Само течение сложилось в середине XIX в. Основные его теоретические положения были выдвинуты немецким философом Максом Штирнером и французским философом
81161. Второй этап развития теории социологии в России 38.63 KB
  Во главе социологического отделения созданного при факультете общественных наук Петроградского университета стал Питирим Александрович Сорокин 18891968 крупнейший ученый и общественный деятель внесший существенный вклад в развитие отечественной и мировой социологии. Сорокин один из лидеров правого крыла партии эсеров после Февральской революции 1917 г. в числе большой группы российской интеллигенции Центральным Комитетом ВКП б Сорокин был выслан из России за границу. Сорокин один из родоначальников теории социальной...